«Мені дуже комфортно за спиною Миколи Романюка», - Тарас Яковлев

За кожним високопосадовцем стоїть його команда – заступники, помічники, радники. Вони, хоч здебільшого і залишаються в тіні, та вплив на свого «шефа» та сферу його відповідальності часто мають колосальний.

Тарас Яковлев вже майже десять років працює у Луцькій міській раді, двічі його обирали першим заступником міського голови. Чиновник часто виконує обов'язки міського голови на різноманітних заходах, ефірах, тож звик відповідати чи не на усі запитання, що стосуються Луцька.

Виданню «Волинь24» перший заступник луцького мера розповів про актуальні проблеми міста, плани на найближче майбутнє, стосунки з прилеглими селами, а також власні політичні амбіції.

РОБОТУ МУНІЦИПАЛІВ ПЕРЕВІРЯЮТЬ І В ПОЛІЦІЇ, І В ПРОКУРАТУРІ

– Нещодавно було кілька скандалів, пов’язаних з роботою муніципальної поліції. Зокрема підприємці, які торгують на ринку, скаржились на некоректне ставлення до себе з боку муніципальної поліції, нібито їх ображають, товар незаконно вилучають. В міській раді проводилось якесь розслідування цих ситуацій?

– Звісно ми реагуємо на кожен такий випадок. Але потрібно розділити це питання на дві частини: відношення, моральне ставлення працівників муніципальної поліції та власне їхня робота. Щодо ефективності їх роботи тут важко дискутувати.

Я припускаю, що в деяких ситуаціях якісь речі присутні, але документальних підтверджень я не маю. Всі про це говорять, скаржаться, але в 90% випадків з муніципальними поліцейськими працюють патрульні, які мають нагрудні камери. Коли ми переглядаємо ці записи, бачимо зворотнє: не муніципальна поліція себе некоректно веде, а люди самі ж провокують.

Я припускаю, що можливо в муніципальних поліцейських деколи нерви не витримують і вони починають реагувати на провокації і вести себе не зовсім так, як повинна себе вести посадова особа органу місцевого самоврядування. Однак, це людський фактор і ми над цим працюємо. Я думаю, що надалі таких випадків буде менше або ж взагалі не буде.

Стосовно законності вилучення товару, моя позиція однозначна – всі ліквідації стихійної торгівлі відбуваються на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кожне таке вилучення передбачає звернення до суду і муніципальна поліція звертається до нього після кожного вилучення. Жодної програшної справи у нас ще не було і думаю, що не буде.

Серйозний ажіотаж викликала остання ситуація з вилученням великої кількості товару на вулиці Кривий Вал. Я розумію невдоволення цих людей, але приїхати на машині, розкласти товар на площі, розміром з мій кабінет – до 20 квадратних метрів, загородити прохід – це неправильно. Це завдає незручностей усім іншим, порушує пожежні, санітарні норми. Рано чи пізно це потрібно було припинити.

Раз в місяць ця людина платила штраф, а це – від 340 до 1200 гривень, що не так і багато, і торгувала далі. Вони без проблем раз на місяць цей штраф сплачують, бо частіше ми їх оштрафувати не можемо і на все інше не зважають.

Я вважаю, що в цьому випадку муніципальна поліція вчинила цілком правильно. Але я підтримую право цих людей звертатись до суду, аби з’ясувати, хто ж правий.

Зараз і прокуратура, і поліція перевіряють законність діяльності муніципальної поліції. Для мене загадка, чому так, ніби ж одну справу робимо, але нехай перевіряють і тоді всі переконаються, що муніципальна поліція працює цілком законно.

СТИХІЙНОГО КВІТКОВОГО РИНКУ У ЦЕНТРІ НЕ БУДЕ

– В міській раді говорили про те, що коли запрацює квітковий павільйон біля ЦУМу, підприємцям заборонять торгувати у сквері на проспекті Волі. Зважаючи на те, що павільйон вже працює, чи будуть якісь дії міської ради, наприклад, чи не зноситимуть конструкції квіткарів муніципали?

– Важке питання. Я розумію, що воно стосується робочих місць для близько 20 родин. Але рано чи пізно це потрібно припинити. Основна мотивація громади – в центрі міста повинен бути ринок. В нас повинна бути можливість придбати квіти, коли ми йдемо в гості, театр тощо. Тому квітникам дозволили тимчасово залишитись у цьому скверику.

Але зараз вже відкрито павільйон біля Центрального універмагу «Луцьк». Можливо не зовсім правильно вчинили власники або адміністрація, коли не запропонували місце в першу чергу цим людям, але це їхнє право і це залишиться на їхній совісті.

Я думаю, що найближчим часом це питання ми повинні владнати і торгівлю зі скверу прибрати.

Але ми не будемо переносити цей квітковий ринок, бо в цьому немає необхідності – ми можемо запропонувати підприємцям декілька місць для торгівлі в інших місцях, в тому числі на ринках.

Втім, шукати спеціального місця для всіх цих людей ми не будемо, бо займались цим два роки і жоден з варіантів не сподобався обом сторонам. Тому я зробив висновок про те, що в центрі окремого місця для квіткового ринку просто немає.

– Якщо вони не погодяться добровільно звідти піти, а вони швидше за все не погодяться, які будуть дії міської влади?

– Звичайно, ми будемо старатись домовитись з ними, але всі бачать, як ми півтора року боремось з стихійною торгівлею. Наші дії можуть бути в такому ж руслі.

Звичайно, не хотілося б якихось кардинальних кроків – я дуже добре знаю багатьох підприємців, бо вже два роки з ними спілкуємось, десь домовляємось. Це порядні, адекватні люди і я сподіваюсь, що спільну мову ми з ними знайдемо.

ТОРГОВОГО ЦЕНТРУ НА СТАРОМУ РИНКУ НЕ ПЛАНУЮТЬ

– Є зараз бачення міської ради щодо долі Центрального ринку, тому що мова про його перенесення ведеться давно, та результатів немає?

– Звичайно, є певне бачення. Повністю ліквідувати ринок не вдасться і на це є кілька причин. По-перше, облспоживспілка орендує достатньо велику кількість земельних ділянок. Якщо говорити про праву сторону ринку, ту, що з боку замку, на ній збудовані капітальні будівлі – павільйони, інженерні комунікації, трансформаторні підстанції. Забрати у них землю і закрити ринок неможливо навіть просто юридично.

Тому я думаю, що праву частину ринку потрібно залишити. Єдине, що її потрібно облагородити, забрати стихійну торгівлю з дороги.
А все, що по ліву сторону, варто було б забрати. Це теж частково власність облспоживспілки, частково підприємців, які мають так звані «черепашки».

От там непотрібно було б продовжувати договори оренди, найдовший з яких підписаний на 25 років, інші – короткострокові. Ця каденція депутатів буде їх розглядати.

Я вважаю, що потрібно не продовжувати ці договори, але звичайно, остаточне рішення приймають депутати на сесії. А от з підприємцем Пахолком, який має найдовший договір оренди, можна вести мову про переформатування діяльності. Наприклад, можна запропонувати облаштувати там парковку – теж нормальний бізнес.

– Тобто розмов про будівництво там якогось торгового центру немає?

– Ні, я не бачу там ні потреби, ні підстав для будівництва торгового центру. Мені ще не показували таку пропозицію з торговим центром, яка б мене влаштувала.

А стосовно тієї частини ринку, яку варто залишити, думаю, найкраще, щоб це був продуктовий пасаж і частково – ряди з крамом, пов’язаним з старою частиною міста. Це був би ідеальний варіант. Однозначно, що граблі, сокири та джинси там продавати не можна.

– А облспоживспілка йде на якийсь контакт, погоджується на зміну вигляду ринку?

– Важко, дуже важко з цим. Звичайно, що певний контакт є, але що стосується якоїсь великої співпраці. Вони повинні зрозуміти, що рано чи пізно їм доведеться відмовитись від земельної ділянки, де повинна бути парковка.

В принципі вони декларують бажання відбудувати цей ринок, тому я думаю, що шляхом переговорів ми можемо виробити спільне бачення.

На місці Центрального ринку не планують зводити торговий центр

В ДІДУСІВ І БАБУСЬ СМЕТАНУ НІХТО НЕ ВИЛУЧАЄ

– Щодо стихійної торгівлі, тут, напевно, є тонка межа між тим, щоб забирати товар в бабусь-дідусів, які привезли останнє з свого городу і в підприємців, які везуть товар умовно з Польщі. Як все ж таки боротись з стихійною торгівлею і при цьому не нашкодити селянам?

– Конфіскація товару – це виключна міра і ми застосовуємо її лише в крайніх випадках. В жодного дідуся чи бабусі сир, молоко чи сметану ніхто ніколи не вилучав . Інколи ми їх штрафуємо, притягуємо до адміністративної відповідальності, користуючись статтею 152 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення правил благоустрою), однак ми не допускаємо вилучення товару в таких випадках.

Вилучаємо лише товар у підприємців, які торгують оптом, з ящиків яблуками, грушами, помідорами, огірками не по сезону і говорять, що це їхнє фермерське господарство. Тут після кількох штрафів ми можемо вилучити товар, але з бабусями, дідусями цього ніхто ніколи не робив. Повірте, нам це теж неприємно.

НОВИЙ РІК У ЛУЦЬКУ: З ІЛЮМІНАЦІЄЮ, АЛЕ БЕЗ ДІДА МОРОЗА

– Завершується осінь, не за горами – новорічні свята. Вже рахували, у яку суму Луцьку обійдуться святкування і що саме планується?

