Скільки українців попри війну продовжують слухати російську музику та говорити на мові окупанта

Більшість українців відчувають гордість, думаючи про Україну. Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».

Проведене опитування показало, що 75% назвали гордість головною емоцією, яку українці відчувають, думаючи про Україну. У той же час 29% заявили, що відчувають сум, а 26% — радість. Близько 10% відчувають зацікавлення або страх. Тобто протягом року гордість та радість за країну зросли у два рази.

На індивідуальному рівні показники гордості також показали приріст. Однак, разом з тим зросли й сум та страх, які більш виражені відносно особистості, а не щодо країни. Так само і з гордістю.

Сум за країну частіше відчувають жителі південних регіонів України та жінки. Страх — жінки та бідніші категорії населення. На індивідуальному рівні страх частіше відчувають мешканці сходу, жінки та бідніші. Радість частіше відчувають молодші.

Розвиток та майбутнє України

На думку 74% українців, нинішній напрям розвитку країни правильний. А от на думку 13% — Україна рухається у неправильному напрямку. Ще стільки ж опитаних не змогли відповісти.

Разом з тим більшість українців наголосили, що бачать свою країну у майбутньому вільною, незалежною і багатою.

В рамках опитування респондентам запропонували назвати три слова, якою вони бачать майбутню Україну. Найчастіше це було слово «вільна». Також звучали «сильна», «квітуча», «процвітаюча», «мирна», «щаслива». Ще однією основною характеристикою майбутньої України було «незалежна». Також вживалися терміни «багата», «європейська», «розвинута», «єдина».

Цікаво, що молодь частіше від інших вікових категорій бачить майбутню Україну як вільну, незалежну і сильну. Люди середнього віку говорили про мирну, процвітаючу та успішну Україну, а старшого віку — про багату, квітучу і щасливу.

Мова та ідентифікація

94% респондентів ідентифікують себе як громадян України. Майже стільки ж – мешканцем свого регіону.

Половина опитаних ідентифікують себе європейцями, а близько 30% — ні. Ще майже 10%, назвали себе «радянською людиною». Проте переважна більшість, а саме 80%, себе такими не вважають. При цьому європейцями себе частіше називала молодь, а «радянською людиною» — більш старші громадяни.

Продовжує в суспільстві зростати й використання української мови. Наразі 51% населення вдома розмовляє українською мовою. У квітні цей показник складав 48%. Третина опитаних відповіла, що використовує дві мови у побуті, а 13% розмовляють російською.

Крім того 76% назвали українську мову рідною. Російську з рідною вважають 19% опитаних. До того ж, 30% російськомовних вважають своєю рідною українську.

На думку 86% респондентів, українська мова повинна бути єдиною державною мовою. 10% підтримують статус російської, як офіційної в окремих регіонах, лише 3% за російську як другу державну мову в Україні.

Російський контекст в Україні

В Україні продовжує знижуватися споживання російського інформаційного контенту.

Так, понад 40% опитаних зазначили, що більше не дивляться російські серіали. Ще чверть зазначила, що не дивилися їх раніше й не дивиться зараз. В цілому ж майже 70% не дивились російські серіали протягом останніх півроку. У той же час 15% продовжують дивитись російські серіали як і раніше.

Ще понад 40% опитаних розповіли, що відмовилися від російської музики. У той же час 18% респондентів наголосили, що не слухали її раніше і не слухають зараз. Загалом понад 60% не слухали російську музику протягом останніх півроку (цифра зросла майже вп’ятеро). При цьому чверть респондентів продовжують слухати російську музику як і раніше.

Ставлення до рф, білорусі та жителів окупованих Криму та Донбасу

з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ставлення українців до громадян сусідньої держави значно погіршилося. Так, 81% опитаних зазначили, що ставляться до росіян негативно, 14% ставляться нейтрально, а от 3% – позитивно.

Також погіршилося ставлення і до білорусів. Негативно до них ставляться 52% опитаних, нейтрально — 34%, позитивно — 10%.

Також погіршується ставлення і до жителів окупованих Криму та Донецька з Луганськом. До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 22%, негативно – 23%, нейтрально – 45%. До мешканців так званих Донецької та Луганської народних республік позитивно ставляться лише 14%, негативно – 47%, нейтрально – 32%.