Парламентська криза в Україні може завершитися після змін у Кабміні — політолог

Парламентська криза в Україні може завершитися після змін у Кабміні — політолог

Харківські парламентарі в основному орієнтовані на керівника фракції “Слуга народу” Давида Арахамію

Парламентська криза в Україні є наслідком низки політичних конфліктів і може бути частково врегульована через переформатування уряду, однак створення широкої коаліції малоймовірне.

Таку думку висловив в інтрвю вимданню “Думка” харківський політолог Антон Авксентьєв.

За його словами, попри численні заяви про нібито параліч Верховної Ради, ситуація залишається складною, але контрольованою. Парламент продовжує працювати, однак ключові голосування, зокрема щодо підвищення податків і продовження мобілізації, стануть показовими для розуміння реального стану керованості.

Експерт звернув увагу, що монобільшість фактично втратила можливість самостійно ухвалювати рішення. Ядро фракції «Слуга народу» скоротилося приблизно до 111 депутатів, тоді як для результативного голосування необхідно щонайменше 226 голосів. У зв’язку з цим влада змушена спиратися на ситуативні союзи з іншими депутатськими групами.

«Фактично вже кілька років існує гібридна коаліція», — пояснює політолог, додаючи, що нині її ефективність знижується через падіння дисципліни всередині як самої фракції, так і серед партнерів.

На думку Авксентьєва, нинішня парламентська криза не є результатом дій одного центру впливу. Вона сформувалася через сукупність факторів, серед яких — перерозподіл влади після перезавантаження уряду у 2025 році, внутрішні конфлікти в команді влади та відставка ключових політичних гравців.

Окрему роль у процесах у Верховній Раді, за оцінкою експерта, відіграє голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, якого він називає фактичним центром управління парламентом. Водночас загострення протистояння між різними групами впливу призвело до розбалансування системи.

Політолог також скептично оцінює можливість створення уряду національної єдності. За його словами, чинна влада навряд чи піде на союз із опозиційними силами, зокрема з «Європейською солідарністю».

Натомість більш реалістичним сценарієм він вважає точкові кадрові зміни в Кабінеті Міністрів. Саме такі кроки можуть частково стабілізувати ситуацію в парламенті.

«Є ймовірність, що криза завершиться після змін у Кабміні, але це не буде масштабне переформатування з залученням опозиції», — зазначив експерт.

Крім того, Авксентьєв звернув увагу на зростання ролі нових політичних проєктів. Зокрема, йдеться про ініціативу, пов’язану з Асоціацією прифронтових міст і громад, до якої можуть бути залучені мери великих міст, зокрема Харкова та Миколаєва.

За його оцінкою, цей проєкт може трансформуватися у політичну силу з орієнтацією на прифронтові регіони та частково зайняти електоральну нішу колишніх проросійських партій. Водночас він залишатиметься контрольованим Банковою і не становитиме проросійської загрози.

Політолог також підкреслив, що рейтинги «Слуги народу» демонструють тенденцію до зниження, що впливає на поведінку самих депутатів — вони дедалі частіше дистанціюються від партійного бренду.

Загалом, за оцінкою експерта, найближчі тижні стануть визначальними для подальшої роботи парламенту. Саме голосування за непопулярні рішення покаже, наскільки Верховна Рада здатна зберігати керованість у нинішніх умовах.

Водночас навіть у разі часткової стабілізації політична турбулентність у парламенті, ймовірно, збережеться, адже конфлікти між різними групами впливу мають системний характер.

РЕКЛАМА