Як у волинських селах дотримуються карантину. ФОТО

У віддалених волинських селах про надзвичайну ситуацію чули. Однак життя там особливо від цього не змінилося. Хтось уже посадив ранню картоплю, на підвіконнях у селян зеленіє розсада перцю та помідорів.

Автобус у більшість сіл приїздить максимум двічі на день. Багато заробітчан, які нещодавно повернулися з-за кордону. Про коронавірус більшість селян, кажуть, не чули.

Як живуть люди в час карантину у Луцькому, Маневицькому та Ратнівсьому районах, дізнавалася Вікторія Вегера-Абрамович на "Конкуренті".

У віддаленому від райцентру селі Річиця на Ратнівщині люди ходять без масок. Про карантин чули. Медична сестра амбулаторії Людмила Пікун розповіла, у магазинах люди розкупили все: муку, цукор, крупи. Але нині у магазині є всі необхідні продукти.

«Село є село. Люди не особливо дотримуються карантину. На вулицях, звичайно, їх дещо поменшало, проте коли стане тепліше, працюватимуть, як мурашки. Зараз у нас на контролі 6 людей, які приїхали з-за кордону. Вони на самоізоляції. Щоранку ми телефонуємо їм, перепитуємо про самопочуття та вони звітують про температуру тіла», – каже медична сестра.

З проханням перевірити на коронавірус люди не зверталися.

До райцентру – 25 кілометрів. Маршрутки зараз не їздять. Проте амбулаторія забезпечена усіма необхідними ліками. Масок, правда, немає, хоча люди запитують. Маски та антисептики – лише для медпрацівників. І лише один захисний костюм і окуляри на весь медичний персонал.

Працівниця магазину у селі Піски-Річицькі Ольга Нінічук розповіла, що людей у селі на вулицях стало менше. Коли почули про карантин, полиці магазинів стали порожніми. Досі в магазині немає гороху, рису. Дуже зросла в ціні гречка. Тепер вона вартує 40 гривень за кілограм, а закупівельна ціна риби стала значно вищою за останню продажну. На 3 гривні за кілограм здорожчав і цукор.

Головний лікар Ратнівської центральної районної лікарні Михайло Бегаль розповів, що у лікарню з підозрою на коронавірус ніхто не звертався, проте там у випадку потреби таки готові прийняти таких пацієнтів.

У Маневицькому районі в амбулаторії – жодного захисного костюма
У магазинах села Четвертня – повні полиці. Люди уже скупили усе необхідне.

Виконуюча обов’язків завідуючої амбулаторії Лариса Мельник каже, що з-за кордону 16 березня повернулися шестеро заробітчан з Італії та Польщі. А нещодавно – ще шість з Німеччини. Усі вони підписали анкети на самоізоляцію. І щоранку медпрацівниця передає дані про їхній стан та температуру тіла.

«На сьогодні амбулаторія забезпечена всім необхідним, окрім парацетамолу і перекису водню. Люди трошки налякані, тому хочуть мати удома все від грипу. Масок немає також. Проте наша односельчанка Ольга Крисько шиє маски удома і безкоштовно роздає людям», – розповідає Лариса Мельник.

В амбулаторії є маски та антисептики лише для медперсоналу. І немає жодного захисного костюму.

Стало менше людей і в селі Оздів, що в Луцькому районі. Люди працюють. Як розповіла місцева жителька Тетяна Хом’як, у селі дехто вже встиг в теплицях посіяти огірки та редиску. На підвіконнях мають розсади перцю. Люди готуються до посівної.

«У село як привозили хліб та інші продукти, так і привозять. Медпункт працює. Тобто ми ні в чому не обмежені. Єдине це те, що обмежили доїзд до міста. Але для тих, хто живе у селі і має свої продукти харчування, то нема великої необхідності туди їхати. На роботу ніхто ж не ходить. Село живе своїм життям. Тут треба працювати. Людей на вулицях стало менше, молодь не збирається вечорами, як раніше. Люди трохи бережуться, самі все розуміють. Життя спокійне. Без жаху, як у місті», – розповіла жителька Оздова.