6:2 на користь Швейцарії: Ігор Палиця у 2017 провів півроку за межами України

Скільки часу Ігор Палиця приділяє роботі в ролі голови Волинської обласної ради? Як часто буває на робочому місці? З ким проводить зустрічі та які проблеми, важливі для області, вирішує?

З цими питаннями журналісти вже неодноразово зверталися до Ігоря Палиці, однак посадовець та його команда вперто відмовляються на них відповідати.

Нещодавно голова Волиньради визнав, що робочий час проводить в Швейцарії. Мовляв, працює над тим, аби в область прийшли інвестиції.

Видання «Волинь24» з надійних і перевірених джерел дізналася, коли Ігор Палиця перетинав кордон України, куди літав і скільки часу там проводив. Дізнатися таку інформацію стало можливим завдяки тому, що, як відомо, кожен перетин українського кордону фіксується – з точністю до часу перетину й міста, куди прямує людина.

Результати вражаючі: тільки у 2017 році він провів за кордоном 185 днів! Приїжджає в Україну Ігор Палиця тільки тоді, коли потрібно провести сесію Волинської обласної ради.

«АЛЕ Ж ВСЕ РОБИТЬСЯ!..»

«Так, я проводжу робочий час в Швейцарії, де знаходжусь на робочому місці, але при цьому все робиться, тому ніяких проблем», – такою була відповідь голови Волинської облради Ігоря Палиці на запитання, чому його так рідко можна побачити у Луцьку.

Можливість поспілкуватися з керівником представницької влади волинські журналісти отримали на початку вересня. Вперше за два роки роботи Палиця провів прес-конференцію. Тож, очікувано, що багато питань стосувалися його робочого графіку: де голова проводить свої робочі будні? над чим працює? як часто спілкується з волинянами?

Посадовець наголосив: ні в кого не збирається питати, з якого кабінету йому працювати, адже зарплату з бюджету не бере, тож волинянам нічого не винен.

«Повірте мені, я не буду питати ні в кого. А якщо людям щось не подобається, наступного разу нехай мене не обирають», – заявив Палиця.


Голова ради запевнив, що визнає один обов’язок: робити усе, аби в бюджет надходили гроші. Проте на запитання, яких конкретно інвесторів Ігор Палиця привів на Волинь, не зміг назвати жодного.

«Я сказав, що не «залучив», сказав, що займаюся (інвестиціями, – ред.). На сьогоднішній день я займаюся, щоб бувше у використанні німецьке медичне обладнання передали безкоштовно нашій обласній дитячій лікарні, його вартість близько 5 мільйонів євро.
Ми ведемо переговори з китайцями про мідь, з поляками про мідь. Ми виходимо на прямі контакти з Арабськими Еміратами щодо бурштину, щоб побудувати завод із переробки і ювелірних виробів», – перерахував результати своєї дворічної роботи Палиця.

Також журналісти поцікавилися: чи готовий голова ради показати свій закордонний паспорт. Адже важливим є не те, скільки часу Ігор Палиця проводить у кабінеті, а як часто взагалі буває на території Волинської області, спілкується з волинянами, бачить проблеми краю.

Проте посадовець сказав, що вважає «низьким рівнем» звітуватися про свої закордонні поїздки.

ВИ ДО ПАЛИЦІ? ВАМ У ЖЕНЕВУ...

З інформації про те, як часто Ігор Палиця перетинав український кордон, стало зрозуміло: мова йде далеко не про подорожі і не просто про відвідування родини.

Протягом 2016 року Ігоря Палиці не було в Україні 153 дні, тобто – трохи менше, ніж половину року. У 2017 році час перебування Палиці за кордоном зріс: за неповних 9 місяців він пробув «за бугром» 185 днів.


Найчастіше у 2016 році – цілих десять разів – голова Волиньради літав у Женеву. У травні подорожував до столиці Криту – міста Іракліон. У липні та вересні літав до Риги. У листопаді відвідував італійське місто Кунео, де провів 10 днів.

До речі, під час другої подорожі пробув закордоном 45 днів: 22 липня відлетів у Ригу у, а а 5 вересня повернувся з острова Ібіца – одного з наймодніших і найдорожчих курортів Європи.

У 2017-му Ігор Палиця перебував закордоном суттєво більше часу, ніж в Україні. За вісім місяців на території нашої держави він був лише два місяці. А решту часу – тобто, рівно півроку – за кордоном.

У березні літав до Амстердаму, після чого не повертався до України 24 дні. Решту поїздок Палиці відбувалися до Женеви.


Цікаво, що остання поїздка у Швейцарію тривала аж 70 днів: із кінця травня до 4 вересня.

