Єремеєвський округ: без права на інтригу
08 липня, 2016, 16:39
На Волині великі партії не змогли виставити сильних кандидатів, здатних поборотися за перемогу із представницею УКРОПу Іриною Констанкевич, а у самовисуванців немає ресурсу протистояти медійним та фінансовим вливанням Ігоря Палиці.
У 2015 році народний депутат Ігор Єремеєв загинув після невдалої поїздки верхи на коні. На Волині за його мандат змагатимуться представники двох груп впливу: місцевого бізнесу - групи “Континіум”, що традиційно мала свої мажоритарні місця від Волині у Верховній Раді, та групи Ігоря Палиці, представника УКРОПу, який упродовж останніх років активно вибудовував електоральну базу за допомогою свого благодійного фонду.
Утім, коли ЦВК після тривалих вагань все-таки призначила вибори у 23 окрузі, розподіл сил виявився куди більш прозаїчним. Група “Континіум” довго вагалася щодо свого кандидата. Серед імовірних претендентів місцеві експерти та журналісти називали Олену Палагуту, голову благодійсного фонду Єремеєва “Волинська родина”, а також брата загиблого нардепа - Євгена Єремеєва. За повідомленнями місцевих ЗМІ, останній навіть подав документи на реєстрацію, але з невідомих причин його ім’я також і не з’явилося в офіційному переліку кандидатів.
Лідери перегонів: УКРОП, “Батьківщина” і БПП
Таким чином одноосібною фавориткою на окрузі стала представниця УКРОПу Ірина Констанкевич, яка з 2012 року є заступницею голови фонду Палиці. Відсутність прямих зв’язків із бізнесом та сильний академічний бекграунд (професорка Констанкевич очолює кафедру української літератури у луцькому Східноєвропейському національному університеті) суттєво посилюють її позицію як політика.
Політична кар’єра Констанкевич із самого початку пов’язана з Ігорем Палицею. Останній відомий насамперед як підприємець, що має спільний нафтовий бізнес із Ігорем Коломойським, а також як політик. Зокрема, Палиця був нардепом 6 та 7 скликання, головою Одеської ОДА у 2014-2015 р., а зараз очолює Волиньраду.
Уперше Ірину Констанкевич було обрано депутаткою Луцької міськради у 2014 році від “Республіканської партії”. Незважаючи на формальну партійну приналежність, вона одразу ж увійшла до групи “Новий Луцьк”. Як зазначають ЗМІ, крім неї до цієї групи входили деякі представники фракції “Батьківщини”, “Фронту змін” та “соціаліст” Ігор Поліщук. У 2015 році Палиця об’єднав лояльних йому політиків під брендом УКРОПу, і Констанкевич потрапила до Волинської облради уже від цієї політсили.
На минулих парламентських виборах Констанкевич балотувалася у сусідньому 22 окрузі. Тоді наявність потужної фінансової та медійної підтримки ледь не принесла їй перемогу - лише 28 (!) голосів відділило Констанкевич від переможця з “Айдару” Ігоря Лапіна, який став нардепом від “Народного фронту”. Не допомогла навіть наявність технічного кандидата-айдарівця Ігоря Рицка, який таки “відкусив” 5% електорального поля у Лапіна.
Цього разу наміри не менш серйозні, а шанси на перемогу суттєво вищі. Задовго до початку виборчої кампанії фонд Палиці почав “прикормлювати” 23 округ. Починаючи з минулої осені за кошти фонду було відкрито нові спортивні майданчики та стадіони у Камені-Каширському, Ківерцях, Маневичах та Любешові - саме ці містечка входять до округу Єремеєва. Подібної активності в інших районах Волині не спостерігається, або принаймні сайт фонду про це мовчить. Для того, щоб зробити “Новий Луцьк” впізнаваним у межах області, із січня його перейменували на “Тільки разом”.
Не дивно, що під час передвиборчої кампанії лого фонду використовується нарівні із символікою УКРОПу. Використання благодійного фонду у ході кампанії має й іншу суттєву перевагу - кошти на агітацію можуть не проходити через виборчий фонд, і тому не потраплять до фінансової звітності, що подається до ЦВК. Подібна технологія вже існувала на місцевих виборах, і цілком вірогідно, що партії будуть використовувати її дедалі більше, аби обійти нові, більш жорсткі вимоги до звітності та уникнути контролю з боку НАЗК.
Власне агітаційна кампанія Констанкевич ведеться не без порушень. Окрім використання благодійного фонду у агітації, волинська ОПОРА зафіксувала випадки непрямого підкупу з боку кандидатки від УКРОПу та використання соціальної реклами для просування своєї кандидатури. Журналісти програми “Дорогі депутати” зняли відео того, як кандидатка вручала обдарованим школярам Маневичів безкоштовні путівки до табору Артек-Буковель. До слова, власником комплексу є близький до УКРОПу нардеп Олександр Шевченко, брат якого зараз також балотується по 85 округу на Франківщині.
Основними конкурентами Ірини Констанкевич на окрузі будуть представники “Батьківщини” та БПП
Додатковим “бонусом” на цих виборах для “Батьківщини” стане своя очільниця ОВК - 1 червня головою комісії стала Оксана Коваль, яка змінила на цій посаді представницю “Народного фронту”.
Безпосередньо на виборах партію Юлії Тимошенко представлятиме Людмила Кирда, яка є досить досвідченим місцевим політиком. Вона є депутаткою облради з 2006 року, тобто трьох скликань підряд, хоча для того, аби потрапити туди у 2015 р. їй довелося трохи “посунути” партійний список. Зате на останніх виборах до ВР вона балотувалася у цьому ж 23 окрузі, поступившись лише Ігорю Єремеєву із результатом 22,17% голосів.
У 2014 рр. Кирда також була очільницею Маневцької РДА, але була звільнена після виборчої кампанії до ВР. Із середини 90-х вона займалася транспортним бізнесом, з якого офіційно вийшла у зв’язку з переходом на держслужбу. Зараз власником її колишнього підприємства “Климтранс” значиться чоловік Станіслав Клименко. Щоправда, до декларації про доходи за минулий рік він чомусь не потрапив - як і його підприємницькі доходи.
Людмила Кирда не дуже публічна у своїй діяльності, але в контексті виборчої кампанії важливою є її участь у конфлікті всередині фракції “Батьківщини” в облраді. Нагадаємо, що фактичний розкол трапився після того, як частина депутатів від цієї партії на чолі з Василем Столяром підтримала кандидатуру Ігоря Палиці на посаду голови Волиньради. Одразу після Столара виключили з партії, а головою волинського осередку став міський голова Ковеля Олег Кіндер, якого у раді підтримують принаймні троє “батьківщинівців”, в т.ч. і Людмила Кирда.
Ковель входить до виборчого округу Степана Івахіва, тому його фонд “Патріоти Волині”, аналогічно до “Тільки разом” у Луцьку, є тут дуже активним. Олег Кіндер ніколи не забуває схвально згадувати про ковельського нардепа під час відкриття чергового дитячого майданчика чи стадіону. В умовах, коли “Континіум” не висував власного кандидата, теоретично підтримку групи могла б отримати і Людмила Кирда. Однак поки це припущення не підтверджується - незважаючи на потенційний статус фаворитки, кампанія представниці “Батьківщини” станом на кінець червня проходить досить мляво.
Кандидатом від Блоку Петра Порошенка став підприємець, що служив в АТО, Юрій Кулачек. Його основним активом є ТОВ “Енергетична група”. Партнерами Кулачека у цій компанії є Олександр Сорочинський та Світлана Антошко.
Серед співзасновників компанії фігурував також банкір Володимир Клименко. Клименко був головою ради директорів “Енергетичної групи” у 2007-2010 рр. Він же був головою правління “Укрінбанку” у 2010-2013 рр., коли Кулачек очолював наглядову раду банку. “Укрінбанк” досі належить Клименкові.
В середині 2000-х і Клименко, і Сорочинський працювали у структурах, пов’язаних із “Брокбізнесбанком”, що належав колишнім нардепам-бютівцям Сергію та Олександру Бурякам. Невідомо чи існує зв’язок між ними та Кулачеком зараз, після того як брати втратили і значну частку свого бізнесу, і політичний вплив.
“Енергетична група” кілька разів потрапляла у розслідування сайту “Наші гроші”. Зокрема, у 2014 р. антимонопольний комітет оштрафував компанію за “вчинення антиконкурентних узгоджених дій”. Тоді “Енергетична група” домовилася із конкурентом ТОВ “Бюро Ейнштейн” під час торгів із закупівлі бітуму Київським обласним дорожнім управління. Як виявили журналісти, “Бюро Ейнштейн” через директора була пов’язаною із компанією доньки Кулачека, Анною Пилипчук.
Як показують минулі парламентські вибори, особистий рейтинг Юрія Кулачека є надзвичайно низьким - у 2014 на цьому ж 23 окрузі він набрав менше 2% голосів. Але тоді Кулачек був самовисуванцем, а зараз іде під стягом найпопулярнішої політичної сили у цій частині Волині - Блок Петра Порошенка має найбільші фракції у всіх чотирьох районних радах, що входять до округу. Питання тільки в тому, чому БПП не змогла чи не захотіла знайти сильнішого кандидата.
Юрій Кулачек вже досить активно почав свою виборчу кампанію і навіть встиг попіаритися на святі до Дня Маневичів, організованому місцевою владою. Незважаючи на те, що агітувати на таких заходах заборонено, крім Кулачека зі сцени виступили також кандидати від “Свободи” та “Радикальної партії”. Сама сцена була оздоблена логотипами фонду “Тільки разом”.
“Свободівець” працює з Палицею, а радикал загруз у скандалах
Партія Тягнибока виставила на окрузі місцевого політика – Олександра Пирожика. За професією він журналіст – із середини 90-х працює у місцевих виданнях. У 2002 р. заснував Рекламно-інформаційне об'єднання – Агентство журналістських розслідувань. За даними реєстру юридичиних осіб, власником цієї компанії з 2014 року є Руслан Мерзляков, прописаний у Донецьку.
Уперше до Луцької міськради Пирожик пройшов ще у 1998 р., а з 2010 р. є депутатом обласної ради упродовж двох скликань поспіль. У поточному скликанні його було обрано заступником голови Волиньради Ігоря Палиці. За його кандидатуру, як і за кандидатуру іншого заступника, "батьківщинівця" Романа Карпюка було віддано 47 голосів. Після цього призначення волинські ЗМІ заговорили про те, що “радикали” та “свободівці” області мають з УКРОПом чіткі домовленості щодо розподілу влади.
Навіть якщо ігнорувати подібні чутки, то слід враховувати, що Олександр Пирожик змушений підтримувати професійні зв’язки із лідером партії-конкурента. Скажімо, ще в минулому році він відвідав бізнес-форум “Волинь: бізнес, відповідальність, взаємодія”, організатором якого був Ігор Палиця.
Тим не менше, передвиборча кампанія кандидата від “Свободи”, за оцінками експертів “Опори”, є однією з найактивніших в окрузі і за розмахом цілком співставна з кампанією Ірини Констанкевич. Спектр агітаційної діяльності Пирожика досить широкий - починаючи від видання газет і закінчуючи виїзними прийомами громадян у райцентрах, як заступника голови обласної ради. У відповідь на запитання журналістів щодо законності таких дій, націоналіст наївно заявив, що лише завершував наперед заплановані справи.
“Радикальна” партія висунула на окрузі свого депутата у Луцькій міській раді Сергія Булу. На минулих місцевих виборах він був п’ятим номером у списку кандидатів до міськради від “Нашої України”, який очолював тодішній бізнес-партнер Були Андрій Козюра.
Кандидат від партії Ляшка відомий перш за все як підприємець, що має бізнес-зв’язки з мером Луцька Миколою Романюком. Зокрема, він є директором ТОВ ВТП “Буратіно”, власниками якого є його дружина Ірина Стецюк, син мера Володимир Романюк та Ольга Сушик. Раніше частка Ольги Сушик належала батькові Андрія Козюри Григорію.
У 2011 підприємство засвітилося у скандалі навколо кафе “Буратіно”. Отримавши дозвіл на рекострукцію приміщення, підприємці прибудували до звичайної хрущівки масивну двоповерхову будівлю.
Мешканці будинку були незадоволені таким сусідством - за їхніми словами, у прилеглих квартирах стало темно. Тоді за розслідування справи взялася прокуратура, яка виявила низку порушень, але довести свою правоту у суді не змогла.
Інші бізнес-проекти Були також не обходилися без скандалів. Так, під час будівництва 14-поверхівки на проспекті Соборності у Луцьку на сусідньому будинку з’явилася тріщина. Забудовником у цьому проекті була компанія ТОВ “Інвест-сервіс”, власниками якої Сергій Була, Микола Романюк та Олександр Мохнюк.
Тоді будівництво припинили, але в 2015 р. воно відновилося, цього разу під вивіскою іншої компанії Були ПП “Укрбізнесінвест”. У цьому випадку співвласниками компанії є уже згадана Ольга Сушик та заступник директора броварні “Карабас-Барабас” Анатолій Кузьмінський.
Колишній айдарівець та антикорупційний активіст із Харкова - найсильніші серед самовисуванців
Основна боротьба на 23 окрузі розгорнеться між партійними кандидатами. Утім, серед самовисуванців є кілька кандидатів, які можуть відібрати немало голосів у лідерів перегонів.
Найпомітнішим серед них є Федір Веніславський, який на минулих виборах до ВР також балотувався у 23-му окрузі та набрав 12,88%. (3-ій результат після Єремеєва та Кирди). Зараз кандидат проживає у Харкові, хоча й народився у Ківерцівському районі.
Веніславський є експертом-конституціоналістом, минулого року був частково мобілізований до прикордонної служби. Досить активно займається громадською діяльністю на Харківщині, де очолює Харківську громадську люстраційну палату. Минулого року намагався ввійти до антикорупційних органів - НАБУ та НАЗК. До агентства з питань запобігання корупції він, за власними словами, не потрапив лише через “порушення одним з членів конкурсної комісії публічних домовленостей”. Тоді на його підтримку виступили ряд впливових громадських організацій, зокрема Реанімаційний пакет реформ та українське представництво Transparency International.
5% на минулих виборах до ВР у 22 окрузі набрав інший самовисуванець, айдарівець та власник однієї з міських служб таксі у Луцьку Ігор Рицко.
Як уже йшлося вище, тоді він був технічним кандидатом Ірини Констанкевич. Про зв’язок Рицка із Ігорем Палицею та УКРОПом свідчить те, що він входив до громадського формування з охорони громадського порядку “Варта порядку”, яка отримувала фінансову підтримку від фонду “Новий Луцьк”. Також активістам вдалося відзняти відео, на якому Рицко спілкується з представниками фонду Палиці. Крім того, саме Рицко намагався оскаржити результати виборів у себе на окрузі, незважаючи на те, що реальних шансів на перемогу у випадку перевиборів у нього не було.
Зараз Ігор Рицко стверджує, що розірвав всі зв’язки з УКРОПом і на вибори йде, аби не допустити олігархів до влади.
Самовисуванцем іде колиншній регіонал Іван Вовк, який був депутатом минулого скликання у Волиньраді. Він є директором ТОВ “Біоресурс-2015”, а перед тим очолював держпідприємство ”Камінь-Каширськагроліс”. Зараз цю посаду обіймає брат Івана Вовка Сергій, який за часів президенства Януковича був головою Камінь-Каширської РДА. На останніх виборах обоє братів йшли за списками “Аграрної партії” - Сергій став депутатом Камінь-Каширської райради, а Іван не зміг повторно потрапити до облради.
