Зарплати – найнижчі, тарифи – найвищі, або Сумне лідерство Володимира

Сьогодні ніхто не заперечуватиме, що житлово-комунальне господарство міст перебуває у не найкращому стані і давно потребує реформування та капіталовкладень. Але те, що сьогодні відбувається у Володимирі-Волинському, інакше, як тарифним геноцидом, назвати складно.

Місто впевнено «лідирує» на Волині за вартістю комунальних послуг та входить у двадцятку найдорожчих міст України. Випереджає Рівне, Луцьк, Львів, Житомир, Маріуполь та Київ.

Сьогодні володимирволинці змушені платити: за опалення – 1886,69 грн за Г/кал, або 42,96 грн/м3, за гарячу воду – 121,5 грн/м3, за холодну – 12,9 грн/м3, за водовідведення – 17,94 грн/м3!

І це притому, що рівень середньої заробітної плати серед міст області є найнижчим і становить 8012 грн, не кажучи вже про обласні центри та столицю.

Незважаючи на непомірні ціни, комунальні підприємства отримують ще й постійне фінансування з міського бюджету, що формується за рахунок оподаткування жителів.

Левову частину бюджету міста освоює комунальне підприємство «Володимир-Волинськтеплоенерго», яке очолює депутат Володимир-Волинської міської ради, голова бюджетної комісії, колишній очільник місцевого осередку партії «Свобода» Сергій Коба.

Чому саме цей керівник перебуває серед фаворитів міського голови та безпосереднього куратора житлово-комунальної сфери міста – першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука, дає відповідь інформаційне агентство «ВолиньPost»: «Покинувши ряди партії «Свобода», Сергій Коба дуже швидко став директором скандального Володимир-Волинського «Теплокомуненерго». Ймовірність того, що він отримав цю посаду за професійні навички – мізерна. Адже Сергій Коба один з тих депутатів, який регулярно підтримував промерську коаліцію у міській раді і його фракція стала «золотою акцією» мера цього депутатського скликання у міській раді».

Крім цього, не обійшлося і без звичного сьогодні в Україні кумівства. Саме воно поєднує панів Кобу та Матвійчука, що не може не впливати на лояльність останнього.

На черговій сесії міської ради, що відбулася 28 лютого, цьому комунальному підприємству, керівництво якого стверджує про свою прибутковість, а самого директора у владних кабінетах нарікають «антикризовим менеджером» і розглядають як можливого кандидата від влади на виборах міського голови, отримало чергові народні мільйони.

Зокрема, 2 млн грн на облаштування модульної котельні на вул. Старицького та більш ніж 900 тисяч на придбання автомобіля-самоскида.



Підприємство, як стверджуть журналісти інтернет-видання «ВолиньUA», уже придбавало за не зовсім прозорою процедурою лісовоз: «…у ФОП, у якого цей лісовоз свого часу був придбаний, збирали цей лісовоз по запчастинах, які за дольовою участю купувались у карпатських бізнесменів за дешевшою ціною. Коли ж і цей лісовий бізнес у Коби «прогорів», лісовоз став непотрібним і переїхав був назад до Ківерець. Зрештою, були би це суто бізнесові, мало цікаві широкому загалу справи Сергія Коби, як би не одне «але…» Нещодавно цей же лісовоз знову «виплив на поверхню». І дивним чином «засвітився» на підприємстві «Володимир-Волиньськтеплокомуненерго», яке Коба очолює. Найцікавіше, що його придбання нібито для нагальних потреб цього комунального підприємства здійснювалося за гроші міського бюджету. Після чого ці бюджетні кошти, схоже, спокійно «перекочували» у приватні кишені. І не факт, що осіли тільки в кишенях «бізнес-партнера» Сергія Коби – ФОП Олександр Позняковський».

Непевно, саме з колишнім бізнесом пана Коби пов’язана тепер цікавість очолюваного ним комунального підприємства до заготівлі лісоматеріалів.

«…станом на 13.08.2019, згідно з інформацією директора КП «Володимир-Волинськтеплоенерго» Сергія Коби, на складах знаходиться лісоматеріалів загальною вартістю більше 2 мільйонів гривень».



Як зберігається цей лісоматеріал, придбаний коштом володимирволинців, показав у відео місцевий активіст та депутат міської ради Сергій Барщевський на своїй сторінці у фейсбуці:

А якою є річна потреба міських котелень (а їх лише дві) в такого виду паливі, на яких розрахунках базується саме такий обсяг, як встановлюється тариф на виробництво теплової енергії з дешевшої від газу сировини, запитання які залишаються без конкретної відповіді. На свої постійні запити депутат Барщевський отримує лише відписки.

Немає відповідей і на запити, якою є заробітна плата та премії працівників КП, що утримується коштом платників податків та за рахунок грошей за опалення та гарячу воду.

Але про їх розмір містом уже ходять легенди. Дещо пролити світло на можливі заробітки комунальників спробувало місцеве інтернет-видання «ВолодимирМеdіа» в публікації «Як керівник теплоенерго Сергій Коба тарифи підвищує та премії виплачує».

Загалом же з 2017 року, коли підприємство очолив пан Коба, тепловики отримали з міського бюджету майже 8 мільйонів гривень.

Їх виділення аргументують модернізацією теплового господарства міста. Але якою воно має бути в майбутньому, для жителів залишається невідомим.

Та головне питання: чому ця модернізація не проводилася раніше? Адже влада чинного міського голови Петра Саганюка незмінна з 1998 року. Чому вирішено модернізувати підприємство Коби саме зараз та за рахунок непідйомних тарифів і постійних багатомільйонних вливань, можна лише здогадуватися.

Аналогічна ситуація на комунальному підприємстві «Володимир-Волинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», де в грудні 2019 року тариф підняли більш ніж на 50%!

Хоча в цій ситуації мер врешті таки визнав свою провину. «Безперечно, з себе вини не знімаю», – заявив Саганюк.

Хоча це й так зрозуміло. Бо саме міський голова здійснює керівництво та управління підприємствами, що живуть за рахунок міського бюджету. Зокрема і через призначення їх керівників.

Чи дасть ефект зміна керівника, покаже час, але те, що новопризначений Сергій Луцюк людина також не випадкова, відомо багатьом.

«…персонально для Саганюка Сергій Іванович – не просто член його команди. Він ще й – «в дошку своя людина», адже є родичем Петра Даниловича по його дружині. Свояк, так би мовити. А ще – вигідний бізнес-партнер», – повідомляє інтернет-видання «Волинь UA» у цій же публікації «Команда Саганюка» в обличчях: на кого поставить діючий мер?»

Потрібно зазначити, що за грабіжницькі тарифи з присутніх членів виконкому мала сміливість не проголосувати лише заступник міського голови з економічних питань Лариса Кулікова. Для профільного заступника не знайшлося аргументованих і економічно обґрунтованих причин таких дій команди господарників.

Що ж змушує міського голову на 20-му році свого управління містом йти на такі кроки?

Можливо, це справді пов’язано з тим, що він вирішив не балотуватися на посаду вшосте. Про що неодноразово заявляє останнім часом.

Раніше Петро Данилович вкрай негативно сприймав будь-яке підвищення комунальних платежів і особисто блокував ухвалення таких рішень. Адже тоді розраховував на підтримку містян. А тепер це не так важливо? Хоча і тоді комунальні підприємства потребували фінансової підтримки та заміни мереж і обладнання, позитивного економічного сальдо і справжнього господарського ставлення.

Тепер же, після таких тарифних експериментів над жителями, розраховувати на їхню підтримку буде важко.

Справжню відповідь на це питання, як і оцінку 20-річної діяльності міського голови і його молодої команди, дадуть уже цьогорічні вибори.

Поки що досить високі шанси серед «переконаних» у безгрішності Саганюка виборців Володимира зберігають «нові» обличчя, контрольовані мером і які поки що мають прихильність авторитетного в місті чинного народного депутата України Ігоря Гузя.

Але навіть їх терпець може увірватися.

Тому, дійсно, можливо, все лише починається, як написали на привітальних білбордах давні соратники Петра Саганюка в честь його 70-річного ювілею.

Петро ТРЕМБІТА