Українка розповіла про міфи та реалії коронавірусу в Китаї. ФОТО. ВІДЕО

26-річна Лідія Жгир із Черкас розповіла про розповсюдження коронавірусу та те, що влада одного разу вже приховувала факт епідемії від людей.

Про це вона написала на своїй сторінці у фейсбуці.

"Якщо вам цікаво, я жива, здорова і, як бачите, захищена. Але поки ми тут жартуємо, коронавірус дійсно розповсюдився по всьому Китаю і його швидкість розповсюдження вища за атипову пневмонію 2002-2003 року. Але тут варто звернутися до фактів і стане спокійніше. У 2002 епідемія SARS розпочалася в листопаді, і її пік прийшовся на новорічні свята, тому що влада приховувала факт епідемії від людей, які після її укріпленні в провінції Гуандонг, старанно розвезли її по всьому Китаю і всьому світу", - пише українка.

Вона пише, що подібно до SARS, нинішній вірус передався людині від кажана або змії, на рибному ринку Ухана (це все їдять), провінція Хунан, близько 10 днів тому, якраз перед святами (SARS – це теж коронавірус, 1 із 7, що небезпечні для людини).

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Вчені засумнівалися в зміїному походженні коронавіруса з Китаю.

"Далі це лайно миттєво потрапило на вентилятор китайського нового року і рознеслося по континенту. Щоб ви розуміли, китайські новорічні свята – це найбільша щорічна міграція в світі. Мільйони китайців вирушають до своїх домівок або за кордон з мегаполісів, як Ухан або Пекін, користуючись тижневими святами. Таким чином, на сьогодні майже всі (не впевнена щодо Тібету) провінції мають підтверджені випадки зараження. Найбільше, звісно ж, і Ухані, в тому числі 52 з 56 смертей. Але є й добра новина – від вірусу вже одужали 49 людей, а отже він не такий смертельний як кажуть на ТСН. Ще один привід задуматися – за деякими даними, наймолодшому померлому було 48, а середній вік загиблих від Уханської пневмонії – 78. Тобто, сильний організм здатен побороти вірус і без вакцини, але звісно, за підтримки медиків", - пише авторка.

Далі, про міфи: ні, Пекін не сприскують дезінфекцією з літаків, ні, тат не військовий режим, ні міста не заблоковані.

"В Пекіні дуже тихо, бо всі роз’їхалися на свята. Є деякі обмеження на міжміське сполучення – скасовано далекі маршрути міжрегіональних автобусів, таксі не возять в сусідні міста. Тим не менше, міський транспорт працює і таксі теж. Я перевіряла. На даний момент закрили все сполучення з Уханом і в Ухані, що справедливо, і камон, вони це можуть. Є окремі випадки, коли деякі села і маленькі міста під впливом паніки (напевно, там дивляться ТСН) самовільно обрали забарикадуватися від навколишнього світу, не впускаючи і не випускаючи нікого. Честь їм і хвала", - зауважує Лідія.

Єдине що побоються авторка посту, що свята незабаром скінчаться і люди почнуть повертатися домів, а отже буде зворотня звиля міграції і нова хвиля розповсюдження інфекції.

"На такі випадки, на усіх станціях метро і залізниць Пекіну вже стоять люди в кондомах на весь зріст і перевіряють температуру. Всіх. Якщо у тебе вище 37,3, то ти без заперечень під наглядом гуркочеш в лікарю, а не в гості до тітки, а там вже розбираються, чи в тебе вірус чи місячні. У ресторанах та на входах в університети теж перевіряють температуру. Тобто, можна сказати, що SARS таки навчив Китай локалізовувати вірус", - підкреслює вона.

"Навіть моя школа під керівництвом Мін Освіти проводить регулярне опитування серед персоналу і студентів щодо симптомів вірусу, в той час як ми всі на 2-тижневих канікулах. Маски носити на вулиці відтепер обов’язково, хоча я ще не бачила, щоб когось без маски затримували або надавали маски на вулицях. Можна сказати, більшість людей на вулицях все ж таки вдягають засоби безпеки, дехто навіть по 2-3 штуки на один писок. Але на мій погляд, відсотків 25 пекінців у носі мали той вірус і ходять як хочуть, чхаючи на всіх, харкаючи під ноги і гикаючи, як у будь який інший день. Хоча, якщо подивитися правді в очі, маска напряму не захищає від вірусу, хіба опосередковано, спрямовуючи подих людини на себе, і сигналізуючи інших триматися подалі. Тому найкраще, що можна зробити – це носити маску, мити руки з спиртом після відвідин публічних місць і не чіпати обличчя. А краще – не відвідувати публічних місць", - додає Лідія Жгир.