До церкви недуж, до корчми - чимдуж, або Як у Луцькому замку пиво пили...

«Хіба це фестиваль?» – пишуть публічні люди у соцмережах, закінчуючи цю фразу смачним, як ребра на грилі, матом.

Важко сказати. Якщо просто пити і їсти під відкритим небом, то навряд. А якщо пити і їсти у стінах старовинного замку… Виходить, що так.

Та все таки краще один раз побачити, ніж сто разів про це прочитати.

А ЛЮБАРТ БИ ПЛАКАВ...

Крафтове пиво. Смажене м'ясо. Реберця. Печені перці. І сиров’ялені ковбаси…

Ось що 9 та 10-го вересня вабило лучан у найсакральніше місце старого міста над Стиром. Любарт, певне, перевертався у могилі. Вітовт теж (він ще той любитель попоїсти, пам’ятаємо ж бо перелік страв, якими частували на королівському бенкеті під час з’їзду монархів у 1429-му). Принишкли навіть соколи на вежах.



Другий фестиваль пива і м’яса у Луцькому замку пройшов без аншлагу. Але раз він уже другий, то, видно, попит на мистецтво поїдання ковбасок у Луцьку не найменший. Якщо в обід на території замку було відносно порожньо, то до вечора вже можна було бачити, як невпинно тягнеться у напрямку замку вервечка шанувальників фестивальної смакоти.



Організатори зізнаються: поміж собою цей це дійство називають таким собі міні-Луцькфудфестом. Хоча філософія фестивалю простіша: крафтове пиво, закуски, рокова музика і трохи розваг для дорослих та дітей.

Зовні він мало чим різниться від Луцького фудфесту. Хіба менше десертів і більше вільних місць за столиками.

ВХІД - ДЕШЕВИЙ, ВИХІД - ДОРОГИЙ

…Обідня пора. Площа перед замком дощенту заповнена автівками. Біля вагончика із квитками – порожньо, люди підходять зрідка. На брамі традиційно – охоронці.

Пройти на фестиваль пива та м’яса вартує 30 гривень. Загалом – символічно. Якщо зважити на ціни усередині.



Хоч і мистецьким це видовище в замку не назовеш, але те, що воно – не для кожного гаманця – факт.

Цього разу в стінах замку своєю продукцією торгували 16-ть виробників. Традиційно це гості з усієї України. Чимало з них – добрі знайомі лучанам «на смак». Бо, скажімо, оригінальні соуси від львівського підприємства зі смачною назвою «Шкварка» уже не вперше в стінах луцького замку. Цього разу за баночку «Йой-пече соусу» просили 50-60 грн. Мацик від «Шкварки» обійшовся любителям 68 грн за 100 гр, сиров’ялена ковбаса під назвою «Пальцем пхана» - від 60 до 80 грн за паличку.

Стейки зі свинини продавці цінили у 120 грн, курятини – 90… Ковбаски телячі вартували 40 грн. Вражали цінами овочі на грилі. Наприклад, за пів кабачка, підсмаженого на вогні, чи помідор треба було викласти 20 грн.



Середня ціна 0,5 л пива – теж чимала. Рівненське підприємство «Броварня на Грушевського», для прикладу, пропонувала чотири види пива власного виробництва (світле класичне, світле пшеничне, напівтемний ель апельсиновий, темне). Усе за 50 грн.

Ще один рівненський виробник з промовистою назвою «Волинський бровар» привіз до Луцька сім сортів пива, яке цінили вже у 40 грн.

Деякі торговці пробували підкупити лучан не лише смаком, а й гумором. Київські пивовари з гарною назвою «Крапка Кома» за 40 грн частували пивом «Іван Побиван», «Блудне місце», «Я їду додому», «Лісова пісня».



Найбільша черга відвідувачів шикувалася до палаток еко-ресторану галицької кухні «Гарбуз». Найпопулярнішим товаром у «Гарбузі» була …картопля. За сто грамів печеної бульби треба було викласти 15 грн. Для тих, хто днями повернувся із «картопляного фестивалю» і добре знає ціни на цей овоч у волинських селах, то – мало не шок… Але це не заважало гостям смакувати, закушувати, присмачувати це все запашним пивом і тішити спраглу до гарної їжі душу.

ПОКИ ДІТИ ГРАЛИСЯ, ТАТИ "ВІДРИВАЛИСЯ"

Ні спікер-зона, де броварі розказували про філософію пивоваріння і ділилися секретами, як вижити серед нещадних конкурентів зі своїм особливим продуктом, ні розваги, ні виступи гуртів – ніщо, словом, суттєво не відволікало лучан від святого: випити і закусити.

І поки діти розмальовували собі щічки яскравими барвами, ліпили глечики з гончарем чи «рубалися» мечами, тати (а татів все таки було більше) смакували пивом.



А позаяк жодного іншого алкогольного напою, крім крафтового пива, у стінах замку було годі знайти, то й надто захмелілих від свята фестивальників не було. Майже.

І поки поважні шанувальники мистецтва розмірковують: варто називати це дійство у замку фестивалем чи ні, славить воно місто чи соромить, десятки публічних лучан не оминають нагоди і собі на пиво у вихідні сходити. Не куди ж небудь - до замку. А раз не оминають, значить - навряд чи заперечують проти його існування.



***

…Ще один плюс фестивалю, - гарна погода. І тут небу готові дякувати не тільки ті, хто два дні топтав стару бруківку на подвір’ї у Любарта, а й ті, хто на вихідні «рванув» на поля.

Бо кому гарна нагода попити унікального пива, а кому … золотий час копати картоплю. І хто зна, який «фестиваль» - більш мистецький)))

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото Ірини КАБАНОВОЇ.

* Крафтове пиво - пиво ручної роботи. Те, яке виготовляють у невеликих броварнях за традиційною технологією, але часто із додаванням різних інгредієнтів. Скажімо, ягід, фруктів чи спецій.

Щойно луцький кликун з вежі замку запросив гостей, потягнулися до нього любителі пива і м'яса

У замку поки майже порожньо, а стоянка - по вінця...

За квитками ще черги нема

А біля замку тривають екскурсії

Де м'ясо, там і хліб!

Дійство дуже схоже на Луцькфудфест: тому в багатьох - дежавю...

Продавці навіть сумують...

А пива - на будь який смак!

Навіть печиво тут - закуска!

Деякі продовці дуже колоритні

Прибирають, як завше, ретельно

Дітям - рай!

Фестиваль без аншлагу, але до вечора обіцяли люду більше

Працюють спікер-зони: вланик київської броварні толкує лучанам про філософію пивоваріння...

Заскучали і працівники музею: на екскурсії народ не рветься

А де пиво, там і ...риба. Не м'ясом єдиним!