Луцькі «гетто»: що робити округам без депутата

Луцькі округи без представників в Луцькій міській раді можуть стати «зоною відчуження».

Округи без депутата значно відстають в розвитку, до того ж мешканці таких районів не знають, до кого їм звертатися за допомогою, - пише "Конкурент".

Нагадаємо, що у 2015 році у Луцьку 12 округів залишились без представників в Луцькій міській раді. Натомість 7 округів забезпечили подвійним представництвом у сесійній залі.



Попередні місцеві вибори у 2010 році проводилися за змішаною системою: половину депутатів обирали по "мажоритарці", а інші "заходили" в раду за закритими пропорційними списками партій.

Згідно з новим законом 2015 року, усі депутати обиралися за списками партій (ніяких самовисуванців) в єдиному багатомандатному виборчому окрузі. Для цього партія закріплювала кожного кандидата в депутати за територіальним виборчим округом (у Луцьку їх було 42).
Окрім того, був кандидата під №1, який представляв список і не був закріплений за жодним з округів. Такий "перший номер" отримував мандат автоматично, якщо його політична сила долала 5% виборчий бар'єр.

Для того, щоб перевірити наскільки справедливо розподіляють кошти по місту, видання "Конкурент" подало запити в Луцьку міську раду з проханням надати список відремонтованих та запланованих до ремонту у 2016-2017 роках прибудинкові території, а також перелік спортивних об'єктів, які збудують у рамках "Цільової соціальної програми розвитку фізичної культури та спорту у Луцьку на 2017-2020 роки".

Опрацювавши всі 42 округи (12 – без депутата, 7 – два депутати, 23 – один депутат), журналісти видання вивели середню кількість відремонтованих дворів та запланованих майданчиків за різними категоріями округів (для отримання результату ми додавали кількість прибудинкових територій та ділили її на кількість округів в кожній категорії (без депутата, один депутат, два депутати), якщо виникала ситуація, коли один двір включає в себе будинки з двох округів, то ця прибудинкова території для кожного з них обчислювалася, як 0,5, якщо ж трьох округів – 0,3).

Без депутата: 0,66 відремонтованих дворів на округ. 0,25 запланованих майданчиків на округ.

Один депутат: 2,37 відремонтованих дворів на округ. 0,82 запланованих майданчиків на округ.

Два депутати: 2 відремонтовані двори на округ. 1, 14 запланованих майданчиків на округ.

Як бачимо, округи, які мають депутатів, в середньому ремонтують втричі більше прибудинкових територій та будують вчетверо більше спортивних майданчиків у своїх районах.

Довгий час на цю тенденцію не звертали уваги, мовляв, кожен депутат повинен реагувати на звернення від мешканців будь-яких куточків міста. Так само лучани нібито без проблем можуть напряму звертатися до міськради для вирішення своїх питань.

У раді створили депутатський фонд, загальна сума якого становить 4 мільйони 200 тисяч гривень, з яких у розпорядження кожного депутата Луцькради перебуває по 100 тисяч гривень. Скільки з цих коштів буде залучено на потреби 43 956 виборців (к-сть виборців в уточнених списках виборців у місті Луцьку – 156 348), які не мають свого депутата? Певно, що мізер. Враховуючи нерівномірне розподілення коштів на благоустрій та розвиток, ситуація виглядає зовсім плачевною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хочу «свого» депутата: волиняни – проти округів-«сиріт»

Про те, що влада занадто часто забуває про райони, які залишилися "осиротілими", сказав засновник Громадянського Руху "СВІДОМІ", депутат Луцької міської ради Андрій Покровський. Він зазначив, що кожен обранець першочергово дбатиме про вирішення питань та фінансування свого виборчого округу.

Аби вирішити цю несправедливість, Андрій Покровський пропонує затвердити Програму підтримки ініціатив виборців територіальних виборчих округів на 2018-2020 роки, загальний обсяг фінансування становитиме 4,8 мільйона гривень: по 1,2 млн грн на 2019 та 2020 роки, та 2,4 млн грн на 2018 рік.

Різниця у цифрах між роками пояснюється тим, що профінансувати програму на 2017 рік вже не буде нагоди. Поза тим, для тих округів, де є депутат, фінансування з депутатського фонду, який створили вже на 2017 рік в межах 100 тис. грн на депутата, вже відбувається.

Тож, аби збалансувати видатки, запропоновано подвоїти обсяг фонду фінансування "осиротілих" округів на 2018 рік. В інші ж роки для тих округів, де депутата немає і де є депутат, буде фінансування у розмірі 100 тисяч гривень на рік. Ці кошти мають надійти для потреб лучан, покращення благоустрію, розв'язання соціальних проблем тощо.

Рішення винести це питання окремою програмою, а не зміною до програми про депутатські фонди, яка вже чинна, викликане тим, що відрізняється порядок виділення коштів. Адже громадяни звертаються не до свого депутата (якого немає), а до комісії. Кошти фонду надаватимуть на підставі звернення громадян. Для розгляду звернень і визначення обґрунтованості рішення щодо виділення коштів фонду утворюється тимчасова комісія.

Як бачимо, справедливість розподілення коштів по округах в Луцьку значно "кульгавить": округи без депутатів залишаються обділеними і в ремонті прибудинкових територій, і в будівництві спортивних об'єктів. Також до цього можна додати, що через відсутність своїх представників жителям окремих районів набагато важче отримати кошти із депутатських фондів.

Будь-який депутат першочергово думає про свій округ, про свої рейтинги та майбутні вибори. Логічно, що він буде боротися за кошти саме для власних виборців. Своєю чергою міський голова йде назустріч обранцям громади. Як доказ – слова депутата Луцької міської ради Миколи Яручика:

"Кожен депутат тягне за собою свою ініціативу і хоче максимум коштів залучити на округ, де голосували за нього люди. Підтримувати свій рейтинг, свій авторитет, щоби потім не було соромно дивитися людям в очі. Якщо цей депутат прийшов з бажанням допомогти місту, а не грабувати його".

Мер чудово розуміє "правила гри" та не буде надмірно лобіювати кошти на користь пустих округів: вони отримають залишки або не отримають нічого.

Зрозуміло, що таку несправедливість необхідно вирішувати та робити це якнайшвидше, оскільки в "бездепутатських" районах проживає 43 956 виборців (лише виборців, а там ще є і діти), що становить майже третину від загальної кількості.

Запропонований Андрієм Покровським проект тимчасово вирішує ситуацію. У середу, 27 вересня, його буде винесено на розгляд сесії Луцької міської ради. Добробут та благополуччя 44 тисяч виборців тепер залежить від того, як проголосують місцеві обранці громади.

Цілком можливо, що описані на початку апокаліптичні картини стануть реальністю, якщо в останню хвилину обранці громади вирішать не підтримувати зазначений проект рішення.