Скандаліст-сепаратист і троє невідомих - кого висувають дрібні партії
Ще 3 партії висунули своїх кандидатів, хоча шансів серйозно втрутитися у боротьбу в жодного з них немає.
“Комуністична партія” висунула безробітного Олександра Кононовича, який безуспішно балотувався на місцевих виборах у Луцьку з 2010 року. До слова, його брат Михайло постійно “скаче” по різних округах, а на цих виборах балотується на Чернігівщині.
Кононович очолює волинський осередок комсомолу та “Антифашистського комітету України”. У свій час місцеві активісти в Луцьку спровадили Олександра Кононенка до СБУ й вимагали притягнути його до відповідальності за сепаратизм.
Кононович дійсно відомий саме через свою сепаратистську позицію. Показовим є його інтерв’ю на сепаратистському каналі NewsFront, де він розповідає про “переслідування” з боку СБУ та протистояння з київською “хунтою”.
Ольга Зирянова стала кандидаткою від “Солідарності жінок України”. На минулих виборах ця партія по всій Україні отримала лише 14 мандатів на рівні міських рад. Частина з них в Ірпінській міській раді Київської області. За попередньої каденції частина цих депутатів входила до фракції “Партії регіонів” або кандидувалася від “Партії регіонів” у 2010 році. Зирянова є директоркою компанії ТОВ "Бізнес Аудит Консалтінг Саксес", що допомагає крупним компаніям сплачувати податки. Зокрема, компанія працює з рядом найбільших держпідприємств, таких як “Нафтогаз”, “Енергоатом”, “Укрзалізниця”, Одеський та Іллічівський порти тощо.
“Народний контроль” висунув у нардепи координаторку партійної приймальні на Волині Тетяну Лишневець, а “Україна Славетна” представлена на передвиборчих перегонах директором ТОВ “Славія” Володимиром Демчуком.
До нинішніх виборів партія “Україна Славетна” була громадським об’єднанням, серед засновників якого - помічники екс-нардепа, регіонала Володимира Зубанова - Андрій Плакида і Олег Похилевич.
Цікаво, що електронна пошта "України славетної" (eland@meta.ua), вказана в реєстрі Міністерства юстиції, одна і та ж із електронною скринькою "Партії державного нейтралітету України", створеної в 2004 р., в.о. голови якої був Андрій Плакида. Президент однойменного об’єднання - екс нардеп-регіонал Володимир Зубанов.
Духовний гімн ГО, а тепер партії "Україна славетна" - пісня "Молитва", слова до якої написав екс-регіонал, радник М. Азарова Анатолій Толстоухов, який в іншому своєму вірші написав, що кожен в житті - "хоч трішки, але крадій".
Скоріш за все, "Україна славетна" - це технопартія колишніх регіоналів і нинішніх опоблоківців для розмивання електорального поля правих партій і для заведення більшої кількості своїх членів у ДВК.
Технічні кандидати та всі інші.
Решта кандидатів-самовисуванців скоріш за все є просто технічними і висувалися виключно для того, щоб отримати шанс на збільшення представництва в ОВК на користь основних гравців. Найбільш очевидними “техніками” є пенсіонерка Валентина Малькова та безробітний Олександр Орел. У 2014 р. вони балотувалися по 93-му окрузі на Київщині, де на двох набрали менше 300 голосів. Крім того, Олександр Орел у 4 скликанні ВР був помічником депутата від партії “За Єдину Україну”, а потім два скликання поспіль у регіоналів. До того у 2002 р. він балотувався до парламенту від “Комуністичної партії робітників і селян”.
Не зовсім зрозуміло, чому висувати свою кандидатуру на Волині вирішив киянин Валерій Нікітченко. Він є власником досить відомої юридичної компанії “НІкітченко і партнери”, що спеціалізується на вирішенні корпоративних суперечок, протидії недружньому поглинанню та рейдерству. У 2014 р. він був кандидатом на посаду голови Дарницької РДА м. Києва.
Наталя Германюк, яка на цих виборах позиціонує себе, як голову антикорупційної організації “Майдан-Захід”, на місцевих виборах балотувалася у Києві від “Української республіканської партії”. Нагадаємо, що й Ірина Констанкевич у 2014 р. пройшла до Луцької міськради саме від цієї партії.
Максим Богун був довіреною особою Юрія Бойка на президентських виборах у окрузі Юхима Звягільського на Донеччині. У 2012 р. був уповноваженою особою від “Партії пенсіонерів України” у 124 окрузі на Львівщині.
Решта двоє кандидатів є держслужбовцями. Віталій Клопотовський, який ще минулого року шукав роботу юриста в Інтернеті, зараз є військовим прокурором у Житомирі. Любов Балицька працює у Камінь-Каширському районному відділі державної виконавчої служби.
В умовах відсутності Єремеєва та групи “Континіум” вибори на Волинському окрузі ризикують перетворитися із боротьби двох олігархічних груп на рутинну процедуру помазання на владу кандидатки від УКРОПу Ірини Констанкевич. Незважаючи на активну кампанію деяких конкурентів під відомими партійними брендами, кінцевий результат перегонів нескладно передбачити вже зараз.
Остап Кучма, аналітик Чесно
У 2015 році народний депутат Ігор Єремеєв загинув після невдалої поїздки верхи на коні. На Волині за його мандат змагатимуться представники двох груп впливу: місцевого бізнесу - групи “Континіум”, що традиційно мала свої мажоритарні місця від Волині у Верховній Раді, та групи Ігоря Палиці, представника УКРОПу, який упродовж останніх років активно вибудовував електоральну базу за допомогою свого благодійного фонду.
Утім, коли ЦВК після тривалих вагань все-таки призначила вибори у 23 окрузі, розподіл сил виявився куди більш прозаїчним. Група “Континіум” довго вагалася щодо свого кандидата. Серед імовірних претендентів місцеві експерти та журналісти називали Олену Палагуту, голову благодійсного фонду Єремеєва “Волинська родина”, а також брата загиблого нардепа - Євгена Єремеєва. За повідомленнями місцевих ЗМІ, останній навіть подав документи на реєстрацію, але з невідомих причин його ім’я також і не з’явилося в офіційному переліку кандидатів.
Лідери перегонів: УКРОП, “Батьківщина” і БПП
Таким чином одноосібною фавориткою на окрузі стала представниця УКРОПу Ірина Констанкевич, яка з 2012 року є заступницею голови фонду Палиці. Відсутність прямих зв’язків із бізнесом та сильний академічний бекграунд (професорка Констанкевич очолює кафедру української літератури у луцькому Східноєвропейському національному університеті) суттєво посилюють її позицію як політика.
Політична кар’єра Констанкевич із самого початку пов’язана з Ігорем Палицею. Останній відомий насамперед як підприємець, що має спільний нафтовий бізнес із Ігорем Коломойським, а також як політик. Зокрема, Палиця був нардепом 6 та 7 скликання, головою Одеської ОДА у 2014-2015 р., а зараз очолює Волиньраду.
Уперше Ірину Констанкевич було обрано депутаткою Луцької міськради у 2014 році від “Республіканської партії”. Незважаючи на формальну партійну приналежність, вона одразу ж увійшла до групи “Новий Луцьк”. Як зазначають ЗМІ, крім неї до цієї групи входили деякі представники фракції “Батьківщини”, “Фронту змін” та “соціаліст” Ігор Поліщук. У 2015 році Палиця об’єднав лояльних йому політиків під брендом УКРОПу, і Констанкевич потрапила до Волинської облради уже від цієї політсили.
На минулих парламентських виборах Констанкевич балотувалася у сусідньому 22 окрузі. Тоді наявність потужної фінансової та медійної підтримки ледь не принесла їй перемогу - лише 28 (!) голосів відділило Констанкевич від переможця з “Айдару” Ігоря Лапіна, який став нардепом від “Народного фронту”. Не допомогла навіть наявність технічного кандидата-айдарівця Ігоря Рицка, який таки “відкусив” 5% електорального поля у Лапіна.
Цього разу наміри не менш серйозні, а шанси на перемогу суттєво вищі. Задовго до початку виборчої кампанії фонд Палиці почав “прикормлювати” 23 округ. Починаючи з минулої осені за кошти фонду було відкрито нові спортивні майданчики та стадіони у Камені-Каширському, Ківерцях, Маневичах та Любешові - саме ці містечка входять до округу Єремеєва. Подібної активності в інших районах Волині не спостерігається, або принаймні сайт фонду про це мовчить. Для того, щоб зробити “Новий Луцьк” впізнаваним у межах області, із січня його перейменували на “Тільки разом”.
Не дивно, що під час передвиборчої кампанії лого фонду використовується нарівні із символікою УКРОПу. Використання благодійного фонду у ході кампанії має й іншу суттєву перевагу - кошти на агітацію можуть не проходити через виборчий фонд, і тому не потраплять до фінансової звітності, що подається до ЦВК. Подібна технологія вже існувала на місцевих виборах, і цілком вірогідно, що партії будуть використовувати її дедалі більше, аби обійти нові, більш жорсткі вимоги до звітності та уникнути контролю з боку НАЗК.
Власне агітаційна кампанія Констанкевич ведеться не без порушень. Окрім використання благодійного фонду у агітації, волинська ОПОРА зафіксувала випадки непрямого підкупу з боку кандидатки від УКРОПу та використання соціальної реклами для просування своєї кандидатури. Журналісти програми “Дорогі депутати” зняли відео того, як кандидатка вручала обдарованим школярам Маневичів безкоштовні путівки до табору Артек-Буковель. До слова, власником комплексу є близький до УКРОПу нардеп Олександр Шевченко, брат якого зараз також балотується по 85 округу на Франківщині.
Основними конкурентами Ірини Констанкевич на окрузі будуть представники “Батьківщини” та БПП
Додатковим “бонусом” на цих виборах для “Батьківщини” стане своя очільниця ОВК - 1 червня головою комісії стала Оксана Коваль, яка змінила на цій посаді представницю “Народного фронту”.
Безпосередньо на виборах партію Юлії Тимошенко представлятиме Людмила Кирда, яка є досить досвідченим місцевим політиком. Вона є депутаткою облради з 2006 року, тобто трьох скликань підряд, хоча для того, аби потрапити туди у 2015 р. їй довелося трохи “посунути” партійний список. Зате на останніх виборах до ВР вона балотувалася у цьому ж 23 окрузі, поступившись лише Ігорю Єремеєву із результатом 22,17% голосів.
У 2014 рр. Кирда також була очільницею Маневцької РДА, але була звільнена після виборчої кампанії до ВР. Із середини 90-х вона займалася транспортним бізнесом, з якого офіційно вийшла у зв’язку з переходом на держслужбу. Зараз власником її колишнього підприємства “Климтранс” значиться чоловік Станіслав Клименко. Щоправда, до декларації про доходи за минулий рік він чомусь не потрапив - як і його підприємницькі доходи.
Людмила Кирда не дуже публічна у своїй діяльності, але в контексті виборчої кампанії важливою є її участь у конфлікті всередині фракції “Батьківщини” в облраді. Нагадаємо, що фактичний розкол трапився після того, як частина депутатів від цієї партії на чолі з Василем Столяром підтримала кандидатуру Ігоря Палиці на посаду голови Волиньради. Одразу після Столара виключили з партії, а головою волинського осередку став міський голова Ковеля Олег Кіндер, якого у раді підтримують принаймні троє “батьківщинівців”, в т.ч. і Людмила Кирда.
Ковель входить до виборчого округу Степана Івахіва, тому його фонд “Патріоти Волині”, аналогічно до “Тільки разом” у Луцьку, є тут дуже активним. Олег Кіндер ніколи не забуває схвально згадувати про ковельського нардепа під час відкриття чергового дитячого майданчика чи стадіону. В умовах, коли “Континіум” не висував власного кандидата, теоретично підтримку групи могла б отримати і Людмила Кирда. Однак поки це припущення не підтверджується - незважаючи на потенційний статус фаворитки, кампанія представниці “Батьківщини” станом на кінець червня проходить досить мляво.
Кандидатом від Блоку Петра Порошенка став підприємець, що служив в АТО, Юрій Кулачек. Його основним активом є ТОВ “Енергетична група”. Партнерами Кулачека у цій компанії є Олександр Сорочинський та Світлана Антошко.
Серед співзасновників компанії фігурував також банкір Володимир Клименко. Клименко був головою ради директорів “Енергетичної групи” у 2007-2010 рр. Він же був головою правління “Укрінбанку” у 2010-2013 рр., коли Кулачек очолював наглядову раду банку. “Укрінбанк” досі належить Клименкові.
В середині 2000-х і Клименко, і Сорочинський працювали у структурах, пов’язаних із “Брокбізнесбанком”, що належав колишнім нардепам-бютівцям Сергію та Олександру Бурякам. Невідомо чи існує зв’язок між ними та Кулачеком зараз, після того як брати втратили і значну частку свого бізнесу, і політичний вплив.
“Енергетична група” кілька разів потрапляла у розслідування сайту “Наші гроші”. Зокрема, у 2014 р. антимонопольний комітет оштрафував компанію за “вчинення антиконкурентних узгоджених дій”. Тоді “Енергетична група” домовилася із конкурентом ТОВ “Бюро Ейнштейн” під час торгів із закупівлі бітуму Київським обласним дорожнім управління. Як виявили журналісти, “Бюро Ейнштейн” через директора була пов’язаною із компанією доньки Кулачека, Анною Пилипчук.
Як показують минулі парламентські вибори, особистий рейтинг Юрія Кулачека є надзвичайно низьким - у 2014 на цьому ж 23 окрузі він набрав менше 2% голосів. Але тоді Кулачек був самовисуванцем, а зараз іде під стягом найпопулярнішої політичної сили у цій частині Волині - Блок Петра Порошенка має найбільші фракції у всіх чотирьох районних радах, що входять до округу. Питання тільки в тому, чому БПП не змогла чи не захотіла знайти сильнішого кандидата.
Юрій Кулачек вже досить активно почав свою виборчу кампанію і навіть встиг попіаритися на святі до Дня Маневичів, організованому місцевою владою. Незважаючи на те, що агітувати на таких заходах заборонено, крім Кулачека зі сцени виступили також кандидати від “Свободи” та “Радикальної партії”. Сама сцена була оздоблена логотипами фонду “Тільки разом”.
“Свободівець” працює з Палицею, а радикал загруз у скандалах
Партія Тягнибока виставила на окрузі місцевого політика – Олександра Пирожика. За професією він журналіст – із середини 90-х працює у місцевих виданнях. У 2002 р. заснував Рекламно-інформаційне об'єднання – Агентство журналістських розслідувань. За даними реєстру юридичиних осіб, власником цієї компанії з 2014 року є Руслан Мерзляков, прописаний у Донецьку.
Уперше до Луцької міськради Пирожик пройшов ще у 1998 р., а з 2010 р. є депутатом обласної ради упродовж двох скликань поспіль. У поточному скликанні його було обрано заступником голови Волиньради Ігоря Палиці. За його кандидатуру, як і за кандидатуру іншого заступника, "батьківщинівця" Романа Карпюка було віддано 47 голосів. Після цього призначення волинські ЗМІ заговорили про те, що “радикали” та “свободівці” області мають з УКРОПом чіткі домовленості щодо розподілу влади.
Навіть якщо ігнорувати подібні чутки, то слід враховувати, що Олександр Пирожик змушений підтримувати професійні зв’язки із лідером партії-конкурента. Скажімо, ще в минулому році він відвідав бізнес-форум “Волинь: бізнес, відповідальність, взаємодія”, організатором якого був Ігор Палиця.
