Летаргічний сон розуму не зробить громади успішними

Майбутнє належить тим, хто працює над його становленням вже сьогодні. Активність, креативне мислення, відсутність шаблонів, бачення основних напрямків розвитку, використання можливостей інформаційної епохи, – усе це необхідно сучасній людині і успішним громадам.

Безперечно, економічні, соціальні та політичні умови конкретної держави відіграють вагому роль. Але є питання, які цілком можна вирішити на місці, проявивши ініціативу. І для цього не потрібно величезних ресурсів чи надзусиль. Варто лише включити свій мозок і пошукати механізми втілення корисних для конкретної громади ідей. А не чекати манни небесної і нарікати на важке життя.

В Україні триває активний процес створення об’єднаних територіальних громад. І вже тепер між ними помітні значні відмінності. Одні громади намагаються знайти свою нішу, використати переваги, залучити інвесторів чи виграти грантові проекти. Інші ж пливуть по течії, нарікають на важке життя і всесвітню несправедливість і чекають, поки хтось за них зробить справу, яку мали б робити вони.

Ніхто не ставить під сумнів непрості українські реалії, засилля олігархів та корупції. Але питання прибирання території, освітлення вулиць, ремонту доріг, впровадження енергоефективних проектів, пошук цікавих грантових пропозицій та інвесторів – це також справа місцевих громад. Без їх ініціативи нічого не буде.

Екологія, енергозбереження, охорона навколишнього середовища, відновлювальна енергетика – одні з найбільш пріоритетних сфер для ОТГ, де можна відшукати різні варіанти залучення коштів. Світова занепокоєність зміною клімату, перехід на альтернативну енергетику спричинилися до появи великої кількості грантових пропозицій. Частина з них може бути цікава і нашим громадам. Але для цього треба подавати заяву на участь, проявляти активність, освоювати нові знання, налагоджувати контакти, розширювати світогляд, запрошувати інвесторів. Не всі, на жаль, готові відмовитися від летаргічного сну розуму і почати активну діяльність в цьому напрямку.

Як людина, якій по фаху близька екологічна тематика, назву лише кілька нещодавніх вдалих прикладів ініціатив з втілення проектів екологічного спрямування в Україні.

У 2018 році українські еко-стартапи отримають 400 тис євро від ЄБРР на кліматичні інновації. Європейський Союз надасть місту Суми понад 1 мільйон євро грантових коштів на реалізацію проекту з підвищення енергоефективності трьох міських шкіл. Об’єднана територіальна громада на Закарпатті у селі Родникова Гута планує побудувати дослідницький центр на сонячних панелях. У Бродах місцева влада компенсуватиме мешканцям 10% вартості будівництва сонячної станції. У Нікополі запрацювала 10-мегаватна сонячна електростанція, яка на 100% профінансована канадськими інвесторами. Високівська об'єднана територіальна громада, що у Житомирській області, встановила світлодіодні вуличні світильники у всіх своїх п’яти населених пунктах.

У минулому році ОТГ мали можливість подавати свої проекти на отримання мікрогрантів обсягом до 140 тисяч гривень для впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності. Також можна було взяти участь в конкурсі на розробку та написання Планів Дій Сталого Енергетичного Розвитку та Клімату (SECAP) для малих громад.

Загалом в Україні працює понад 60 проектів та програм міжнародної технічної допомоги у галузі енергоефективності та зеленої енергетики. Вони дають можливість отримати фінансову допомогу для енергомодернізації існуючих об’єктів соціальної сфери в сільських громадах. Звичайно, для того, щоб виграти в конкурсі, треба докласти чимало зусиль та часу. Визначити цілі і пріоритети. Але хіба добробут і розвиток громади не вартий цього?