Волинь у кіно: сліпий музикант, генерал Француз і Ступка в ролі агронома

Волинь не так уже й часто режисери обирають локацією для драматичних художніх фільмів. Та все таки кіно, де події відбуваються десь на теренах рідного краю, подивитися можна.

Є й фільми, які знімалися на Волині, а зйомки лишили незабутні спогади у місцевих мешканців.

«Волинь24» пропонує добірку таких стрічок.

"ЛІСОВА ПІСНЯ": ВОЛИНСЬКА КАЗКА ВИЙШЛА НА ЕКРАНИ


«Лісова пісня» (1961) – художній кінофільм, створений на кіностудії ім. Олександра Довженка. Екранізація однойменної драми-феєрії української письменниці Лесі Українки.

Сюжет. Молода пара на березі річки гортає книжку Лесі Українки «Лісова пісня». Читання переносить молодих людей на Полісся, де розгортається дія драми.

Далі - знайома волинянам історія. Гра сільського хлопця Лукаша на сопілці пробуджує від сну Мавку. І оживає легенда, описана ще Лесею Українкою.

Режисер – Віктор Івченко. Оператор – Олексій Прокопенко. Роль Мавки зіграла Раїса Недашківська. Ада Роговцева зіграла роль польової русалки. А Петро Вескляров – дядька Лева.

Хоча цю картину на Волині не знімали. Але події у фільмі за сюжетом відбуваються на Поліссі.

Відомо, що фільм «Лісова пісня» мав особливу роль у творчому доробку Івченка. А драма-феєрія була його найулюб¬ленішим твором. До війни він грав Перелесника, потім ставив п’єсу в театрі і, нарешті у 1961 році екранізував цей твір. Віктор Івченко мав дар передбачення, коли в юній учасниці художньої самодіяльності Раїсі Недашківській він зумів розгледіти майбутню велику актрису.

«СЛІПИЙ МУЗИКАНТ»: ЦЕРКВА У ВОРОТНЕВІ ПАМ’ЯТАЄ


«Сліпий музикант» (1960) – художній фільм за однойменною повістю Володимира Короленка. Знятий кінокомпанією «Мосфільм».

Сюжет. Єдиний син багатої дворянської родини Петро – незрячий від народження. Юнак глибоко переживає через свою сліпоту. Він занурюється у світ своїх особистих переживань, намагається відгородиться від людей, від життя. Під впливом дядька Максима Петро, переодягнувшись у селянський одяг, відправляється зі сліпими бандуристами в довгу мандрівку.

Режисер – Тетяна Лукашевич. У головній ролі – Борис Ліванов.

Окремі епізоди фільму знімали у селі Воротнів Луцького району. У 1960-му творча група «Мосфільму» працювала в селі три дні поспіль. Місцеві мешканці знімалися у масових сценах.

«Сліпого музиканта» знімали, коли на Волині саме у розпалі жнива. Кажуть, навіть їх тоді призупинили, аби залучити селян до масовок. Зйомки відбувалися біля унікального сільського храму Різдва Пресвятої Богородиці.

«НИКОЛАЙ ВАВИЛОВ»: У СТОБИХВІ ЗНІМАВСЯ БОГДАН СТУПКА


Шестисерійний серіал «Николай Вавилов» (1990) знімали у селі Стобихва Камінь-Каширського району. Зйомки кіностудія «Мосфільм» проводила також у Польщі та Чехії. Фільм спільного виробництва СРСР та Німеччини.

Сюжет: біографічний фільм про життя радянського біолога, академіка Миколу Вавілова. Про особистий конфлікт науковця з Трохимом Лисенком, автором так званої мічурінської агробіології, і те, як сталінські посіпаки зробили з Вавілова «ворога народу».

Режисер – Олександр Прошкін, оператор – Борис Брожовський. У головній ролі – литовський актор Костас Сморигінас. У ролі агронома Трохима Лисенка – Богдан Ступка.

У селі до сьогодні пам’ятають, як відбувалися зйомки. У Стобихві, зокрема, фільмували один із епізодів шестисерійного фільму, де йдеться про те, як Трохим Лисенко (Богдан Ступка) разом із Миколою Вавіловим приїздять в українське село, щоб оглянути посіви пшениці.

А село саме вмирає від голоду і звідти вивозять кулаків.

Режисер Олександр Прошкін – автор легендарного фільму «Холодне літо 53-го». Як свого часу розповідала журналіст Наталія Малімон, один із уродженців Камінь-Каширщини товаришував з Прошкіним. Так автори фільму втрапили у вже й тоді забуту Богом Стобихву.

«ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНВОЙ»: ЯК «ІНТЕР» ЗНЯВ КІНО ПРО ВОЛИНСЬКОГО ГУБЕРНАТОРА


Серіал «Європейський конвой» (2003) – спільний продукт української телекомпанії «Інтер» та кінокомпанії «Фільм UA». Знімали у Німеччині, Польщі, а заключні епізоди — на Волині, зокрема в Луцьку.

