«Адвокат – не просто професія, це поклик душі!» – адвокат Віталій Жуковський*
15 серпня, 2017, 11:56
Віталій Жуковський – молодий успішний адвокат у галузі кримінального, цивільного, сімейного та авторського права. Є учасником міжнародних тренінгів та семінарів за організацією Координаційного центру та Української фундації з надання правової допомоги.
Учасник Міжнародних конференцій за участю науковців України, Білорусі та Польщі. Є автором наукових публікацій на тему кримінального права та процесу.
– Пане Віталію, професія адвоката – це мрія з дитинства?
– Після того, як у дев’ятому класі з’явився предмет «правознавство», моєю мрією стало здобути адвокатську освіту. Я вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ. Потім працював слідчим у міліції, здобув необхідний юридичний стаж та розпочав адвокатську діяльність.
– Ви пам’ятаєте свою першу справу?
– Пам’ятаю, але я не можу її розголошувати за проханням клієнта.
– Що, на вашу думку, є цікавим у роботі адвоката?
– Те, що кожна справа є неповторною. Мені ще не траплялись ситуації з однаковими обставинами.
– Як ви вважаєте, адвокату варто товаришувати з суддею?
– Не намагаюсь зав’язувати з суддями дружніх відносин, бо вони заважають роботі. Частина адвокатів вміє їх розмежовувати, частина - ні. Те ж саме зі слідчими та прокурорами. Хоча зі слідчими важче, вони сприймають дії адвоката як особисту образу. Часто жартую: якби мене залишили наодинці з кримінальною справою і декілька аркушів стали б моїм сніданком, тоді було б зрозуміло, який вчинок адвоката – є підлістю, а який – проявом його роботи.
– Які тренінги (семінари, конференції) відвідуєте для підвищення кваліфікації?
– Я беру участь у міжнародних тренінгах та семінарах за організацією Координаційного центру з надання правової допомоги. Також брав участь у проекті USAID «Справедливе правосуддя» та у міжнародному фонді «Відродження». Є учасником (доповідачем) XII та XIII Міжнародних конференцій «Актуальні питання реформування правової системи», «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку», за участю науковців України, Білорусі та Польщі. Також сам є лектором на тренінгах для підвищення кваліфікації слідчих Волинської області.
– За яких причин відмовляли у захисті клієнту?
– Так, було й неодноразово. Це в першу чергу стосувалось «клієнтів-адвокатів», а точніше тих, які себе такими рахували, а тактика захисту – відрізнялась від запропонованої мною. Відразу згадую ситуацію з не зовсім тверезим клієнтом одного з Луцьких закладів, який на весь зал наробив шуму, чому йому принесли рис, загорнутий в рибу, якщо він замовляв суши. На жаль, трапляються і у нашій професії такі клієнти, яких перегляд шоу «Судові справи» зробив "професіоналами".
– Скажіть, за яких умов категорично відмовитесь захищати права злочинця?
– У справі, де здійснюється захист особи, яка свідомо порушила права дитини.
– Яка найбільша проблема судової системи існує на сьогоднішній день?
– Статистика поліції та прокуратури. На жаль, система «галочок» у цих структурах призводить до обвинувальних вироків. Сьогодні кількість виправдувальних вироків менше 1%. Це сумна статистика, бо без доказів справжнього злочинця не знайти. На жаль, іноді під обвинувальні вироки потрапляють невинні.
– Ви є активним громадським діячем. Розкажіть про це більше.
– Я член політичної партії «Рух Нових Сил». Займаюсь громадськими справами, де відповідні органи не проявляють активності (це благоустрій міста та розвиток молодіжних організацій). Найбільше мене вразила проблема розкрадання території парку 900-річчя у Луцьку, цинічність цих подій дивує.
– Як звучить ваше життєве кредо?
– «Краще яскраво згоріти, ніж повільно тліти!»
– Який, на вашу думку, справжній адвокат?
– Справжній адвокат – це фахівець, який дотримується професійної етики. Є спеціалістом у галузі права, стежить за практикою Європейського суду з прав людини та національних судів. Взагалі, адвокат – це не просто професія, а поклик душі.
Учасник Міжнародних конференцій за участю науковців України, Білорусі та Польщі. Є автором наукових публікацій на тему кримінального права та процесу.
– Пане Віталію, професія адвоката – це мрія з дитинства?
– Після того, як у дев’ятому класі з’явився предмет «правознавство», моєю мрією стало здобути адвокатську освіту. Я вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ. Потім працював слідчим у міліції, здобув необхідний юридичний стаж та розпочав адвокатську діяльність.
– Ви пам’ятаєте свою першу справу?
– Пам’ятаю, але я не можу її розголошувати за проханням клієнта.
– Що, на вашу думку, є цікавим у роботі адвоката?
– Те, що кожна справа є неповторною. Мені ще не траплялись ситуації з однаковими обставинами.
– Як ви вважаєте, адвокату варто товаришувати з суддею?
– Не намагаюсь зав’язувати з суддями дружніх відносин, бо вони заважають роботі. Частина адвокатів вміє їх розмежовувати, частина - ні. Те ж саме зі слідчими та прокурорами. Хоча зі слідчими важче, вони сприймають дії адвоката як особисту образу. Часто жартую: якби мене залишили наодинці з кримінальною справою і декілька аркушів стали б моїм сніданком, тоді було б зрозуміло, який вчинок адвоката – є підлістю, а який – проявом його роботи.
– Які тренінги (семінари, конференції) відвідуєте для підвищення кваліфікації?
– Я беру участь у міжнародних тренінгах та семінарах за організацією Координаційного центру з надання правової допомоги. Також брав участь у проекті USAID «Справедливе правосуддя» та у міжнародному фонді «Відродження». Є учасником (доповідачем) XII та XIII Міжнародних конференцій «Актуальні питання реформування правової системи», «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку», за участю науковців України, Білорусі та Польщі. Також сам є лектором на тренінгах для підвищення кваліфікації слідчих Волинської області.
– За яких причин відмовляли у захисті клієнту?
– Так, було й неодноразово. Це в першу чергу стосувалось «клієнтів-адвокатів», а точніше тих, які себе такими рахували, а тактика захисту – відрізнялась від запропонованої мною. Відразу згадую ситуацію з не зовсім тверезим клієнтом одного з Луцьких закладів, який на весь зал наробив шуму, чому йому принесли рис, загорнутий в рибу, якщо він замовляв суши. На жаль, трапляються і у нашій професії такі клієнти, яких перегляд шоу «Судові справи» зробив "професіоналами".
– Скажіть, за яких умов категорично відмовитесь захищати права злочинця?
– У справі, де здійснюється захист особи, яка свідомо порушила права дитини.
– Яка найбільша проблема судової системи існує на сьогоднішній день?
– Статистика поліції та прокуратури. На жаль, система «галочок» у цих структурах призводить до обвинувальних вироків. Сьогодні кількість виправдувальних вироків менше 1%. Це сумна статистика, бо без доказів справжнього злочинця не знайти. На жаль, іноді під обвинувальні вироки потрапляють невинні.
– Ви є активним громадським діячем. Розкажіть про це більше.
– Я член політичної партії «Рух Нових Сил». Займаюсь громадськими справами, де відповідні органи не проявляють активності (це благоустрій міста та розвиток молодіжних організацій). Найбільше мене вразила проблема розкрадання території парку 900-річчя у Луцьку, цинічність цих подій дивує.
– Як звучить ваше життєве кредо?
– «Краще яскраво згоріти, ніж повільно тліти!»
– Який, на вашу думку, справжній адвокат?
– Справжній адвокат – це фахівець, який дотримується професійної етики. Є спеціалістом у галузі права, стежить за практикою Європейського суду з прав людини та національних судів. Взагалі, адвокат – це не просто професія, а поклик душі.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвічений та принциповий: Анатолій Цехош – один з кращих адвокатів Луцька*
11 жовтня, 2017, 10:30
0
Коментарі: