Чому в Луцьку досі не збудували пам'ятник Степану Бандері

Вже десять років поспіль у Луцьку точаться дискусії навколо теми встановлення у місті пам’ятника Степану Бандері. Чимало активістів та політиків стверджують, що монумент просто необхідний у Луцьку.

Однак попри гучні заяви, назбирати від меценатів на пам'ятник вдалося всього 40 тисяч... Гроші ж які неодноразово виділяли, то з міського, то з обласного бюджетів ніяк не могли освоїти.

Тому попри заяви, що пам’ятник таки опиниться на своєму законному місці – площі Героїв Майдану. Зараз там всього скромний постамент, біля якого й вшановують пам'ять символу українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандери.

А ГРОШІ ПОВЕРТАЛИСЯ В БЮДЖЕТ...

У 2008 році у Луцьку виникла ідея звести пам’ятник Степану Бандері. Місце для відомого українця обрали просторе – площа біля міського РАЦСу. У тому ж 2008 році владика Михаїл навіть освятив камінь під майбутній пам’ятник.

Пройшло десять років, зараз площа носить назву Героїв Майдану. Та й РАЦС уже став адміністративною будівлею, в якій невдовзі з'явиться ЦНАП.

Натомість розпочати будівництво самого монументу так і не вдалося. Не десять років тому і навіть не зараз... Хоча гроші на будівництво були, їх виділяла як міська рада, так і обласна рада. Однак їх не могли освоїли, тому вони й безрезультатно поверталися до бюджету. Так, не змогли використати 150 тисяч, які виділили з бюджету в 2011 році, та 250 тисяч, які у 2014 році дала обласна рада.



«Гроші не освоїли, бо в міській раді були люди, які активно робили все, щоб не почати цей процес. Договір з тим, хто виграв конкурс, а це рівненський архітектор, не було підписано. Відповідно гроші не мали куди поступати. Адже кошти мають надходити безпосередньо виконавцю робіт. Договору ж між двома суб’єктами: між міською радою і архітектором не було. Його не хотіли укладати, придумували всілякі юридичні приводи для того», - переконаний голова фракції ВО «Свобода» у Луцькій міській раді Микола Федік.

Натомість голова Волинського братства ветеранів ОУН-УПА Богдан Вівчарик стверджує, що причина через яку так довго не освоювалися кошти – це відсутність належного організатора.

«Кошти виділяла і міська рада, і обласна рада, але виділити то одне, а треба було освоїти. А це зовсім інше. Не було належного організатора. Мені здається, що просто ніхто не хотів брати на себе ініціативу», - розповів Богдан Вівчарик.

Перші гроші, які вдалося освоїти - це виділені у 2016 році з міського бюджету 200 тисяч гривень. Тоді, в порівнянні з попередніми роками, значно зросла варітсть встановлення пам'ятника. Якщо в 2012 всі роботи обійшлися б у 1,5 мільйони, то у 2016 їх вартість становила 3,5 мільйони гривень.

Очікувалось, що у 2018 році пам’ятник вже буде добудовано. Однак у 2017 потрібних 350-ти тисяч на продовження робіт з міського бюджету не виділили. Тому прихильникам Степана Бандери не залишається нічого іншого, як вшановувати пам'ять його біля постаменту, який вже кілька років стоїть на Площі Героїв Майдану…


ПИТАННЯ ЗРУШИЛО З МЕРТВОЇ ТОЧКИ

За словами Миколи Федіка, найбільше для будівництва пам’ятника вдалося зробити в 2016 році. Зокрема, було проведено тендер. Тоді конкурс виграла фірма КМП «Гранітбудексклюзив». Над самим же проектом пам’ятника працював скульптор з Рівного – Володимир Стасюк.

Зокрема, за виділені у 2016 році гроші, зробили гіпсовий макет пам’ятника. Згідно такому проекту, монумент мав бути заввшики 8 метрів 25 сантиметрів. Сама фігура Степана Бандери мала бути висотою 3,8 метра.



Також у 2016 році вдалося вирішити й певні юридичні моменти.

«Зрештою підписаний договір між Луцькою міською радою та тим, хто виграв конкурс. Є відповідний авторський колектив, ліцензії, щоб запустити юридичну процедуру. І вже ті гроші, які були виділені в 2016 році, безпосередньо спрямовані на потрібну мету. Тобто зараз вирішена проблема, яка не давала рухатися далі у попередні роки», - розповів Микола Федік.

Та попри такі зрушення, дискусії навколо будівництва пам'ятника не вщухали. Зокрема, спекречалися щодо вартості монументу, яка, до слова, становить 3,5 мільйона гривень. Деякі політики та активісти стверджували, що монумент не повинен бути настільки помпезним, а можна встановити скромніший та дешевший варіант.

Спірним питанням стало й місце розташування. Мовляв, площа біля луцького РАЦСу не найліпше місце для встановлення пам’ятника. Деякі політики та архітектори заявляли, що монумент Степану Бандері краще поставити на однойменній вулиці, поблизу прокуратури. Інші ж хотіли розташувати його на вулиці Лесі Українки, де колись стояв пам’ятник Степанові Бойку.



