Гра престолів: луцький сезон. Серія 4: чим «воюватимуть» Континіум і УКРОП?

Хто має більш шансів на виборах? Той, то більше сподобається електорату? Не зовсім. Той, хто акумулює більше ресурсів і зуміє їх ефективніше використати. Гроші, люди, адмінвплив...

Так, харизма, популярність і інші «вигідні» риси кандидатів – це теж ресурс. Але всього лиш «один із» і часто – далеко не визначальний. Тим більше, коли на потужні і популярні особистості у Луцькому політикумі – явний дефіцит…

Які ресурси є в наявності у команд «Привату-УКРОПУ» і «Континіуму-Солідарності», які віднедавна розпочали відкриту «війну» за владу у Луцьку?

І. ГРОШІ

Для чого гроші? По-перше, для того, аби купувати лояльність виборців. Купівля ця може відбуватися у найрізноманітнішій формі: від роздачі готівки і продуктових наборів до встановлення дитячих майданчиків чи ремонтів в під’їздах. По-друге, для того, аби оплачувати велику кількість прихованої і відкритої політичної реклами.

Ще одна стаття витрат – оплата праці. «Головне, не як проголосують, а як порахують», – переповідають у виборчих штабах цю древню мудрість. І будують густу сітку із членів виборчих дільниць, спостерігачів та інтелігентних молодиків із посвідченнями «преса» в кишені. Навіть в масштабах Луцька – це серйозна «армія»: на 83 дільниці треба по одному члену ДВК від свого кандидата, в ідеалі – ще по одному від якогось технічного кандидата, по два спостерігачі. Загалом виходить близько трьох сотень найманців.


Яка ситуація? Після появи в політичному житті Волині Ігоря Палиці, фінансові вливання у виборчі процеси суттєво збільшилися. Раніше кандидати максимум розщедрювалися на продуктові пакети і агітаційну поліграфію. Але після 2012 року у хід пішла «важка артилерія»: «пачки» дитячих та спортивних майданчиків, ремонтів у під’їздах, перекривання дахів…

На майбутніх мерських виборах основні гравці скупитися на фінанси не будуть. Кандидатів на головне крісло міста будуть підтримувати ненайбідніші бізнес-структури всеукраїнського масштабу.

Що має команда Континіуму?

Головний актив фінансово-промислової групи «Континіум» - мережа автозаправок WOG. Серед іншого – «Херсонський нафтопереробний завод» та молочна сфера – Торговий дім «Континіум-Галичина», ТОВ «Комо-Україна», ТОВ «Комо-експорт», ТОВ «Клуб сиру» тощо. Також власник «Континіума» Степан Івахів є акціонером «Банку інвестицій та заощаджень».

Із луцького бізнесу в «Континіума» – торгово-розважальний центр «Порт-City», який відкрили у 2014 році, витративши на будівництво 100 млн грн. Також – найбільша міська котельня на вул. Карбишева, яка обслуговує 40% міста. Наразі її орендує ДКП «Луцьктепло», сплачуючи в рік 8,8 млн грн.


У 2016 році Степан Івахів зайняв 51 місце у рейтингу «ТОП-100 найбагатших українців» за версією журналу Forbes-Україна. Його статки оцінили в 93 млн доларів. У такому ж рейтингу видання «Фокус» відвело Івахіву 59 місце та оцінили активи в 85 млн доларів.

Серед інших фінансових ресурсів, на які може розраховувати ця виборча команда – менш скромні вливання від місцевих бізнесменів. Приміром, до виборчої каси може долучитися бізнесмен і депутат міськради Андрій Покровський (колишній власник мережі гральних закладів «Альфа-казино», наразі серед його активів – розважальний комплекс «City-парк», кінотеатр «Промінь», ресторанно-готельний комплекс «Колобок», ТОВ «Сучасний Дім Плюс»).

Також – депутат міськради, віднедавна – голова фракції «Солідарності» Петро Нестерук (до 2015 року був директором луцької філії ТзОВ «Олександрія БліГ», що займалося продажем алкоголю; має відпочинковий маєток у Світязі «Нестер-хаус»). Обоє депутатів є мільйонерами: згідно із деклараціями за 2015 рік, заробили 3,6 млн грн та 1,9 млн грн відповідно.

