Військовий ЗСУ розповів, чого бояться росіяни

Герой України, командир батальйону К-2 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Кирило Верес заявив, що найбільше ворог боїться своїх караючих органів.

Про це він розповів в інтерв'ю Українській правді.

"Мені здається, що своїх караючих органів він боїться набагато більше, ніж вмерти на війні. Бо на війні можна або вижити, або загинути. А там за невиконання наказу він по-любому груз 200. Отака в них система мотивації. Краще б вони, як наші, жалілися у Facebook і на гарячу лінію б дзвонили", - зазначив військовий.

Також Верес зауважив, що саме українські військові навчили армію РФ воювати.

"Ми їх навчили, блін (робить паузу). За підготовку не знаю, але вони воюють гарно. У них немає дефіциту особового складу. Я не знаю, як воювали в Сталінграді в Другу світову війну, але бачив, як реально один ворог біжить 700 метрів чистого вигорівшого поля, вмирає, а потім біжить інший, підбирає автомат першого і біжить далі до нас в окопи. Я все міг зрозуміти, але не розумів, як дві людини можуть бігти через поле 700 метрів, щоб прибігти до нас в окопи і вмерти за 5 метрів. Але тут я таке бачив. Так що не знаю, яка в них підготовка, але, п*здець у них крутєйша мотивація", - підкреслив військовий.

За його словами, останнім полоненим, якого захопили бійці сусіднього підрозділу, виявився темношкірим "вагнерівцем".

"Ми знищили позицію, хлопці зранку пішли її донищити, а там оказалася одна обізяна. Вони її взяли. А що здивувало? Молодий хлопець, 35-36 років, чистий вагнерівець, був у Сирії, в Африці, був на "бунті" Пригожина, йшов на Москву. Такі цікаві речі мені розказував про ті їхні колони, як вони йшли на Москву, як їх зустрічали хлібом-сіллю. Це одна була колона 5 тисяч військовослужбовців, інша колона була 17 чи 20 тисяч, він казав. Там реально "вагнерівці" ішли без спротиву", - сказав Верес.

Також полонений розповів українському командиру про наміри колишнього, вже покійного, ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина.

"Скажу чесно - я в них не помилився. Я знав, що якщо він стане їхнім верховним, то він закінчить війну. І полонений підтвердив. Я його запитував: "Захватываете вы престол и что дальше, ваши дальнейшие движения? Вы спрашивали у Евгения Викторовича?". "Да, мы заканчиваем войну, нам не нужно со славянами воевать, будем дальше думать о других странах". Але в один момент Пригожин каже: "Все, п*здец, баста, пацаны, разбегаемся"", - додає Герой України.

За словами "вагнерівця", майже весь контингент привезли з Африки і Сирії за два тижні до бунту.

"Тобто не зібралися люди в день, коли він виступив у себе на телеграм-каналі і сказав: "Все, мы идем на Москву. Где снаряды? Мы пошли". Ні, вони прилетіли завчасно ще за два тижні. Це, мабуть, з таких класних, я з ним один день спілкувався і потім попросив ще гарних хлопців, щоб через декілька днів мені знову виділили з ним невелику аудієнцію", - жартує Верес.

Однак, як розповів полонений, в останній момент Пригожин сказав: "Все, дальше не идем".

"Він не знає, чого - це рядовий боєць. Насправді дуже умна людина, реально. Мені б бійців такого характеру, я б гарно наступав, а оборонявся взагалі би шикарно. Дуже професійний хлопець, розбирається майже у всьому озброєнні. Розказав про їхні заробітні плати. Можу сплутати місцями. Сирія, здається, 500 тисяч рублів (орієнтовно 5300 євро на місяць - УП), Африка - 700 тисяч (орієнтовно 7500 євро - УП). В Україні заробляли до півтора мільйона (орієнтовно 16 тисяч євро - УП). Ну, це чисті "вагнера"", - підсумував командир батальйону.