Як маленькі лучани Степану Овальченку роботу шукали. ФОТО

Напередодні Міжнародного дня захисту дітей працівники Волинського обласного та Луцького міського центрів зайнятості, а також Луцької районної філії влаштували для своєї малечі (і не тільки) свято дитинства. Адже всім відомий факт: діти – наше майбутнє.

Про захід інформує прес-служба Волинського обласного центру зайнятості.

Тож і мами, складаючи сценарій, «відірвалися» по-повній. Усіх дітлахів відразу розділили за інтересами. Малеча до 7-ми років упродовж години грала у різні ігри: шукали пари за професією, впізнавали спеціаліста за описами. Найбільш активно діти збирали на роботу уявного Степана Овальченка. Тут довелося згадати все: що брати з собою, якщо ти – вчитель; як говорити, коли працюєш юристом; скільки комплектів одягу має пожежник і чи спить лікар на чергуванні. Важко, але наші найменшенькі впоралися з цим дуже вміло. Щоб не засиджуватися у кабінеті, взяли крейду – і гайда малювати свою мрію! За лічені секунди на асфальті перед Луцьким міським центром зайнятості, де господиня Олена Шишова дозволила дітям влаштувати паті, з’явилися вчителька з квітами, лікар із фонендоскопом, а трошки далі поліцейський спостерігав за порядком.

Для діток, які вже давно закінчили початкову школи, завдання були важчими. Розшифрувати професію доводилося з переплутаних літер, а ще й відсіяти зайві! Щойно впоралися з пекарем, то на фліпчарті з’явилося нове завдання – ребус! Що робити? Вода, рак, кома, сонях – і опа! А це ж лікар! Ох ці мами… Завдання організували без хвилини відпочинку. Ось і довелося відгадувати «Хто я?», а потім ще й квест.

Що стосується майже повнолітніх учасників свята, то для них приготували бізнес-гру «Починаємо бізнесувати, або вся справа у капелюшках». Тренер Ірина Гребєнщикова протягом уявного тижня змусила молодь приміряти на себе не одну професію. Тут у понеділок ти – швачка і купуєш тканину, а у вівторок вже розкроїла і виготовила капелюшок. У середу перевірка на якість і в четвер – на базар. Якщо ж продати не вдалося, то в п'ятницю «чорний ринок» допоможе врятувати тебе від банкрутства. Але робити бізнес – то не в піску пасочки ліпити! Ось так, не одна команда, погнавшись за грубими грошима, лишилася з діркою від бублика. Та й таке… прикро було, але й наука на все життя: не завжди той, хто ризикує, – виграє.

Час пролетів так швидко, що й оком не встигли змигнути, як під’їхав тролейбус, аби всім вирушити на економічну екскурсію Луцьком. Автор проекту Юлія Харічкова упродовж години ознайомила екскурсантів із провідними підприємствами міста, які були на маршруті. До слова, всі дітлахи знають, який банк найкрутіший, де треба вчитися, щоб стати адвокатом і у якій будівлі ти будиш «сидіти на роботі», як станеш депутатом. Що ж, малечі сподобалося, а чи виправдала екскурсія сподівання у дорослих, які погодилися на годинку повернутися у дитинство? Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк щиро зізнався:

– Шкода, у нашому дитинстві таких екскурсій не було… Це динамічно, класно, енергійно, а головне – корисно.

На цьому не зупинилися! Діти зійшли з маршруту поблизу Волинської обласної друкарні й почимчикували дивитися, як друкують книжки, зошити, щоденники. Спеціаліст Лілія Борсук детально розповіла, на якій машині віддруковують газети, а на якій – журнали. Дітей цікавило, яких же розмірів має бути степлер, аби зшити вже готову поліграфію. «Що ж, вашій увазі машина-автомат із безліччю різнокольорових кнопок», – резюмувала пані Лілія. Відвідувачі побачили й пристрій, що відраховує та пакує продукцію. За кілька хвилин, завернуши за ріг, усі побачили магазин із презентабельними каталогами й іншою друкованою продукцією.

І ось нарешті фініш! За свою кмітливість та активність маленькі дітки отримали маленькі подарунки, більші – більші. Але діло зовсім не у тих таємничих згортках, а в атмосфері, що панувала на святі. Адже півдня дітлахи вчилися комунікувати одне з одним, чути й працювати у команді, отримали ази побудови тактики й стратегії.