Тому дам, тому – не дам: як луцькі депутати роздають землю

Луцькі депутати вкрай непрозоро розпоряджаються земельними ділянками.

Комусь шмат землі виділяють відразу і без обговорень, а декому категорично відмовляють у праві на землю. При цьому прикриваються відсутністю вільних ділянок чи турботою про пільговиків.

Герой матеріалу «Розкуркулення по-луцьки, або Земельні ігри депутатів» вишківчанин Володимир Ковалець два роки безуспішно намагається приватизувати клапоть землі біля хати, який ще за колгоспу дістався його матері. А сусіди Ковальця, які зазіхнули відразу на дві ділянки, ледь не перетнули депутатський рубіж з першого разу. Хоча мали на це, мабуть, не більше прав, ніж Ковалець.

Видання «Волинь24» вирішило з’ясувати, чим керуються депутати, обираючи колір кнопки при голосуванні за такі неоднозначні питання.

***

На сесії Луцької міськради у січні 2018 року за виділення ділянки Володимиру Ковальцю проголосувало лише двоє із 42 депутатів. А от пропозиція щодо надання у власність землі сусідам Ковальця – Стасіцьким, яку розглядали згодом, знайшла аж 19 прихильників.

Як тільки за вишківчан-щасливчиків замовив слівце депутат від цього мікрорайону, «ляшківець» Аркадій Соломатін – посипалися голоси.




Зелену кнопку, зокрема, натиснули 13 з 15 обранців, які представляють фракцію «УКРОП».

Голова фракції Ігор Поліщук переконаний: право на безкоштовну землю у Луцьку мають насамперед родичі загиблих атовців. Саме тому, мовляв, він не голосував за виділення ділянки Ковальцю.
Утім пропозицію щодо Стасіцьких депутат підтримав. Пояснює: міг так голосувати, якщо ділянка неправильної форми або ж до неї немає доїзду.

Однак на кадастровій карті чітко видно, що принаймні одна з ділянок знаходиться при дорозі і має цілком прийнятні форми.



«Укропівець» і член земельної комісії Микита Рабан не вважає, що лучани мають право приватизовувати землю, якщо вона їм дісталася від колгоспу.

«У нас немає пільгових категорій – діти дисидентів, діти колгоспників, діти секретарів комуністичної партії…», - каже Рабан.

Водночас дати земельну ділянку «не пільговикам» Стасіцьким депутат був не проти.

Два голоси вишківчани отримали від «Батьківщини».

Представниця фракції Майя Шостак каже: голосуючи за те чи інше рішення насамперед враховує рекомендації профільних комісій. Земельна комісія не заперечує проти ухвалення рішення – натискає кнопку «за». В іншому випадку – ні. Саме так було у цих двох випадках.

Депутат Богдан Богонос виявився єдиним «свободівцем», який віддав голос на підтримку проекту рішення про надання у власність ділянки Стасіцьким. Цілком ймовірно, що тут спрацювала сусідська солідарність, адже Богонос – депутат від мікрорайону Вишків.

А втім, до іншого свого сусіда – Ковальця – обранець чомусь не був таким лояльним.

Не відмовився натиснути зелену кнопку за рішення сім’ї Стасіцьких й Олександр Козлюк – вже майже рік як позафракційний депутат. Каже, що вже й не пам’ятає чому.

Хоча питання Ковальця, за яке не голосував, обранець пам’ятає добре і радить не «роздувати бульку з того, з чого не треба».

Нагадаємо, що землевпорядник Олександр Семенюк раніше зазначав: таке неголосування депутатів за виділення землі, якщо вони раніше вже дали дозвіл на розробку документації, – вияв непорядності і зневаги до людини.

«Вони його ставлять в таке положення, що він не може використати своє право і не може захистити своє право… І примусити їх це зробити практично неможливо... Для того створюються певні умови. Людина це починає розуміти і починає йти на що? На домовленість», – каже Олександр Семенюк.



Аліна БЕКЕРУК, Василь БІДУН (Для «Волинь24»)