Як луцька майстриня шиє ляльки, схожі на власників. ФОТО

Майстриня з Луцька шиє ляльки, які схожі на їхніх майбутніх власників. Алла Філюк шиє лялечок під брендом «Ляля Бяка». У її майстерні щодня гамірно, бо інтерес до робіт– чималий.

Про майстриню з Луцька пише Оксана Головій в ІА Волинські новини.

За освітою Алла Філюк – психолог. Народилася й виросла в Ратному, після школи вступила до тодішнього ВДУ на психологічний факультет. Після закінчення університету трохи працювала за спеціальністю, Потім спробувала займатся "хендмейдом".

Якось йшла Півничним ринком, розповідає, і в одному з магазинчиків побачила м’які іграшки ручної роботи. Сподобалися, вирішила й собі спробувати пошити. Подивилася в інтернеті, як це робити, купила вживану швейну машинку. Почала шити іграшки, приносила на роботу, показувала колегам. Згодом у Алли почали з’являтися замовлення. А коли народився синочок, з декрету на роботу не вийшла. Зрозуміла, що можна поєднувати приємне з корисним: робити те, що подобається, ще й на тому заробляти, зізнається майстриня.

Позаяк Алла за освітою психолог, у планах, ділиться, заняття з арттерапії. Та з допомогою творчості зможе допомагати і дорослим, і дітям. Наприклад, коли дитину щось тривожить, або ж їй складно адаптуватися в школі, під час творчого процесу це можна пропрацьовувати.

Нині майстриня їздить до Києва на навчання, підвищує кваліфікацію, адже переконана: це перспективний напрям.

Пані Алла не стоїть осторонь, коли її просять долучитися до якогось благодійного проєкту, дає свої іграшки на благодійні ярмарки.

«Коли до мене звертаються з проханням пошити ляльку, наприклад, на подарунок, то мені потрібна певна інформація про людину, для якої шитиму, – розповідає про особливості роботи майстриня.

– Якщо це портретна лялька, тобто схожа на людину, для якої призначена (це, до речі, нині дуже модно), то мені треба знати, який у неї колір волосся, зачіска, стиль тощо. Не обов’язкова навіть фотографія. Я ж не можу промалювати на ляльці обличчя, а от відтворити форму зачіски, елементи одягу, атрибути професії – легко. Але часто так буває, що мені просто описують людину і я інтуїтивно вгадую, який вона має вигляд. Ляльки виходять дуже схожими на своїх майбутніх власників».

Секрет успіху, каже Алла Філюк, у простоу: вона робить те, що любить.

«Я не можу віддати людині іграшку, яка мені не подобається. Звісно, в кожного свій смак. Але коли робиш щось з душею, пропускаєш через себе, то така робота точно нестиме лишень позитивну енергетику й неодмінно сподобається тому, для кого призначена, – усміхається жінка. – У мене буває так, що іграшка народжується дуже швидко та легко, а іноді доводиться зазнати мук творчості: то одяг переробляєш, то волосся».

Вбрання та взуття для своїх лялечок пані Алла і сама створює, і в інтернеті замовляє. Усе залежить від побажань клієнта. «Хтось хоче, щоб лялечка була в кедах і мала волоссячко, схоже на натуральне, тоді це замовляю, а деякі лялі мають волосся з ниток і взуття з тканини – таке сама роблю, – пояснює майстриня. – Важливо знати й вік того, для кого призначена лялька. Якщо це для дитини, то матеріали мають бути більш натуральними й практичними, приємними на дотик. Коли лялька для дорослих, то вона, найімовірніше, буде інтер’єрною, там уже можна замовити штучне волосся, кросівочки. Часто шапочки, шалики, кофтинки для ляльок мені в’яже мама. Ще маю в цьому помічницю – юну сусідку, вона теж залюбки створює одяг для лялечок».

Майстер-класи Алли Філюк розпочалися із маленької затишної кав’ярні «Альваро». Три роки тому вона вперше провела майстер-клас із виготовлення ведмедика. Тоді прийшли сусідка і ще одна дівчинка. Але щотижня охочих ставало все більше, й вже було ніяково займати місце в цій компактній кав’ярні. Тож вирішила шукати приміщення під майстерню. Але не суто для себе, а для того, щоб там можна було вчити дітей.

Алла Філюк каже, що не ставить дітей у якісь рамки під час творчості. Майстриня пропонує дітям заготовки, а вони вже самі обирають собі колір тканини, волосся, взуття лялечок тощо. Дуже часто, каже, у клієнтів в результаті виходить автопортрет.

У середньому майстер-клас триває приблизно дві години. Усе залежить від віку та кількості дітей. Малеча у майстрні і працює, і релаксує.

Після майстер-класів дітки біжать додому щасливі, адже іграшка, створена власноруч – особлива.

Якось одна мама розповіла, що її дитина замовила майстер-клас у «Лялі Бяки» Миколаєві! Так, одна дівчинка, яка є шанувальницею Наді Дорофеєвої, шила для кумира дві ляльки. Одну дарувала їй у Рівному, другу – в Луцьку. А ще одна дівчинка створювала ляльку для Тіни Кароль.

Цікаво, що на майстер-клас приходять і хлопчики, аби пошити ляльку для когось із друзів, або ж для мами чи бабусі.

А ще маленькі друзі Алли Філюк люблять святкувати у неї дні народження. Іменинниця чи іменинник запрошують друзів, вони приходять у майстерню, приносять піцу, солодощі. Трохи танцюють, трохи шиють. І всі гості вже йдуть додому з подаруночками.

Чимало ляльок майстрині «емігрували» до США, Італії, Іспанії та інших країн. За кордон часто просять пошити ляльку в національних строях.