Чого українцям остерігатись на відомих курортах

Щороку тисячі українців під час пляжного сезону їздять на відпочинок до моря. Проте унаслідок перебування на затишному пляжі можна не лише добряче відпочити, а й отримати серйозні проблеми зі здоров'ям. До півсотні відпочивальників щодня потрапляють до інфекційних відділень Одеси з харчовими отруєннями. Щоби прийняти всіх потерпілих, під час сезону інфекційні лікарні перепрофільовують кілька додаткових відділень. 

Про це повідомляє ТСН.

Журналісти побували на одному з найпопулярніших курортів в Україні – "Залізному порту" – біля Одеси та з'ясувала, які небезпеки приховують у собі пляжні наїдки, як вберегти себе від серйозного отруєння та чому не варто робити фотографії на пам'ять з екзотичними тваринами.

Небезпечні смаколики

"Пахлава, мідія, рапани", – ці заклики чув, мабуть, кожен відпочивальник. Та чи варто піддаватися спокусі та ласувати пляжними смаколиками?

Журналісти влаштувалися пляжними торговцями і побачили, те, що може надто зіпсувати апетит поціновувачам приморської їжі.
Одне з приміщень, у якому виготовляють пляжну їжу – мініатюрна халупа, у якій одночасно мешкають восьмеро продавців. Умивальник у ньому лише один, а туалет – у тій самій будівлі, де варять кукурудзу. 

У липні кукурудза нового врожаю. Проте на початку сезону продають розморожені минулорічні качани. Схожа справа з креветками, у свіжості яких так полюбляють переконувати споживачів торговці – насправді вони невідомо коли виловлені. Завозять делікатес з Херсона в уже звареному та замороженому вигляді.
Креветки дуже швидко псуються на спеці. Проте продавці нерідко продають завідомо отруйну їжу – до цього торговців змушують власники. 

"Говорили, ти його вбив, ти його й продаєш", – розповів один із продавців пляжних смаколиків.

Щоб з'ясувати, чи можна їсти хоч щось з того, що пропонують на пляжі, знімальна група взяла зразки найпопулярнішої пляжної їжі – креветок, бичків, кукурудзи, трубочок з кремом та пахлави – та віднесла їх на експертизу до лабораторії. 

Більшість виявилася непридатною для харчування. Бактерії кишкової палички виявили в усіх зразках, окрім риби та креветок, проте мікробів у рибі було у 500 разів більше за норму, тож креветки виявилися єдиними придатними для їжі. 

"Вся продукція громадського харчування має зберігатися до 8-6 годин. Це максимум, бо після цього потрібно її або списувати, або викидати", – наголошує Лідія Крамарова, начальник лабораторії мікробіологічних випробувань. 

За її словами, навіть якщо людина просто торкнеться брудними руками продуктів мікроби ростуть у геометричній прогресії – якщо їх там було 100, то через годину-дві їх буде 100 тисяч.

Скаржитися на продавців марно. Держспоживслужба, яка має захищати споживачів, стихійну торгівлю не контролює і займається перевіркою тільки зареєстрованих об'єктів господарювання.  

Тож до свого раціону на морі слід ставитися обережно. Так, готові креветки варто ретельно оглядати перед споживанням – якщо у них є цілі вусики, це означає, що товар не заморожували. Тобто морепродукт – свіжий. Інша ознака – запах. Якщо креветка чи риба пахне чимось – це вже є ознакою того, що товар зіпсований. 

Залаштунки прибережних кафе 

Проте отруїтися можна не лише товаром, придбаним на пляжі, а й наїдками з прибережних кафе. З'ясувати, де варто, а де не варто їсти, не так просто, як здавалося б на перший погляд.

Найпростіший спосіб перевірити якість їжі у прибережних кафе – подивитись їхній рейтинг у Інтернеті. Проте він не надто надійний – коментарі часто дуже суперечливі. Одні можуть бути дуже позитивними, інші ж – зрідка негативними.

Щоб з'ясувати правду, журналісти під прикриттям влаштувалися працівниками низки приморських закладів. Перший має у Мережі рейтинг 4,2. Персонал у ньому без форми, проте на кухні – стерильна чистота. Останнє пов'язано з перевіркою санепідемстанції. До неї підготувалися – адже за законом санстанція має попереджати про свій візит. 

У закладах, де перевірки не передбачається, усе не так добре.Так, кафе із рейтингом 3,7 має демократичні ціни, – салат з морепродуктами коштує усього 60-70 грн – але серйозні проблеми з чистотою.

Співробітників беруть на роботу без зайвих запитань та без медичної книжки. На сир сідають мухи, а майже усі морепродукти – зіпсовані. За документами це кафе – звичайний магазин і притягнути їх до серйозної відповідальності складно. 

Як же тоді вберегтися? Експерти зазначають, що якщо кожен споживач має право вимагати інформацію щодо походження продукту та умови його приготування. Якщо справа зіпсована, але не споживалася – за неї можна також і не платити. 

Небезпечні розваги 

Зашкодити людям можуть й інші розваги. До прикладу – знімання з екзотичними тваринами. У Залізному порту у цьому бізнесі задіяні з десяток мавпочок, верблюд, папуги та коні. Використовують для заробітку навіть червонокнижних орлів. За законом це заборонено, але задіяні у "тваринному" бізнесі цим не дуже переймаються.

Ті, хто використовує живий реквізит для заробітку, також зрідка дбають про здоров'я тварин та необхідні щеплення. Над деякими тваринами навіть серйозно знущаються - так, одному алігатору перетягнули щелепу скотчем.

До відповідальності власників ніхто притягнути не може. Представники Державної ветеринарної служби не мають права ні забрати тварину, ні затримати власника. Вони можуть лише зробити усну догану. 

Ще одна небезпечна розвага – атракціони. Найбільшою популярністю серед відпочивальників користується банан. І саме там заробляють травми близько половина курортників, які звертаються до місцевих медпунктів

Працівники атракціону зрідка переймаються питаннями безпеки. Американська інструкція застерігає: середня вага на одне місце не має перевищувати 77 кілограмів. Проте насправді можуть взяти людину і вагою 150 кілограмів.

Трос, яким банан тягнуть у море, має бути завдовжки щонайменше 15 метрів - на ділі часто менше. Проблеми є й із перевищенням швидкості. Якщо на банані діти, максимальна швидкість має становити 25 кілометрів на годину, однак вона нерідко є більшою від 30.