Автомобіль – не розкіш. Про майбутнє «євроблях» у контексті нової української політики

Як виникла і розвивалася проблема «євроблях» і чи стануть врешті-решт не нові, але ще в доброму стані автомобілі з Європи доступними для українців, аналізує інтернет-видання «Волинь24».

ПЕРЕДІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ

Ще у радянські часи наявність власного автомобіля вважалося ознакою благополуччя. Робітники та селяни переважно їздили на «Жигулях», а партноменклатура – на «Волгах». Ці автівки у ті роки вважалися «елітними». У 90-х роках з відкриттям кордонів в Україну потекла хвиля так званих «іномарок». Багато хто в ті роки зробив хороший бізнес на «перегоні» не нових авто з Європи, у сфері ремонту та технічного обслуговування. А зі стабілізацією економічної ситуації в Україні на початку двотисячних українці почали частіше купувати нові авто. Втім, водночас значна частина українців почала ввозити в Україну автомобілі на іноземній реєстрації, користуючись правом їх тимчасового перебування на території України.

У вересні 2017 року представник президента у парламенті Ірина Луценко заявила, що Рада планує ухвалити закон, яким заборонять ввіз в Україну автомобілів на іноземній реєстрації. 7 вересня 2017 року під стінами парламенту відбулася перша численна акція автомобілістів з вимогою легалізації авто на «єврономерах». У фракції «Блоку Петра Порошенка» готували законопроект про врегулювання питання авто на іноземній реєстрації, намагалися вести діалог з активістами, втім, за словами депутата Максима Курячого, домовитися з мітингувальниками про спільну позицію не вдалося.

Поки парламентарі закликали до діалогу, активісти Громадської організації «АвтоЄвроСила» пішли у наступ – у Рівному відбулася виставка автомобілів на «єврономерах», під час якої активісти демонстрували кричущу різницю у тарифах на розмитнення в Європі і в Україні. Серед іншого активісти вимагали припинення переслідувань авто на іноземній реєстрації поліцією. Тим часом такі авто почали образливо називати «євробляхами», а думки лучан щодо проблеми розмитнення розділилися.

З січня 2018 року наступ на «євробляхарів» розпочала і волинська поліція, поширивши інформацію про те, що 20% дорожньо-транспортних пригод на Волині стаються за участю авто на іноземній реєстрації. На той час в Україні перебувало 425 тисяч таких автівок. На Волині 19 людей загинули в ДТП за участю «євроблях». Щоправда, в поліції не уточнили відсоток аварій, винуватцями у яких були саме водії «іномарок».

Чим більший чинився тиск на «євробляхарів», тим більше створювали тіньових схем ввезення таких авто в Україну, а проблема почала привертати увагу законодавців і традиційно ділити українців на «за» і «проти».



ПОЛІТИЗАЦІЯ ПИТАННЯ І НАПІВЛЕГАЛЬНИЙ «БІЗНЕС» НА «БЛЯХАХ»

Фракції і окремі депутати один поперед одного почали пропонувати власні законодавчі ініціативи щодо вирішення проблеми авто на іноземній реєстрації. В результаті 15 червня 2018 року у Верховній Раді зареєстрували два законопроекти, але жоден із них не задовольнив автомобільних активістів.

19 червня 2018 року у Луцьку автомобілісти провели чергову акцію, на якій пропонували взагалі скасувати акциз та залишити мито не більш ніж 5% та ПДВ – не більш ніж 20% від вартості авто. А вже у липні тіньовий бізнес у сфері розмитнення авто на іноземній реєстрації набув такого розмаху, що привернув увагу журналістів-розслідувачів. Журналісти викрили цілу схему на Волинській митниці.

Існувало два варіанти ввезення таких авто в Україну – у режимі транзиту або у режимі тимчасового ввезення. Першим варіантом часто користувалися жителі прикордонних районів, яким не було проблеми кожні 10 днів перетинати кордон, щоб поновити терміни перебування машини в Україні. У другому варіанті авто може перебувати в Україні до одного року. Втім, лише іноземці позбавляються обов’язку сплачувати митний збір при ввезенні авто в Україну, цим і скористалися українські спритники. Тобто українець отримує довіреність на авто від власника з Європи, але ввозить його в Україну за іншою довіреністю іноземець (переважно це білоруси), таким чином уникнувши сплати податку.

