Луцьк енергоефективний: чому жити у теплих будинках дешевше

Останні кілька років Луцьк є флагманом в Україні у сфері енергоефективності. Раз за разом мешканці місцевих будинків дивують вмінням об’єднати зусилля та змінити на краще власне житло.

Так, у 2016 році усі українські ОСББ та житлово-будівельні кооперативи взяли майже 60 мільйонів гривень у кредит на утеплення, при цьому більше 15 мільйонів «теплих» кредитів припало на Волинь. І цей показник дозволяє області бути лідером у сфері енергоефективності.

Також цьогоріч у Луцьку з ініціативи очільника Ради голів ОСББ Луцька Романа Бондарука та голови Асоціації ОСББ «Лучани» Юлії Сабатюк запрацював унікальний Центр енергоефективності та енергозбереження. У ньому можна проконсультуватись щодо створення ОСББ, його діяльності або впровадження енергоефективних заходів.

Місцеві об’єднання співвласників багатоквартирних будинків стали справжнім прикладом для своїх «колег» з інших міст.

Тож «Волинь24» поцікавилось, як живуть найуспішніші ОСББ Луцька та чи не шкодують, що свого часу взяли у кредит величезні суми.

ЗАМІСТЬ ГРИБКА НА СТІНАХ – КВІТИ

Насправді знайти у Луцьку будинок, де ефективно працюють ОСББ, не так вже й складно. Для цього не потрібно дивитись на вказівники, адже яскраво пофарбований будинок з рівненьким фасадом видно здалеку.

Саме такою є будівля на проспекті Відродження, 22а. Поряд з сірими, «типовими» дев’ятиповерхівками салатовий будинок помітно виділяється. Зайшовши в його під’їзд, помічаєш свіжу побілку на стінах і намальовані квіти. Та ще кілька років тому замість цієї краси тут був жахливий грибок та потьоки від дірявого даху.

Будинок був відомчим гуртожитком підприємства «Волиньсільбуд». Нинішній управляючий Ніна Цибуля розповідає, що він був у жахливому стані – дах протікав так, що тазики стояли аж на сьомому поверсі (будівля має дев’ять поверхів), стіни були вкриті цвіллю.

Усе це так набридло мешканцям, що врешті-решт вони створили будинковий комітет, згодом – приватизували квартири і створили ОСББ. А вже у 2011 році жителі перекрили дах. 80% коштів на це виділили з міського бюджету.

Пізніше вони встановили індивідуальний тепловий пункт за програмою USAID, ще через трохи – взяли кредит у Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву – 1,1 мільйона гривень на 10 років під 3% річних. Відтоді мешканці сплачують тіло кредиту, а міська рада – його відсотки.

Усі етапи модернізації власного будинку мешканці обговорювали на зборах. Кажуть, шкодують лише про одне – державної програми, яка дозволяє частково відшкодувати й тіло кредиту, на той час ще не було. Однак, зізнаються, що починали зміни, не сподіваючись на допомогу від держави, мовляв все ж роблять лише для того, що зробити своє життя кращим. До речі, усім етапам передували збори мешканців, тож конфлікти між співвласниками зведені до мінімуму.

За власні кошти мешканці також відремонтували ліфт, сходову клітку, сходи і пандус, зробили реконструкцію електрообладнання, поклали бруківку на подвір’ї, встановили дитячий майданчик, організували вахту.

Усі роботи завершили у 2014 році і відтоді жителі будинку неабияк економлять. Якщо решта лучан платить за обігрів одного квадратного метра 30 гривень, мешканці цього будинку – 11.

При цьому у ремонтний фонд, за який сплачується кредит і вирішуються поточні справи, мешканці платять 2,88 гривні за квадратний метр.

ВИШИВАНКА НА УТЕПЛЕНИХ СТІНАХ

Будинок на Ніла Хасевича, 6 відомий в Україні тим, що його мешканці першими зважились скористатись державною програмою «Теплі кредити».

Майже два мільйони гривень змінили його не лише ззовні (повністю утеплений фасад), а й всередині – замість дерев’яних вікон на сходових клітках встановили пластикові, у підвалі – індивідуальний тепловий пункт, зробили ремонт на поверхах. Відтоді його мешканці платять за тепло майже втричі менше за інших лучан, а починалось все з того, що їх хотіли… виселити.

Заступник голови ОСББ Віктор Свирида розповідає класичну історію – будинок був відомчим, підприємство-власник збанкрутувало і жителям хотіли вказати на двері. Однак, останні створили ініціативну групу, провели збори і сформували будинковий комітет «Явір».

Згодом вони за сприяння тодішнього губернатора Бориса Клімчука накрили дах. Пізніше – встановили пластикові вікна на сходовій клітці, зробили косметичний ремонт на поверхах, змінили проводку, врешті-решт – приватизували квартири і створили ОСББ «Явір 2011».

«Через місяць після того, як ми поставили ІТП до нас прийшли з «Луцьктепла» допитуватись, чи ми не крадемо тепло, мовляв дуже мало платимо. Але ми показали датчик, який автоматично регулює подачу тепла, залежно від температури надворі і питання відпали», - пояснює чоловік.

До речі, кредит на встановлення індивідуального теплового пункту мешканці взяли на п’ять років, а виплатили його – за два.

Щодо утеплення, то це була давньою мрією жителів будинку на Ніла Хасевича, 6. Зважитись на це дозволило створення державної програми «Теплі кредити», яка зрештою компенсувала їм 40% тіла кредиту. До слова, відсотки покриває міський бюджет.

У «ремонтний фонд» мешканці щомісяця сплачують 2,5 гривні з квадратного метра, втім навіть з врахуванням цієї суми, їм вдається суттєво економити на комуналці.

«Звичайно, були люди, які хотіли жити, як при Союзі – нічого не робити та ні за що не платити, але ініціативній групі вдалось переконати мешканців і провести утеплення. Тепер ми часто збираємось для вирішення проблемних питань, обговорення пропозицій», - зазначає Віктор Свирида.

Попри те, що будинок зараз виглядає, як новенький, голова ОСББ наголошує – роботи ще багато. В планах – облаштування дитячого майданчика за євро-стандартами, впорядкування прибудинкової території, проведення чергового косметичного ремонту на сходових клітках.



НАЙБІЛЬШИЙ КРЕДИТ НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ВИСОТКИ

Луцьке ОСББ «Центральна вежа», що у будинку на вулиці Словацького, 12, створили лише у жовтні 2015 року.

Голова об’єднання Сергій Кудрявцев розповідає, що в першу чергу тут вирішили облаштувати пост конс’єржа та встановити відеоспостереження, адже раніше цей будинок «штурмували» спраглі до фотографій з даху луцького «хмарочосу» – не допомагали ні замки, ні рейди мешканців.

Чоловік каже, що в тарифах «ЖЕКу» (1,67 – для жителів перших двох поверхів та 1,98 – для інших) не закладено кошти на капітальні ремонти будинку, до того ж частина коштів, звичайно, просто "проїдалась" багаточисельним жеківським штатом працівників. Аби зробити якісь поточні ремонти, мешканцям доводилось додатково збирати гроші на матеріали.

Коли ж створили ОСББ, кошти вдалось акумулювати на місці. Також тепер орендарі приміщень на технічному поверсі і власники антен платять напряму ОСББ, а не «ЖЕКові», що дає можливість подвоїти фінансовий ресурс ОСББ.

За рахунок співфінансування з міського бюджету у будинку вдалось відремонтувати дах. За нетривалий час існування ОСББ мешканці будинку частково відремонтували зовнішні стіни, замінили труби холодного водопостачання.

Прагнувши зекономити на опаленні, тут вирішили встановити індивідуальний тепловий пункт, замінити вікна та балконні двері в під’їзді, на технічному поверсі, утеплити будинок. Тобто, зробити комплексну термомодернізацію будинку.

Зрештою, наважились на ці цілі взяти 3,5 мільйонів гривень у кредит.

Наразі це найбільший «енергоефективний» кредит в Україні, однак Сергій Кудрявцев переконує – невдовзі цей рекорд поб’ють. З його слів, вже наступного року модернізація такого ж будинку може коштувати п’ять мільйонів гривень.

До слова, лише встановлення ІТП та заміна вікон і дверей у під’їзді дозволяють економити 9 гривень на квадратному метрі. І це ще будинок повністю неутеплений!

Утеплення планували завершити ще наприкінці минулого року, та, на жаль, через бюрократичні колізії процес затягнувся. Втім, до середини весни фасад обіцяють вже й пофарбувати.

«Ми наважались на такий кредит лише через наявність міської та державної програм з енергоефективності (міська влада взяла на себе відшкодування відсотків по кредиту, а Державне агентство з енергофективності після завершення робіт відшкодує порядку 1,3 мільйона гривень вартості матеріалів)», - наголошує Сергій Кудрявцев.

«Треба, щоб кожен відчував себе власником будинку, розумів не лише свої права, а й обов’язки, як співвласника майна, про яке потрібно піклуватись», - додає голова ОСББ.

Поки у планах мешканців – ремонт вантажного ліфта, системи каналізації та заміна електропроводки. А от серед грандіозних планів є і встановлення теплових насосів, які літом могли б гріти воду, та сонячних панелей для освітлення місць загального користування.

Віталія САХНІК

Фото автора

Передрук заборонений