Луцькі онкологи розповіли, кому відмовляють в лікуванні

Луцькі онкологи розповіли про лікування та особливості раку.

4 лютого відбулась конференція, присвячена Всесвітньому дню боротьби з онкологічними захворюваннями, на якій виступив завідувач загальнохірургічного відділення, лікар-хірург-онколог лікувально-профілактичного закладу «Волинський обласний онкологічний диспансер» Анатолій Протопопов, - пише ІА Волинські новини.

Він зазначив, що, не зважаючи на те, що Всесвітній День боротьби з раком - World Cancer Day, - лише раз на рік, волинські онкологи ведуть боротьбу із цією тяжкою недугою щоденно.

«Це дуже добре, що ми зібралися саме сьогодні, у Всесвітній День боротьби з раком. Але я хотів би, щоб це був не день, а тиждень, місяць, рік боротьби. Адже ми, лікарі, змагаємось з раком щодня. І, зважаючи на показники статистики, що свідчать про щорічний ріст захворюваності, працюємо ми не дуже добре», - наголосив лікар.

Натомість він зізнався, що, на превеликий жаль, волинські спеціалісти-онкологи змушені багатьом хворим відмовляти у лікуванні. Зі слів медика, здебільшого це люди похилого віку, які мають низку супутніх хвороб, і лікарі не можуть їх прооперувати в силу того, що такі пацієнти просто не витримають оперативного втручання.

Одержимі відчаєм пацієнти відмовляються лікуватися взагалі.

На противагу цьому факту, зі слів Анатолія Протопопова, деякі пацієнти Волинського онкодиспансеру відмовляються від лікування, як би лікарі їх не умовляли, оскільки одержимі страхом і відчаєм перед важким захворюванням.

Як пояснив завідувач хірургічного відділення, волинська «онкологічна карта» зазнала деякої «реструктуризації»:

«Зокрема, випадки захворювання на меланому, рак передміхурової та молочної залоз, товстої та прямої кишки, на Волині стали настільки частими, що складається враження, ніби ці хвороби навипередки «змагаються» між собою - хто ж вразить більшу кількість людей», - зізнався онколог.

«Українці інертні щодо онкопатології. Не дуже переймаються профілактикою. От наприклад, якби люди нормально харчувалися, то на 70% випадків захворюваності на рак шлунка було б менше. Якби люди перестали курити – зменшився б відсоток ураження на рак легень. Якби наші жінки не вели б стресовий спосіб життя, то кількість хворих на рак молочної залози також була б меншою. До речі, ви знали, що постійна стимуляція чоловіків наполовину оголеними жінками на вулиці та в соціальних мережах – вірний шлях до раку простати», - зауважив лікар.

Разом із тим, він наголосив, що профілактики рака, як такої, на превеликий жаль, не існує.

«Рак ми попередити, по-правді кажучи, не можемо. Ви не уявляєте, які зусилля в усьому світі докладають вчені, щоб з’ясувати причини і шляхи лікування раку, хоча є новітні шляхи лікування захворювання. До прикладу, один із нобелівських лауреатів отримав премію за відкриття у цій галузі – лікування раку за допомогою монотональних антитіл. І деякі форми раку на грані повного виліковування.