– Ми знову прикрасимо три живі ялинки у центрі, але цього року зробимо це трохи по-іншому. Ми не робитимемо великий настил, на який можна зайти з трьох сторін. Трохи оновимо цю площадку, забезпечимо один вхід. В принципі це великих витрат не потребує.

Дуже хочу і на цю сесію міської ради ми виносимо питання про оновлення святкової ілюмінації на проспекті Волі до перехрестя з вулицею Шопена, вулиці Словацького.

Святкова ілюмінація, яка зараз є на проспекті Волі, свій ресурс вже відпрацювала – вона практично не світить. Таким чином ми можемо мати темну, несвяткову вулицю. Сподіваюсь, що цього року ми побачимо там нову святкову ілюмінацію. Загальний бюджет – близько 900 тисяч гривень.

Це буде якісне освітлення з національними мотивами, прапорами, зображеннями замку Любарта тощо. Якщо дадуть депутати гроші, до Миколая ми сподіваємось проспект вже засвітити.

Також частково ми оновимо іграшки, якими прикрашаємо ялинки.

– Дід Мороз з Снігуркою буде?

– Діда Мороза не буде, можливо будуть нові елементи ілюмінації на ялинках. Але вони настільки дорогі, що ми ще думаємо, чи купувати їх. Наприклад, невеликий сніговичок, який світиться і змінює кольори, висотою 1,5 метра коштує від 5 тисяч євро, тому ми ще вагаємось.

Цього року ми продовжуємо співпрацю з підприємцями, які виготовляли для нас символи року. Сподіваємось, що і цього року матимемо півня. Завжди це робилось без залучення бюджетних коштів і цього року так само спробуємо зробити. А на Театральному майдані ярмарок буде.

– Луцьк якось може конкурувати з Львовом, який фактично став столицею новорічних свят, в який їдуть натовпи туристів, аби тільки зануритись в святкову атмосферу?

– Ми маємо всі можливості, аби це зробити. Але потрібно розуміти, що так просто у Львів ніхто не поїхав. Коли нещодавно Наталія Бунда (начальник управління промоції та туризму Луцької міської ради, - ред.) представляла нову програму по туризму, її запитували, чому так дорого.

Але Львів свого часу викинув мільйони гривень на промоцію, рекламу. Всі ж пам’ятають рекламу на центральних каналах «Різдво у Львові». Саме після таких реклам туди поїхали люди.

Якщо ми для себе зрозуміємо, що чим більше витрачаємо грошей на промоцію, тим більше зможемо заробляти, то однозначно зможемо конкурувати з Львовом. Але і зараз багато блогерів, журналістів всеукраїнських звертають увагу на Луцьк, пишуть про нього, відносять до топів туристичних міст.

Так, нам ще далеко до Львова, Кам’янця – у них трохи інша історія, архітектура, трохи більше все збереглось, але ми теж в топі.

Різдвяний фестиваль у Луцьку

13 НАЙБІЛЬШИХ БОРЖНИКІВ МОЖУТЬ ВТРАТИТИ КВАРТИРИ

– Давайте перейдемо до більш приземлених питань. Яка зараз ситуація на «Луцьктеплі»?

– Скажімо так, стабільно-критична. Ситуація не є доброю, бо все ж залишаються борги за спожитий природний газ, за його транспортування, але є тенденція до їх зменшення. Я бачу світло в кінці тунелю, однак ситуація ще зовсім не є стабільною.

Однозначно оздоровить, оживить підприємство наш проект з Європейським банком реконструкції та розвитку по модернізації системи теплопостачання. Проект йде тяжко – він достатньо ресурсно затратний, складні процедури передбачені, але наступного року в міжопалювальний період ми монтуватимемо біопаливну котельню на вулиці Боженка, однозначно закриватимемо неефективні підвальні котельні в центрі міста і переключатимемо ці будинки на потужніші котельні. Це відразу дасть величезну економію не лише газу та електроенергії, а й трудових ресурсів.

В той же міжопалювальний період ми плануємо модернізувати усі застарілі котли.

Зараз в нас немає технічних проблем, ми вдало розпочали опалювальний сезон, тому говорити про те, що місто залишиться без тепла, не можна.

– Який зараз борг населення?

– 22-25 мільйонів, тобто вдвічі менший, ніж минулого року. Ці двадцять мільйонів, які нам вдалось витягнути з боржників, дали можливість зменшити заборгованість за природний газ і нормально говорити з НАК «Нафтогаз України», запустити опалювальний сезон.

Є багато крику, нарікань на те, що ми жорстко працюємо з боржниками, виселяємо їх з квартир. Хоча це робимо не ми, а виконавча служба. По-перше, ми ніколи нікого не хочемо виселяти – це крайня міра, яка створює нам багато проблем, тому ми стараємось зробити все, аби люди зрозуміли, що в них можуть забрати квартиру і йшли на співпрацю. А співпраця може бути різною, наприклад, можна реструктурувати борг, оформити субсидію, зрештою платити, хоча б частково.

В нас є пул боржників, в яких заборгованість 50 тисяч гривень і більше за всі комунальні послуги. Таких боржників є 70 і ми їх декілька разів попереджаємо про те, що можливий продаж квартири. Є спеціальна робоча група, яка ходить це пояснює, роздає пам’ятки, однак…

Звичайно, з цих 70 є хворі люди, які не можуть заплатити, які мають складні життєві обставини, а є такі, що просто не знали про те, що можна субсидію оформити. На жаль, є й такі. Є такі, що думали, якщо в них борги, то вони не мають права на субсидію. Це також неправда.

Але є ті, хто принципово не бажають платити. Є такі, що ведуть аморальний спосіб життя і до них вже не достукаєшся. Мабуть частина з них в майбутньому теж можуть залишитись без квартир. Ми ініціюватимемо перед виконавчою службою продаж квартир, але я не знаю, скільки їх може бути продано, тому що це дуже тривалий процес.

На сьогодні можна говорити про відчуження п’яти приватизованих квартир і восьми неприватизованих, але цей процес може затягнутись на роки. Ми пройшли етап сповіщення, благань і бачимо, що реакції немає, тому вони є претендентами на відчуження майна.

– Гаряча вода у місті зараз подається з шостої до 22-ої години. Є можливість подавати її цілодобово чи хоча б довше?

– На жаль, немає такої можливості. Якщо ми це зробимо, в кінець посадимо підприємство. Виробництво гарячої води після 22-ої години вкрай нерентабельне. Споживання вночі настільки мале, що виробляти цю воду просто економічно недоцільно.

Так, звичайно, частині людей це незручно, але я прошу про розуміння, прошу увійти в ситуацію і підлаштувати свій графік під графік подачі гарячої води. Я думаю, що в інших містах приблизно така ж сама ситуація.

ТИМ, ХТО НЕ СТВОРИТЬ ОСББ, ПРИЗНАЧАТЬ УПРАВИТЕЛЯ

– З приводу об’єднань співвласників: залишається багато будинків, які не хочуть створювати ОСББ. Наскільки знаю, міська рада має право призначити управителя таким будинкам. Це буде робитись?

– Так, ми зараз готуємо конкурс на визначення управляючих компаній і думаю, що найближчим часом ми його проведемо. Але я хотів би, щоб таких будинків було якомога менше, щоб люди самі визначили спосіб управління будинком.

В нас створено вже більше 300 ОСББ і це добре, але при цьому багатоповерхівок є близько 1400, а без дво-триповерхових будинків – 1100.

В нас є багато будинків, мешканці яких зібрались і вирішили, що далі користуватимуться послугами ЖЕКу. Це теж нормальний варіант.

Коли люди визначають відповідального, хто працює з ЖЕКом, а ЖЕК отримує кошти на підставі виконаних робіт, це вже зовсім інші умови співпраці. Тоді ЖЕК не просто надає послуги за тарифом, а в кінці місяця подає акт виконаних робіт, за яким йому платять. Або ж можна самостійно знайти керуючу компанію.

– В Луцьку вони є?

– Є, але дуже мало. Зокрема, є іноземні, але вони поки лише перевіряють ринок. Такі компанії повинні йти до людей, а вони цього не хочуть робити, приходять до нас і пробують щось там говорити. Але ми попереджаємо їх про конкурс.

А з місцевих компаній – це ті, що і зараз займаються управлінням будинками, зокрема ЖЕКи, МЖК. Також працюють в цьому напрямку найбільш потужні асоціації ОСББ.

– Скільки в лучан ще є часу створити ОСББ, перш ніж їм призначать управителя?

– Я думаю, що місяць-два ще точно є. Але ми всім спочатку говорили до 1 липня, потім – до 1 січня, тому сподіваємось нарешті цей процес завершити. Проблема є з самим конкурсом на визначення керуючих компаній – його не так просто прописати, але ми вже завершуємо це.

– Які перспективи добудови 27-ої школи?

– В нас пріоритет – 27-а школа, у неї вкладаються усі вільні кошти. В планах голови ОДА Володимира Гунчика та міського голови Миколи Романюка – завершити її будівництво в 2017 році.

На її добудову потрібно близько 50 мільйонів гривень і в принципі реально їх знайти. Я сподіваюсь, що в найближчому майбутньому – 2017, максимум – 2018 році її можна добудувати і відкрити. Тобто це вже не довгостроковий проект. В тому числі це завдяки Ігорю Лапіну, який сприяв виділенню з державного бюджету 16,3 мільйонів гривень на будівництво.

ВІДРЕМОНТУЮТЬ ПРОСПЕКТ ВОЛІ І КРИВИЙ ВАЛ

– Щодо приводу проспекту Волі було багато обговорень. Що зараз там відбувається? Наскільки знаю, там бруківка у стосах стоїть просто на тротуарі. Коли її будуть класти, де саме і скільки це коштує?

– Є проект реконструкції проспекту Волі, який ми зараз трохи коригуємо, тому що остаточно вирішили, що не будемо проспект розширювати. Але, щоб трохи розвантажити транспортні потоки і зменшити корки, які там утворюються, ми організуємо заїзні кишені на всіх зупинках і облаштуємо там, де це можливо, паркувальні місця. Це дасть можливість забрати машини з проїжджої частини.

Ми вже приступили до реконструкції пішохідної частини, тротуару. Там повинне бути нове покриття тротуару, велодоріжка, пізніше – озеленення.

Проект розрахований на два роки – скільки зможемо зробити цього року, стільки зробимо, а решту – наступного року.

Проект передбачає реконструкцію проїжджої частини проспекту від вулиці Шопена до вулиці Чехова, а тротуарної частини – аж до Київського майдану. Вартість робіт – 37 мільйонів 22 тисячі гривень, їх виконавець – «Луцькавтодор».

Проспект Волі передумали розширювати

– Які ще вулиці планується відремонтувати?

– Ми продовжуємо ремонт пішохідних доріжок на проспекті Відродження, на Соборності, завершуємо на вулиці Ветеранів.

– До речі, про проспект Відродження – там вже були скарги на те, що потріскала нова бруківка.

– Це дуже технічне питання, ми ще ж навіть не прийняли цю дорогу в експлуатацію, ще не закрили акти виконаних робіт. Звичайно, коли вона буде прийматись, на ці всі речі ми зважатимемо. Але, як мені доповіли будівельники, бруківка, яку всі бачили на фотографіях, вже давно змінена.

Дуже добре, що люди контролюють роботу та інформують владу про якісь проблеми. Звичайно, ми це врахуємо. Але дорога ще не прийнята і, повірте, з такими дефектами прийнята не буде.

З великих доріг в 2017 році ще плануємо Московську відремонтувати, вулицю Рильського, почали Агатангела Кримського, невдовзі почнемо Стефаника, Чехова, Ціалковського, Кривий Вал. Це все капітальні ремонти.

– По Кривому Валу ніби ж були відмінені торги?

– Ні, торги не були відмінені. Ми їх два рази оголосили, але провести так і не змогли. За законом повинно бути двоє і більше претендентів. Ми оголосили тендер один раз – зголосилась лише одна фірма, другий раз – зголосилась та сама фірма. Тепер ми маємо право заключити договір з цим підприємством без проведення торгів.

До речі, це наглядний приклад в контексті розмов про те, чому вулицю Лесі Українки ремонтували без проведення тендерів. Всі кричали, що якби оголосили тендер, була б купа бажаючих і вдалось би зменшити ціну. От – будь ласка, бачимо, скільки бажаючих може бути на ремонт таких вулиць.

Там достатньо складні інфраструктурні роботи і є не так багато фірм, які можуть за них взятись.

Кривий Вал ремонтуватиме «Бетон Брук Сервіс». Там планується заміна покриття – буде покладена бруківка, реконструкція системи освітлення та тротуару. Наступного року плануємо зробити вулицю повністю – від вулиці Глушець до Богдана Хмельницького. Вартість – 4,670 мільйона гривень.

Разом з тим плануємо організувати платну парковку біля візового центру і ще одну – на вулиці Глушець. На вулиці Глушець буде невелика плата за паркування, а на Кривому Валу плануємо зробити її більшою, аби врегулювати рух транспорту там. Тариф ще не визначений, але, напевно, це буде більше семи гривень за годину.

БУДИНОК НА СОБОРНОСТІ РУЙНУЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ «ЕГОЇСТА»

– Невдовзі фахівці з Рівного повинні обстежити будинок на проспекті Соборності, який є сусідом ЖК «Егоїст» і через будівництво вкрився тріщинами. Наразі є позиція міської ради щодо цієї ситуації?

– Генеральний план передбачає там будівництво багатоквартирного будинку і це було визначено ще за Радянського Союзу. Я вважаю, що цей будинок має повне право на існування і це абсолютно об’єктивно – я ніким і нічим незаангажований.

Однак, так сталось, що будівництво призвело до руйнування сусіднього будинку. Це треба визнати. На мою думку, перша і основна причина цього – це будівництво старого будинку з порушенням норм, на будівельному смітті. Ще в 2015 році цей будинок почав розходитись і тріщати, а нове будівництво прискорило процес.

Часткова вина будівельників в руйнуванні будівлі є і тому вони зобов’язані зробити такі дії, аби унеможливити подальше руйнування.

Ми дійшли згоди щодо укріплення і воно було проведене за рахунок інвесторів. Однак, провели вони його не у відведені їм часові рамки і деякі речі зробили не так, як це передбачено у проекті. Звичайно, ми забороняли їм це робити, тому зараз, щоб зняти напругу і показати реальну картину ми вирішили ще раз замовити експертизу в рівненському спеціалізованому інституті. Думаю, за два-три тижні матимемо результат.

– Нещодавно на хабарі затримали начальника обласного управління Держархбудконтролю. В Луцьку є своє управління цієї інспекції, але чи мав цей посадовець якесь відношення до обласного центру, міг він впливати на роботу міських чиновників?

– Він абсолютно не має ніякого відношення до Луцька. В рамках децентралізації з 1 січня 2016 року ми відкрили у Луцьку своє управління Держархбудконтролю, набрали туди фахових працівників.

Відповідно реєстрацію початку та завершення будівництва, контроль за будівництвом здійснюємо через нашу інспекцію. Це виконавчий орган міської влади, він підпорядковується міському голові, виконавчому комітету і Луцькій міській раді. Ніякого підпорядкування обласному управлінню немає.

Так, ДАБІ має функції нагляду за нашою інспекцією за законом. Вони можуть час від часу нас перевіряти, але не впливати на прийняття якихось рішень. Досі ДАБІ не мала претензій до нашого органу.

САДОЧКИ, МАРШРУТКИ ТА ЛІКАРНЯ: ЯК ЗНАЙТИ СПІЛЬНУ МОВУ ІЗ СЕЛАМИ

– Останнім часом набирає обертів конфлікт з прилеглими селами. Зокрема, на одній з сесій Луцької районної ради прозвучало чимало заперечень щодо скорочення міських маршрутів, а також того, що місто перекрило шлях сільським дітям до луцьких шкіл та садочків. Як можна пом’якшити стосунки з селами, адже конфлікт, напевно, нікого не радує?

– Звичайно, потрібно діалог вести, але я вважаю, що перевести його в конструктив повинні наші колеги з Луцького району. По великому рахунку я конфлікту не бачу, але можна виокремити ряд питань, щодо яких зараз ведеться жорстка дискусія.

По-перше, це дошкільні навчальні заклади, по-друге – маршрутки, по-третє – можливо полігон.

Питання садочків рано чи пізно ми повинні були піднімати. Я взагалі дивуюсь, чому раніше місто так ставилось до цієї проблеми, адже наразі більше тисячі луцьких дітей не мають можливості ходити в міські садочки – просто не вистачає місць. Для кращого розуміння, тисяча місць – це чотири нормальні великі дитсадки, будівництво одного з яких коштує приблизно 20-30 мільйоні гривень.

На розширення, добудову та відновлення садочків протягом кількох останніх років ми витратили більше 20 мільйонів гривень і це я ще не кажу про 40-ий садочок, який ми спільно з обласною радою будували з нуля. І потім же ж це все потрібно опалювати, обслуговувати, утеплювати, платити заробітну плату вихователям і т.д.

На сьогоднішній день в наших садочках 800 немісцевих дітей. Я розумію, що їхні батьки мають те чи інше відношення до Луцька, але вони прописані і проживають в селі. Я прекрасно розумію сільського голову, який має 200 дітей, які ходять в луцькі садочки. Йому не треба будувати свої ДНЗ (це 20 мільйонів) і не треба потім їх утримувати (це близько 5 мільйонів на рік). Для чого йому це робити, якщо вони їдуть в Луцьк і місто ними займається?

Ми просто запропонували навести лад в цьому питанні і висловили готовність до діалогу. По-перше, ми запропонували порахувати скільки луцьких дітей в селах, а сільських – у Луцьку, і провести взаєморозрахунок. Звісно, Луцьк готовий заплатити за навчання своїх дітей у сільських закладах.

В свою чергу утримання однієї дитини у луцькому садочку коштує 13 тисяч на рік і помноживши цю цифру на 800 дітей, ми могли б отримати нормальні кошти. Але поки жодне село не запропонувало компенсувати вартість навчання їхніх дітей у міських закладах.
Якщо громади стверджують, що вони самодостатні, давайте перейдемо до реальних дій. Це ні в якому разі не погроза і не ультиматум.

Наведу приклад села Боратин. Там прекрасний сільський голова, який збудував школу і два садочки. У себе він цю проблему вирішив за рахунок того, що з аукціону продав земельні ділянки під комерцію і тепер ще й отримує податки. Він прекрасно використав близькість до Луцька. Ця людина забезпечила майбутнє свого села на років 100.