Тим не менше, передвиборча кампанія кандидата від “Свободи”, за оцінками експертів “Опори”, є однією з найактивніших в окрузі і за розмахом цілком співставна з кампанією Ірини Констанкевич. Спектр агітаційної діяльності Пирожика досить широкий - починаючи від видання газет і закінчуючи виїзними прийомами громадян у райцентрах, як заступника голови обласної ради. У відповідь на запитання журналістів щодо законності таких дій, націоналіст наївно заявив, що лише завершував наперед заплановані справи.
“Радикальна” партія висунула на окрузі свого депутата у Луцькій міській раді Сергія Булу. На минулих місцевих виборах він був п’ятим номером у списку кандидатів до міськради від “Нашої України”, який очолював тодішній бізнес-партнер Були Андрій Козюра.
Кандидат від партії Ляшка відомий перш за все як підприємець, що має бізнес-зв’язки з мером Луцька Миколою Романюком. Зокрема, він є директором ТОВ ВТП “Буратіно”, власниками якого є його дружина Ірина Стецюк, син мера Володимир Романюк та Ольга Сушик. Раніше частка Ольги Сушик належала батькові Андрія Козюри Григорію.
У 2011 підприємство засвітилося у скандалі навколо кафе “Буратіно”. Отримавши дозвіл на рекострукцію приміщення, підприємці прибудували до звичайної хрущівки масивну двоповерхову будівлю.
Мешканці будинку були незадоволені таким сусідством - за їхніми словами, у прилеглих квартирах стало темно. Тоді за розслідування справи взялася прокуратура, яка виявила низку порушень, але довести свою правоту у суді не змогла.
Інші бізнес-проекти Були також не обходилися без скандалів. Так, під час будівництва 14-поверхівки на проспекті Соборності у Луцьку на сусідньому будинку з’явилася тріщина. Забудовником у цьому проекті була компанія ТОВ “Інвест-сервіс”, власниками якої Сергій Була, Микола Романюк та Олександр Мохнюк.
Тоді будівництво припинили, але в 2015 р. воно відновилося, цього разу під вивіскою іншої компанії Були ПП “Укрбізнесінвест”. У цьому випадку співвласниками компанії є уже згадана Ольга Сушик та заступник директора броварні “Карабас-Барабас” Анатолій Кузьмінський.
Колишній айдарівець та антикорупційний активіст із Харкова - найсильніші серед самовисуванців
Основна боротьба на 23 окрузі розгорнеться між партійними кандидатами. Утім, серед самовисуванців є кілька кандидатів, які можуть відібрати немало голосів у лідерів перегонів.
Найпомітнішим серед них є Федір Веніславський, який на минулих виборах до ВР також балотувався у 23-му окрузі та набрав 12,88%. (3-ій результат після Єремеєва та Кирди). Зараз кандидат проживає у Харкові, хоча й народився у Ківерцівському районі.
Веніславський є експертом-конституціоналістом, минулого року був частково мобілізований до прикордонної служби. Досить активно займається громадською діяльністю на Харківщині, де очолює Харківську громадську люстраційну палату. Минулого року намагався ввійти до антикорупційних органів - НАБУ та НАЗК. До агентства з питань запобігання корупції він, за власними словами, не потрапив лише через “порушення одним з членів конкурсної комісії публічних домовленостей”. Тоді на його підтримку виступили ряд впливових громадських організацій, зокрема Реанімаційний пакет реформ та українське представництво Transparency International.
5% на минулих виборах до ВР у 22 окрузі набрав інший самовисуванець, айдарівець та власник однієї з міських служб таксі у Луцьку Ігор Рицко.
Як уже йшлося вище, тоді він був технічним кандидатом Ірини Констанкевич. Про зв’язок Рицка із Ігорем Палицею та УКРОПом свідчить те, що він входив до громадського формування з охорони громадського порядку “Варта порядку”, яка отримувала фінансову підтримку від фонду “Новий Луцьк”. Також активістам вдалося відзняти відео, на якому Рицко спілкується з представниками фонду Палиці. Крім того, саме Рицко намагався оскаржити результати виборів у себе на окрузі, незважаючи на те, що реальних шансів на перемогу у випадку перевиборів у нього не було.
Зараз Ігор Рицко стверджує, що розірвав всі зв’язки з УКРОПом і на вибори йде, аби не допустити олігархів до влади.
Самовисуванцем іде колиншній регіонал Іван Вовк, який був депутатом минулого скликання у Волиньраді. Він є директором ТОВ “Біоресурс-2015”, а перед тим очолював держпідприємство ”Камінь-Каширськагроліс”. Зараз цю посаду обіймає брат Івана Вовка Сергій, який за часів президенства Януковича був головою Камінь-Каширської РДА. На останніх виборах обоє братів йшли за списками “Аграрної партії” - Сергій став депутатом Камінь-Каширської райради, а Іван не зміг повторно потрапити до облради.
Скандаліст-сепаратист і троє невідомих - кого висувають дрібні партії
Ще 3 партії висунули своїх кандидатів, хоча шансів серйозно втрутитися у боротьбу в жодного з них немає.
“Комуністична партія” висунула безробітного Олександра Кононовича, який безуспішно балотувався на місцевих виборах у Луцьку з 2010 року. До слова, його брат Михайло постійно “скаче” по різних округах, а на цих виборах балотується на Чернігівщині.