Сюжет: двоє братів, вихідців із Радянського союзу, пограбували кафе в Німеччині, але їх затримала поліція. Та невідомий озброєний чоловік бере в заручники поліціянтів і втікає. Згодом невідомий пропонує пограбувати ще й банк, злочинці беруть у заручники і працівницю банку та вирішують «загубитися» на теренах СРСР, куди втікають через Польщу. Погоня триває…

Режисер – Андрій Бенкендорф. Оператор – Анатолій Сахно. У фільмі зіграли українські та російські актори. В головній ролі – російський актор Леонід Куравльов.

В основі сюжету фільму відома історія про те, як начальник УМВСУ у Рівненській області Анатолій Француз став головою Волинської обдержадміністрації та Героєм України. Події насправді відбувалися у квітні 2002 року. Троє німецьких громадян заволоділи понад 242 тисячами євро й захопили у заручники двох службовців банку. Згодом перетнули на автомобілі Польщу, а потім в'їхали в Україну, де поблизу Рівного їх зупинили й обеззброїли українські міліціонери на чолі з Анатолієм Французом.

«ВСЕ ЯСНО»: ПРО ТРОХИМБРІД І ВОЛИНСЬКИХ ЄВРЕЇВ


Фільм «Все ясно» (2005) - американська пригодницька, комедійна стрічка. Знятий за однойменним романом Джонатана Сафрана Фоера.

Сюжет. Історія Фоера описує події в селі між 1791 роком, до якого належить перша згадка про Трохимбрід, до 1941 року, коли він був зруйнований під час війни. Герой приїхав в Україну, щоб знайти українську жінку на ім'я Августина, яка врятувала життя його дідуся.

Режисер – Лев Шрайбер. У головній ролі – американський актор Елайджа Вуд, який прославився після фільму "Володар Кілець". Він грає Джонатана Сафрана Фоера, який блукає Україною і дивиться на все здивованими очима через скельця товстих окулярів.

Події стрічки відбуваються в Україні, проте зйомки відбувалися поза її межами, в Чехії. Хоча команда, яка працювала над фільмом, нібито в Україні все-таки побувала.

Українського колориту фільму додає тільки Євген Гудзь, соліт гурту «Гоголь Борделло», який зараз живе в Америці. Він зіграв одеського студента Алекса, який разом зі своїм дідом возить американця Україною.

Трохимбрід (місцева назва – Софіївка) — єврейське містечко, яке існувало недалеко від Ківерців з кінця XIX століття до 1942 року. Софіївка була спалена у війну. А місцевих євреїв розстріляли німці.

ВОЛИНСЬКИЙ СЛІД У «ПОВОДИРІ»


«Поводир, або Квіти мають очі» (2014) – історична драма режисера Олеся Саніна. Державною агенцією з питань кіновиробництва на створення фільму було профінансовано 16,6 млн грн.

Сюжет: Події фільму відбуваються у 1932-1933-х роках в УРСР. Син американського інженера Майкла Шемрока випадково отримав серкетні документи про радянські репресії. Втікаючи він енкаведистів, він стає поводирем сліпого кобзаря Івана Кочерги. У 1933-му Кочергу разом з іншими кобзарями страчують. Хлопчик лишається єдиним свідком подій.

Режисер – Олесь Санін. Оператор – Сергій Михальчук (обидва – уродженці Волині). У головних ролях – Антон-Святослав Грін і Станіслав Боклан.

Основою сюжету кінострічки є міфічний З'їзд кобзарів та їх розстріл, про які не лишилось документальних свідчень. Уперше в Україні до участі в кінопроцесі було запрошено біля півсотні незрячих людей. У фільмі знялися лучани Петро Шеверда, Андрій та Орест Кацюби, Остап Годлевський.

Зйомки стрічки відбулися на Київщині, Львівщині, Черкащині. Зокрема, й у Тараканівському форті, що під Дубном Рівненської області.

Що цікаво: в історії Камінь-Каширщини теж є сторінка, що неабияк перегукується з фільмом «Поводир» і напівлегендою про знищення кобзарів та лірників після з’їзду в Харкові. Адже саме в тамтешньому селі Краснилівка у 30-тих роках минулого століття діяла школа-лірників. У хаті лірника Каленика Деркача навчалося 20 сліпців-кобзарів з Волині. А в 1939-му всі співці були репресовані.

«СТОЛІТТЯ ЯКОВА»: НАТХНЕННИЙ ЗГОРАНАМИ


«Століття Якова» (2016) – український історичний міні-серіал, створений телеканалом «1+1», екранізація однойменного роману Володимира Лиса.

