Пряник і батіг для Ігоря Пальонки, або Чи стане Зарічанська ОТГ частиною Володимира-Волинського

В області та столиці тривають складні процеси обговорень щодо остаточного адміністративно-територіального устрою, який буде затверджений незабаром на законодавчому рівні Верховною Радою України.

Дебати з цього приводу, які тривали у Волинській обласній державній адміністрації минулого тижня, наші колеги з інформагентства «Конкурент» уже назвали «Битвою за Волинь». Хто ж бився і за що?

Інтереси Володимир-Волинського району відстоювали народний депутат Ігор Гузь та голови Зимнівської і Зарічанської ОТГ В’ячеслав Католик та Ігор Пальонка.

Як відомо, у районі давно і успішно функціонують 4 спроможні територіальні громади, а переваги децентралізації у вигляді значних зрушень в облаштуванні дорожньої, комунальної, соціальної інфраструктури відчули навіть найвіддаленіші села. Варто відзначити, що ОТГ району стали одними з перших в області та Україні, які зрозуміли необхідність об’єднання, а отже отримали належну державну підтримку та право розпоряджатись власними надходженнями на рівні, що дозволив створити ефективні системи життєзабезпечення громад. Отож, у виграші були ті, хто першими вступив у процеси децентралізації.

Відкритим залишалось лише питання міста Володимира-Волинського, яке за 5 років реформи так і не об’єдналось із жодною іншою територією.

Причинами цього були консервативні традиції, яких ось уже чверть століття дотримується міська влада. А, скоріше, можливі вибори нового голови об’єднаної ОТГ. На що чинний мер Володимира-Волинського, що уже не так легко здобуває прихильність виборців, погодитися аж ніяк не міг.

І навіть успіх сусідніх ОТГ не спонукали владу Володимира визнати переваги створення територіальної громади на базі міста, приєднавши, наприклад, ту ж Зарічанську сільську раду, якій довелося свого часу дуже важко переконувати Кабмін у своїй самодостатності. У той час дітей із Заріччя не приймали у міські садочки, тож спочатку батьки возили їх у сусідні Суходоли, а згодом Зарічанська сільська рада, доклавши зусиль, відкрила власний дитсадок. За учнів першої школи, які в переважній більшості проживали у селах Заріччя та Федорівка, сільраді також довелось платити у міський бюджет, як і за заняття дітей у школах мистецтв, спортивній школі і т.п.

На сьогодні, коли процес децентралізації йде до завершення, у пропозиціях Волинської ОДА було напрацьовано економічне обґрунтування приєднання до міста Володимира-Волинського Оваднівської та Зарічанської ОТГ. І якщо самостійність Оваднівської ОТГ відстояти було простіше, то занадто малу за територією Зарічанську громаду проти її згоди планують зробити приміською зоною.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Зарічанська ОТГ проти приєднання до Володимира-Волинського

До речі, чому представників Володимир-Волинської міської ради на цьому засіданні не було. Хоча уже 24 січня на нараді у Міністерстві розвитку громад та територій України, перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук зазначив:

– Згадана громада вже має чимало спільних напрацювань з містом в розвитку соціально-економічних відносин, працює за міжмуніципальними угодами про співробітництво в галузях освіти, медицини та житлово-комунального господарства.

Тож питання уже, напевно, вирішене. І володимир-волинські чиновники готові до поглинання економічно сильної ОТГ, не доклавши при цьому великих ні організаційних, ні фінансових зусиль.

На цій хвилі розпочались загравання міської влади з цією громадою. Голові Зарічанської ОТГ Ігорю Пальонці уже надійшли завуальовані пропозиції з головного міського кабінету. Але, як завжди буває у відносинах із досвідченим комсомольсько-партійним діячем Петром Саганюком, без жодної конкретики.

То нібито готові запропонувати Ігорю Анатолійовичу посаду заступника. «І голова цієї громади грамотний і перспективний, готові запропонувати йому посаду заступника міського голови», – каже, за інформацією видання «Слово правди», на брифінгу мер міста.

А то ніби гарантує підтримку на виборах міського голови: «Ігор (Пальонка – ред.) на своєму місці. Але Зарічанська ОТГ маленька. Я йому говорив, що моя каденція закінчується, хай пробує», – говорить Петро Саганюк на тому ж брифінгу, за повідомленням видання «Буг».

Зазначимо, що Ігор Пальонка уже працював під керівництвом нині чинного міського голови Володимира-Волинського Петра Саганюка. Чи захоче знову, після того, як зумів створити одну з найкращих громад на Волині, потрапити під вплив 70-річного керманича, питання, яке лишається відкритим.

А щодо підтримки на виборах, то переважна більшість наближених сьогодні до мера Саганюка людей абсолютно не виключають можливість того, що він сам балотуватиметься на посаду вшосте. Адже вибори уже на носі, а жоден із молодих соратників Петра Даниловича так конкретно і не отримав обіцяної підтримки. Крім цього, досвідчений політик став все частіше виходити на публіку, що важко не зауважити. Тому чи варто Ігорю Пальонці вірити обіцянкам Петра Саганюка, вирішувати, звичайно, йому самому.

Поки що, очевидно, він до цього не готовий. Тому 29 січня голова Зарічанської ОТГ скликав позачергову сесію, на яку було винесено одне питання: щодо пропозиції утворення Володимир-Волинської ОТГ, до складу якої має увійти Зарічанська.



«Я працюю на посаді сільського голови з 2010 року, тому застав ті часи, коли були у складі району і віддавали усі свої надходження, не відчуваючи тих прибутків. Повіривши у реформу децентралізації, відстоював створення громади на території нашої сільради, і вже невдовзі жителі відчули значні поліпшення. Тому переживаємо, що, увійшовши до великої громади, знову залишимось без коштів, а маленькі села стануть нікому не потрібними», – сказав Ігор Пальонка на сесії.

І в цьому знайшов підтримку усіх без винятку депутатів, які, як пише видання «Слово правди», «зауважили, що представники міської ради ніколи не приходили до них, аби поговорити щодо об’єднання, як і не прийшли цього разу. Мовляв, міськрада раніше не бачила їх, але коли Зарічанська ОТГ міцно стала на ноги завдяки потужним надходженням до місцевого бюджету, то відразу стала цікавою місту».

Загалом депутати одноголосно висловилися проти приєднання до Володимира-Волинського, відтак ухвалили рішення звернутись до центральної влади країни, Волинської ОДА та народного депутата, що представляє 19-й округ у Верховній Раді. А також обговорили подальші дії, починаючи від збору підписів жителів Зарічанської ОТГ та поїздки до обласного центру і столиці для відстоювання власної позиції. І аж до можливих радикальних дії – перекриття доріг міжнародного та обласного значення, в разі ігнорування думки громади.

Натомість напередодні позачергової сесії Зарічанської ОТГ, передбачаючи відповідне рішення її обранців, міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк на своєму черговому брифінгу 28 січня уже примудрився звинуватити керівництво Зарічанської ОТГ в небажанні об’єднуватися в одну громаду з містом.

«Я думаю, що більше владці «торгуються» за те, що хтось залишиться без посад. Треба думати за перспективу, громаду і територію», – сказав Саганюк, який до того 5 років повністю відкидав ідею приєднання до міста будь-якої сільської громади.

Тож чи вдасться Володимиру-Волинському і його двадцятирічному очільнику, який проігнорував свого часу реформу децентралізації, «застрибнути в останній вагон» та в результаті приєднати території багатої Зарічанської ОТГ, що важко працювала над власним розвитком попередні 5 років, «зламавши» за допомогою державних важелів опір її голови та жителів, остаточно невідомо. Але те, що міська влада буде хапатись за цей шанс, очевидно – хоча би для того, щоб остаточно не втратити можливість стати центром укрупненого району – округу (за новим адмінустроєм).

На обговоренні в ОДА політолог, співзасновник Громадянського Руху «СВІДОМІ» Михайло Наход сказав: «Якщо Луцьк існуватиме в тих межах, що є зараз, то історичної спадщини буде недостатньо, щоби стати центром об’єднаної області чи регіону. Сподіваюся, що це усвідомлюють усі місцеві керівники, бо для Києва це питання точно не принципове».

За аналогією, ці слова можна віднести і до Володимира-Волинського, влада якого використовує історичну спадщину як основний аргумент щодо отримання статусу окружного центру. У той час, як сусідній Нововолинськ навіть здобув право стати центром госпітального округу (він його позбувся лише через те, що в Києві вирішили замість 3-4 створити в областях по одному округу), розвиває економічний сегмент та залучає інвестиції, за обопільною згодою створює об’єднану територіальну громаду із Грядівською і Грибовицькою сільрадами тощо.