Що має команда УКРОПу?

Ігор Палиця – представник фінансово-промислової групи «Приват» Ігоря Коломойського, до якої, за неофіційними даними, входить понад сотня підприємств в Україні та світі. Зокрема, ряд металургійних заводів у Дніпропетровській області, машинобудівних – в Одеській та акції у ПАТ «Укрнафта».

Сам Ігор Палиця, змінивши статус бізнесмена спершу на політика, а затим – і на чиновника, згідно із минулорічною декларацією, немає жодних активів. З усіх заощаджень – 4 млн грн на рахунку у «ПриватБанку» та готівки – 19 млн грн і 750 тис доларів. Тим не менше, видання «Forbes-Україна» у 2016 році зарахувало Палицю до сотні найбагатших українців, відвівши йому 82 місце. За їхньою інформацією, його статки варто оцінювати в 43 млн доларів.

Серед луцьких активів Палиці – центральний універмаг «Луцьк», футбольний клуб «Волинь», готель «Залєскі».


Основним ресурсом, через який Палиця налагоджує «правильний» передвиборчий клімат, є його благодійний фонд (до 2016 року – «Новий Луцьк», тепер – «Тільки разом»). За п’ять років роботи фонд витратив 310 млн грн (з них за перші чотири роки інвестували роботи 152,8 млн грн у Луцьк).

За останній рік група втратила один із основних активів – «ПриватБанк». Що може позначитися на можливостях фінансових вливань у вибори. Принаймні «димом», який не може існувати без «вогню» у Луцьку називають непідветрджені чутки про затримку зарплати у фонді Ігоря Палиці.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Гра престолів: луцький сезон. Серія 2: претенденти

ІІ. ЛЮДИ

Для чого люди? По-перше, потрібні фахівці для роботи у виборчому штабі. По-друге, необхідні «однодумці»: люди, які не мають тільки неофіційний стосунок до команди, але водночас мають «вигідні» повноваження.

Про те, наскільки важливим для виборів є адмінресурс, яскраво свідчить «заруба» за крісло секретаря Луцькради. Адже кандидат «при владі» має явні переваги:

– можливість впливати на розподіл бюджету та використання міських коштів для офіційного «підкупу» (ремонт дворів, дахів, садочків, шкіл тощо);

– лояльність працівників бюджетної сфери (вчителі, вихователі, медики зазвичай підтримують чинну владу);

– важелі впливу на місцевий бізнес (до прикладу, домовленості щодо продовження тендерів, надання дозволів тощо);

– контроль над територіальною виборчою комісією (і відповідно – контроль над бюлетенями, списками виборців, підрахунком голосів, розглядом скарг тощо).

Яка ситуація? Допоки триватиме «двовладність» у мерії (частина депутатів вважають, що припинили повноваження секретаря Юлії Вусенко, інша частина переконані, що таке рішення незаконне) – виборів мера не буде. Наскільки затягнеться призначення в.о. мера – прогнозувати важко. З одного боку, команда УКРОПу буде пробувати «дотиснути» розпочатий сценарій із звільненням Вусенко, а відтак – швидше за все, уже на черговій сесії буде обирати нового секретаря.

З іншого боку, Юлія Вусенко і стара команда заступників будуть намагатися зберегти свої місця. Перший крок для цього зроблено: Вусенко подала позов про скасування рішення ради, яким її усунули з посади.


Що має команда Континіуму?

Наразі умовно названа нами «команда Континіума» у боротьбі за крісло луцького мера зосереджена навколо партії «Солідарність», яка висувала покійного голову Миколу Романюка. В ситуативному союзі через партійну приналежність Юлії Вусенко – місцева «Самопоміч». Підтримку в стінах міськради також демонструє «Свобода», проте на мерські вибори ця партія однозначно виставлятиме свого кандидата. Чи зійдуться на єдиній кандидатурі «Солідарність» і «Самопоміч» – поки під великим знаком питання.

Кандидат від «Солідарності» має кілька суттєвих переваг: по-перше, йому легше приписати імідж «послідовника Романюка», по-друге, він може розраховувати не лише на підтримку «Континіума», але й на адмінресурс, яким сьогодні керує голова Волинської ОДА.