Сюжет. У селі Загоряни з'являється дівчина Олена. Вона заходить до хати столітнього діда — Якова Меха і виявиляється наркоманкою. За своє столітнє життя волинський селянин пережив кохання, війну, втрати — він не судить людей…. В основі сюжету драматичні події життя Якова, пов'язані з кровопролитною війною, німецькими та радянськими окупантами, польською армією Крайовою, польсько-українськими міжусобицями, українськими партизанами, УПА.

Режисер – Бата Недич. Оператор – Ігор Іванов. У головній ролі – Роман Луцький.

Знімали картину на Київщині. Але позаяк автор роману не приховує, що його Загоряни, це рідне село письменника Згорани на Волині, кіно має «міцний» стосунок до волинської історії.

«ВОЛИНЬ»: ШКОЛА НЕНАВИСТІ ПОЛЬСЬКОЇ МОВОЮ


«Волинь. Про любов у нелюдські часи» (2016) — скандальний польський військово-драматичний про Волинську трагедію.

Сюжет. 17-річна Зося Ґловацька з села, де проживають українці, поляки та євреї, закохується в українця Петра, але її батько видає її за солтиса Мацєя Скибу. Незабаром після весілля, Зося лишається вдома з дітьми чоловіка від першого шлюбу, а він іде на війну. Повернувшись в село, Мацєй ховається. Коли Волинь займає Червона армія, українці вітають її хлібом і горілкою. Скибу як куркуля засилають, і головна героїня знову залишається сама.

Коли в 1941-му Західну Україну окупують гітлерівці, ті самі люди, які вітали прихід радянської влади, радіють приходу німців. В Україні починаються етнічні чистки. Нацисти вбивають євреїв, потім українці — поляків. Зося є свідком убивств із помсти й грабунків сусідів.

Режисер - Войцех Смаржовський. Оператор – Пьотр Собоцінський.

Фільм написаний на основі збірки оповідань «Ненависть» Станіслава Сроковського. Зйомки відбувалися в Польщі. Його називають антиукраїнським. Картину означили як «школу ненависті» поляків до українців.

«ЧЕРВОНИЙ»: ДРУГА ЧАСТИНА - НА ТУРІЙЩИНІ


Фільм «Червоний» (2017) - український історичний фільм, екранізація роману Андрія Кокотюхи. Фільм спільного виробництва продюсерського центру «ІнсайтМедіа» (Київ), Одеської кіностудії (Одеса) та кіностудії Artbox (Литва).<8>

Сюжет: 1947 рік. У страшну м’ясорубку сталінських таборів потрапляє воїн УПА Данило Червоний, де мусить пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду і відчай. Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.

Режисер – Заза Буадзе. Оператор – Олександр Земляний. У головній ролі – Микола Береза.

Творці фільму «Червоний» вже анонсували, що другу частину стрічки зніматимуть на Волині. У серпні цього року режисер фільму Заза Буадзе під час візиту до Луцька розповів, що плануються зйомки другої частини фільму, яка якраз висвітлить події інших розділів роману. Продовження стрічки, з його слів, здебільшого зніматимуть на Волині. Мова йде про Турійський район та частково Луцьк.

Перший фільм "Червоний" знімали у Кривому Розі. Його спонсором був народний депутат України Степан Івахів.


«ПОФАРБОВАНЕ ПТАШЕНЯ»: «ГОЛІВУД» У СВАЛОВИЧАХ


«Пофарбоване пташеня» - екранізація світового бестселлера письменника Єжи Косинського. Масштабний спільний проект з залученням кількох країн-учасниць, серед яких – Польща, Чехія, Угорщина. Проект підтримало Держкіно України.

Сюжет. Єврейського хлопчика, батьки якого під час Другої світової війни відсилають його у село в Україну, намагаючись захистити від масового знищення євреїв. Однак жінка, що взялася доглядати за ним, несподівано помирає, і дитина змушена вирушити в дорогу світом на Захід.

Режисер – Вацлав Маргоул, оператор - Володимир Смутний. У головній ролі – 9-річний чех Петер Котляр, задіяні і голлівудські зірки Стеллан Скарcгорд, Удо Кір, Харві Кейтель .

Сама історія складається з 10 частин, кожна з яких відбувається у новому місці. Фільм знімали у Словаччині, Чехії та Україні. Зокрема, дві сюжетні частини знімалися в Україні, у локаціях, які випадково були знайдені творчою групою. У кадр до великого кінопроекту потраплять села Сваловичі (Волинь) та Безуглівка (Рівненщина) із бездоганно збереженим аутентичним виглядом старої сільскої архітектури.

Під час зйомок у Сваловичах з-поміж мешканців Любешівщини було відібрано чимало учасників зйомок. Серед таких - вчителька іноземної мови Валентина Ожилевська. Поміж артистів “з народу” і методист Любешівського будинку культури Тетяна Хомич, і Микола Корх із села Зарудчі, Юхим Солошик, Володимир Шкльода, Любов Зімич — із Любешова.

Фільм вийде на екрани в травні 2019-го.

Підготувала Олена ЛІВІЦЬКА.

Передрук заборонений