Як на Волині весілля гуляють

Розповіли, які особливості традиційного волинського весілля.

Кожний регіон України має свої обряди святкування весілля. Деякі традиції є забутими або ж зрідка трапляються в окремих селах. Дещо ми робимо ще й досі, бо так заведено, пише «ВолиньІнфо».

Святкуємо всім селом

Колись, як гуляли весілля, то не один день, а два – спочатку в молодої, а наступного дня – в молодого. Окрім весілля обов’язково справляли ще й сніп (по іншому його називали борщ, пироги, дякування тощо). Запрошували здебільшого все село. Зараз в окремих волинських селах ще й досі кличуть на весілля майже всіх односельчан, святкують два дні та часто в шалаші. А потім ще два дні справляють сніп. Щоправда, розвага ця не із дешевих із нинішнім курсом долара.

Гуляння до світання

Якщо ви справжній волиняка, то знаєте, що правильне те весілля, яке триває до світанку. І лише тоді потомлені гості розходяться по домівках.

«Фальшива» наречена

Перш, ніж наречений потрапить до своєї коханої, він натрапить на безліч перешкод. Однією із них є несправжня наречена – чоловік переодягнений як молода. Одягають його у те, що в хаті є – замотують наприклад у білий тюль, імітуючи фату.

Викуп нареченої

До своєї молодої не так легко і потрапити – потрібно викупити її. Отож, нареченому варто подбати про те, аби його свати мали язик «підвішений», бо зі сторони нареченої теж свати не мовчазні будуть і запросто так свій скарб не віддадуть.

Корона

Для старшого свата теж є цим зайнятись на весіллі, окрім як дружку цілувати. Йому треба ще пережити обряд під назвою «Корона». Йдеться про текст, який читає старший сват зі сторони молодого в домі нареченої. Текст «Корони» містить звертання до молодої, дружок, які «так заміж хочуть, що аж скачуть», до мами нареченої та нареченого. Після «Корони» мама бере із тарілки свата вінець, який чіпляє для дочки під фату. Тарілку ж розбивають на щастя.

Потоптати всіх суперниць

Коли наречений пройшов усі перешкоди і уже може забирати свою кохану, наречена знімає йому зі сорочки букет. Вона кидає його на землю і топчеться якомога сильніше, показуючи, що більше ніяка дівчина не може посягати на її коханого. Після цього молода чіпляє нареченому свого букета.

Просячи Божого благословення

Батьки та хрещені батьки в хаті перед шлюбом благословляють своїх дітей. Після цього вони дають ікони, якими благословляли наречених. Із ними молодята ідуть до церкви. Там ікони упродовж Таїнства шлюбу тримають старша дружка та старша свашка біля вівтаря.

Всі по цукерки!

Після вінчання всі знають – зараз наречена посипатиме усіх присутніх цукерками. Цей обряд особливо подобається дітям, які із радістю ловлять солодощі.

Перепон підготували?

Перепоном називають на Волині сніп, складений із стиглого колосся та квітів. Вважається, що всередині має обов’язково бути іконка. Із цим снопом ідуть перепиняти молодих, коли ті повертаються із вінчання. Також, перепиняючи молодих, треба вилити їм відро води посеред шляху. За перепон свита молодих дає коровай та горілку, а сніп забирають із собою.

Перепій

Так оригінально називають обряд вручання подарунків для наречених. Багато де поширена традиція, що при цьому потрібно випити із молодими. Наречених, вітаючи, потрібно обов’язково поцілувати. Ото вже молодята націлуються! А головне, не переборщити із алкоголем.

Фартухи від нареченої

Усім жінкам, які тиждень перед тим не спали та все пекли і варили для гостей, молода одягає фартухи, танцюючи по черзі із кожною господинькою.

Горіла сосна, палала…

На Волині ці слова для нареченої означають пора вже одягати хустку та ставати молодицею. Закінчилось дівування – тепер сімейне життя. Дружки та свашки утворюють велике коло, всередині якого танцює молода, викликаючи по черзі до себе дівчат із кола. При цьому вона кланяється кожній та покриває своєю фатою голову для дівчини – щоб і та обов’язково вийшла заміж. Далі вона сідає на стілець. Наречений знімає їй фату, а його мама пов’язує хустку для новоспеченої молодиці. Молода при цьому вдає, що проти, і лише на третій раз дозволяє одягнути на себе хустину.

Чого не зробиш для рідної тещі

Молодий так хоче стати для тещі сином, що готовий їй ноги мити прямо на власному весіллі. У деяких волинських селах замість води використовують горілку.

Не забути вшанувати батьків

Гості садовлять батьків наречених у крісла та гойдають, дякуючи таким чином за виховання дітей.

Танець із короваєм

Перед тим, як розійдуться гості, дружба розрізає коровай. Із нижніми частинами усіх принесених короваїв, зібраними на таці, він мусить затанцювати танок. Після цього він віддасть їх музикантам, за те, що ті так добре грали. Середина короваю дістанеться молодим, а решту – він розділить між гостями.