Вірю в господарську «жилку» українців, – Роман Бондарук

Луцьк давно закріпив за собою місце лідера у сфері енергоефективності. Так, свого часу обласний центр Волині був першим містом, в якому з’явилась «енергоефективна» програма: у бюджеті з’явилася окрема графа з грошима, які компенсовують ОСББ відсотки за кредитами, залученими на енергоефективність.

Така програма стала основою для подібних проектів в 200 інших містах України. Згодом її автори взяли участь у розробці державної програми, яка дозволяє відшкодовувати за рахунок державного бюджету 30-40% тіла «теплого» кредиту.

Один з авторів програми – очільник Ради голів ОСББ Луцька, член виконавчого комітету Луцької міської ради Роман Бондарук. Він стверджує: Луцьк чимало зробив для енергоефективності, утім сфера житлово-комунального господарства лишається чи не найбільш проблемною і в місті зокрема, і в країні загалом.

Що зроблено для наведення порядку в ній, і що планується зробити – у розмові з Романом Бондаруком.

ЗМІНИ Є, НЕЗВАЖАЮЧИ НА СПРОТИВ З БОКУ ВЛАДИ

– Романе Анатолійовичу, Ви не раз розповідали про ті кроки, які зробив Луцьк для впровадження енергоефективних заходів. Але очевидно, що аби відбулися справді дієві реформи у сфері енергоефективності, мусять бути прийняті відповідні закони. Скажіть, то як: законодавець розуміє важливість цієї справи?

– Очевидно, що розуміння потрохи приходить. Адже не так давно був прийнятий правильний закон для реформування галузі ЖКГ. Веду мову про Закон України «Про особливості управління багатоквартирними будинками». Він дозволяє керувати багатоповерховими будинками не лише через «ЖЕКи». А дає можливість мешканцям самостійно об’єднуватися, винаймати управлінські компанії, створювати ОСББ тощо.

Хоча введення в дію цього закону – далеко не все, що треба змінити у законодавстві. По перше, потрібні й інші закони (і, слава Богу, частина з них уже прийнята в першому читанні). По-друге, навіть цей закон про управління будинками виконується не повною мірою.

– Чому? Що заважає виконанню цього закону?

– Немає потрібних підзаконних актів. На жаль, наше Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ не завжди є союзником реформ. Тому частина підзаконних актів не затверджена взагалі, частина – введена в дію з великим запізненням.

– Ви згадували про інші закони, прийняті в першому читанні… Що це за закони і що вони змінять для пересічного українця?

– Так, у 2016 році у першому читанні прийняли закон «Про комунальні послуги», маємо законопроект «Про енергоефективність будівель», законопроект «Про комерційний облік комунальних послуг».

Наприклад, закон «Про енергоефективність будівель», як мінімум, змусить забудовників використовувати енергоефективні матеріали при будівництві. Адже зараз чимало з них навіть не розуміють, що таке енергетичні паспорти будівлі. Хоча за кордоном це норма: купуєш квартиру, відкриваєш енергетичний паспорт і бачиш, скільки будеш витрачати енергоносіїв. І це суттєво впливає на ціну житла: чим нижчі витрати енергії, тим вища ціна.

Закон також передбачає проведення енергоаудиту в усіх старих будинках.

Також уже написаний законопроект «Про фонд енергоефективності», на який в бюджеті передбачено 400 мільйонів гривень. Так, можливо закон ще недосконалий, та й до кінця незрозуміло, коли він вступить в дію. Але для просування енергоефективності «в маси» це плюс: чим більше буде фондів, тим кращим буде результат.

На зустрічі з головою Держенергоефективності Сергієм Савчуком

– До речі, розкажіть, будь ласка, детальніше про цей «Фонд енергоефективності». Чим він займатиметься?

– Чітко його функції стануть зрозумілі, коли закон остаточно приймуть – з усіма можливими змінами. Моя пропозиція (до якої, я сподіваюся, дослухаються): аби Фонд енергоефективності працював напряму з банками і рефінансував їм відсоткову ставку кредитів, виданих на енергоефективні заходи.

Адже сьогодні банки видають кредити під 25%. І бюджети тих міст, де влада відшкодовує відсотки за так званими «теплими» кредитами, можуть не впоратись.

– У Луцьку теж діє така програма. Скільки грошей заплановано на неї на 2017 рік?

