Ватикан відкриє архіви Папи Римського

Тисячі документів періоду понтифікату Пія XII (Еудженіо Пачеллі, 1876-1958) будуть доступні дослідникам і вченим-історикам.

Як повідомляє в понеділок агентство ANSA, запис на відвідування архівів, де зберігаються документи, раніше помічені грифом секретно, вже здійснений до кінця червня, передає УНН.

Про рішення відкрити архіви, які можуть розкрити нові подробиці про роки Другої світової війни і ролі Ватикану і Папи в стосунках з гітлерівською Німеччиною, оголосив нинішній понтифік Франциск рівно рік тому. Серед більш ніж 20 тисяч паперів є документи про відносини з державами Держради Ватикану.

Секретар по відносинами з державами монсеньйор Річард Галлахер переконаний, що архівні документи дозволять “продемонструвати всю величину фігури Пія XII як захисника принципів гуманності”. “Пачеллі був сміливим дипломатом, а ставши Папою, він продемонстрував неймовірну щедрість і милосердя, яка часто не знаходила порозуміння всередині ватиканських стін”, — сказав Галлахер в інтерв’ю порталу Vatican News.

За його словами, з документів випливає, що глава Римсько-католицької церкви робив все можливе, щоб захистити переслідуваних від “ненависті нацистів, яка стосувалася в тому числі і церкви, і самого Папи”.

Фігура Пія XII, процес беатифікації (зведення на вівтар блаженних) якого почав Павло VI, одна з найбільш суперечливих в історії сучасного папства.

Так, його звинувачують в пособництві знищенню євреїв нацистами, тому що понтифік не засудив Голокост публічно, підтримуючи видиму політичну рівновагу. Ватикан стверджує, що завдяки тонкій дипломатичній лінії щодо нацистської Німеччини і союзного їй італійського уряду Беніто Муссоліні Пій XII зміг врятувати тисячі євреїв, вкриваючи їх в тому числі за стінами папського міста-держави.

Саме єврейські громади давно вимагали відкрити архіви військових років. Незважаючи на те, що чимало поважних представників єврейських громад визнали, що католицька церква багато робила для їх порятунку, і висловлювали після війни особисту подяку Пію XII, в 1960-х роках з’явилося негативне ставлення до його понтифіка, а його почали зараховувати до “союзників нацистів” через збереження нейтралітету і відмови оприлюднити імена винних у військових злочинах.