«Зростання цін, тарифів, борги та банкрутства»: Володимир Пащенко про небезпеку газової кризи для українців

Для українців 2021 рік виявився складним не лише через пандемію коронавірусу, а й через непросту ситуацію на газовому ринку. Саме це призведе до підвищення цін на продукти та різні послуги для українців. Також значне зростання вартості газу поставило під загрозу цьогорічний опалювальний сезон. Наразі ніхто не може сказати, як він пройде, чи отримуватимуть взимку люди достатньо тепла, та чи не будуть мерзнути школярі. Як відіб'ються ці складнощі на бізнесі, ми поговорили з волинським медійником та ресторатором Володимиром Пащенком.

- На вашу думку, чому в Україні саме зараз виникла така складна ситуація з газом?

- Цьогорічна енергетична криза виникла не лише в Україні, це - загальносвітова проблема. На азійських ринках виник великий попит на енергоносії, що зумовило перетік газових потоків скрапленого газу зі США саме туди. Внаслідок цього Європа недоотримала приблизно 30% енергоносіїв. Це спровокувало паніку на ринку, і ціни злетіли до рекордних 2 тисяч доларів. А оскільки ми отримуємо газ по світових цінах, то це не оминуло й Україну. Загалом сировини українського «Нафтогазу» може не вистачити на цьогорічний опалювальний сезон. Адже, за умови дуже холодної світової зими, попит на енергоносії значно зросте, ну і навпаки.

- Чи існують у нашій країні якісь альтернативи газу?

- Українська криза це – шанс стати сильнішим. Ми маємо доволі потужні атомні енергоблоки. Якщо їх привести в належний стан, вкласти кошти, то ми зможемо покривати не лише свої потреби, а й забезпечити пів Європи дешевою та якісною електроенергією. Також для цього потрібно модернізувати наявні електромережі, адже при відмові від газу та переході на електроенергію, вони можуть просто не витримати навантаження.

На це потрібен час, але в умовах кризи, це можна зробити швидко. Питання у тому, наскільки країна зможе мобілізуватися. Якщо ми поставимо перед собою ціль стати незалежними і зробимо це національною ідеєю, то все вдасться. Від нашої залежності потрібно відходити, тим більше, що у нас доволі складні відносини з Росією та Білоруссю, у якої ми купуватимемо електроенергію. А вони її можуть нам і не продати.

Цьому питанню потрібно приділити максимальну увагу на загальнодержавному рівні. Якщо «Велике будівництво» розпочнеться не лише на дорогах, а й в енергетиці, то за рік-два усе запрацює. Також держава має запровадити якісь преференції видобувним компаніям, які постачатимуть на ринок дешевий, а не комерційний газ. Потрібно дати їм можливість добувати сировину, яку вони зможуть продавати громадянам за адекватною ціною.

- Це далекоглядні перспективи, а що ж робити з цьогорічним опалювальним сезоном. Який вихід з цієї ситуації?

- Для прикладу, Волинь, за бажання, могла б забезпечити усю Україну торфом. Для цього потрібно перебудувати наявні котельні, які працюють на газу. У нас є шахти, які сьогодні могли б реально стати актуальними. Раніше собівартість видобутку вугілля була доволі високою, проте криза усе змінила, і зараз ціна на нього могла б бути доволі прийнятною. Це «брудна» енергетика, яка допомогла б нам рік-два протриматися на плаву. Зараз усе залежить від професіоналізму нашого уряду. Це дуже крутий шанс для української електроенергетики.

- На Волині деякі підприємства та організації переходять на тверде паливо, чи реально це у Луцьку?

- У мене, як у бізнесмена, є можливість перейти на тверде паливо, проте ця процедура складна та забюрократизована. Крім того, місцеві жителі скаржитимуться на роботу котельні у житловому мікрорайоні. Хоча цієї зими питання стоятиме так: «Замерзнемо чи ні?». І можливо варто скасувати деякі заборони, а дати можливість тому ж самому будинку за власні кошти побудувати свою твердопаливну котельню. На Волині торфу вистачить на всіх.

Загалом теплогенеруючі компанії звичайно ж не відключать повністю опалення, адже це може призвести до пошкодження системи та мільярдних витрат. Швидше за все, будуть знижувати температурний режим. Люди масово підуть купувати електрообігрівачі, внаслідок чого не витримають електромережі, адже вони не розраховані на увімкнення такої кількості приладів. Ось такі ситуації місцевій владі потрібно спрогнозувати наперед, та розуміти, як виходити з кризи. А дуже холодна зима може призвести до повного завалу. Це боляче вдарить по всіх, зокрема на рейтинги центральної та місцевої влад.

- Як ця газова криза вплине на бізнес?

- Обов’язково зростуть ціни на усі послуги, продукти та інші товари. Це досить боляче вдарить по всім. І зростання ціни на газ підприємець просто буде закладати у ціну, внаслідок чого вона зростатиме. Власне бізнес наразі тримається тому, що рухається ще по інерції. Як тільки розпочнеться сплата високих тарифів, ми відчуваємо зростання цін та інфляцію. І тому держава мала б це спрогнозувати і зменшити ризики. Хоча, вважаю, що це робити уже достатньо пізно. Аналітики мали передбачити це ще навесні, тоді ми встигли б накачати газ у сховища за нормальними цінами.

- Чи не призведе ця ситуація до виникнення масштабних боргів?

- На нас чекає багато банкрутств, якщо зима буде складною. Багато установ закриється, бюджетні організації, швидше за все, перейдуть на дистанційну роботу, як університети та школи.

Загалом ситуація не критична, але доволі неприємна. Назарі усе в руках уряду, який може забезпечити країну ресурсом, можливостями у плані змін до законодавства, або ж просто спостерігатиме, як ми намагатимемося вижити, як ми це робили усі 30 років незалежності.