До слова, серед закордонних поїздок Ігоря Палиці не виявилося подорожей ні до Китаю, з представниками якого він нібито веде перемовини про видобуток міді, ні до Арабських Еміратів. Виходить, поважні потенційні інвестори не цуралися самі їздити у гості до голови Волиньради – у Швейцарію?

МАНДРІВНИЙ ЩОДЕННИК ПАЛИЦІ

Отримавши інформацію про те, коли Ігор Палиця був в Україні, вирішили проаналізувати, в яких подіях у цей час він брав участь, які робочі зустрічі проводив, які видавав розпорядження. Отож,

14 ГРУДНЯ – 8 СІЧНЯ: УКРАЇНА (26 ДНІВ)

Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця зимові свята вирішив провести на рідній землі. Упродовж 26 днів посадовець не перетинав кордон. Проте особливої активності в цей період не проявляв.

Ще на початку місяця він запланував зібрати обласних депутатів 21 грудня, проте за два дні до сесії передумав і скасував своє розпорядження.

Зі своєї фейсбук-трибуни у цей період політик двічі заговорив про «глобальні» речі: націоналізацію Приватбанку (18 грудня) та ситуацію навколо каналу «1+1» (29 грудня).

Підписавши два розпорядження 4 та 5 січня, одним з яких скликав на 2 лютого чергову сесію обласної ради, Ігор Палиця вирушив додому – у Женеву.

8 СІЧНЯ – 29 СІЧНЯ: ЖЕНЕВА (21 ДЕНЬ)

8 січня Ігор Петрович покинув українську землю і попрямував у напрямку швейцарського міста Женева. За кордоном він провів три тижні.

Тим не менше, відсутність не те, що на робочому місці в обласній раді, але й в Україні, не завадила Ігорю Палиці підписати три розпорядження: 19 січня (№ 5, № 6) та 21 січня (№ 7).

29 СІЧНЯ – 9 ЛЮТОГО: УКРАЇНА (12 ДНІВ)

За кілька днів до лютневої сесії голова Волинської облради повернувся в Україну.

2 лютого був «зірковий» час для політика: в присутності депутатів він урочисто сповістив про те, що Держгеонадра дозволили комунальному підприємству «Волиньприродресурс» наступні 20 років видобувати бурштин та торф та пригрозив тюрмою обласному очільнику Дергеокадастру.


Декілька годин, 3 вересня, Ігор Палиця виділив на прямий ефір в телеканалі «Нова Волинь», де, знову ж таки, розповідав про переваги створення «Волиньприродресурсу», а також покритикував голову ОДА Володимира Гунчика.

Підписавши ще одне розпорядження 6 лютого, голова облради вирішив: попрацював на славу, тож можна назад – у Швейцарію.

9 ЛЮТОГО – 14 БЕРЕЗНЯ: ЖЕНЕВА (33 ДНІ)

Більш, ніж місячна відсутність Ігоря Палиці в Україні не завадила йому залишатися в інформаційному полі.

Крім того, що голова облрада дистанційно підписав 15 розпоряджень (датованих 10, 13, 14, 16, 20, 22, 27, 28 лютого та 6, 13 березня), він встиг за допомогою фейсбуку «вилити» свою лють на міністра енергетики України Ігоря Насалика, охарактеризувавши його «продажною нікчемою» за заяву про відсутність торгівлі з окупантами (10 лютого).

15 лютого в обласну раду навідалася група озброєних силовиків разом з представниками Генпрокуратури, які хотіли вилучити документацію, пов’язану з діяльністю КП «Волиньприродресурс». Ігоря Палиці, зрозуміло, на місці не було. Але з гнівним коментарем на своєму фейсбуці політик не зволікав, звинувативши у всьому «кришувальників» незаконного видобутку бурштину.

Цікаво, що нині цього допису, як і багатьох інших критичних виступів проти влади чи правоохоронців, створених впродовж 2017 року, на сторінці Ігоря Петровича немає.

Через місяць, 10 березня, волинський посадовець знову «засвітився». Він написав звернення голові Волинської ОДА, в якому наполегливо просив не зволікати з підготовкою проекту рішення про зміни до обласного бюджету.


Цікаво, як голова облради підписував цей документ і послугами якої служби доставки користувався, адже у цей час перебував за кордоном.

14 БЕРЕЗНЯ – 24 БЕРЕЗНЯ: УКРАЇНА (11 ДНІВ)

В ніч з 13 на 14 березня у Волинській ОДА зібрали акцію протесту через інформацію про розбитий силами СБУ і КОРДом редут на станції Кривий Торець на Донеччині. Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик на емоціях тоді заявляв, що ці люди (хто конкретно, не назвав) прийшли мітингувати невипадково, а за гроші.

Ймовірно, саме з цими подіями пов’язане повернення голови обласної ради Ігоря Палиці в Україну 14 березня. Із самого ранку він підписав розпорядження, яким скликав в цей же день позачергову сесію.

В порядку денному було лише три питання, включно з «різним». Зокрема, про звернення щодо дій стосовно учасників економічної блокади та щодо блокади банків з російським капіталом.

Голова ОДА цю сесію проігнорував, назвавши її нелегітимною. Мовляв, позачергову сесію потрібно скликати за добу до її проведення, а Ігор Палиця підписав розпорядження вранці.


Видавши кілька розпоряджень, Ігор Палиця 21 березня провів позачергову сесію Волиньради, де трохи поговорив про бурштин, а потім зустрівся з депутатами «УКРОПу» і командою фонду «Тільки разом». На цьому все – можна знову в путь.

24 БЕРЕЗНЯ – 10 КВІТНЯ: АМСТЕРДАМ (17 ДНІВ)

24 березня Ігор Петрович вирушив у столицю Нідерландів. До України він не повертався більше двох тижнів.

За цей час від імені голови Волиньради було видано 11 розпоряджень. Мусив посадовець відреагувати й на надзвичайну ситуацію в місті – обстріл з гранатомета Генконсульства Республіки Польща. 29 березня на сайті обласної ради з’явилася заява Ігоря Палиці, в якій він засудив вияв агресії.

Майже в останній момент змінили дату проведення чергової сесії Волиньради: з 4 змістили на 12 квітня. 31 березня від імені Ігоря Палиці було скасовано попереднє розпорядження, а 3 квітня – призначено нову дату.

10 КВІТНЯ – 20 КВІТНЯ: УКРАЇНА (11 ДНІВ)

Повернувся в Україну голова Волиньради за два дні до сесійного засідання.

12 квітня він провів сесію, емоційний тон якої задала проблема навколо Ковельського ветсанзаводу. Голова обласної ради покритикував тоді дії директора ветсанзаводу та пригрозив Гунчику недовірою.

За наступний тиждень чиновник підписав 9 розпоряджень (14, 18, 19 та 20 квітня) і, очевидно, вирішив перепочити від волинських клопотів.

20 КВІТНЯ – 13 ТРАВНЯ: ЖЕНЕВА (23 ДНІ)

Протягом наступних трьох тижнів від голови обласної ради не було нічого ні видно, ні чутно.

Час від часу на сайті обласної ради від імені Ігоря Палиці з’являлися розпорядження: 21, 24 та 28 квітня.

13 ТРАВНЯ – 27 ТРАВНЯ: УКРАЇНА (15 ДНІВ)

Черговий заїзд голови Волиньради на територію України відбувся заздалегідь, а не за день до сесії. На той момент проведення сесії заплановано ще не було. Можливо, Ігор Петрович вже знав, що «пакує валізи» на Волинь Президент Петро Порошенко.

Візит гаранта відбувся 24 травня. На нараді був і голова облради. Він навіть встиг обмінятися з Президентом кількома словами, коли останній покидав будівлю.


Перед цим, 19 травня, Ігор Палиця, в ролі члена політради партії «УКРОП» провів зустріч на політичній ниві.

Через три дні Ігор Петрович, уже в ролі голови Волиньради, взяв участь в акції протесту біля Гнідавського цукрового заводу.

Насамкінець, за день до від’їзду, голова обласної ради провів сесійне засідання, де коментував закиди нардепа Тетяни Чорновол щодо його подвійного громадянства, а також сморід в Луцьку. Після чого попрямував за кордон.

27 ТРАВНЯ – 13 ЧЕРВНЯ: ЖЕНЕВА (21 ДЕНЬ)

Наступні три тижні голова Волинської обласної ради, знову ж таки, був не надто активний. Про його діяльність і, взагалі, існування, традиційно нагадували розпорядження, які періодично з’являлися на офіційному сайті органу місцевого самоврядування (29-30 травня, 1-2, 7 червня).

Тим часом журналісти безуспішно намагалися дізнатися, як часто голова Волиньради відвідує своє робоче місце.

Так, 29 травня Волинський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову журналіста порталу «Четверта влада» Юрія Горбача і вирішив, що ненадання облрадою інформації про виконання Ігорем Палицею своїх службових обов’язків є цілком законним.

13 ЧЕРВНЯ – 26 ЧЕРВНЯ: УКРАЇНА (14 ДНІВ)

Два тижні в Україні, починаючи з 13 червня, – єдиний випадок, коли Ігор Палиця не «закріпив» своє перебування сесійним засіданням.

За цей час головою облради було підписане лише одне, але знакове розпорядження – «Про збільшення посадових окладів» – датоване 20 червня.

Однак, на копії розпорядження, яку люб’язно надала виданню «Волинь24» обласна рада, підпису голови Волиньради немає. Таке розпорядження, стверджує медіа-юрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін, не є чинним.


Також, 22 червня Ігор Палиця взяв участь в прес-конференції, приуроченій майбутньому фестивалю «Ніч у Луцькому замку», генеральним спонсором якого цьогоріч став благодійний фонд «Тільки разом».

23 червня на прийом до голови обласної ради не змогли потрапити декілька учасників АТО. Як розповідав один з атовців, в облраді лише зареєстрували їхнє звернення, зауваживши, що Ігор Петрович зустрітися з ними не може.


Провівши 26 червня нараду з кількома головами сільських рад щодо діяльності комунального підприємства «Волиньприродресурс», Ігор Палиця покинув країну і не повертався…70 днів.

26 ЧЕРВНЯ – 4 ВЕРЕСНЯ: ЖЕНЕВА (70 ДНІВ)

Схоже на те, що літо голова Волинської обласної ради вирішив використати, як відпустку. Однак, перебіг подій в Луцьку не давав йому забути про рідний край.

4 липня на своєму фейсбуці Ігор Палиця звинувачував суди в продажності, маючи на увазі рішення суду, яким поновили на посаді секретаря Луцькради Юлію Вусенко. Секретарем і в.о. міського голови на той час був «укропівець» Ігор Поліщук – креатура Палиці.

Вчергове голова Волиньради «з’явився» в серпні, коментуючи виданню «Волинські новини» похід атовців та волонтерів під стіни обласної ради. Ігор Палиця, як зазвичай, слів не добирав. Він назвав нардепа Ігоря Лапіна, який брав участь в акції, «грабіжником і мародером» і заявив, що коментувати «так званий рейд» не буде.

Цьому «рейду» передувало резонансне затримання СБУ керівника формування «Варта порядку» Олександра Тиводара, яке фінансує Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». Проте сам політик вирішив на це ніяк не реагувати. Прокоментував цей інцидент він аж у вересні, відповідаючи на питання журналіста.

Також, поки голова Волиньради був за кордоном, Нацагентство з питань запобігання корупції заборонило НАБУ перевіряти його е-декларацію.


1 вересня видання «Волинь24» розпочало перевірки, чи є Ігор Петрович на робочому місці в обласній раді. Того дня голови облради на роботі не було, а керуючий справами Дмитро Дубняк втік від журналістів.

Повернення Палиці в Україну відбулося через три дні.

4 ВЕРЕСНЯ: УКРАЇНА

Хоча голова Волиньради 4 вересня перетнув український кордон, о 10 ранку на роботі його ще не було.

Наступного дня, у вівторок, голова облради повинен був приймати громадян. Проте, цього так і не відбулося, бо посадовець мав «важливіші справи». Як пояснили в раді – готувався до сесії, яка мала відбутися через два дні.

6 вересня, як грім серед ясного неба, на сайті обласної ради з’явилося повідомлення про те, що Ігор Палиця після сесії проведе прес-конференцію. Адже до того, майже за два роки на посаді, він жодного разу цього не робив.


Саме під час спілкування з журналістами голова облради визнав, що робочий час проводить в Швейцарії. Чиновник додав, що не вважає за необхідне сидіти в своєму кабінеті, а радше буде їздити і «вибивати» гроші.

Крім того, раніше видання «Волинь24» у «публічному» запиті цікавилося у Волиньради, коли Ігор Палиця буває на роботі, які заходи відвідує та з ким проводить робочі зустрічі.

13 вересня надійшла відповідь. Проте в обласній раді вирішили, що журналістам не слід знати, як виконує свої службові обов’язки керівник органу місцевого самоврядування.

Очевидно, що після «повернення» голова Волиньради вирішив хоч якось надолужити згаяне. 14 вересня посадовець в ефірі телеканалу «Аверс» більше двох годин відповідав на питання волинян.

***

«Я не такий. Я інший», – говорив Ігор Палиця на прес-конференції 7 вересня. І справді, який ще керівник органу місцевого самоврядування в Україні більшість свого часу проводить за кордоном? Роблячи при цьому все можливе, аби про це ніхто не дізнався.

Людмила ЯВОРСЬКА, Василь БІДУН (для «Волинь24»)