Скільки студентів вступили у найбільші виші Волині без ЗНО

2
-3
Скільки студентів вступили у найбільші виші Волині без ЗНО
В українській системі освіти нині процвітає схема, за якою студенти вступають до вищих навчальних закладів в обхід зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Ба більше, значна частина таких вступників потрапляє на бюджетну форму навчання завдяки великій кількості держзамовлень з боку Міністерства освіти і науки України, – пишуть Texty.org.ua.

У 2017 році, до прикладу, за такою системою в українські виші вступило 27 % бюджетників і майже 39 % контрактників.

Схема виглядає так: після 9-го класу учень без ЗНО вступає до ПТУ або коледжу, а потім – також без ЗНО – на другий або третій курс вишу, на спеціальність «молодший спеціаліст».

Два найбільші волинські виші, СНУ імені Лесі Українки та ЛНТУ, також не стоять осторонь й використовують можливість. Хто більш активно, а хто менш.

***

Так, до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у 2017 році вступило 396 молодших спеціалістів. Це 22,7 % від загальної кількості бакалаврів у виші.

У Луцького національного технічного університету ситуація ще цікавіша: цьогоріч вони прийняли 567 молодших спеціалістів, що складає 42,3 % від загальної кількості бакалаврів.




Тож у 2017 році у ВНЗ Луцька вступило більше 960 абітурієнтів, які не складали зовнішнього незалежного оцінювання.

До прикладу, лідером за кількістю прийнятих молодших спеціалістів є Національний університет біоресурсів і природокористування України у Києві. У 2017 році за таким принципом до цього вишу вступило 1288 абітурієнтів. Це 48,7 % від всієї кількості вступників на бакалаврат.

Така система, стверджують у виданні, вигідна для багатьох: навчальні заклади отримують гроші з бюджету, студенти – недорого і без зайвих зусиль здобувають диплом про вищу освіту.

Виші подають заявку про те, скільки планують прийняти «молодших спеціалістів», а чиновники з МОН її затверджують. У Міністерстві наразі говорять, що не збираються скорочувати кількість бюджетних місць для цієї категорії.

Зарахування цієї категорії абітурієнтів до ВНЗ передбачає вступні іспити. Але вони легко можуть стати формальністю, враховуючи зацікавленість як вступників, так і університетів.

На думку авторів матеріалу, частково зняти цю проблему зміг би новий закон про освіту, який передбачає оцінювання знань після 9-го класу. Та за чинним календарем реформи це станеться орієнтовно після 2026/2027 навчального року.

Методологія обрахунку:

Автори використовували дані про зарахованих студентів у 2017 році й аналізували їх сертифікати ЗНО на сайті vstup.info. Вступників, які мали три або два ЗНО, рахували як таких, що вступили за результатами ЗНО. Тих, хто мав лише 1 сертифікат або не мав жодного, – відносили до вступників, які не складали ЗНО.

Молодші спеціалісти при вступі до вищих навчальних закладів ЗНО не складають. В базі vstup.info щодо таких вступників є вказівка «на основі ОКР «Молодший спеціаліст».
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-3

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Нерозумію... стаття написана немов обурення!!!А що тут такого,я наприклад теж свою дитину хочу відіслати навчатися за такою схемою. Тому ,що нерозумію для чого просиджувати ще 10,11 класи... коли шкільна система просто непотрібна...
Відповісти
Автор статті не написав одного...
Що студент після закінчення ВНЗ за такою "схемою" буде мати ще диплом/свідоцтво про фах (автомеханік/муляр/зварювальник/кухар і т.д.), що дозволить йому, при умові якісного навчання в ВНЗ, при першому ж працевлаштуванні на роботу інженером бути на голову ТОЛКОВІШИМ та ДОСВІДЧЕНІШИМ ніж просто випускнику вишу після 11-го класу !!!
Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні