Волинські владики привітали свою паству з Різдвом Христовим

Волинські владики єпископ Нафанаїл і митрополит Михаїл привітали волинян з Різдвом Христовим.


Різдвяне Різдвяне послання Преосвященнішого Нафанаїла, єпископа Волинського і Луцького.



Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним чадам Волинської єпархії Української Православної Церкви. Христос Рождається!

Різдво Христове принесло у світ велику радість! Здійснилась обітниця про те, що сім’я жінки зітре голову змія. Небесний вісник, який явився пастухам, сказав: «Я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: «бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, котрий є Христос Господь» (Лк. 2:10-11). І цю велику радість ангели сповіщають своїм славослів’ям: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14).

Але, Господи, де цей мир, коли навколо нас ворожнеча. Так! Є цей мир на землі, – і цей мир від Бога! «Христос є мир наш!» (Ефес. 2:14), – говорить апостол, промовляючи в той час, коли навколо нього кипить неймовірна злоба ворогів.

Чи існує мир на землі, принесений і дарований нам Спасителем, незважаючи на все зло в житті? Так! Адже, перш за все, цей мир був примиренням людей з Богом і землі з небом. Він був дарований нам під час неосяжної таємниці спокути грішного людства Різдвом, Життям, Вченням, Стражданнями, Смертю Погребінням, Воскресінням, Зішестям у пекло, Вознесінням нашого Господа, Зішестям Святого Духа і вічним перебуванням Спасителя посеред віруючих в Церкві, яке скеровує нас до вічного життя. Того життя, де буде «нове небо і нова земля» (2Пет. 3:13), куди не увійде ніщо нечисте, де не буде ні протистоянь, ні злоби, ні неправди. Для цього і Народився, і прийшов у світ Син Божий.

Багатьом це не зрозуміло, але віруючому серцю християнському тут все сповнене і світла, і пізнання, і миру, і втіхи. Хто хоче заглибитись в таємницю цю, – слухай апостола, який нині голосно сповіщає, що з ворогів Бога, люди стали Його улюбленими синами, нащадками всіх його обіцянок, і це лише через віру і через те, що «коли ж настала повнота часу, послав Бог Сина Свого Єдинородного, Котрий народився від жони, був під законом, щоб викупити підзаконних, щоб нам прийняти всиновлення.» (Гал. 4:4-5). Тому тепер ми – не раби Божі, а Його діти.

Простилося багато гріхів; відкрито серце Боже для людини; грішник може йти до Отця Небесного з вірою, покаянням, смиренням, в готовності до виконання Його волі, – і він не буде відкинутий, але прийнятий з любов’ю. Відкрита і сама воля Божа, і таємниця Божества, і дані заповіді, і отримана допомога згори для їхнього виконання; відкрито і обіцяно прощення тим, хто згрішив і впав. Хіба це не мир, не радість, не спасіння? Хіба не повторить разом з ангелами всяке серце і не вигукнуть всякі вуста: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14)?!

Отож, прийдіть за покликом Церкви! Прийдіть і зрадіймо Господу, відкриваючи справжню таємницю про те, що «Зруйновано основи огорожі. Полум’яна зброя відступає, і херувими відступають від дерева життя і ми райської їжі причащаємось…» (Стихира Різдвяної вечірні).

Прийдіть! Зрадіймо Господу і поклонімось, немов смиренні пастухи, і дари принесімо, як мудрі волхви, за це дивне світло величного пізнання, – пізнання Бога, пізнання цього миру, принесеного спокутою, пізнання життя, смерті й того, що після смерті. Тому що воістину, «Різдво Твоє, Христе Боже наш, принесло світло пізнання цілому світові!».

Де ж нам знайти це світло розуміння? Де знайти і отримати, і засвоїти таємницю примирення і спокути, благодать Духа Святого, доступ до Божества, прощення гріхів, безпомилкове та вірне керівництво життям, де ми могли б сказати: «З нами Бог, Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Начальник миру» (Іс. 9:5). Де і коли, сповнившись цього розуміння, з’єднуючись з Богом та Визволителем, ми зможемо отримати в душі той мир, який вищий за всякий розум? Мир, який, незважаючи на суєту, злобу та підступність серед людей, подібно до глибин морських, завжди і незмінно вірний собі і непохитний?

Царство Христове, як Він Сам сказав, «…не від світу цього» (Іоанн. 18:36). Воно «…всередині нас» (Лк. 17:21), в правій вірі, в щирому благочесті, в чистій совісті, в прилученні до Бога, «…в праведності, мирі і радості у Святому Дусі» (Рим. 14:17). Воно в певній мірі і поза нами, а зберігає його Церква Христова. Тут, в Церкві, – надійний сховок від всього, що порушує душевний спокій, тут люди хвалились навіть скорботами і раділи навіть в стражданнях, тут вони були в мирі і спокої духу в усіх своїх втратах, тут вічно буде віддаватись слава Богу на Небесах, звідси завжди буде сходити мир на Землю, тут завжди буде можливість для людини стати чадом благовоління Божого.

А поза Церквою і Євангелієм – вічна буря, хвилювання і розбрат. Цю істину підтвердила історія людства ясніше дня. Отож нехай не тривожиться серце наше, бачачи невлаштованість в житті людському: і серед них, і незважаючи на них буде зростати безупинно Царство Боже, слава, мир і благовоління. Його не можна привести і насадити насильно, не можна силою примусити яблуню одразу дати плід. Царство Боже, за словом Христовим, подібне до закваски, яку жінка поклала до тіста (Мф. 13:33), поки воно все не підійметься повільно і поступово. Його зростання – зростання моральне і духовне, захоплює кожну окремо взяту людину, а через це поступово перетворює і підносить, як закваска тісто, все людство. Пригорнімося ж з дитячою довірою і любов’ю до Бога і Його закону, до Спасителя нашого, Його Святої Церкви, до Духа Святого і Його таїнств: і мир, глибокий, невід’ємний мир буде жеребом нашим посеред видимого безладдя земного життя.

В світлий день Різдва Богочоловіка виповнилось прадавнє біблійне слово: «Бо, коли усе оточувала тиха безмовність, і ніч у своєму плині досягла середини, зійшло з небес від царствених престолів на середину погибельної землі всемогутнє слово Твоє» (Прем. Сол. 18:14-15). З Різдвом Бога-Слова земля наша вже не загибла, а спасенна. З Богом на Землі – не царство злоби і прокляття, а Царство Божої любові, слави, миру і благословення.

Вітаю вас, улюблені у Господі всечесні пастирі, чесне чернецтво, дорогі брати і сестри, зі святом Різдва Христового! Нехай зміцнюється наша віра, множиться любов і не зменшується надія. «Зростайте в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа. Йому слава і нині, й у день вічний. Амінь.» (2Петр. 3:18).

ХРИСТОС З НЕБЕС, ЗУСТРІЧАЙТЕ!

З архіпастирським благословенням + Нафанаїл, єпископ Волинський і Луцький.


Різдвяне послання митрополита Луцького і Волинського Михаїла



Христос народився! Дорогі брати і сестри!
Нині все сповнилося радістю: Христос народився від Діви.

Такими богонатхненними словами щороку закликає нас Православна Церква зустрічати Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Цю надзвичайну подію ми святкуємо з великою радістю та духовним піднесенням. Немає більшого щастя, як жити з Богом і насолоджуватися Його вічною славою і благодаттю. В цій духовній події міститься радість усіх племен і народів світу.

Різдво Христове – це подія, яка сталася в часі, але має силу вічності. Син Божий не просто наблизився до людини, але ототожнився з нею. Сам став людиною, поклавши початок оновленню світу, початок новому благодатному спілкуванню з Богом. Народжений Господь вказав нам мету і сенс буття, бо Він – наша Істина, і Життя, і Шлях нашого спасіння (Ін. 14:6). Ісус Христос дав людству Свою віру, любов, науку у славі і прикладі, вказавши дорогу до спасіння. Він дав кожній людині можливість каятися, спасатися й увійти до Царства Небесного. Створив Господь також Церкву Свою, яку сили пекельні не можуть перемогти і ніколи не переможуть (Мф. 16:18).

Різдво Христове знову нагадує нам, що до нас завітав Син Божий, Спаситель світу. Він відродив у нас гідність людини, створеної на образ і подобу Творця (Бут. 1:26). Він приніс нам світло Божої правди, тобто світло святої віри, обдарував нас новим, християнським життям, яке є запорукою нашого майбутнього вічного життя і щастя в Небі. За покликом нашого віруючого серця радіймо, тому що народився Богомладенець Христос, Який є нашим Господом і Спасителем, та прославляймо Його ангельською піснею: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14). Через Різдво Христове ми знову повертаємось до безпосереднього й повного спілкування з Богом, оскільки Всевишній зійшов на землю, щоби спасти всіх і через віру вселитися в наші серця (Еф. 3:17–19).

Святе Писання свідчить про Христа як про людину, що дивувала сучасників святістю Свого життя, яке не могло не викликати у людей захоплення і подиву. Особа Христа зображається такою, якої не було серед смертних людей.

Минають тисячоліття, а Христос назавжди залишається єдиним бездоганним втіленням усіх чеснот і добрих якостей людини. Спаситель заповів нам, «щоб усі були єдине» (Ів. 17:21). Останнім часом знову багато говориться і робиться в напрямку об’єднання Українських Православних Церков. Ідея створення в Україні єдиної Помісної Церкви має широку підтримку в суспільстві. Вирішення тривалого внутрішньоцерковного поділу через визнання Київського Патріархату як Помісної Української Православної Церкви сприятиме духовній консолідації нашого народу, переважна більшість якого сповідує Православ’я. Незважаючи на те, що в країні більше як два роки триває війна, держава впевнено крокує до нового життя, а віруючий люд – до створення своєї Помісної Церкви.

У цей день Різдва Христового сердечно вітаю всіх вас, дорогі браття і сестри, з великим християнським святом і Новим 2017-м роком. Бажаю всім міцного здоров’я, Божого благословення і помочі у вашому повсякденному житті.

Вітаю голову Волинської обласної державної адміністрації Володимира Гунчика, голову Волинської обласної ради Ігоря Палицю і весь депутатський корпус, луцького міського голову Миколу Романюка, голів районних державних адміністрацій, міських, селищних і сільських рад із різдвяними та новорічними святами і молитовно бажаю мудрості, єдності й відданого служіння своєму народові.

У це велике свято миру й любові просімо благословення Всевишнього на кращу долю для нашої матері України. Хай Син Божий, що народився у Вифлиємі, благословляє наші мрії й добрі наміри. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами.