Тест на цитомегаловірус IgG – кількісне визначення антитіл класу IgG до цитомегаловірусу (ЦМВ)-+

Цитомегаловірусна інфекція викликається вірусом, відомим як вірус герпесу людини 5-го типу. Патоген вражає різні клітини крові та нервової системи, провокуючи тромбоцитопенію, запалення слинних залоз, збільшення лімфатичних вузлів, печінки та селезінки, параліч кінцівок та лицьового нерва, тяжкі ураження структур головного мозку, а також гепатит, здатний призводити до печінкової коми. ЦМВ є надзвичайно поширеним вірусом, він присутній в організмі майже у кожної другої людини до 40 років. Він легко передається через слину та інші біологічні рідини, але за достатньої роботи імунної системи цитомегаловірус легко контролюється і зараження ним не проявляється симптомами. Однак при ослабленому імунітеті інфекція не тільки проявляється, а й небезпечна різними ускладненнями.

Для виявлення ЦМВ в організмі в лабораторії INVIVO можна виконати тест крові на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу та інші аналізи, що допомагають діагностувати це інфекційне захворювання. Завдяки застосуванню сучасних аналізаторів та якісних реактивів ви зможете бути впевненими у достовірності результатів, а правильна організація роботи наших відділень допоможе вам провести обстеження у комфортних умовах, швидко та без потреби витрачати час у чергах.

Зробити тест на цитомегаловірусну інфекцію

Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВІ): що це чим небезпечна, як передається і проявляється?

ЦМВ належить до підродини бетагерпевірусів і провокує розвиток цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ), яка може протікати як практично безсимптомно, так і викликати розвиток тяжких та небезпечних для здоров'я та життя патологій (наприклад, цитомегаловірусного пневмоніту, гепатиту, коліту, енцефаліту та ін.). Загострення захворювання зазвичай триває щонайменше 4–6 тижнів.

Шляхи передачі ЦМВ

Основним джерелом інфекції є людина – носій вірусу або хворий. Шляхи передачі включають:

• повітряно-краплинний;
• вертикальний (від матері до плоду під час вагітності, під час пологів, а також через грудне молоко);
• фекально-оральний;
• статевий;
• при трансплантації органів чи переливанні крові.

Первинне інфікування цитомегаловірусом найчастіше відбувається у дитячому віці, у результаті в більшості дорослих у крові виявляються специфічні антитіла. Подібно до інших представників сімейства герпесвірусів, ЦМВ здатний довічно зберігатися в клітинних резервуарах організму. У латентному стані він, як правило, не викликає клінічних проявів, оскільки активність вірусу контролюється імунною системою, що запобігає його безконтрольному розмноженню. Як і інші представники сімейства герпесвірусів, ЦМВ здатний до персистенції та латентної течії з можливою реактивацією при зниженні імунітету.

Внутрішньоутробне зараження відзначається у 0, 5 – 2, 5 % новонароджених. При цьому до 10 % дітей з вродженою інфекцією гинуть протягом першого року життя, в інших випадках можливе формування вад розвитку або викидень на ранній стадії вагітності. При інфікуванні на пізніх термінах вагітності порушується диференціювання клітин та тканин, що призводить до ураження печінки, нирок, підшлункової залози та центральної нервової системи у плоду.

Симптоми ЦМВІ

Симптоми ЦМВІ

Інфекція відноситься до так званих «повільних» і розглядається як фактор ризику розвитку цукрового діабету, атеросклерозу, онкологічних та інших захворювань. Інкубаційний період при цитомегаловірусній інфекції становить від 20 до 60 днів. Перші прояви нерідко плутаються зі звичайним грипом чи ГРВІ. До найчастіших ознак зараження саме ЦМВ відносять такі скарги хворих:

• підвищення температури (частіше незначне);
• безпричинна втома;
• запалення мигдалин;
• збільшення лімфовузлів на потилиці, шиї, в пахвинній ділянці;
• сильний головний біль (через підвищення артеріального тиску);
• загальна інтоксикація: погіршення апетиту, нудота, диспепсія різної природи, зневоднення (при блюванні та діареї).

Подібні симптоми називають мононуклеозним синдромом, і він триває від 2 тижнів до 1,5 місяців. Тяжкість симптомів цього стану варіює і у важких випадках з'являється більша кількість ознак ЦМВІ.

Наявність антитіл класу IgG до ЦМВ вказує на перенесену інфекцію (період реконвалесценції) та може зберігатися до 10 років, при реактивації латентної форми рівень антитіл суттєво зростає.

ЦМВІ у вагітних

Крім пацієнтів з імунодефіцитними станами, ЦМВІ становить особливу небезпеку для вагітних жінок, особливо за відсутності у жінки раніше сформованого імунітету, оскільки збудник здатний проникати через плацентарний бар'єр у тканини плода. Це може призводити до розвитку вродженої форми захворювання та супроводжується високим ризиком тяжких структурних та функціональних порушень у дитини.

Вроджена та перинатальна ЦМВІ може бути безсимптомною або може спричинити викидень, мертвонародження або смерть після пологів. Через родові шляхи та грудне молоко заражаються 10 – 60 % дітей у перші пів року життя.

Первинне зараження у цей період може призвести до таких тяжких порушень розвитку дитини:

• затримка внутрішньоутробного розвитку;
• гідроцефалія;
• мікроцефалія;
• уроджена втрата слуху;
• зниження зору чи повна сліпота;
• гепатит та жовтяниця;
• збільшення розмірів селезінки та печінки;
• аномалії розвитку зубів;
• тромбоцитопенія;
• когнітивні порушення;
• епілептичні напади.

Найбільший ризик важких ускладнень спостерігається, якщо зараження відбувається під час поточної вагітності або незадовго до її настання. У ряді випадків ЦМВІ у новонароджених виявляється лише через деякий час після народження. Окремі вроджені порушення можуть протікати безсимптомно у ранньому віці, проте згодом призводять до виражених функціональних розладів. Визначення рівня антитіл класу IgG до ЦМВ допомагає встановити можливу етіологічну причину виявлених патологічних змін.

ЦМВІ у вагітних які ризики

Кількісне визначення антитіл класу IgG до цитомегаловірусу

Цей серологічний лабораторний тест сироватки крові дозволяє вимірювати концентрацію імуноглобулінів IgG, які виробилися проти ЦМВ. Синтез цих антитіл починається за кілька тижнів після первинної цитомегаловірусної інфекції. Потім їх стабільний рівень спостерігається протягом тривалого часу, і вони забезпечують захист, тобто імунітет від вірусу.

Як правило, при призначенні тестування на імуноглобуліни IgG виконується і аналіз на імуноглобулінів IgМ, оскільки при вимірі обох класів антитіл до ЦМВ виходить можливість диференціювати перенесену інфекцію від відносно недавньої та небезпечної серйозними наслідками для здоров'я.

Серологічні дослідження показують, що антитіла до цитомегаловірусу виявляються у 40 – 100 % населення. При вторинному інфікуванні зазвичай спостерігається підвищення титру IgG, однак у деяких людей його рівень залишається стабільним, особливо при безсимптомному перебігу. Одноразове визначення IgG не дозволяє відрізнити активну інфекцію від перенесеної.

Для діагностики первинної чи активної ЦМВІ рекомендується визначення специфічних антитіл IgM, а тест на високу авидність IgG свідчить про перенесену інфекцію, виключає первинне зараження, але не виключає реактивацію або повторне інфікування.

У вагітних із серонегативним статусом ЦМВ (негативний IgG) необхідне серологічне спостереження протягом вагітності. Жінки, у яких специфічні IgG виявлені до зачаття, вважаються стійкими до інфекції та не потребують подальшого контролю. При виявленні IgG за відсутності IgM на скринінгу (переважно на 16-му тижні) додаткова діагностика не потрібна.

Одночасна присутність IgM та IgG є показанням для визначення авидності IgG. У пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, СНІДом або тих, хто отримує імуносупресивну терапію, інтерпретація рівня IgG ускладнена.

Показання для виконання тесту на антитіла класу IgG

Показання для виконання тесту на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу

Загальні показання

• клінічні ознаки ЦМВІ;
• лихоманка неясного походження;
• ВІЛ-інфекція;
• вроджений чи набутий імунодефіцит;
• інфекційний мононуклеоз, не пов'язаний із вірусом Епштейна-Барр.

Для жінок

• планування вагітності;
• скринінг TORCH-інфекцій під час вагітності;
• фетоплацентарна недостатність;
• виявлені патологічні стани у плода;
• завмерла вагітність або повторні викидні.

Як правильно підготуватись до аналізу?

Забір крові для дослідження на ЦМВІ рекомендується проводити натщесерце вранці (до 12.00) і, по можливості, до виконання будь-яких медичних діагностичних процедур. Це правило необхідне для забезпечення високої точності результатів тесту.

Також перед дослідженням потрібно:

1. Виключити прийом лікарських засобів (за погодженням з лікарем). Якщо скасування неможливе, необхідно повідомити працівників лабораторії.
2. За 12 годин до аналізу слід утриматися від їди та алкоголю, куріння, а також обмежити фізичну активність.
3. Вранці в день тесту допускається пити лише воду.

Які фактори можуть спотворюватись результати аналізу на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу?

• поточна (первинна та вторинна) інфекція, перенесена ЦМВІ;
• надто рання фаза первинної інфекції;
• СНІД;
• імуносупресія;
• перехресна реакція з вірусами кору або оперізуєчим герпесом, простим герпесом та ВЕБ;
• антинуклеарні та антиклітинні антитіла;
• гетерофільні антитіла;
• HAMA.

Що означають результати тесту на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу

Інтерпретація результатів тесту на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу

Для правильної інтерпретації результатів тесту антитіла IgG до ЦМВ необхідно зіставляти отримані показники з референтними значеннями, зазначеними в бланку лабораторного дослідження. Оптимально одночасно визначати рівні антитіл класів IgG та IgM, що дозволяє відрізнити перенесену інфекцію від первинної або активної.

Остаточна оцінка результатів повинна виконуватись лікарем з урахуванням клінічної картини, даних інших досліджень, а також індивідуальних особливостей пацієнта. На підставі комплексного аналізу фахівець приймає рішення щодо необхідності додаткового обстеження або початку лікування.

Позитивний результат тесту на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу

Позитивний результат тесту на антитіла класу IgG до ЦМВ свідчить про наявність у крові специфічної імунної відповіді на цей збудник.

Відсутність антитіл класу IgM при позитивному IgG, як правило, вказує на перенесену раніше інфекцію і сформований імунітет, що знижує ризик розвитку активної ЦМВІ.

Одночасне виявлення антитіл класів IgG та IgM може свідчити про нещодавно перенесену або поточну ЦМВ-інфекцію. У таких випадках для уточнення стадії захворювання та оцінки активності процесу лікар може призначити додаткові дослідження.

Іноді рекомендується повторне визначення рівнів антитіл обох класів через 1-2 тижні (у тій самій лабораторії і тим самим методом) з подальшим порівнянням результатів для оцінки динаміки імунної відповіді.

Негативний результат тесту на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу

Негативний результат означає відсутність у крові антитіл цього класу. Якщо виявлено антитіла класу IgM, це може свідчити про первинну активну інфекцію.

Негативні результати як по IgG, так і IgM вказують на те, що пацієнт, ймовірно, раніше не контактував з ЦМВ і схильний до ризику первинного зараження. Такий результат має особливе значення для жінок, які планують вагітність або перебувають на її ранніх термінах, оскільки первинна інфекція в цей період може становити серйозну небезпеку для плода.

У будь-якому випадку інтерпретацію результатів слід проводити спільно з лікарем, який врахує клінічні дані і при необхідності призначить додаткове обстеження.

На завершення

Тест на антитіла класу IgG до цитомегаловірусу (ЦМВ) є важливим етапом діагностики, який допомагає визначити необхідність додаткових обстежень та своєчасно розпочати лікування. У медичних лабораторіях INVIVO можна виконати цей та інші аналізи для діагностики ЦМВІ в одному відділенні, що забезпечує швидке отримання точних результатів. Детальну інформацію про дослідження, актуальні акційні пропозиції, а також перелік зручних для вас філій можна знайти на сайті invivo.ua. INVIVO дбає про здоров’я пацієнтів щодня, гарантуючи високу точність діагностики, безпечний і комфортний забір біоматеріалу для кожного.