На Волині стартує опалювальний сезон: міфи та реальність про субсидії

0
-1
На Волині стартує опалювальний сезон: міфи та реальність про субсидії
Сума адресних субсидій лише малозабезпеченим у 2016 році становить 40 мільярдів гривень, що складає 5% Державного бюджету. Проте й досі існує чимало міфів щодо процесу оформлення чи нарахування адресної допомоги.

Спростовували ці міфи експерти з питань енергоефективності та субсидій під час семінару-тренінгу для журналістів, який відбувся 12 жовтня у Рівному.

Експертка з питань соціального захисту, консультантка Світового Банку Валентина Войтенко каже, що одним із найпоширеніших міфів про субсидії є те, що цю адресну допомогу доведеться повертати, а її оформлення може перешкоджати продажу квартири, будинку чи оформленні спадку.

Насправді ж, субсидія є безповоротною державною допомогою, її отримання не пов’язане і не тягне за собою зміни власника житла. Оформлення ж субсидії передбачає надання фактично двох документів: заяви і декларації.

Другим поширеним міфом, за словами експертки, є те, що оформлення субсидії вимагає багато клопоту, а допомога в результаті може скласти зовсім мізерну суму. «Насправді субсидія – це просто. Потрібно лише заповнити заяву та декларацію. До речі, заявку можна заповнити на сайті Мінсоцполітики, чи надіслати поштою, або ж звернутися до органу соцзахисту, уповноваженого сільради/ соцпрацівника», – зауважила Валентина Войтенко.

Вона також наголосила, що на отримання субсидії має право будь-яке домогосподарство. Не призначається вона лише у тому випадку, якщо протягом 12 місяців до звернення здійснено купівлю або сплату на суму вище 50 000 грн, одначе, можливі і винятки за рішенням комісії.

Ще одним поширеним міфом є те, що субсидії не призначають за наявності заборгованості за оплату комунальних послуг. Насправді ця заборгованість не впливає на оформлення субсидії. Так само не впливає на право отримання цієї державної допомоги і наявність майна, незайнятих осіб працездатного віку, депозитів і доходів від них, купівлі валюти чи продажу квартири, або ж наявність земельної ділянки, паю тощо.

Також міфом є твердження про необхідність використання в повному обсязі газу, води, електроенергії, на які призначена житлова субсидія, інакше її перестануть надавати. Експертка зазначила, що, якщо люди не використали всю норму ресурсів на сім’ю, заощаджені кошти субсидії залишаються на рахунках сім’ї в межах опалювального сезону (до квітня) і можуть бути використані в подальші місяці, у тому числі і для погашення обов’язкової частини платежу.

«На наступний період субсидія призначається на 12 місяців без додаткового звернення. Кожного разу нове звернення подають лише орендарі й одержувачі субсидії на тверде пальне. Також важливо розуміти: що менші доходи має родина, то нижчими будуть її витрати на комунальні послуги і більшою буде її підтримка з боку держави», – наголосила Валентина Войтенко.

Водночас держава зобов’язує одержувачів субсидій до певних дій. Зокрема, надати достовірну інформацію про види доходів та джерела їх отримання, а також про здійснення купівлі товарів / оплати послуг на суму більше 50 000 грн. протягом 12 місяців до звернення. Також у період одержання субсидії громадяни зобов’язані протягом місяця поінформувати про такі зміни: склад зареєстрованих осіб (орендарі – про тих, хто фактично проживає), їх соціальни статус (зміна джерел доходів), перелік отримуваних житлово-комунальних послуг, умови їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, купівлю товарів або оплату послуг на суму більше 50 тисяс гривень.

Одержувач субсидії має щомісячно сплачувати вартість фактично використаної послуги за мінусом розміру призначеної субсидії. Тобто, якщо у теплі місяці вартість використаного газу була меншою за розмір субсидії і на рахунку виникає переплата, то її можна використовувати у наступні місяці.

Натомість, якщо у холодні місяці комунальні послуги використано понад норму, то сплачується фактична вартість послуги за мінусом призначеної субсидії.

За словами Валентини Войтенко, адресну допомогу надають своїм громадянам і інші європейські країни – Польща, Чехія, Румунія, Литва, Угорщина. Українська модель нарахування субсидії суттєво відрізняється, адже побудована не на єдиній для всіх пороговій системі (наприклад, розмірі мінімального доходу), а на індивідуальному підході.

Хоча насправді субсидії зараз сприймають як перехідний етап до підвищення спроможності людей самотужки платити за послуги житлово-комунального господарства. Чи користуватися ними, чи не використовувати цю можливість – вирішувати кожній сім’ї індивідуально.

Тетяна КАРПІВ

Теги: субсидії
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-1

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні