Спецоперація «Кіна не буде», або Як луцькі активісти «підрізали крила» фанатам радянської авіації

Спроба показати у Луцьку фільм про доблесних радянських пілотів, а зокрема – про історію 806-го авіаційного полку, закінчилася скандалом. Організаторів звинуватили у підігруванні Москві. Тим паче, що саме у московських архівах він донедавна зберігався і був недоступний волинянам…

Що такого у стрічці? І чи направду сценарій цього перегляду був написаний кремлівськими посіпаками?

***

Усе звично: організація авіалюбителів «Овал» на чолі з Іллею Сметаніним та ГО «Волинський щит» з Ігорем Левчуком не вперше проводять краєзнавчі заходи на тему історії волинської авіації, а саме – радянських сторінок її історії. Незвично тільки єдине: у цей на усіх екранах країни жалобна свічка пам’яті. Бо 25 листопада – День пам’яті жертв голодоморів та репресій. День вшанування тих українців чиї життя згоріли, зотліли у жорнах радянської системи.

Вже не підході до книгозбірні, біля 14-ї години, можна було помітити дивне для подібних заходів пожвавлення: з сусіднього двору до бібліотеки прямував гурт чоловіків.

- Хоч тут стрічка чорна є… - хтось із них підняв голову до синьо-жовтого прапора над дверима книгозбірні.

У актовій залі – людно. Зо три десятка сивочолих людей, серед них, очевидно, більшість – колишні військовослужбовці.

- Как-то много журналистов, - помічає хтось із них.



«ЩО ТО ЗА ШАБАШ?!»

Розпочинає дійство Ігор Левчук.

- Луцьк знають завдяки Луцькому замку, якійсь історії Литовського князівства, але ми викинули цілий пласт, який стосується історії всесвітньої авіації. Луцьк є столицею європейської авіації. …Сьогодні ми хочемо презентувати фільм, який через 47 років вдалося повернути в Україну. Це була своєрідна спецоперація (пізніше Ілля розкаже більш детально). Спадщина, яка залишилася від Радянського союзу, нині за кордоном. За тим кордоном, з яким ми ну фактично ведемо зараз війну. Тому багато матеріалів, які ми хочемо повернути сюди, тому що це наші, українські матеріали. Доводиться спецоперації робити, щоб їх сюди повернути.

Цей фільм був всього один раз показаний на телебаченні, але він безпосередньо пов'язаний з історією Луцька. Ми хочемо сьогодні зробити таку маленьку презентацію і маленький дарунок саме нашим ветеранам-авіаторам, які, можливо, побачать себе у цьому фільмі ще молодими. А молодь побачить, що аеродром був інший, місто було іншим. Та й відношення до історії було трошки іншим, - зауважує він.

Слово бере Ілля Сметанін. Молодий чоловік очолює організацію авіа любителів «Овал». Саме він розшукав фільм, про який йдеться. Як – розповів присутнім.

…- Я просив би перш ніж показувати фільм, вшанувати жертв Голодомору, - неочікувано у глибині зали піднімається невідомий молодий чоловік.

- Будь ласка, хороша пропозиція, - відповідає Ігор Левчук.
Присутні встають. Ілля Сметанін продовжує російською.

- Появлению этого фильма мы обязаны ветеранам, которые присутствуют здесь. Я лично об этом фильме ничего не знал. Когда мы на столетие вывода первого самолета из штопора открывали доску Арцеулову, мне сказали, что есть такой фильм и что известно, что его снимал очень известный советский кинорежисер Алексей Гаврилович, - розповів авіалюбитель. - Я нашел в интернете его дочку…



Власне, пошуки привели Сметаніна до компанії Держтелерадіо РФ. Саме туди він звернувся з листом , на що потім відповіли: отримати фільм тільки для домашнього перегляду вартуватиме 15 тисяч російських рублів (сім тисяч гривень). Викупити фільм з ліцензією коштуватиме в три-чотири рази дорожче.

- Поєтому, - продовжив Сметанін, - я написал письмо в департамент внешнеэкономических и международных связей города Москвы, непосредственно Сергею Черемину о том…

Почути, про що йшлося у листі волинянина до чиновника РФ, не судилося. Бо на цій фразі пролунало: «Що то за шабаш?!». До актової зали стрімко зайшло зо два десятка чоловіків. За мить озвучили й вимогу: на тому захід припинити!



«А ГОЛОДОМОР – НЕ ВАША ІСТОРІЯ?!»

- Ми маємо дозволяти московітам тут пропагандою займатися?! Називаюся: моє псевдо Сенсей. Прізвище – Фафлей. Андрій Вікторович! Я командир батальйону «Захід-4». Людина, яка півтора року віддала війні з таким шабашем. Нема що тут показувати у день, коли всі вшановують жертв Голодомору в Україні! Я там, де зродилася УПА, шабашу не дозволю! - заявив один із них.

Крім Сергія Фафлея, серед присутніх можна було помітити представників «Свободи», "Нацкорпусу". Разом із молодиками до зали увійшли, зокрема, депутата Луцькради і керівника фракції «Свобода» Миколу Федіка, лідера Нацкорпусу «Азов» Андрія Дяченка.

Поява націоналістів викликала обурення у присутніх. Учасники заходу пробували вступити у дискусію. Мовляв, вони – патріоти і прийшли побачити фільм, бо це історія міста.

- Сьогодні по всій Україні траурні заходи. Мільйони українців винищили комуністи. На третю годину люди йдуть вщанувати тих, хто загинув. А тут відбуваються незрозумілі заходи! Всі мають бути там. Для чого провокації? – відповідав на це Микола Федік.

За хвилину-другу в актовій залі з'явилася і патрульна поліція. Щоправда, ті воліли в суперечку не втручатися. Спостерігали за «гарячою» розмовою збоку.

- Ще раз повторюю: там, де зродилася УПА, шабашів не буде! – наполягав Сергій Фафлей.

- А що, на вашу думку, шабаш? – лунало із зали.

- У нас що: українських фільмів немає?

- Це наша історія!

- А Голодомор - це не ваша історія?!.

Згоди з присутніми активісти так і не дійшли. Більшість людей обурювалася претензіям і не бачила нічого у тому, що радянський фільм зібралися показувати у час жалоби.

Зрештою, організатори запропонували перенести показ фільму. Спершу – на 26 листопада, наступний день, потім – на невизначений термін.

Потім присутні швидко залишили приміщення.

Навзаєм активісти запропонували учасникам дійства взяти участь у заходах з ушанування жертв Голодоморів. О 14.30 на Театральному майдані стартувала жалобна хода…



«ЦЕ ПАПЛЮЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ», - ФЕДІК

Ніхто з активістів, які прийшли цього дня у книгозбірню, фільму «Право на крила» не бачили. То в чому ж претензії? У чому пропаганда радянщини?
"Нацкорпусу" на Волині, наголосив: подібні заходи у Луцьку в такий день – неприпустимі.

- Я дізнався, що будуть показувати фільм про розвиток авіації в Луцьку в 60-70 роках. Нас вразило, що це відбувається у такий день, коли українці згадують про Голодомор. А в цей час тут мав бути чай, печенюшки і так далі… Перепрошую: люди прийдуть на Театральний майдан для того, щоб пом’янути загиблих від голоду, а тут будуть сидіти, говорити про авіацію і пити чай? По-друге, що цей фільм має пропагувати: яка крута була авіація в Радянській Україні? - зауважив Андрій Дяченко.

Депутат Луцькради Микола Федік переконаний, що без «московської агентури» тут не обійшлося і що дійство затіяли навмисне.

- Я теж сьогодні дізнався, що буде відбуватися такий захід. Ніби показуватимуть документальний фільм про доблесну радянську авіацію. Перше: ми сьогодні всі згадуємо жертв Голодомору. На моє глибоке переконання, всі українці сьогодні мають якщо і брати участь у заходах, то тільки у жалобних, - каже свободівець.
Перегляд фільму, на його думку, «паплюження пам’яті мільйонів українців».



- Розказувати про велику Москву і про великий радянський Союз, і про те, як нам було колись добре – це є просто знущання! На маю думку, як і колись, тепер теж діє московська агентура. Шкода, бо тут є свідомі люди, які піддаються на ці провокації, - вважає Микола Федік.



«ПАЧКА ЧАЮ НАЛЯКАЛА «УРА-ПАТРІОТІВ», - ЛЕВЧУК

Організатори дійства думки активістів не поділяють.

Згодом у коментарі журналістам Ілля Сметанін розповів, як дістав фільм: написав листа керівнику московського департаменту московської мерії Сергію Черьоміну.

- Я написав листа і навіть не очікував цього. Писав, що в ті роки, це була єдина країна і єдина історія. Що є ветерани… І просив, якщо є можливість посприяти цьому. Але він допоміг. Я отримав відповідь: «Фільм викуплений для вас». Це було тижнів два тому, - каже Ілля.

Відповіді на питання, як так легко і швидко в РФ погодилися допомогти з фільмом про історію військової авіації мешканцеві Західної України, Сметанін каже: «Не можу знати».

- Особисто я його бачив і деякі ветерани теж. Бо треба було, щоб вони дали відповіді на запитання, хто в кадрі. Цей фільм про 806 авіаційний полк, який дислокувався на луцькому аеродромі протягом 56-ти років. Документальна стрічка. Там знімалися люди, які прийшли на показ зараз. Льотчик Сергій Серьоженко, авіамоделіст. Віктор Чернишов, мій сусід. Та інші. Там ніякої пропаганди немає. За всі 50 хвилин там не звучать слова «Радянський Союз», - наголошує один із організаторів.

На тому, що у стрічці – жодного підтексту наполягає й інший організатор Ігор Левчук.

- Я не пригадую, щоб сьогодні хтось зупиняв якісь заходи в «Адреналін сіті», в «Промені». Основна претензія – чай. Так, взяли чай, бо навіть будь які тренінги з чаєм відбуваються. Я розумію, що комусь треба попіаритися. Пачка чаю налякала всіх «ура-патріотів». Це була єдина претензія, яку мені висловили. Ідея показу виникла спонтанно. Ми домовлялися з бібліотекою, і нам запропонували на 25 число. Бібліотека запропонувала. Сказали, що в них цей день вільний і що вони можуть надати залу.

***

На запитання, чи відгукнеться Ігор Левчук на пропозицію вшанувати жертв голодомору на Театральному майдані, той відповів:

- Ну, так ми ж вшанували уже. Ви ж бачили. Голодомор – це велика трагедія українська, з якої треба робити висновки. Особливо в питанні поваги один до одного і бережного ставлення до історії. Причиною таких речей – саме таке відношення. Заявляти, що тут батьківщина УПА і нема іншої думки – то йти шляхом більшовиків.


Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.