Осіпов поїхав, а сценаристи лишилися. Репортаж із сесії Луцькради

І хоча топ-новиною у кулуарах за кілька хвилин до початку позачергової бюджетної сесії міськради було призначення директором “Одеської кіностудії” екс-депутата Андрія Осіпова, кіна цього дня не вийшло. Так собі, короткометражка...

Бюджет міста прийняли в рекордні строки: до 13-ї справилися не тільки з цим питанням, а й ще з десятком. Чи-то справді так “полюбовно”, за словами мера, провели напередодні погоджувальну раду, чи надто скромний бюджет розвитку не давав змоги розігнатися?



ЗВЕРНЕННЯ "В КОСМОС". ЧИ ПОЧУЮТЬ?

Навряд чи хтось із присутніх у сесійній залі зважився б заклятися, що луцьким обранцям вдасться прийняти бюджет міста у той же день, коли відбулася позачергова бюджетна сесія міської ради (а це 12 січня). Хоч мова йде про цифри, але в цих цифрах зазвичай більше політики ніж деінде.

З перших акордів сесії Луцький міський голова Микола Романюк лише скромно натякнув: мовляв, пропонує завершити сесію ...сьогодні. А раптом, каже, “когось прорве”?

Для розминки - звернення до столичних державних мужів. Мовляв, децентралізація децентралізацією, та стільки вже клопотів у 2017-му переклали на місцеві бюджети, що на бюджет розвитку лишаються тільки крихти з панського столу.

Відтак, за пропозицією батьківщинівця Андрія Козюри обранці вирішили висловити столичним мужам (колегам у Верховній Раді) своє обурення й проголосували за відповідне звернення.



- Але чи почують нас в стольному граді? Треба кожної сесії такі звернення туди надсилати! - задався риторичним питанням завжди красномовний Микола Дендіберін (УКРОП).

Відповісти зважився автор проекту Андрій Козюра. Каже, ніхто й не спорить, що Верховна Рада та Кабмін “дещо відірвалися від землі”.

- Кожен раз, коли вони залітають в космос, треба їх повертати на рідну українську землю, - каже Андрій Григорович.

Вдасться “приземлити” урядовців чи ні, а звернення на столичні пагорби таки адресували.

ФАЙНО ЙДЕМО - ПОГАНО ЇДЕМО

Наступні дев'ять питань порядку денного (про внесення змін до деяких програм, встановлення нормативів та ставок окремих податків, тощо) не викликали жодного зауваження.

- Немає... - майже хором відповідали головуючому в сесійній залі.

- Файно йдемо, - жартував мер.



Та на маршрутному питанні темп таки збавили.

У відповідь на згоду Підгайцівської сільської ради співпрацювати з містом (а сільська громада готується підписати відповідний “договір дружби” із Луцьком) обранці вирішили дозволити новому приміському маршруту “Підгайці - Забороль” №251 курсувати через проспект Волі, а не вулицею Глушець.

Щоправда, депутат Олександр Кравченко (УКРОП) пропонував знову “закільцювати” 30-й маршрут на межі між містом і селом, на вулиці Дубнівській. Але псувати стосунки із Підгайцями, щойно їх налагодивши, у міській раді не стали.

- Ви зрозумійте. Не все так просто. Неправильно відштовхувати людей. Ми сьогодні розглядаємо навіть можливість пустити в Підгайці тролейбус, якщо отримаємо кредит Європейського банку, - аргументував заступник міського голови Сергій Григоренко.

Поки тролейбуси у села ще не їздять, домовилися решту маршрутних пропозицій та планів (а кожному обранцеві “болить” своя територія) узгодити у форматі робочих зустрічей.

БЮДЖЕТ ПРИМИРЕННЯ І ...СТРАШНИЙ СОН БАНДЕРИ

Бюджет цього року, наголосив міський голова, як ніколи ретельно опрацьований у комісіях. Тільки бюджетна комісія Луцької міської ради трудилася над цифрами...15 годин, бо засідала аж три дні. Відтак на сесії обранці фактично не мали потреби обговорювати пропозиції. Лишилося тиснути кнопки.



...За виділення коштів на нерегулярні перевезення дітей, на виготовлення проекту майбутнього центру реабілітації учасників АТО, добудови музичної школи №3 та реконструкції амбулаторії на Корольова та інші пропозиції.

Мечі цього дня схрестили двічі. Коли відмовилися підтримати депутата Євгена Ткачука ("Солідарність"), який добивався, аби міськрада купила гуртожиток на Дружби народів, 2 (по 23 тисячі на кожну зі 108 сімей) і ...коли у залі вкотре “воскресили” питання про пам'ятник Бандері.

Чергову суму на монумент, який ніби-то вже виготовляють, цього разу не виділили. У залі знов зринули дискусії про місце для пам'ятника.



А дехто поставив у приклад бронзового Скрябіна...

- Хай це буде лавочка, постать... Я би сів біля Степана Бандери в парку напроти прокуратури і подивився, як вона працює, а не споглядав місто з висоти. Не треба з Бандери робити Леніна. Бандера є Бандера, і місце йому - в схроні! І щоб всі боялися і знали, що вони там, у прокуратурі, не назавжди, - не стримав емоцій Олександр Кравченко.

Депутати, до речі, теж не назавжди. От тільки цікаво: обранцям якого скликання в історії Луцької міської ради судитиметься таки поставити крапку у вічних дискусіях про пам'ятник Бандері в Луцьку?

Бо навіть депутат Дендіберін прочитав спогади Почесного громадянина Луцька (а Степан Бандера має і такий статус) і знає: той волів, щоб його шанували, але не в бронзі чи граніті.



***
Державний гімн 12-го січня пролунав рівно о 13-й.

За мить до того Микола Романюк резюмував: хоч цьогорічний бюджет розвитку втричі (!) менший, коштів економити не будуть, бо фінансів достатньо для нормальної роботи в усіх сферах.

“На двори, дороги та депутатські пропозиції” - вільні лишки. От тільки їх ділитимуть в лютому.

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.