– Ми передбачили в міському бюджеті три мільйони на відшкодування відсоткової ставки. Це – рекордна сума. Здається, що це вона велика, правда? Але лише на відшкодування відсотків тим будинкам, що вже взяли кредити, потрібно близько двох мільйонів гривень. Тому ще три-чотири нові будинки – і кошти закінчаться.

Втім, ми домовились з міським головою: якщо ОСББ, які впроваджують енергоефективні заходи буде більше, то з бюджету виділять додаткові кошти.

– А як щодо закону «Про комунальні послуги»? Адже, наскільки мені відомо, в Україні досі діє закон, прийнятий ще у СРСР…

– Так, діючий закон – 1989 «року народження». Він не підходить ні для ОСББ, ні для управлінських компаній… А новий, прийнятий у першому читанні, не тільки враховує їх інтереси, а й регулює відносини між монополістами (водоканалами, постачальниками газу тощо) і отримувачами послуг. Адже сьогодні дуже часто незрозуміло, яким чином формують ціну ці монополісти, чи чесна вона? Новий закон має зняти ці непорозуміння.

–А чому ці всі зміни впроваджуються лише зараз? Складається враження, ніби досі хтось всіма силами намагався не допустити змін у сфері ЖКГ…

– Сфера ЖКГ завжди була зручною для корупційних схем. Адже з міських бюджетів виділялись великі суми на комунальні підприємства, а потім ці кошти зникали в невідомому напрямку. І перевірити, куди вони витрачалися, украй важко: ніхто не ходить з ревізіями під’їздами і дахами будинків, не перевіряє, чи відповідають проведені роботи цифрам, зазначеним в документах.

Житлово-комунальне господарство довго було «лазєйкою» для розкрадання грошей з бюджету. То не дивно, що є люди, які не хочуть змін.

– Але це загальна українська проблема: корупція в процесі витрачання бюджетних коштів. Хіба можливо щось змінити в окремо взятій сфері ЖКГ?

Так! І вихід насправді дуже простий – віддати людям контроль грошей у сфері житлово-комунального господарства. Зробити так, щоб влада не могла у це втручатись. Між тим, хто надає послугу і тим, хто отримує її, не повинно бути третього зайвого.

А практика показала, що кращого способу управління будинком, ніж створення ОСББ немає. Зокрема, у Луцьку, де створено більше 300 ОСББ – не ліквідовано жодне! Лучани переконалися: якщо взяти справу у свої руки, якщо домовитися між собою, то можна отримувати справді якісні послуги.

Наприклад, в сусідній Польщі немає навіть міністерства, яке займається житлово-комунальним господарством. Ринок комунальних послуг не контролюється: є постачальник – є отримувач послуги, і вони між собою домовляються.

– Напевно, суми, які виділені на енергоефективність та субсидії – це теж прояв державної позиції. Адже, якщо на субсидії передбачено 50 мільярдів в державній казні, то на енергоефективність – всього 800 мільйонів…

– Так, це справді дивно і прикро. Минулоріч я брав участь у роботі комітетів Верховної Ради, у багатьох нарадах в міністерствах. І депутати, і урядовці, як один, запевняли: ми – за енергоефективність! Але цифри кажуть самі за себе – 50 мільярдів проти 800 мільйонів…

Субсидія – річ, яку треба роздавати дуже обережно. І справді виключно тим, хто без неї не зведе кінці з кінцями. У Луцьку ж за два роки субсидію стало отримувати уп’ятеро більше людей. У 2014 їх було вісім тисяч. Сьогодні – 43 тисячі.

ЛУЦЬКІ ОСББ – РЕКОРДСМЕНИ У СФЕРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

– Якщо говорити про Луцьк, то минулоріч наші ОСББ використали на енергоефективність рекордну для України суму – більше десяти мільйонів гривень. Що за ці кошти вдалось зробити?

– Мешканці багатоповерхівки на Перемоги, 12, провели повну модернізацію будинку: зробили аудит, встановили індивідуальний тепловий пункт, поставили енергозберігаючі вікна та двері в місцях загального користування, повністю утеплили фасад, дах, технічні поверхи. Для цього вони взяли кредит 2,6 мільйона гривень.

Нещодавно розпочались роботи в ОСББ «Центральна вежа», що на Словацького, 12 – там теж проводять повну модернізацію. Окрім цього, низка ОСББ впровадила окремі енергозберігаючі заходи – міняли вікна і двері, перекривали дах тощо.