Поява в стінах міської ради екс-помічниці Ігоря Єремеєва Олени Палагути у гарячий період боротьби за крісло в.о. мера говорить про те, що виборча кампанія майбутнього кандидата триватиме під її пильним керівництвом. До слова, саме Палагуту називають сірим кардиналом на виборах Миколи Романюка у 2015 році. І можливим майбутнім губернатором Волині.

Останні події в міськраді показали, що кандидат від «Континіума» також може розраховувати на підтримку активістів із «Самооборони Волині», у тому числі – її активних представників Сергія Рижкова, Олександра Ніколайчука, Богдана Климчука, які висловлюють таку позицію швидше за принципом «аби проти УКРОПу».


Що має команда УКРОПа?

УКРОП має власну сформовану мережу установ та організацій. Наразі сюди можна віднести фонд «Тільки разом» (100 працівників та 25 тисяч «прохачів», яким надана допомога), вісім «Офісів розвитку кварталів», 70 створених ОСББ, кілька шкіл та садочків, де вдалося створити так звані батьківські фонди. Також волинські депутати під головуванням Палиці замінили кількох керівників місцевих медичних закладів.

Також це – два найбільші університети: Ігор Палиця є головою Наглядової ради у Східноєвропейському національному університеті, а його колишній бізнес-партнер та товариш Олександр Лазорко – у Луцькому національному технічному університеті. Крім того, ректором луцького політеху є депутат Волиньради від УКРОПу Петро Савчук.

В «арсеналі» команди УКРОПа – громадське формування «Варта порядку», яке, за їхніми заявами, налічує понад тисячу членів. Керує організацією Олександр Тиводар. Серед інших публічних осіб – речник організації Олександр Волянюк, який також очолює Громадську ради при голові Волинської ОДА.

Виборчим штабом УКРОПу на попередніх виборах керував екс-заступник губернатора Клімчука Олександр Курилюк. З огляду на хороший результат попередньої кампанії, є немала ймовірність, що саме він і продовжить надалі командувати виборчим процесом зі стін «Директорії».

Серед тих, кого прийнято називати громадськими діячами очевидну лояльність силам УКРОПу демонструє голова «Спілки власників зброї» Ігор Алексєєв, голова обласної Спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович, а також один із засновників «Волинської спілки воїнів АТО» Олександр Серватович. Також прихильність команді Палиці приписують знаному в місті краєзнавцю Ігорю Левчуку, який активно "воював" із Миколою Романюком.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Гра престолів: луцький сезон. Серія 3: війна за бронзу

ІІІ. МАЙДАНЧИКИ ДЛЯ РЕКЛАМИ

Для чого реклама? Попри те, що політична реклама дратує людей, її вплив на результати виборів лишається величезним. Реклама допомагає кандидату стати впізнаваним у бюлетені, а хороша реклама – стати «своїм», викликати довіру та завоювати підтримку. Тим більше, що піарники штабів давно навчилися маскувати рекламу, безпроблемно «згодовуючи» її електорату під виглядом об’єктивної інформації.

Яка ситуація? Хороший фінансовий ресурс дає можливість провести масштабну й агресивну рекламну кампанію обом командам: від агіток у кожні двері і до біл-бордів у всіх районах, від рекламних блоків в газетах та на сайтах і до телесюжетів у щоденних випусках новин.

До того ж, волинські олігархи-політики мають і власні рекламні майданчики. УКРОП давно отримав контроль над кількома інформаційними ресурсами, а от Континіум, ще зовсім недавно відмовившись від медійної сфери і закривши газету та інтернет-видання «Слово Волині», вирішив підсилити свої позиції та теж «озброївся» напередодні мерських виборів.

Новинка сезону – активне залучення в інформаційні війни соціальних мереж.

Що має команда Континіуму?

Головним інформаційним ресурсом «Континіуму» наразі є інтернет-видання «ВолиньPost». Офіційно сайт придбали кілька років тому, проте фактично керувати інформаційною політикою видання почали на початку 2016 року. Редакція відтоді переїхала у будівлю, де розташований «континіумівський» благодійний фонд «Волинська родина».

Прихильність до нинішніх представників луцької влади демонструє також сайт «Волинське агентство розслідувань». Інвестором проекту донедавна називали народного депутата Ігоря Лапіна.

