Недитячі війни: вихователька дитсадка на Волині «воює» із завідувачкою

Мабуть, у багатьох колективах відбуваються непорозуміння між керівництвом і підлеглими. Найчастіше вони вирішуються мирно і тихо в межах закладу, але іноді доходить до судів і навіть засобів масової інформації. Неординарна ситуація трапилася у дитячому садку «Вишиванка», що у Володимирі-Волинському.


СТАРІСТЬ ТРЕБА ПОВАЖАТИ

До редакції інтернет-видання «Волинь24» звернулася вихователь дитячого садочка «Вишиванка» Інна Путятіна. Наразі вона, самотня мати трьох дітей, волонтерка, залишилася без засобів для існування, оскільки її відсторонили від роботи. За її словами, винна в цьому нова завідувачка Зоряна Гузь, яка встановила у дитсадку справжній диктаторський режим і перетворила його на «тюрму».

Скандал навколо дитсадочка у Володимирі-Волинському спалахнув після того, як Інна Путятіна, педагог з 20-річним стажем, опублікувала свій «крик душі» на власній сторінці у «Фейсбуці». Жінка жалілася на упереджене ставлення завідувачки дитсадка Зоряни Гузь.

«Коли я повернулася з декретної відпустки – жахнулася перемінам. З доброзичливого, дружнього, щасливого садочка, в який йшла працювати з радістю, заклад перетворився в тюрму», – йшлося у дописі Інни.

До декрету Інни Путятіної у дитсадку була інша завідувачка, тому виховательці відразу розповіли про нові правила для колективу, встановлені новою завідувачкою Зоряною Гузь. На думку виховательки, вони були занадто суворими.

Інна Путятіна розповіла «Волинь24», що перший конфлікт із керівником дошкільного закладу стався ще влітку 2017 року. Тоді вона потрапила у немилість начальства через те, що не прогнала з території дитячого майданчика стареньку бабусю, як присіла на лавку. Завідувачка змусила писати письмове пояснення щодо цієї ситуації, і відповідь виховательки про те, що старість потрібно поважати, мабуть, не сподобалася завідувачці.

За словами Інни Путятіної, після того випадку у Зоряни Гузь був на неї зуб. Завідувачка часто сварила виховательку, кінець-кінцем в Інни стався гіпертонічний криз, і вона втратила свідомість на робочому місці.

(РОЗ)ПЛАТА ЗА ПОМИЇ



Ще одна реформа, яку втілила Зоряна Гузь – дозволила працівникам дитсадка купувати харчові відходи. Працівники, які бажали придбати помиї для годування худоби, сплачували по 10 гривень щомісяця. Інна не здавала цих грошей за відходи, проте одного дня забрала собі трохи макаронів і шматок хліба.

За збігом обставин, у той день в деяких працівників дитсадка зникли кошти. Чомусь підозра відразу впала на виховательку Інну Путятіну. У дитсадок прибула слідча група, і виховательку почали допитувати. Єдину з усього великого колективу. При цьому, за словами Інни, їй не повідомили, у чому її підозрюють, який у неї процесуальний статус, і не пред’явили жодного документа.

«Мене примусили описувати кожну хвилину мого робочого дня», – пригадує Інна Путятіна.

За словами жінки, після закінчення допиту почався ще й обшук. При цьому вона не розуміла, у чому її підозрюють і які у неї права. Її сумочку вивернули без присутності понятих, перевірили всі особисті речі, гаманець, записи.

«Коли нічого не знайшли – повели коридором, як злочинця, на очах у вихованців», – розповідає вихователька.

Інну Путятіну залишили під наглядом працівника поліції в ігровій кімнаті, а завідувачка дитсадка спілкувалася зі слідчим у групі. Коли вихователька туди увійшла – побачила, що і там робили обшук, оскільки були перевернуті матраци на ліжках, її речі витягнуті із шафи.

«Вони не знайшли грошей, оскільки я нічого не крала. Але знайшли ті злощасні макарони і кілька шматочків хліба», – розповідає Інна Путятіна.

За словами виховательки, протягом усієї процедури обшуку завідувачка Зоряна Гузь її усіляко принижувала та звинувачувала у крадіжці грошей у своїх колег. Вихователька захищалася від моральних нападів своєї керівниці. Конфлікт бачила дочка Інни, тому, каже вихователька, це було для неї особливо принизливим.

За словами Інни Путятіної, завідувачка змусила її написати зізнання у крадіжці відходів – жменьки макаронів і кількох шматків хліба. А слідчий відібрав відбитки пальців і склав протокол. При цьому вихователька розповідає, що на неї чинився психологічний тиск з боку завідувачки.

НЕРВОВИЙ ЗРИВ І СУД: КОНФЛІКТ ЗАЙШОВ НАДТО ДАЛЕКО



Через декілька днів Інна Путятіна зробила помилку, яка призвела до ще більшого погіршення ситуації у стосунках із керівницею. За словами виховательки, її малолітня дочка захворіла, тому вона повезла її до лікаря у Луцьк. Відпросилася з роботи, звісно ж, неофіційно. Це і стало підставою для написання догани за прогул, яка додалася до догани за крадіжку відходів.

Інна розповідає, що після оголошення доган у неї стався нервовий зрив: вона перестала спати, їсти і постійно думала про морально-психологічний тиск, який влаштувала їй завідувачка. Жінка звернулася до терапевта, а той відправив її до психіатра. Лікувати нерви Інні Путятіній довелося два тижні. Урешті-решт тридцятого серпня вихователька отримала висновок лікарів, що здорова і може повертатися до роботи.

Тим часом адвокат почав займатися справою про крадіжку відходів, у якій обвинувачували Інну. Скаргу на дії правоохоронців надіслали Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. В офіційній відповіді йшлося про те, що Інна Путятіна була допитана за фактом крадіжки як свідок. Тобто офіційно її ні в чому не підозрювали і, тим більше, не мали права обшукувати.

Після цього Інна Путятіна вирішила позиватися до суду про скасування доган. Звісно ж, факт подання позовної заяви ще більше загострив конфлікт із завідувачкою, але, тим не менше, суд частково відновив справедливість, і догану за крадіжку відходів скасували.

«НАМАГАЮТЬСЯ ЗРОБИТИ ПСИХІЧНО ХВОРОЮ»



Інна Путятіна каже, що завідувачка шукає з нею миру тільки на словах у присутності інших працівників садка, насправді ж шукає способи, як створити ще більше проблем. Зокрема, розповідає вихователька, 18 грудня Зоряна Гузь пропонувала порозумітися. Але вже через кілька днів завідувачка офіційно звернулася до лікаря з вимогою провести позачергове психіатричне обстеження Інни Путятіної. Незважаючи на те, що влітку психіатри визнали її здоровою та видали відповідний сертифікат, дійсний до 2022 року.

«Для чого, якщо я пройшла обстеження і отримала сертифікат про те, що здорова?» – дивується вихователька. Жінка підозрює, що з неї намагаються зробити психічно хвору, аби вигнати з роботи.

Вихователька вирішила не коритися незаконній, на її думку, вимозі завідувачки і оскаржила її розпорядження у Міністерстві освіти. Десятого січня у ДНЗ «Вишиванка» зібралися цілі збори, аби вирішити питання, як далі діяти з вихователькою Інною Путятіною.

На зборах жоден із батьків не висловив будь-яких претензій до виховательки. Але більшість висловились за те, щоб вона таки пройшла психіатричний огляд і якнайшвидше почала працювати. Хоча лунали пропозиції до завідувачки відкликати вимогу про проходження позапланового психіатричного обстеження, але вона була непохитна у своїй позиції.

На запитання, чому вона не звільниться з роботи за таких умов, жінка відповідає, що дуже любить дітей і прагне виховувати їх як рідних. Між іншим, отримує за це лиш 2700 гривень щомісяця. Наразі вихователька відсторонена від роботи наказом завідувачки. Вона оскаржує це рішення через суд.

ВИХОВАТЕЛЬКА – ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ



Зоряна Гузь має зовсім інший погляд на ситуацію і вже кілька місяців поспіль відбивається від інформаційних атак з боку своєї підлеглої в інтернеті та у місцевих засобах масової інформації.

На думку завідувачки, яку вона вже озвучувала у низці місцевих ЗМІ та повторила її для «Волинь24», виховательку використовують як політичний інструмент. Своїх підлеглих Зоряна Гузь називає «командною однодумців та ентузіастів», адже, на її переконання, неможливо примусом змусити людину проти її волі працювати у закладі з такою маленькою заробітною платою.

Зоряна Гузь вважає, що Інна Путятіна порушує трудову дисципліну з першого дня роботи, притім дуже емоційно реагує на зауваження. Каже, що забагато робочого часу вихователька приділяла особистим справам.

«Якби Інна Путятіна у прикрий день крадіжки особистих коштів працівників садка перебувала на своєму робочому місці і виховувала дітей, як того вимагає посадова інструкція, а не більш ніж половину зміни бігала по установі, то і питань у правоохоронних органів до неї не було б», – відповідає Зоряна Гузь на питання, чому з усіх працівників підозра впала саме на Інну Путятіну.

Завідувачка наголошує, що всі дисциплінарні проступки Інни були доведені судом. Єдине, що суд вважав догану за крадені помиї занадто грубою формою покарання, тому скасував її.

Щодо медичного огляду, який став причиною відсторонення виховательки від роботи, завідувачка пояснила, що мова йде не про позачерговий огляд, а про черговий, який виховательки мають проходити двічі на рік і від проходження якого Інна Путятіна відмовилася. Зоряна Гузь переконує: якщо Інна Путятіна пройде медичний огляд – всі перепони при допуску до роботи відразу зникнуть.

Якщо вихователька вважає, що дії Зоряни Гузь спрямовані на її звільнення, то завідувачка, своєю чергою, переконана, що опозиційні до неї сили використовують Інну Путятіну для зміщення її з посади.

«Пройти медогляд за рахунок закладу дешевше і простіше, ніж доводити свою правоту в суді», – переконує Зоряна Гузь.

Втім, Інна Путятіна та її адвокат переконані: вимога пройти медогляд все ж незаконна, тому планують таки судитися.

В такому протистоянні стороннім і незаангажованим людям, здається, вже важко розібратися, хто жертва булінгу, а хто агресор. Поки ж вихователька відсторонена від виконання обов’язків, і в такій ситуації страждають всі. Страждає вона сама, самотня мати, оскільки не має засобів для існування, маючи на утриманні малолітніх дітей. Страждає репутація дитячого садочка, про токсичну атмосферу в якому довідалася вся область, а скоро знатиме і Україна, адже зацікавились журналісти всеукраїнського рівня. А найгірше – страждають діти, яким завжди дуже важко звикати до нових вихователів.

Таке враження, що навіть суд не поставить крапку у цій суперечці. Мабуть, «Вишиванка» затісна для двох принципових жінок, кожна з яких має свою групу підтримки.

Здається, у цьому протистоянні нервів вже не може бути компромісу. Втім, чи й справді варте нервів таке протистояння?

Роман КОЛЮХОВ («Волинь24»)