Така схема влітку 2018 року стала дуже поширеною на Волинській митниці. Посередники за «послуги» брали відповідну таксу, за словами українських продавців авто на іноземній реєстрації – 20 доларів США. Часто такі «посередники» не мали навіть водійських прав, це переважно чоловіки з прикордонних білоруських сіл. Організатори ж схеми заробляли на «пригоні» по 400 доларів. Таким чином на ввезенні «євроблях» заробляв не бюджет України, а своєрідні «рішали». Митниця своєю чергою виправдовувалася тим, що процедура перевірки всіх необхідних документів щодо ввезення-вивезення машин може займати до двох тижнів, адже здійснюється через міжнародні запити. Таким чином, ДФС не мала можливості затримувати потік авто на іноземній реєстрації на кордоні.

Тим часом запропоновані ставки розмитнення не задовольнили водіїв авто на іноземній реєстрації, і 11 липня 2018 року активісти «АвтоЄвроСили» розпочали у Києві безстрокову акцію протесту, перекривши рух в урядовому кварталі.



КРИГА СКРЕСЛА ПОСЕРЕД ЛІТА, А ВОСЕНИ СТАЛО ВЗАГАЛІ СПЕКОТНО

13 липня 2018 року, незважаючи на протести, Верховна Рада України ухвалила законопроекти №8487 та 8488 у першому читанні, встановивши тарифи за розмитнення, яких не сприйняла більшість активістів. Так, в середньому залежно від двигуна і віку авто приблизна вартість розмитнення машини на бензиновому двигуні сягнула 500 євро, а за «дизель» потрібно було сплатити орієнтовно 1200 євро. У багатьох випадках це більше, ніж вартість самого автомобіля.

21 серпня 2018 року генеральний прокурор України Юрій Луценко представив у Луцьку нового прокурора області Віктора Швидкого, під час представлення зазначив, що одним із основних завдань нового очільника прокуратури буде припинення процвітання «автоклондайку» у Волинській області.

8 листопада 2018 року Рада пішла на поступки автомобілістам і ввела коефіцієнт 0,5 для пільгового розмитнення авто протягом 90 днів. Але навіть такий крок не задовольнив автомобілістів, і в Україні почалися перші масові автопробіги «євробляхарів». Лише у Луцьку в автопробігу взяли участь понад 70 машин. А лідер автомобілістів Олег Ярошевич у Києві спалив свій автомобіль.

Окрім того, юристи звернули увагу на неможливість виконання норми закону про пільгове розмитнення.

«Закон встановлює пільговий період розмитнення: 90 днів з моменту його вступу в дію, за які розмитнення відбувається за ставкою на 50% нижчою. При цьому Кабінет Міністрів зобов'язують протягом двох місяців розробити відповідний порядок. Іншими словами, коли Кабмін розробить порядок, як розмитнити машину протягом 90 днів на 50% дешевше, ці 90 днів вже реально пройдуть», – наголосив адвокат Артур Мартиросян.

Тим часом напруга зростала, і 20 листопада 2018 року автомобілісти провели всеукраїнську акцію непокори з вимогою скасувати закони про розмитнення. На Волині активісти тимчасово обмежили рух трасою Луцьк – Ковель та Київ – Ковель – Ягодин. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом блокування шляхів. Акція автомобілістів створила перешкоди громадянам у перетині польсько-українського кордону, у ДФС засудили дії активістів. Вже наступного дня трасу розблокували, але протест тільки набирав обертів.

Незважаючи на протести і вимогу заветувати закони про розмитнення, 23 листопада 2018 року президент України Петро Порошенко підписав їх, зазначивши, що всі кошти, отримані завдяки розмитненню, йтимуть до Пенсійного фонду, а також закликав припинити протести.

Введення в дію закону практично паралізувало митницю. В’їхати в Україну на нерозмитненій машині стало неможливо без внесення застави, еквівалентної сумі розмитнення. У величезних чергах на морозі на багато годин застрягали машини, в яких перебували і діти.

25 листопада 2018 року активісти розпочали акції протесту на митних пунктах пропуску «Устилуг», «Ягодин», «Рава-Руська», «Малий Березний», «Шегині» та «Краковець». Акції автомобілістів фактично зупинили роботу пунктів пропуску. У Міністерстві внутрішніх справ скликали робочу групу для вирішення кризової ситуації, на пункти пропуску прибули посилені наряди поліції та Національної гвардії, активістів закликали не піддаватися провокаціям, градус напруги зростав.

На пунктах пропуску запалили шини, дії активістів засудив голова Волинської обласної державної адміністрації Олександр Савченко та натякнув, що готовий вирішувати конфліктну ситуацію силою.

«Я переконаю всі силові структури виконувати закон», – заявляв тоді Олександр Савченко.

Водночас постала проблема фізичного виконання умови про пільговий період розмитнення, адже з урахуванням кількості автівок на іноземній реєстрації сервісним центрам митниці доводилось би працювати цілодобово без вихідних.

«Є 2 мільйони автівок, які мають протягом 90 днів розмитнити. Беремо калькулятор, рахуємо і розуміємо, що на область припаде приблизно півтори тисячі автомобілів на добу. Ви розумієте, що буде робитися на митниці – це нереально», – висловив свою думку громадський діяч та підприємець Володимир Пащенко.

30 листопада 2018 року напруга на акціях протесту пішла на спад, самі учасники визнали протест неефективним.



«ЄВРОБЛЯХ» НЕ СТАЛО, ПРОБЛЕМА ЗАЛИШИЛАСЬ

У грудні 2018 року народний депутат від мажоритарного округу міста Луцька Ігор Лапін заявив, що авто на іноземній реєстрації почали ввозити в 2014 році для потреб АТО, але цим почали користуватися нечесні на руку «ділки», і висловив надію, що з введенням закону «євроблях» в Україні не залишиться.

Станом на 3 грудня 2018 року в Україні розмитнили тільки 74 авто. Голова підкомітету Верховної Ради України з питань митної політики Тетяна Острікова визнала, що влада провалила роз’яснювальну роботу щодо закону про розмитнення. Втім, акції протестів вже не були такими численними, як у листопаді. Зокрема, у Луцьку під стіни ОДА вийшло менш ніж 50 мітингувальників.

Процес розмитнення таки пришвидшився. І станом на 5 грудня 2018 року лише на Волині розмитнили 69 авто. Втім, не всі автомобілісти вирішили піти таким шляхом. Значна частина «євробляхарів» знайшла прогалину у законі – почали ставати на облік у закордонних консульствах України, що дає змогу багаторазового перетинання кордону без розмитнення. Керівник консульського відділу посольства України у Варшаві Світлана Криса заявила, що це значно ускладнює роботу консульства і відволікає від більш важливих справ. В Україні на той час розмитнили вже майже 3 тисячі авто, а бюджет отримав 187 мільйонів гривень надходжень.

Водночас дехто з автомобілістів вирішив, що простіше покинути машину на кордоні, ніж розмитнити. Зокрема, на кордоні зі Словаччиною в селі Убля українці залишили близько сотні автомобілів.

Справжній ажіотаж розпочався незадовго до закінчення пільгового періоду розмитнення – 22 лютого. Окремі водії тижнями жили в машинах на митних пунктах, аби встигнути розмитнити своє авто, а митні брокери могли озолотитися за ці кілька тижнів, адже їхні послуги коштували від 200 доларів. Серед добросовісних брокерів затесалися і шахраї. Здається, на темі «євроблях» намагався нажитися кожен, хто як тільки міг.

Кошти, отримані внаслідок розмитнення «іноземців», вирішили спрямувати на одноразову виплату – по 2410 гривень пенсіонерам, які отримували мінімальну і меншу за мінімальну пенсії у 2015-2016 роках. Тобто фактично проїли. Загалом у Мінсоцполітики підрахували, що з розмитнення «євроблях» бюджет отримав 4,4 мільярда гривень.

Перед вступом у силу санкцій для водіїв, які не змогли чи не захотіли розмитнити свої авто, заворушилися і в профільному комітеті. Зокрема, Ніна Южаніна заявила, що там подумають над тим, як допомогти громадянам, які не мають можливості розмитнити свої авто за встановленими ставками оподаткування. 22 травня введення штрафних санкцій все ж відтермінували ще на 90 днів.



ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ: ОБІЦЯНКИ-ЦЯЦЯНКИ ЧИ РЕАЛЬНІ СПРАВИ?

Нашумілу тему «євроблях» намагався взяти на озброєння не один кандидат у президенти. Зокрема, народний депутат України, на той час – кандидат у президенти України Юрій Дерев’янко пропонував у Раді власний законопроект про розмитнення авто за 10% від вартості автомобіля та брав участь в автопробігах за його підтримку майже по всій Україні разом із автомобільними активістами ще восени 2018 року.

Втім, на Новий рік про свій намір балотуватися на найвищий пост у державі заявив Володимир Зеленський, і стрімко почав набирати рейтинги. Через деякий час у нового політика з’явилася передвиборча програма, яка увібрала у себе найбільш гострі вимоги і очікування протестного електорату. Увійшла туди і тема «євроблях».

У березні Володимир Зеленський зустрівся з автомобільними активістами і погодився з ними, що справедливою буде ставка розмитнення 10% від вартості авто, 1,5% – митний збір і 3% – «військовий» податок, що, власне, і передбачає законопроект, запропонований Юрієм Дерев’янком.

Варто розуміти, що після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах на нього самого обвалився шквал проблем, набагато серйозніших, аніж розмитнення «євроблях»: війна з Росією, збереження міжнародних санкцій, зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, вся зовнішня політика, питання внутрішньої безпеки і парламентської кризи. А вирішення проблеми автомобілістів, які не змогли чи не захотіли розмитнити авто на умовах чинного закону, лягатиме на плечі наступного складу парламенту. І тут цікаво почути думку політичних таборів.

Дмитро Разумков, який очолив президентську партію «Слуга народу», яка, згідно з усіма рейтингами, має всі шанси виграти парламентські вибори, озвучив свою позицію в цьому питанні.

«Мені близька і зрозуміла логіка людей, які порушують закон. Якщо людина купує машину за 1000 євро, а тут має викласти ще 4-5 тисяч – це не вкладається ні в які рамки здорового глузду», – заявив в ефірі телеканалу «ЗІК» Дмитро Разумков.



Це досить позитивний сигнал для «євробляхарів» від потенційного голови найкрупнішої фракції у парламенті майбутнього скликання. Більше того, Дмитро Разумков вважає, що й водії, які їздять на українських номерах, за дешевше розмитнення, адже в майбутньому, рано чи пізно, вони захочуть взяти нову машину і зацікавлені платити менше.

Варто нагадати, що були й інші варіанти вирішення проблеми. Зокрема, голова Волинської обласної ради Ігор Палиця, який дуже позитивно відгукується про новообраного президента, зазначав, що свого часу «УКРОП» пропонував свій варіант вирішення проблеми.

«Ви зверніть увагу на те, скільки злочинів відбувається на «євробляхах», і поліція не знає, кому належать ці машини. Скільки злочинів відбувається через технічний стан цих машин. Депутати «УКРОПу» пропонували зовсім інший вихід: заплатити і закінчити цю тему. Не повинно бути так, що одна людина платить всі податки і їздить на якісній машині, а хтось дозволяє їздити на якихось уламках, які завтра можуть призвести до біди», – заявив в ефірі телеканалу «Аверс» Ігор Палиця.



Проте який законопроект запропонує «Слуга народу» після парламентських виборів, коли він вступить в силу, як його сприймуть власники авто на «єврономерах» і чи зруйнує він нелегальні схеми заробітку на митниці – поки що прогнозувати рано. У будь-якому разі наступний механізм має враховувати все: і доступне авто для українців, і наповнення бюджету, і правопорядок на дорогах, і захист екології.

Роман КОЛЮХОВ («Волинь24»)