Різкі антиУКРОПівські настрої демонструє сайт «Волинська правда», хоча ще зовсім недавно щедро публікував «джинсу» благодійного фонду «Тільки разом». Втім, цей ресурс віддавна був відомий особливою «гнучкістю» редакційної позиції, виділяючись навіть на фоні тотальної упередженості волинських інтернет-медіа.

Солідарність із луцькою «Солідарністю», а відтак – і нинішньою командою луцьких чиновників, змушене демонструвати й ділове видання «Конкурент», на яке має вплив депутат Андрій Покровський. Ще один інформаційний майданчик, який йому підконтрольний – телепрограма «Протилежний погляд Life», яка виходить в ефір щоп’ятниці на «Волинському телебаченні».

Також під контролем у діючої владної команди – комунальна газета «Луцький замок» (щоправда, ситуація може змінитися, якщо команда втратить посаду). Схоже, що зможуть розраховувати і на друковане видання із найбільшим тиражем в регіоні – газету «Вісник», редактор якої Євген Хотимчук під час минулих виборів не приховував своєї несимпатії до УКРОПу.

Команда Континіума активно використовує для просування своїх ідей соціальні мережі, зокрема – активну армію «ботів». Із фейкових акаунтів поширюється «правильна» інформація. Ознаки такої системної лояльності до «Континіума» прослідковуються, до прикладу, на сторінці користувача Фейсбуку «Віктора Моцного». З його сторінки поширили номери телефонів усіх депутатів-укропівців з докором: чому не прийшли на сесію (в результаті чого Вусенко не стала в.о. мера).


Що має команда УКРОПу?

Першою інвестицією Ігоря Палиці в медіа-сферу Волині стала купівля провідного інтернет-видання «Волинські новини». Минулого року найбільш рейтинговий сайт доповнила газета під тим самим брендом.

Також під контролем УКРОПу – сайт «Хроніки Любарта» (наразі аполітичний, пише про історію) та сайт «0332», яким керує «вартопорядківець» Олександр Волянюк.

Із друкованих медіа команда Палиці, швидше за все, може розраховувати на «Волинську газету», редактор якої – у затяжному конфлікті із губернатором Гунчиком.

Нещодавно почала ширитись інформація про купівлю Ігорем Палицею одного із найпотужніших медіа-ресурсів області – ТРК «Аверс». Офіційно договору купівлі-продажу, звісно, ніхто не бачив, проте тематика сюжетів, які стали різко і гостро критичними до міської влади, підтверджує, що чутки – зовсім небезпідставні.

Інформаційну війну у соцмережах ведуть частіше не боти, а реальні люди – працівники редакцій та депутати-укропівці. Хоча ще півроку тому активно просували «правильні» настрої такі боти як «Юлія Парій», «Тарас Чурило», «Тимофій Воропаєв».

Ще один інформаційний «козир» команди УКРОПу – всеукраїнські медіа-ресурси групи «Приват», серед яких – рейтинговий телеканал «1+1».

* * *

Викладене вище – аж ніяк не спроба відповісти на питання «хто сильніший». Адже перемогу визначають не лише вище описані ресурси, а й вміння ними розпорядитися.

Здатність правильно організувати виборчу кампанію не один раз демонструвала команда УКРОПу, про що свідчить кількість їхніх премог на останніх кількох виборах.

Натомість у команди Континіума можуть зіграти амбіції: не кожен захоче втрачати вплив над містом, закріплений протягом тривалого часу. Відтак, скромніші власні інформаційні ресурси підсилять грошима, розгорнувши активну кампанію на усіх доступних майданчиках.

Серед інших сильних сторін Континіуму – лояльність багатьох місцевих бізнесменів та авторитетів.

Хоча, якщо відверто, то багатьом лучанам, певно, хотілося б, аби до переліку вище вказаних ресурсів додався ще один – щире вболівання за Луцьк і його мешканців. Бажання бачити місто в рейтингу найкращих і найкомфортніших. Вміння почути і зрозуміти проблеми лучан. Здатність побудувати стратегію розвитку на багато років вперед. І чесні методи політичної боротьби.

І щоб розміри саме цього ресурсу визначили переможця – майбутнього голову міста.

Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)