Луцькі гвардійці стали учасниками королівського балу для особливих людей

Луцькі гвардійці стали учасниками королівського балу для людей з обмеженими можливостями.

Про це повідомляє пресслужба військової частини 1141 Національної гвардії України м. Луцьк.

Замість військової форми гвардійка Юля одягла вишукану вечірню сукню. Маленький Миколка змінив своє повсякденне вбрання на святковий костюм. І разом вони закружляли у вальсі. І танок цей був особливий. Бо на паркет вийшли особливі дітки, партнерами яких стали військовослужбовці Національної гвардії України, журналісти, депутати Луцької міської ради, громадські активісти. Загалом «Осінній бал - 2019» зібрав понад 250 учасників. І кожен прийшов, щоб через танець розповісти свою історію...

Старший солдат Юлія Шило участь у подібних заходах бере уперше. Почувши про те, що у Луцьку відбудеться «Осінній бал - 2019» за участі дітей та молоді з інвалідністю, одразу вирішила долучитися до свята.

«Я з самого початку знала, що цей бал буде особливий. І партнери у нас не звичайні – дітки на візочках. Під час репетицій у нас абсолютно не виникало труднощів у спілкуванні. Просто у кожного свій характер – хтось веселий, хтось говіркий, хтось хоче постійно рухатися, а хтось швидко втомлюється. Але усі вони позитивні, щирі та відкриті до пізнання чогось нового», - розповідає військовослужбовця військової частини 1141.

Партнер Юлі шестирічний Миколка перед такою великою глядацькою аудиторію виступає теж уперше. Він жвавий та веселий хлопчик. На репетиціях, коли усі втомлювалися, саме Миколка дарував гарний настрій та заряджав своїм позитивом інших. Не дарма ж його лагідно прозвали Миколка-веселун.

«Для нього бал – це справжнє свято, - розповідає мама хлопчика Оксана. - Микола завжди радіє новим відчуттям, переживанням, знайомствам. Він непосидючий та дуже допитливий. Особливо полюбляє їздити верхи на конях, а тепер – ще й танцювати».

А ось для іншої пари – сержанта Валерія Поповича та його партнерки, дванадцятирічної Улянки виступ перед глядачами уже звична справа. Луцький гвардієць понад десять років займався народними танцями, неодноразово виступав на великій сцені як в Україні, так і за кордоном. Нині він займається спортом, має титул чемпіона світу з пауерліфтингу. Часто тренується в залі з дітьми з інвалідністю. Тому не з розповідей знає, як це – працювати з особливими людьми.

«Чи страшно було танцювати у парі з Уляною? Ні! Я не відношуся до них як до особливих, для мене вони рівні, абсолютно здорові дітки. Беручи участь у таких заходах, як цей бал, хочеться вкотре нагадати, що не варто боятися, уникати, шкодувати цих діток. Їм просто хочеться мати своє рівноцінне з іншими місце у суспільстві. І ми в змозі допомогти їм утвердитися, реалізувати свої мрії», - переконаний Валерій Попович.

Суспільно активна і партнерка гвардійця Уляна. Дівчинка народилася передчасно з вагою 700 грам і як наслідок, страшний діагноз – ДЦП. Три місяці батьки боролися за життя крихітки. І коли уже ніхто не давав шанси на порятунок, вона таки вижила. Тепер постійно бере участь у різноманітних акціях, не стоїть осторонь суспільних процесів.

«Ми намагаємось зробити цей світ кращим, добрішим, дарувати любов і дякувати за все», - говорить мама дівчинки Надія.

А «Осінній бал» - це ще одна прекрасна нагода нагадати суспільству про таких, як Улянка і поринути в атмосферу добра і дива.

«Для доньки бал – це перші дівочі переживання. Напередодні вона усю ніч прокидалася, хвилювалася перед виступом, чекала балу. Ми навіть не очікували, що буде стільки приємних емоцій. Думали не зрозуміє. Але усе вона зрозуміла! Такі заходи вкрай необхідні, бо вони покликані дарувати позитивні емоції. А ще це можливість не випадати з соціального життя. Насправді ці діти, можливо, і не виглядають так радісно, але вони дуже щасливі, адже стали частинкою справжньої казки», - переконана мама Улянки.

Окрім вальсу учасники «Осіннього балу – 2019» дивували виконанням менуету, полонезу і навіть сучасними танцями, щоразу викликаючи гучні оплески глядачів. Наостанок усі присутні станцювали кілька нескладних па з бачати під керівництвом відомого волинського хореографа Олександра Кашевського.