Проти встановлення були й деякі лучани. Зокрема, на сайті єдиної системи місцевих петицій з’являлися відповідні звернення про заборону встановлення пам’ятника. Документ, який назбирав потрібну кількість голосів, розглянула міська рада.

Однак у відповідь на неї прислали наказ державного комітету України з будівництва та архітектури, міністерства культури і мистецтв України. У ньому йшлся про те, що місце розташування було схвалено архітектурно-містобудівною радою, тому змінювати його не захотіли.

Суперечки та розбіжності в цьому питанні призвели й до того, що, запланованих на 2017 рік коштів, не виділили. Тому питання з побудовою пам’ятника зайшло в глухий кут.

«Зараз юридичних перепон для того, щоб повномасштабно розпочати роботу немає. Є тільки політична воля певних керівників. Я намагався закласти кошти у бюджеті міста на 2017 рік, але не було тоді політичної волі в багатьох партій, які є представниками міської ради. Рішення не було підтримано. І, звичайно, гроші не закладені й на 2018 рік», - розповідає Микола Федік.



І голова Волинського братсва ветеранів ОУН-УПА, і «свободівці» стверджують, що затягування цього питання призведе до ще більшого здорожчання робіт та матеріалів.

«Я впевнений, що той хто хоче змінити місце, хоче щоб не було пам’ятника взагалі, тому що зміна місця означає проходження всього процесу по-новому. Так же само, прийдеться проводити громадські слухання, відповідно й зустріч з різними організаціями, далі проект-рішення, обговорення, сесія, визначення місця. Потім оголошувати новий конкурс.

Відповідно надається великий проміжок часу на те, щоб подали ескізи проектів, далі можуть затвердити переможця, можуть не затвердити і продовжити термін, щоб вигадати кращий проект. Тобто ми процес будівництва пам’ятника відтягуємо як мінімум на 5-6 років", - переконує Микола Федік.

МЕЦЕНАТИ ПОЖЕРТВУВАЛИ НЕБАГАТО

Окрім виділених з бюджету коштів, уже кілька років поспіль на пам’ятник Степану Бандері збирають добровільні пожертви.

Зокрема, у 2008 році був відкритий спеціальний депозитний рахунок. Зараз на ньому понад 41 тисяча гривень.

«На цей депозитний рахунок кожного місяця «капають» якісь гроші. Його відкрили ще десять років тому, коли виникла ідея збудувати пам’ятник. Туди вносити кошти й на будівництво постаменту та на покупку східців. Кошти, які туди надходили постійно «рухалися», але ніколи на цьому рахунку не було більше 50 тисяч гривень. Зараз ця сума знаходиться на цьому рахунку", - розповідає голова Волинського братства ветеранів ОУН-УПА.



Однак Богдан Вівчарик також зазначає й про те, що кошти на спорудження монументу вже давно не збиралися. Питання «затихло», коли в країні почалася війна. Закуплені за гроші меценатів східці наразі знаходяться на складі «Гранітбудексклюзив», а постамент можна побачити на площі Героїв Майдану.

Окрім того, для збору коштів на побудову пам’ятника створили навіть окремий благодійний фонд «Спорудження пам’ятника Степану Бандері у Луцьку». Його керівником став депутат Волинської обласної ради та керівник ВО «Свобода» на Волині Анатолій Вітів. Однак за його словами, й благодійний фонд наразі коштів не збирає. Причина цьому – ситуація в Україні.

«Ми той фонд започаткували якраз напередодні війни. І коли почалася війна, реально всі ті люди, які вкладали у фонд, почали вкладати в те, що першочергове - в українську армію, у волонтерські рухи. І ми безпосередньо теж цим займалися, створили гуманітаркомітет від «Свободи». Всі сили були кинуті на допомогу для української армії», - розповів Анатолій Вітів.

Не відомо також скільки наразі грошей є на рахунку.

"Тоді один з банків, на рахунку в якому були кошти, якщо не помиляюся, став банкрутом. Але кошти є, жодна копійка не витрачалась безцільно. Звичайно, там невеликі кошти були, бо більше ще не встигли назбирати, адже тоді це тільки почало набирати обертів", - розповів Микола Федік.

Керівник видавництва «Ініціал» Віктор Федосюк, який також займався справами фонду, зазначає, що гроші є, але точну суму назвати не може. Адже через події, які нещодавно склалися з "Ініціалом" - видавництво виселили з приміщенні Волинської єпархії, важко відшукати необхідні документи.

Поки луцькі депутати сперечаються про те, де встановити пам’ятник у Луцьку та чи варто виділяти кошти, у сусідньому Рівному, не на жарт взялися за ідею встановити пам’ятник Степану Бандері. Зокрема, наразі розглядаються пропозиції щодо зовнішнього вигляду монументу.

За інформацією рівненських видань, з’явитися пам’ятник має вже на початку 2019 року до 110 річниці від дня народження Степана Бандери. Тож яке місто таки зможе першим встановити монумент, побачимо вже в наступному році.

Аліна БЕКЕРУК (для Волинь24)