А всі інші нічого не будували, земельні ділянки пороздавали безкоштовно, а тепер кажуть, що ми зобов’язані навчати дітей. Ну раз ви так, то ми готові вчити ваших дітей, але лише після того, як забезпечимо своїх місцями в садочках.

Ми домовились з головою районної ради зустрітись і ще раз обговорити це питання з сільськими головами. Для цього я також запрошу голів усіх депутатських фракцій. Спробуємо знайти спільну мову.

А от щодо скорочення міських маршрутів – це повністю ініціатива облдержадімінстрації. Ми не маємо права їздити у села, це чітке порушення законодавства і я вже не кажу про економічну складову.

Наведу показовий приклад – років п’ять тому в Забороль пустили 25-ий маршрут, а до цього в село їздила приміська маршрутка і три-чотири рази на день вона заїжджала, окрім Забороля, в прилеглі села: Олександрівку, Антонівку, Всеволодівку тощо. Мешканці цих сіл без проблем добирались на роботу, на ринок… Коли ж за вимогою чиновника ОДА продовжили міський маршрут, приміський просто зійшов, бо йому стало невигідно їздити. І вже п’ять років мешканці цих сіл ходять по два кілометри пішки. Це справедливо? Мабуть, що ні.

Більше того, для лучан продовжені маршрути – це катастрофа. В ту ж 25-ту маршрутку на Володимирській люди вже не можуть сісти – місць немає. Дуже тяжко організувати міським маршрутом перевезення і села, і міста, аби це було зручно всім.

Тому ми з ОДА вирішили розробити нові приміські маршрути. Здійснюється заміна – ми свої міські забираємо, вони приміські запускають. Так, він буде дорожчий, не їздитиме через кожні 20 хвилин, але це нормально.

А от там, де конкурси не проведуть, ми транспорт не заберемо, не залишимо людей без сполучення.

– Зараз переважно говорять про маршрутки і садочки, а як бути з медичними закладами, зокрема міською лікарнею, які обслуговують доволі багато жителів сіл?

– Вони і зараз не повинні обслуговувати мешканців сіл. Принцип такий – якщо ти лучанин, обслуговуєшся у місті, якщо не з Луцька – за його межами. Державна субвенція розподіляється за кількістю населення і відповідно міські заклади отримують гроші, залежно від кількості населення. Так, ці кошти невеличкі, але вони є. Не зовсім правильно, коли людина обслуговується в одному місці, а гроші за неї отримує інше. Але це все можна вирішувати.

Думаю, всі знають, що ми підписали договір про співпрацю з Прилуцькою сільською радою. На підставі цього договору ми працюємо над тим, щоб частково медичну субвенцію з Ківерцівського району перенаправляти в Луцьк, тому що переважна більшість мешканців цієї сільської ради хоче обслуговуватись в Луцьку.

Мешканці Дачного і Сапогова планують і далі обслуговуватись в Ківерцях, бо їм туди ближче, тому ми вирішили забирати субвенцію не повністю, а, наприклад, 80% від неї. Ми заберемо картки людей в міські поліклініки і вони офіційно в них обслуговуватимуться.

До такої співпраці ми готові, але тягнути на собі піврайону безоплатно не будемо – це ж все-таки міський бюджет.

– Рахували, скільки дітей з Прилуцького піде у луцькі садочки, оскільки їм дозволили це зробити?

– Наразі в сільській раді близько 50-60 дітей дошкільного віку. Це та кількість дітей, яка теоретично може піти в луцькі садочки. Але вони зможуть скористатись цим правом на загальних підставах, якщо перебувають в електронній черзі. Фактично вони отримали право зареєструватись в електронній черзі.

ЧЕРЕЗ ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛКИ НА КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МОЖЛИВІ СКОРОЧЕННЯ

– В Уряді з нового року обіцяють підняти мінімальну заробітну плату практично вдвічі, чи витримають це міські комунальні підприємства?

– Це велика проблема, але це проблема не лише комунальних підприємств, а загалом бізнесу. Усім зараз потрібно думати, як перерозподілити витрати. Потрібно розуміти, що розмір заробітної плати та мінімальної зокрема, дуже сильно впливає на вартість товарів та послуг, які надають підприємства. Що стосується комунальних підприємств, це утримання будинків та прибудинкових територій, це опалення, гаряче та холодне водопостачання, прибирання тощо.

А зважаючи на те, що процедура перерахунку тарифів дуже складна, ми будемо думати над тим, як оптимізувати фонд оплати праці і вкластись в тариф. Скорочення працівників – це один з варіантів. А в подальшому це можливо призведе до росту вартості комунальних послуг, нехай і невеликого.

Хоча скажу відверто: в нас дуже мало комунальних підприємств, які платять людям заробітну плату, меншу від трьох тисяч гривень. Оклади можуть бути менші, але вони додають надбавки, преміальні. Натомість з нового року можуть бути більшими оклади, але не буде премій.

НАРДЕПОМ БУТИ ПРОСТІШЕ, НІЖ МІСЬКИМ ГОЛОВОЮ

– Після гучного виходу з "Самопомочі" чи є в планах політична кар'єра? Можливо є бажання спробувати себе в іншій політичній силі?

– Ні, немає такого бажання. В короткостроковій перспективі я не бачу себе в жодній політичній силі – мені свого часу не сподобалось. Якби я не працював заступником, першим заступником міського голови, можливо мені б це було цікаво, але на сьогодні в мене стільки часу займає господарка міста, що я просто теоретично не маю можливості займатись політикою.

До того ж, як я вже зрозумів – це доволі непроста річ, це дуже складно емоційно. Це величезна напруга, кулуарні, не зовсім гарні речі забирають дуже багато сил та енергії. Мені подобається те, чим я займаюсь, в мене дуже багато цілей, завдань, які перед собою ставлю я, громада, міський голова. Я на цьому зараз хочу сконцентруватись.

– Як вам працюється з Юлією Вусенко після конфлікту з «Самопоміччю»?

– Комфортно працюється – у нас з нею хороші відносини. Я не політик і не хочу нею займатись, але очевидно, що далеко від неї втекти не можу. А політика – це мистецтво компромісу і вміння підлаштовуватись під ситуацію.

Коли Юлію Вусенко обрали секретарем ради, а мене – першим заступником, у нас відбулась коротка розмова, під час якої ми розставили всі крапки над «І». Всі відносини, які були до цього, ми залишили в минулому. За цей рік у нас склались хороші відносини: по багатьох своїх проектах я знаходжу підтримку від неї і в той же час мені імпонують декі її ідеї та проекти.

– Є припущення, якщо Луцьк об’єднається з Прилуцьким і будуть оголошені дострокові вибори, ви балотуватиметесь на посаду голову об’єднаної громади. Як до цього ставитесь?

– По-перше, я не бачу жодної можливості – ні теоретичної, ні практичної, щоб ці вибори відбулись. Є вже гіркий досвід швидкого об’єднання з Жидичином, не хочеться його повторити. Тим більше, що нам треба усвідомити, чи вигідна ця співпраця. Я б не хотів поспішати.

В нас хороший договір про співпрацю і за роки 2-3, я думаю, можна приглянутись один до одного. В цій громаді дуже багато чого потрібно зробити і чи потягне це місто, треба ще подивитись. Я не бачу зараз можливості проводити позачергові вибори, а коли будуть чергові – побачимо.

– Зараз багато говорять про те, що "УКРОП" добивається об'єднання Луцька з Прилуцьким і відповідно - дострокових виборів. Як гадаєте, чи є шанси в цієї політсили, можливо їй вдасться переконати депутатів сільської ради про те, що їм це потрібно?

– За законом, позачерговим виборам передують дуже багато факторів, яких вони ще не зробили. Навіть, якщо вони переконають в необхідності дострокових виборів депутатів Прилуцької сільської ради, є ще депутати міської ради, які теж мають свою думку, є міський та сільський голови, які мають право ветувати такі рішення, якщо вони суперечать їхній позиції чи закону.

Це достатньо нелегко і я думаю, що вони цього не зможуть зробити.

– Якщо не на позачергових, то на чергових виборах не хотіли б балотуватись на мера?

– Це дуже почесна місія – бути міським головою такої громади, як Луцьк. Але через те, що я тут вже десять років, я знаю, наскільки це складно. Мені дуже комфортно бути за спиною досвідченого господарника та політика Миколи Романюка. Основний тягар він все ж таки бере на себе, основна відповідальність на ньому.

Я роблю багато поточної, рутинної роботи, але все-одно дуже добре, коли твоїм керівником є людина, яка за все відповідає. І якщо припустити, що такою людиною маю стати я, це дуже непростий крок. Якби я цього всього не знав, можливо простіше було б.

Звичайно, що я, як і будь-яка людина, маю свої амбіції і однією з них може бути робота міським головою, але я, як ніхто знаю, наскільки це складно.

– А немає амбіцій перебратись в столицю, можливо стати народним депутатом?

– Я поки про це не думаю, хоча народним депутатом бути набагато простіше і комфортніше, ніж міським головою. Це простіше і, мабуть, вигідніше. Якби в моєму житті була можливість такий досвід отримати, я б, напевно, був у цьому зацікавлений. Якщо в період виборів я матиму ресурси, час і невеличкий шанс на перемогу, то, мабуть, я спробував би свої сили. Але і в цьому випадку, не факт.

Спілкувалась Віталія САХНІК

Передрук заборонений