До речі, все більше об’єднань проявляють інтерес до повної, а не часткової модернізації будинків. І це добре: адже тільки такий підхід дасть можливість серйозно економити. Лише цього року шість ОСББ планують провести повну модернізацію. І їхня кількість ще може збільшитись.

Загалом, за оцінками спеціалістів, якщо справа енергоефективності не зупиниться, за п’ять наступних років модернізація відбудеться у 60% багатоповерхівок України.

– Луцькі ОСББ – одні з перших в Україні взялися за повну модернізацію будинків. Відтак, можемо говорити не про теоретичні, а про практичні її наслідки…

– Однозначно. Позитивні результати повної модернізації багатоповерхівки помітні відразу. Зокрема, вже за перший місяць після її проведення мешканці трикімнатної квартири будинку на Перемоги, 12 змогли зекономити на опаленні 800 гривень.

Якщо по місту середня ціна за опалення одного квадратного метра – 34 гривні, то жителі цього будинку платили 17 гривень за опалення + п’ять гривень в якості повернення кредиту. Тобто зекономити 12 гривень з кожного квадратного метра вдається навіть тоді, коли ще не виплачена позика. До того ж після модернізації у квартирах по-справжньому тепло, будинок гарно виглядає, має новий дах, інженерні мережі, вікна в під’їздах. Тепер квартири у цьому будинку і коштують дорожче.

Зауважте: усе це люди мають, не вкладавши своїх коштів! Мало хто це розуміє, але сьогодні – прекрасний момент для модернізації будинків. У місті є всі умови для цього, попри кризу, чиновників та інші перепони.

– Ще одна гучна подія 2016 року у Луцьку – відкриття Центру енергоефективності та енергозбереження. Ви – один з ініціаторів його створення. Скажіть: Центр уже приносить користь людям?

– Повністю згоден з вами – подія справді значуща для міста. І не лише для нього – а й для України вцілому. У Центр постійно телефонують люди з інших міст, просять допомогти у відкритті схожого центру у них. Телефонували навіть з нашого міста-партнера Волновахи.

Центр сьогодні повноцінно діє. І – так – приносить користь. Люди приходять, отримують інформацію, вчаться енергозбереженню і загалом – управлінню багатоквартирним будинком. Досвід показує, що людям справді бракує інформації. І Центр цей недолік виправляє.

До речі, не тільки інформацію можна тут отримати. А замовити повний енергоаудит для свого будинку. Коштує він всього тисячу гривень, але це – дуже важливий етап модернізації будинку. Без повного і скрупульозного аудиту, який проводять спеціалісти, неможливо виявити найбільш витратні «діри» багатоповерхівки, а також правильно підібрати матеріали для модернізації.

– Почула від вас нове: «управління багатоквартирним будинком», якому, як ви кажете, навчають у Центрі енергоефективності. Цьому хіба треба окремо навчатися?..

– А як же! Управлінець – окреме професія, зі своїми правилами і законами. А управління багатоповерхівкою – доволі складний процес, тому що будь-який будинок – це живий організм. Якщо не знати законів роботи інженерних мереж, стану будівельних конструкцій, не знати, як підтримувати будинок у «здоровому» стані – він почне «хворіти», руйнуватися.

А Центр енергоефективності якраз і вчить людей бути господарями у власних домівках. Там двічі на місяць відбуваються семінари – і на тему управління, і щодо впровадження енергоефективних заходів. Двері Центру відчинені – запрошуємо усіх, хто хоче змінити на краще своє житло, а значить – і своє життя.

Розмовляла Віталія САХНІК

P.S. Попри безліч проблем, які супроводжують справу «просування» ідеї енергоефективності, Роман Бондарук – оптиміст. Він каже, що вірить у господарську «жилку» українців, а значить – і в те, що вони навчаться бути справжніми і ефективними господарями багатоповерхівок.

Вірить він і в українські реформи у сфері ЖКГ. Каже: «Бачу, що в парламенті є достатньо людей, які розуміють потребу в ухваленні так званих «комунальних» законів. Думаю, що цьогоріч основні закони будуть ухвалені. . Це – реальна можливість зрушити з місця безнадійну ситуацію у сфері житлово-комунальних послуг».