Одужаєш – відпрацюєш: як в найбільшому виші Волині економлять на хворих працівниках

Гасло «Захворів? Сиди вдома» у найбільшому виші Волині отримало продовження: «... І працюй!». Працівники Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки кажуть, що гарантоване державою і трудовим кодексом право на лікарняний тут розуміють по-своєму.

За свідченням самих викладачів, у випадку хвороби у них є два варіанти – або продовжувати працювати, або ж усіма силами надолужувати пропущене одразу після лікарняного. Хоча в законодавстві ні про яке відпрацювання не йдеться.

ТИ ПОКИ СТАТТІ ПИШИ, А ПАРИ ПРОВЕДЕШ ПОТІМ

Навантаження викладача поділяється на декілька видів: навчальне (читання лекцій, семінарів, практичних, прийом екзаменів, консультації тощо), методичне (підготовка до пар, розробка навчальних планів, написання лекцій), організаційне (участь в засіданнях кафедр, наукових радах, виконання доручень кафедри), наукове (проведення досліджень, написання наукових статей, дисертацій, участь в наукових конференціях і стажуваннях), виховну роботу (позааудиторна робота із студентами, кураторство) тощо.

В теорії, якщо викладач захворів або ж виникла необхідність догляду за хворою дитиною, він попереджає про це свою кафедру чи деканат, там йому підшуковують заміну, а по завершенню лікарняного викладач отримує виплати з Фонду соціального страхування (розмір виплат залежить від стажу та зарплати і може коливатись від 50 до 100% від середньоденної зарплати), а інший викладач, який заміняв колегу – додаткову суму до зарплати. В такому випадку відпрацювання після лікарняного непотрібне.

Однак, в СНУ цю схему підлаштовують під власні потреби.

«Кажуть, що лікарняний дадуть, але водночас перенесуть навчальне навантаження на потім, а от наукову чи методичну роботу – на час лікарняного. В результаті викладач не лише зобов’язаний проводити наукову роботу під час хвороби, а й відпрацювати пропущені заняття по її завершенню. Якщо ж працювати на лікарняному змоги немає, відпрацьовувати доведеться значно більше», - розповідає викладач університету, який не захотів називати власного імені.

«Уявіть, що ви вийшли з лікарняного і після цього вас змусили працювати з 7 ранку і до 9 вечора, а все тому що університет економить на заміні. Мало того – він ще й заробляє на цьому, адже на працівника, який перебуває на лікарняному, соцстрах перераховує виплати, а університет має всі підстави заплатити йому менше, хоча по факту години відпрацьовані», - додає він.

Про таку ж ситуацію розповідають викладачі, як мінімум трьох факультетів, хоча й додають – відкрито про це говорити непросто. Здебільшого освітяни працюють за контрактом, який кожні кілька років доводиться укладати заново, тому потрапити в немилість до завкафедрою чи декана не хоче ніхто.

В АДМІНІСТРАЦІЇ ВИШУ ПРО ТАКІ ПРОБЛЕМИ НЕ ЧУЛИ

Начальник планово-фінансового відділу університету Вікторія Марчук повідомила, що викладачі університету не зверталися з такою проблемою.

«Видається лікарняний листок, заповнюється відповідним чином, ми робимо розрахунок і подаємо у фонд соціального страхування. Коли приходять гроші, ми їх виплачуємо. Усе відбувається згідно із законом», - наголосила жінка.

Перший проректор, проректор з адміністрування та розвитку Анатолій Цьось також каже, що проблема, якщо і є, то на окремих кафедрах чи факультетах, однак – не у виші загалом.

«До мене жоден викладач не звертався з таким питанням. Я навіть не чув, що є така проблема. Якщо можливо і є хтось незадоволений, то це питання кафедри, тому що всю навчальну і наукову роботу контролюють і організовують вони», - наголошує посадовець.

В ТЕОРІЇ – ОДНЕ, НА ПРАКТИЦІ – ІНШЕ

В управлінні Державної служби України з питань праці у Волинській області кажуть, що питання неоднозначне. Мовляв з одного боку законодавство не передбачає відпрацювань, а з іншого – знайти заміну викладачу часом або дуже непросто, або ж майже нереально.

«Звичайно, відпрацювання як такого існувати не повинно, є поняття заміни працівників. Однак висновки тут робити однозначно не можна, тому що потрібно знати штат, навантаження, щоб визначити можливість заміни. Потрібно дивитись на кількість професорів, на те, хто може читати лекції, а хто – вести практичні заняття, тому що лекції може читати лише людина, яка має вчене звання. Уявімо ситуацію: є предмет «Синтаксис», викладати який може лише один фахівець в Західній Україні. Зрозуміло, що його ніхто не замінить. Тому у цьому питанні є дуже багато нюансів, які потрібно враховувати», - пояснює начальник управління Держпраці у Волинській області Ростислав Стасько.

Віталія САХНІК