Шкільні автобуси від «рідного» виробника (Частина І): Чого спішити?

Пропоную вашій увазі серію своїх публікацій, підготовлених для "Волинь24", про те, як волинські чиновники автобуси для дітей купляли.

Перша частина про те, чому Волинь «відзначили» в міністерстві та як чиновники вспіли у останній вагон поїзда під назвою «старий закон про закупівлі».

"Діти будуть їздити у школу на новеньких шкільних автобусах! Волинський завод - виробник автобусів виграв конкурс на постачання кілька десятків шкільних автобусів! Кошти з обласного бюджету виділені на закупівлі залишились в області!"

Читати ці тези і радіти б цьому. Але коли стають відомі маленькі деталі цих справ, то радість відразу розвіюється.

Міністерство не при справах

Влітку цього року друзі показали цікаву публікацію на сайті Міністерства освіти і науки – «Заява Міністерства освіти і науки щодо стану закупівлі шкільних автобусів».


Там йшлося про те що МОН не має жодного стосунку до закупівлі шкільних автобусів. Натомість міністерство зазначало, що такі закупівлі здійснюються органами місцевої влади за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та відповідних видатків місцевих бюджетів. Згідно інформації на сайті, освітня субвенція, що надійшла до місцевих бюджетів в 2016 році на закупівлю шкільних автобусів, складає 600 млн грн.

Разом з тим, у публікації було наведену статистику проведених закупівель по областям та дано коментар до них. З нього чітко випливає, що МОН здивоване різким зростанням цін на автобуси вітчизняного виробництва. Якщо цитувати дослівно, то в заяві сказано:

«З таблиці видно, що є автобуси, ціни на які на 100-300 тис грн. нижчі, ніж пропозиції інших виробників. При цьому, зростання ціни на деякі українські шкільні автобуси відбулося саме після закладення в державний бюджет субвенції на їхню закупівлю.
МОН вивчає можливість звернення до компетентних органів щодо розгляду питання обґрунтованості ціни на українські шкільні автобуси. Одночасно, звертаємось до громадськості і журналістів з проханням зі свого боку дослідити, як так вийшло, що автобуси, вироблені в Україні, дорожчі за автобуси, в яких використовуються російські запчастини.»

Такий зміст заяви міністерства мене зацікавив. Ще більший інтерес до теми появився коли я виявив, що саме закупівлі здійснені органами влади у Волинській області стали найдорожчими. Тобто, саме Волинь купила найдорожчі шкільні автобуси.


Це при тому, що купила область дуже багато автобусів у порівнянні з іншими регіонами – 37 одиниць! Більше придбала автобусів, станом на серпень 2016 р., лише Чернігівщина.

А на додаток до цього виявилось, що Івано-Франківська область теж купляла автобуси у тієї ж фірми, що і Волинь, але різниця у ціні склала 0,18 млн. грн. за один автобус.

Сукупність ось таких моментів і спричинилася до того, що я вирішив «копнути глибше».

Відкритий конкурс – «рідний» переможець

На початку вересня я звернувся із запитом до Волинської облдержадміністрації щоби вияснити, хто саме і яким чином проводив закупівлю шкільних автобусів в області.


З відповіді на запит я дізнався, що закупівлю проводило управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації із застосуванням процедури відкритих торгів. На ці потреби управлінню було виділено понад 52 млн. грн. І влітку, а саме, 26 липня 2016 року за результатами проведення процедури відкритих торгів було придбано 34 шкільні автобуси у ДП «Автоскладальний завод № 1 «ПАТ «АК «Богдан Моторс». Ціна одного автобуса склала 1,580 млн. грн. За інформацією з ОДА, переможець торгів визначався на основі одного критерію – ціни.


Отже, можна зробити висновок, що обласні чиновники у відритий та конкурентний спосіб відібрали підприємство, яке зобов’язалось продати 34 новенькі шкільні автобуси для потреб шкіл області. І так співпало, що цим підприємством виявилась луцька фірма. Ще один плюс – виграли свої.

Щоправда, я звернув увагу на два такі моменти.

1. Конкурс відбувся за кілька днів до набрання чинності нового закону про закупівлі. Тобто, шкільні автобуси купляли по Закону України «Про здійснення державних закупівель», який діяв до 31 липня 2016 року. Згідно цього закону переможця визначав комітет з конкурсних торгів, утворений при управлінні освіти, науки та молоді облдержадміністрації, а всі звіти по цих закупівлях публікувались на веб-порталі tender.me.gov.ua. По простому, чиновники вибирали переможця і інформували інших про свій вибір.

Хоча з 01.08.2016р. всі нові процедури закупівель почали проводитись відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», по якому всі замовники повинні проводити свої закупівлі через веб-портал prozorro.gov.ua. Знову ж таки, по простому – ключове рішення про вибір переможця формується автоматично програмою, виходячи із пропозиції меншої ціни – по типу аукціону.

Чому чиновники не захотіли зачекати ще з місяць, щоб провести закупівлю шкільних автобусів по новим, більш прозором правилам? Чи був цей поспіх випадковим чи зумисним? Поки що ці питання мають статус риторичних.

2. Перемогу здобуло підприємство, до якого, нікому на Волині не секрет, довгий період часу мав стосунок голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик. Володимир Петрович починаючи з 1995 і по 2014 рік, з незначною перервою, очолював Луцький автомобільний завод, що нині працює як дочірнє підприємство «Автоскладальний завод № 1» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс». Підтвердження цього є і в біографії посадовця, оприлюдненій на офіційному веб-сайті ОДА.


З цим підприємством пов'язаний і перший заступник голови ОДА Олександр Степанцов. Він 10 років (2005-2015 рр.) працював на цьому ж підприємстві начальником юридичного управління. Це зазначено у його біографії на цьому ж сайті. В обласну державну адміністрацію він пішов саме з підприємства і на запрошення пана Гунчика.


Таким чином два керівники виконавчого органу влади, підрозділ якого проводив закуплю, мають безпосередній зв'язок із переможцем конкурсу. І хоча, можливо ніякого формального порушення у цьому немає, це кидає певну тінь на такі закупівлі.

Щоправда, треба буде все ж таки питати у юристів, чи наявність у Володимира Гунчика 2000 акцій ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» не відносить його до категорії осіб, що мають конфлікт інтересів в цій ситуації. Саме таку інформацію вказав голова ОДА у своїй електронній декларації оприлюдненій недавно.


Резюме І частини:

Волинь закупила одну з найбільших партій шкільних автобусів серед регіонів країни. І провели цю закупівлю волинські чиновники по старій процедурі, тим самим минувши платформу Prozorro.

У конкурсі перемогла луцька фірма. Але, крім місця її реєстрації, з Волинською ОДА фірма пов’язана тим, що двоє із очільників облдержадміністрації працювали на керівних посадах у фірмі, а голова ОДА і далі має свій фінансовий інтерес у діяльності товариства, куди входить фірма.


Далі буде…