Кононович очолює волинський осередок комсомолу та “Антифашистського комітету України”. У свій час місцеві активісти в Луцьку спровадили Олександра Кононенка до СБУ й вимагали притягнути його до відповідальності за сепаратизм.
Кононович дійсно відомий саме через свою сепаратистську позицію. Показовим є його інтерв’ю на сепаратистському каналі NewsFront, де він розповідає про “переслідування” з боку СБУ та протистояння з київською “хунтою”.
Ольга Зирянова стала кандидаткою від “Солідарності жінок України”. На минулих виборах ця партія по всій Україні отримала лише 14 мандатів на рівні міських рад. Частина з них в Ірпінській міській раді Київської області. За попередньої каденції частина цих депутатів входила до фракції “Партії регіонів” або кандидувалася від “Партії регіонів” у 2010 році. Зирянова є директоркою компанії ТОВ "Бізнес Аудит Консалтінг Саксес", що допомагає крупним компаніям сплачувати податки. Зокрема, компанія працює з рядом найбільших держпідприємств, таких як “Нафтогаз”, “Енергоатом”, “Укрзалізниця”, Одеський та Іллічівський порти тощо.
“Народний контроль” висунув у нардепи координаторку партійної приймальні на Волині Тетяну Лишневець, а “Україна Славетна” представлена на передвиборчих перегонах директором ТОВ “Славія” Володимиром Демчуком.
До нинішніх виборів партія “Україна Славетна” була громадським об’єднанням, серед засновників якого - помічники екс-нардепа, регіонала Володимира Зубанова - Андрій Плакида і Олег Похилевич.
Цікаво, що електронна пошта "України славетної" (eland@meta.ua), вказана в реєстрі Міністерства юстиції, одна і та ж із електронною скринькою "Партії державного нейтралітету України", створеної в 2004 р., в.о. голови якої був Андрій Плакида. Президент однойменного об’єднання - екс нардеп-регіонал Володимир Зубанов.
Духовний гімн ГО, а тепер партії "Україна славетна" - пісня "Молитва", слова до якої написав екс-регіонал, радник М. Азарова Анатолій Толстоухов, який в іншому своєму вірші написав, що кожен в житті - "хоч трішки, але крадій".
Скоріш за все, "Україна славетна" - це технопартія колишніх регіоналів і нинішніх опоблоківців для розмивання електорального поля правих партій і для заведення більшої кількості своїх членів у ДВК.
Технічні кандидати та всі інші.
Решта кандидатів-самовисуванців скоріш за все є просто технічними і висувалися виключно для того, щоб отримати шанс на збільшення представництва в ОВК на користь основних гравців. Найбільш очевидними “техніками” є пенсіонерка Валентина Малькова та безробітний Олександр Орел. У 2014 р. вони балотувалися по 93-му окрузі на Київщині, де на двох набрали менше 300 голосів. Крім того, Олександр Орел у 4 скликанні ВР був помічником депутата від партії “За Єдину Україну”, а потім два скликання поспіль у регіоналів. До того у 2002 р. він балотувався до парламенту від “Комуністичної партії робітників і селян”.
Не зовсім зрозуміло, чому висувати свою кандидатуру на Волині вирішив киянин Валерій Нікітченко. Він є власником досить відомої юридичної компанії “НІкітченко і партнери”, що спеціалізується на вирішенні корпоративних суперечок, протидії недружньому поглинанню та рейдерству. У 2014 р. він був кандидатом на посаду голови Дарницької РДА м. Києва.
Наталя Германюк, яка на цих виборах позиціонує себе, як голову антикорупційної організації “Майдан-Захід”, на місцевих виборах балотувалася у Києві від “Української республіканської партії”. Нагадаємо, що й Ірина Констанкевич у 2014 р. пройшла до Луцької міськради саме від цієї партії.
Максим Богун був довіреною особою Юрія Бойка на президентських виборах у окрузі Юхима Звягільського на Донеччині. У 2012 р. був уповноваженою особою від “Партії пенсіонерів України” у 124 окрузі на Львівщині.
Решта двоє кандидатів є держслужбовцями. Віталій Клопотовський, який ще минулого року шукав роботу юриста в Інтернеті, зараз є військовим прокурором у Житомирі. Любов Балицька працює у Камінь-Каширському районному відділі державної виконавчої служби.
В умовах відсутності Єремеєва та групи “Континіум” вибори на Волинському окрузі ризикують перетворитися із боротьби двох олігархічних груп на рутинну процедуру помазання на владу кандидатки від УКРОПу Ірини Констанкевич. Незважаючи на активну кампанію деяких конкурентів під відомими партійними брендами, кінцевий результат перегонів нескладно передбачити вже зараз.
Остап Кучма, аналітик Чесно
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У чому секрет успіху Боратинської ОТГ, і чи піде Яручик на мера Луцька. ІНТЕРВ’Ю
04 серпня, 2020, 18:06
2
-5
Партійці «Слуги народу» розповіли про претендентів на очільників міст і ОТГ Волині
24 червня, 2020, 10:00
0
7
Майбутнє Володимира-Волинського: чи готовий до зради своїх виборців Ігор Пальонка?
02 травня, 2020, 10:33
1
4
Коментарі: