Волинські освітяни розповіли, чому не можна швидко закривати малочисельні школи

Волинські школи закривають зарано і неправильно, - вважають освітяни.

Процес оптимізації шкіл на Волині та його наслідки обговорювали у вівторок, 4 жовтня, під час засідання прес-клубу на тему: «На Волині поменшало навчальних закладів. Чи поліпшилась від цього шкільна наука?», - повідомляє Волинський інформаційний портал.

Освітяни, голови сільрад, депутати, журналісти намагалися знайти відповіді на запитання про те, чи не зарано Україна, зокрема Волинь, розпочала оптимізацію шкіл, чи кожна волинська дитина має змогу доїхати до опорної школи та що таке якісне індивідуальне навчання.

Рішеннями органів місцевого самоврядування на Волині реорганізовано шістдесят шкіл. Зокрема, закрили десять шкіл І ступеня, призупинили діяльність 26 шкіл І ступеня та чотири школи І–ІІ ступенів, п'ятнадцять закладів реорганізували у філії опорних шкіл.

Як запевняють у Волинській облдержадміністрації, 312 учнів вищезазначених шкіл та 780 учнів із філій опорних шкіл отримали доступ до якісної освіти у навчальних закладах, які мають кращу навчально-матеріальну базу.

До того ж, в області є 64 малокомплектні школи, де через відсутність класів (менше п'яти учнів), організували переважно індивідуальну форму навчання.

Начальник управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА Людмила Плахотна зауважила, що не можна за місяць від початку оптимізації говорити про якість навчання у школах. На її думку, аби побачити результати реформи, потрібен час.

Також голова Турійської районної ради Ольга Черен запевнила, що часто батьки й самі за те, аби їхня дитина навчалася у кращій, більшій школі, не зважаючи на те, що доведеться доїжджати.

Натомість голова Ківерцівської районної ради Григорій Недопад озвучив актуальну для Волині проблему зі шкільними автобусами. На його думку, зарано було оптимізовувати школи, не забезпечивши учнів необхідною кількістю транспорту.

Людмила Плахотна у відповідь наголосила на тому, що наразі безкоштовне підвезення дітей та вчителів сільської місцевості до місць навчання та додому здійснюють 133 шкільні автобуси та 22 автобуси, які перебувають в оренді. Є потреба у придбанні ще 46 шкільних автобусів. За її словами, з державного бюджету Волинь отримала 27 мільйонів гривень цільової освітньої субвенції на придбання шкільних автобусів на умовах співфінансування (50 % – державна субвенція, 50 % – місцеві бюджети).

До того ж заступник голови обласної ради Олександр Пирожик та депутат обласної ради Анатолій Грицюк висловили думку про те, що оптимізації шкіл мала б передувати ефективна адміністративно-територіальна реформа та якісний ремонт доріг.

Директор опорної школи НВК «Загальноосвітня школа I–III cтупенів-гімназія» селища Турійськ Оксана Ковальчук розповіла, що працювати в опорній школі складно, але цікаво. Зокрема, жінка висловилася щодо відсутності належної нормативної бази. На її переконання, минулого року в очолюваному нею навчальному закладі було 390 дітей, цього року – 425. Із них – дев'яносто змушені доїжджати до школи.

Зрештою ж, депутати та освітяни таки зійшлися на думці про те, що спочатку варто було би здійснити дієву адміністративну-реформу, профінансувати ремонт доріг, а вже тоді дати громадам право вирішувати, які школи варто закрити, діяльність яких призупинити, а які зробити опорними.