Церковний хор у Рожищі святкує 20-ту річницю з дня створення

У 1999 році під час Пасхальної літургії у храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Рожище вперше прозвучав професійний церковний хор.

Пише Наталія Яковлева на сайті Рожищенської міської ради.

Хоровий колектив об’єднав жінок та чоловіків різного віку, які виявили бажання прославляти Бога своїм співом, і що дуже важливо – рідною, українською мовою. У когось з них життя було пов’язане з музикою, інші не мали музичної освіти, але володіли хорошими вокальними даними. Основою створення колективу насамперед був патріотичний дух, ідея відродження національної української церкви.

У 1995 році отець Василь Шняк отримав парафію у Рожищі. На той час новостворена у місті громада Української православної церкви Київського патріархату мала церковний хор. Його багатолітнім керівником була Олександра Малиновська. У своїх спогадах, нині покійна, Олександра Прокопівна написала: «Співати ми учились самотужки, їздили в наш собор з магнітофоном, записували службу Божу, а потім збиралися кожного вечора і тренувались». Увесь свій час та вміння ця жінка з щирою українською душею віддавала Богослужінню, говорячи: «Це моє життя». Створений Олександрою Малиновською хор і зараз співає на всіх богослужіннях, службах, святах, поминальних панахидах.



Час ішов, збільшувалася релігійна громада, до храму потягнулась молодь. Отець Василь розумів, що церкві, яка тільки стає на ноги, треба розвиватися. Тому всерйоз задумався про потребу ще й у професійному хорі, бо переконаний, що спів – це душа народу, душа церкви.

З цією ідеєю настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці звернувся до своєї землячки з Галичини Олени Вальчишин. На той час Олена Олегівна керувала вокальним ансамблем у Рожищенському Будинку дитячої творчості і була органісткою у місцевому костелі. Хоча за освітою була керівником хору, взятися за нелегку і нову справу регентства молода жінка вагалася. Але знайшлися однодумці, музиканти, які підтримали Олену Вальчишин. Півроку готувався колектив до своєї першої літургії, і свято Пасхи 1999 року для храму було особливо піднесеним та урочистим, а для учасників хору стало пам’ятним.



Тепло згадують хористи виїзне вінчання у національному строю, яке відбулось у 2003 році у дерев’яній капличці на території музею-скансену у Рокинях. На запрошення бабусі нареченої - парафіянки храму Різдва Пресвятої Богородиці хор взяв у ньому участь та співав осанну Богу та молодятам.

З перших літургій і по нинішній день співають у хорі Раїса Наконечна, Олена Войтович, Наталія Літвінюк, Валентина Ткачук, Оксана Кучинська, Тетяна Вінярська. Серед перших хористів: Ігор Терещук, Валентин Матвійчук, Валентина Степанюк, Людмила Петросюк, Андрій Стасюк, Наталія Лук’янчук, Анатолій Вольський, Ганна Гармата, Оксана Корніяшик, Анатолій Поліщук. На початках співали у хорі Олександр Гресь, Володимир Іваницький, Петро Яцюк, Юлія Савочкіна, які вже відійшли у Вічність.



Завдяки творчому та креативному керівникові колектив розвивався, вдосконалювався у своєму професійному рівні. Хор виконує високохудожні твори відомих композиторів: Кирила Стеценка, Миколи Лисенка, Олександра Кошиця, Якова Яциневича, Миколи Леонтовича, творча спадщина яких складає музичний іконостас багатолітньої історії нашого народу.

Колектив пережив і складні часи: майже два роки хор не співав через гоніння української церкви, а люди дорожили роботою… Хористи пригадують, як хотіли взяти участь у благодійному заході, який організовувала і проводила у районному Домі «Просвіта» Волинська єпархія УПЦ МП, та, на жаль, їх не пустили на сцену.

Але часи змінюються і колектив заспівав з новою силою, з надією, що духовна культура людей стане основою нашого життя. Сьогодні хор храму Різдва Пресвятої Богородиці – це колектив майстрів хорового співу, у його складі багато вчителів, хоровиків, музикантів. Хор поповнили молоді та перспективні співаки Богдан Клінкевич, Вікторія Ващук, Леокадія Райниш, Тарас Войтович, Віталій Лисюк, Руслан Власюк.



Радіє за колектив настоятель храму Василь Шняк: «Хор став невід’ємною частиною церкви. Він дає нам настрій на глибоку, сердечну і теплу молитву. Впевнено можу сказати, що саме завдяки його професійному рівню збільшується наша громада. Звучання хору радує і розчулює».

Отець Василь наголошує: «Я вдячний хористам, які на своєму ентузіазмі творять богоугодну справу. Через свій талант, який дарував їм Господь, вони плекають у душах людей любов до Бога, щиро і трепетно доносять людям молитву. Вдячний за копітку працю регенту Олені Вальчишин. Саме її заслуга у тому, що два десятки літ хор радує нас своїм співом. Хай Господь повертає їй і колективу сторицею за їхню нелегку працю і важливу місію».

Звичайно, успіх колективу, результат роботи великою мірою залежить від керівника. Олену Вальчишин хористи називають творчою особистістю і вимогливим керівником. Про саму себе вона говорить, що передовсім вимагає від колективу дисципліни і порядку.



«Регентство дало мені можливість реалізувати свої професійні навички. Я люблю якісний спів, тому хочу, щоб колеги відповідально і професійно ставилися до справи, яку роблять, - розповідає Олена Олегівна. – Багато людей говорять нам, що йдуть у храм, аби послухати хор. Приємно, коли парафіяни дякують за те, що виконана нами молитва торкнулася душі чи проникла у самісіньке серце. Це найкраща нагорода за працю. Тому наша мета – ідеальне звучання. Тішусь, коли мої колеги дослухаються до порад і прагнуть до вдосконалення своїх здібностей».

У Вербну неділю пощастило й мені слухати літургійні композиції у виконанні хору храму Різдва Пресвятої Богородиці. А ще – спостерігати, як говориться, з середини, як хористи творять злагоджений, гармонійний та душевний спів. У світському житті про таку музику ми сказали б: мурашки по тілу. «Отче наш» у виконанні хору створює таку атмосферу, яку важко передати словами. З’являється якийсь незвичайний молитовний емоційний стан, коли відчуваєш себе ближчим до Бога. Отець Василь розповів, що коли хор почув Владика Михаїл, то зауважив, що ще не чув такого професійного співу у волинських церквах, крім Волинського камерного архієрейського хору «Оранта».



Цього року на Великдень хор відзначатиме 20-річний ювілей. Теплі слова з цієї нагоди сказали й парафіяни храму Різдва Пресвятої Богородиці.

Світлана Федчик: «Своїм гарним, професійним співом хор створює атмосферу урочистості, єднання з Богом. У цей світлий час, Пасхальні дні, бажаю хористам здоров’я, добра, радості і Божого благословення».

Неоніла Левчук: «Я отримую справжнє блаженство, коли слухаю наш хор. Неймовірне піднесення дарує його спів під час Пасхальної літургії, вінчання. Я в захопленні».

Марія Степанюк: «Хор - це окраса нашої церкви. Щира вдячність Олені Олегівні за такий чудовий колектив. Хор виконує настільки цікаві та проникливі твори, які слухаєш із завмиранням – і розумієш, що ця музика лине до самого Бога».

Валентина Конохович: «Колектив співає від душі, тому й спів його проникає у душу».

І це дійсно правда. Переконайтеся в цьому самі. Бо, перефразовуючи відому приказку, краще один раз почути - і бажати слухати це завжди.