У центрі Луцька під час перевірки половина укриттів були заченені

Група громадського моніторингу «ОЗОН» розпочала моніторинг укриттів у Луцьку. Волонтери кажуть: ситуація невтішна. З перших чотирьох перевірених сховищ лише два були відчинені.

Про це пише Конкурент.

24 жовтня координаторка групи моніторингу Іванна Мальчевська разом з волонтерами правозахисної організації «Центр громадянських свобод» і журналістка сайту новин Луцька «Конкурент» перевірили чотири укриття, які знаходяться на проспекті Волі.

Це вже друга Національна кампанія з моніторингу. Перша стартувала у листопаді 2022 року. Зацікавленість сховищами зумовила трагедія у ніч на 1 червня: в Києві троє людей під час повітряної тривоги загинули, бо не змогли потрапити в укриття. Вхід до нього був зачинений.

Волонтери ОЗОНу перевірили захисні споруди у Києві, Одесі, Миколаєві та Черкасах. Також програма стартувала у Львові та Ужгороді.

Укриття оцінювали за такими критеріями:
- наявність вказівного знаку «Укриття»
- доступність укриття
- справне електропостачання
- наявність запасу питної води
- вентиляція приміщення
- наявність каналізації
- та чи не перебуває укриття в аварійному стані

«У червні в дію вступило рішення РНБО, про результати оперативного обстеження захисних споруд. За ним, має бути забезпечений цілодобовий та безперешкодний доступ до укриттів», – розповіла координаторка Групи громадського моніторингу Іванна Мальчевська.

Проте моніторинг показав, що укриття не завжди відповідають вимозі безобмеженого доступу.

З чотирьох укриттів, група могла потрапити лише до двох. Двері до сховищ на проспекті Волі №6 та №8 були зачинені. Коли ж волонтери зателефонували до відповідальної особи, той відповів, що відчинити укриття не зможе, бо наразі не перебуває в місті.

Укриття на Волі, 6 не відповідало критерію впізнаності. На адресній табличці значилося, що будівля записана під номером 8.

Наступне укриття розташоване на проспекті Волі №11. Іванна Мальчевська відзначила справне електропостачання в сховищі та запаси води. Укриття оснащене туалетом, холодильником з морозильною камерою, праскою та пральною машиною. Проте стільці для відвідувачів сховища чомусь були зачинені за ґратами на замку.

«У холодильнику зберігаються продукти. Можливо, тому, що це укриття хтось винаймає. Ймовірно, власник закладу харчування, який розміщений у цій будівлі. Підвали, які входять до укриттів, можна винаймати на підставі типового договору оренди. З власного досвіду можу згадати хінкальню в Києві. Коли починалася повітряна тривога, орендарі відкривали своє укриття для всіх людей. Єдиний мінус, що вони не можуть тримати його цілодобово відчиненим, бо їхнє майно можуть розкрасти», – пояснила очільниця напряму.

В укритті на проспекті Волі №9 групу волонтерів зустріли не дуже радо. У ньому на той час перебувала мешканка будинку пані Світлана. Жінка неохоче відповідала на запитання про захисну споруду, пояснюючи це тим, що про це потрібно завчасно домовлятися з житлово-комунальним підприємством.

«Попереджати владу про те, що ми її контролюємо – це неефективна практика. Інститут громадського контролю ефективно працює саме тоді, коли ми нікого про це заздалегідь не повідомляємо», – прокоментувала Іванна.

В укритті були запаси питної води, наявний санвузол, є доступ до інтернету.

«Раніше підвал утримувала міська рада, тепер він стоїть на балансі ЖЕКу. Якщо комусь потрібно ним скористатися, то телефони пожильців постійно працюють. Але постійно тримати укриття відкритим ми не можемо, бо тут зберігаються речі, які приносили мешканці будинку, щоб “одомашнити” підвал», – зізналася Світлана, жителька будинку.

Моніторинг укриттів у Луцьку ще триватиме. Координаторка проєкту сказала, що з результатами аналізу звернеться до міської влади.

«Волонтери центру вже відвідали кілька укриттів Луцька. На карті захисних споруд їх 101, а в переліку від міськради – 92. Їх не так багато і це проблема. Не в кожному підвалі житлового будинку є укриття, вже не кажучи про те, чи воно добре облаштоване. Умовно, 30% з них – ті, які знаходяться на території заводів, підприємств і т.д. Нам туди важко потрапити без дозволу ДСНС», – охарактеризувала ситуацію Іванна.

За словами менеджерки проєктів центру свобод, значна частка укриттів знаходиться в навчальних та медичних закладах. Доступ до них в першу чергу надається працівникам, учням, пацієнтам. А цивільних захисних споруд мало.

«В нас досі призупинений інститут контролю, відповідно, немає цього й у сфері захисних споруд. Тому зʼявляється потреба в громадському контролі, який виявить всі проблеми й чесно про це заявить владі. Разом зможемо вплинути на стан укриттів у містах», – додала Іванна Мальчевська.

Члени Центру громадянських прав наголошують: варто вже готуватися до можливих масових ракетних ударів по містах та інфраструктурі, аби київська трагедія не повторилася.