«ЗеКандидати» у Луцьку: майбутні парламентарі з команди Президента зустрілися з виборцями

Чи не найбільш відкритою до людей залишається «зелена» команда новообраного Президента України. За кілька днів після представлення мажоритарних кандидатів Волині до Луцька приїхали й деякі молоді політики, які йдуть до парламенту списком. Вони розповіли про ті загальноукраїнські проблеми, які спонукали їх долучитися до команди змін, та поділилися планами щодо найбільш важливих, на їхню думку, реформ в Україні.

Відразу організатори наголосили на особливості своєї команди, адже тільки у «Слуги народу» на один округ можуть приїжджати кандидати з іншого округу або ж політики зі списку, аби підтримати кампанію свого колеги. Це свідчить про те, що партія «Слуга народу» веде дійсно командну гру і націлена на загальний результат.

МОЛОДІ ТА УСПІШНІ ЙДУТЬ У ПОЛІТИКУ ДЛЯ НЕЗВОРОТНИХ ЗМІН

Серед кандидатів «Слуги народу», які завітали до Луцька, немає жодного, кому за 40. Тим не менше кожен з них досягнув значних успіхів у своїй справі. А це означає – кандидати «ЗеКоманди» мають якісно новий менталітет в порівнянні зі старими політиками, і йдуть до парламенту задля впровадження незворотних змін, аби зробити Україну успішною.

Святослав Юраш – експерт з міжнародних відносин. Народився 16 лютого 1996 року (23 роки) у Львові. Навчався у Польщі та Індії на факультетах міжнародних відносин. Активний учасник Революції Гідності, має відзнаку «За заслуги». З 2015 року – секретар громадської ради при парламентському комітеті із закордонних справ.

Галина Янченко – експерт з антикорупційної політики. Народилася 29 квітня 1988 року (31 рік) у Житомирі. Закінчила Києво-Могилянську академію за спеціальністю соціологія, пізніше проходила навчання у США. Активний учасник Революції гідності. Голова громадського контролю при Національному агентстві боротьби з корупцією, засновниця громадської організації «Антикорупційний штаб».

Мар’ян Заблоцький – кандидат економічних наук. Народився 21 вересня 1985 року (33 роки) на Львівщині. Закінчив Інститут економіки та фінансів Львівської комерційної академії, кандидат економічних наук. Голова правління Української аграрної асоціації.

Денис Монастирський – експерт з питань реформування правоохоронної та судової системи. Народився 12 червня 1980 року (38 років) у Хмельницькому. Закінчив юридичний факультет Хмельницького університету управління та права. У 2013 році був визнаний кращим волонтером року.

Василь Мокан – політолог, кандидат політичних наук. Народився 19 квітня 1985 (34 роки) року у Львові. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом політологія. Займатиметься політичною реформою.

Олександр Маріковський – експерт з інформаційної політики. Народився 18 вересня 1982 (36 років) року у Києві, з відзнакою закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за напрямком економіка. Активний учасник «Автомайдану». Директор консалтингового агентства та ІТ-компаній. Планує займатися питаннями деолігархізації медіа.



ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, ПРОБЛЕМИ НА МІСЦЯХ І КОНТРАБАНДА НА МИТНИЦІ

Присутніх на зустрічі цікавило, з якими проблемами до кандидатів зверталися люди на місцях. Як виявилось, селянам болить питання медичної реформи, адже люди втратили доступ до медицини. Кандидати розповіли, що зустрічі з людьми надихають, адже вони щодня бачать активних громадян, які, незважаючи на складні умови, мають ідеї і працюють задля їх втілення.

«Ми чуємо складні, але позитивні історії людей, які в непростих умовах змогли щось побудувати», – розповів Денис Монастирський.

Також більше за все людей на місцях цікавить майбутнє реформи децентралізації. Зокрема, у Луцьку є така проблема, що навколишні села не хочуть йти на об’єднання. Майбутні депутати розповіли про своє бачення вирішення цієї ситуації.

«Реформа буде продовжена, але в удосконаленому вигляді. Потрібно закінчувати процес добровільного об’єднання. Потрібно врегулювати механізми та робити це примусово», – вважає Василь Мокан.

Політик ставить у приклад досвід Польщі. На його думку, треба давати більше ресурсів і компетенції на місця. А також створити можливість для людей брати участь у бюджетному плануванні. У команді «Слуги народу» переконані, що ніхто не зможе краще визначати актуальні проблеми регіону, окрім місцевих жителів. Важливо також запровадити громадський контроль за виконанням бюджету.

В умовах утворення ОТГ будуть ліквідовані державні адміністрації, а виконавчі функції перейдуть до виконкомів рад, які будуть формуватися з обраних депутатів. Також за дотриманням законодавства виборними органами громади будуть стежити префекти, яких призначатиме президент.

«Ця конструкція дасть контроль і ефективність бюджетних ресурсів громад. Держава стане сервісним інструментом обслуговування громадян, причому – максимум в онлайн-режимі. Ми ліквідуємо дублювання функцій різних інституцій», – поділився планами Мар’ян Заблоцький.

Приділили увагу і питанню земель за межами населених пунктів. У майбутньому ними розпоряджатимуться ради громад. Також більшість надходжень йтимуть у місцеві бюджети.

«На законодавчому рівні буде закріплено, що певний відсоток з акцизу залишатиметься в громаді. Треба також переглянути рентні платежі, щоб отримувати доходи від природних ресурсів», – сказав політик.

Для прикордонної Волинської області болюче питання – контрабанда на митниці, тому виборців цікавить, як «ЗеКоманда» планує боротися з цією бідою.

«Це складне питання. Зараз фактично організовані злочинні групи контролюють цілі ділянки корону і в окремих випадках – призначення на посади в митниці. Нам навіть відомо, хто з кримінальних авторитетів за яку ділянку відповідає. Це треба ламати», – розповів Денис Монастирський.

На думку кандидата, треба повернути кримінальну відповідальність за контрабанду. Але основний шлях команда «Слуги народу» бачить у європейський інтеграції. Адже будуть відкриті кордони – не буде мита. Не буде мита – не буде контрабанди. Не буде контрабанди – не буде корупції. Майбутні парламентарі запевнили, що робота з євроінтеграції України після їхньої перемоги на виборах тільки посилиться.



ЧИ НЕ СТАНУТЬ НОВІ ОБЛИЧЧЯ СТАРИМИ, ЯК ПОБОРОТИ КОРУПЦІЮ І ЩО ЗМІНИТИ У КРИМІНАЛЬНОМУ КОДЕКСІ

Від студентки з Луцька до кандидатів прозвучало просте, але дуже важливе питання: чи не стануть нові обличчя старими? Бо ж перед виборами всі обіцяють боротьбу з корупцією, а після виборів її очолюють. То чому «ЗеКоманда», у чому відмінність від всіх інших?

«Ми провели революцію без крові. Ми обрали наймолодшого президента. І його команда – люди, які несуть цю візію. Ми пам’ятаємо, які зусилля були зроблені для цих змін і як на них наплювала попередня влада, імітуючи реформи. Ми зібрали команду експертів, щоб змінити це все і назавжди», – пообіцяв Святослав Юраш.

«Люди в Україні розумні і з кожним днем вони розумнішають. Тому ми й бачимо таку оцінку Верховної Ради. На сьогодні довіра до парламенту – 4%», – додала Галина Янченко.

«Люди консолідувалися і об’єдналися, підтримавши кандидата від народу. Але сьогодні всі ініціативи Зеленського саботуються Верховною Радою. Ми всі розуміємо, що без формування сильної фракції у парламенті ні про які зміни не може бути й мови. Ми не маємо більше часу, щоб люди, які про нас не дбають, зловживали своєю владою. Ми йдемо у політику, щоб допомогти Зеленському», – заявила Галина Янченко.

Політик наголосила, що питання про корупцію і зняття недоторканності – найбільш болючі для людей. І гарантувала, що «Слуга народу» буде першою партією, яка скасує недоторканність.

«Зеленський розпочав низку змін щодо наведення порядку у владі. Цей парламент цього не зробить. Ми на сьогодні розробили меморандум для наших кандидатів, згідно з яким вони зобов’язані працювати на засіданнях комісій і у сесійній залі, голосувати персонально за всі наші законопроекти. Потім ми ці правила закріпимо на законодавчому рівні», – поділилася планами кандидатка.

Болить людям і питання кримінальної відповідальності. Так, один із присутніх, активний прихильник «Зе» команди, запропонував внести такі зміни до Кримінального кодексу, за якими особливо небезпечних злочинців можна було б саджати у тюрму років на 80-100, а то й на декілька пожиттєвих термінів.

«Слуги народу» погодилися із думкою та зазначили, що й дійсно попередній склад парламенту заклав стільки каменів спотикання у Кримінальному процесуальному кодексі України, ніби навмисне хотів убити слідство.

«Такі правки, які вони вносили, блокують розслідування. Треба прибирати негативні явища. Недоторканні депутати не стикаються з судами і правоохоронними органами, тому вони не знають про проблеми зсередини. Саме тому депутати мають бути такими ж, як інші громадяни», – переконана Галина Янченко.




ПЛАТА БОРЦЯМ З КОРУПЦІЄЮ І ТАРИФНЕ ПИТАННЯ

Окремим блоком обговорили питання викриття корупції. Адже часто люди мовчать і терплять, бо бояться залишитися без роботи. Як приклад, навели досвід однієї із працівниць Національного агентства запобігання корупції, яка привселюдно заявила про топ-корупцію в органі, покликаному з нею боротися. Через що і позбулася роботи.

«Треба захистити викривачів. Сміливих людей треба захистити, і в тому числі фінансово», – заявила Галина Янченко.

Саме тому «Слуга народу» пропонує ввести матеріальне заохочення для викривачів корупції в органах державної влади. Аби ті сміливі і чесні службовці, які насміляться розповісти про факти корупції у державних органах, у разі звільнення були соціально захищеними.

Цікавило людей і тарифне питання. У «ЗеКоманді» розповіли, що наразі два законопроекти про скасування формули «Ротердам+» вже подано Президентом до Верховної ради. Адже нині ми переплачуємо 15% за електроенергію.

«Ми відновимо державне регулювання цін на електроенергію, бо ціна без цього підскочить, і нам будуть розказувати, що «Ротердам+» був хорошою формулою», – попереджає Мар’ян Заблоцький.




* * *

Зустріч із молодими і вмотивованими професійними кандидатами пройшла натхненно. Нові політики несуть у собі запал незворотних змін на краще, нове дихання в українській політиці, яка не бачила оновлення фактично 30 років. Дехто з них ще й не народився, коли при владі вже були ті персонажі, які визначають наше життя і тепер. Саме тому вже на цих парламентських виборах Україна має шанс не тільки на оновлення облич, а на оновлення політичних поколінь у парламенті та формування нової української політичної еліти, справжньої, професійної, патріотичної.