«Будинок – це живий організм, якому з віком також потрібне лікування», - Юлія Сабатюк

Про Луцьк часто говорять, як про невелике провінційне місто, яке хоч і має давню історію, та в наш час все ж не вирізняється особливими економічними успіхами чи високим рівнем життя.

Кардинально протилежною є ситуація в питаннях, що стосуються створення ОСББ та енергоефективності. Тут Луцьк – якраз один з флагманів в Україні, адже він першим випробовує на собі інновації та стимулює до змін й інші міста.

Так, саме луцьке ОСББ нещодавно знову отримало найбільший в країні кредит на повну модернізацію будинку, а місяць тому з ініціативи очільника Ради голів ОСББ Луцька Романа Бондарука та голови правління Асоціації ОСББ «Лучани» Юлії Сабатюк у місті відкрився перший Центр енергоефективності та енергозбереження.

Про діяльність унікального консультаційного центру, а також про енергоефективність загалом – розмова з керівником Асоціації ОСББ «Лучани», членом Національної ради з питань функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Юлією Сабатюк.

В ЦЕНТРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ РОЗКАЖУТЬ ПРО ТЕПЛО ТА ЙОГО ЕКОНОМІЮ

– Що таке Центр енергоефективності та для чого він створений?

– Це структура, розроблена для безкоштовних консультацій, як звичайних громадян, так і голів ОСББ щодо енергоефективних заходів.

Тут громадянам надають рекомендації щодо того, як створювати ОСББ, які енергоефективні заходи потрібно провести в будинку, з чого почати, до яких підрядників звернутись, щоб усе було зроблено якісно, де їх знайти, як отримати кредит на енергоефективні заходи та компенсацію по ньому.

Ми навіть можемо розрахувати ремонтний фонд, який потрібен для виконання тих чи інших речей.

– Тобто від людини, яка хоче зробити свій будинок енергоефективним, потрібно лише бажання, а все інше їй тут розкажуть і покажуть?

– Так, якщо людина має бажання, зроблено півсправи. Вплинути на розмір тарифів ми не можемо, але можемо зменшити використання енергоносіїв. І це якраз один з напрямків нашої роботи. Навіть, якщо людина наразі не може модернізувати весь будинок, ми можемо розказати, наприклад, які вікна потрібно поставити в місцях загального користування, аби вони зберігали тепло тощо.

В першу чергу ми розповідаємо, як зменшити плату за енергоносії. Але, окрім консультацій, ми ще організовуємо тренінги, як для голів ОСББ, так і для людей, які поки лише зацікавились темою.

– А подібні центри енергоефективності є в інших містах?

– Ні, це перший такий центр в Україні. Але я думаю, що це лише початок – інші міста вже теж заявляють про бажання створити подібні структури у себе. Вони роблять ОСББ, модернізовують будинки і природньо виникає потреба у людях, які будуть надавати необхідну інформацію, потреба в місці, де цю інформацію можна отримати. Але Луцьк – перший, як завжди.

– Хто фінансує Центр енергоефективності та енергозбереження у Луцьку?

– Зарплати працівникам оплачує міжнародний фонд IFC (Міжнародна фінансова корпорація – одна з п’яти інституцій Групи Світового банку, - ред.), а інших витрат ми не маємо – приміщення нам надала міська влада.

При цьому фінансування розраховане на рік, тому ми поки не знаємо, де братимемо кошти в майбутньому, адже Центр енергоефективності повинен існувати доти, доки модернізацію не пройдуть усі луцькі багатоповерхівки. Останніх у Луцьку є півтори тисячі, тому роботи у нас вистачить на багато років. Фактично це безстроковий проект.

– А є у центрі платні послуги?

– Ні, поки немає. Ми працюємо на безкоштовній основі наразі, а далі будемо думати, як організувати роботу. Це питання відкрите, але в нас ще є час про це подумати. А до міської влади з цим ми не хочемо звертатись, бо вона нам виділила приміщення. Тим більше ми хочемо бути незалежною від чиновників структурою.

– Скільки працівників має центр енергоефективності та яке навчання вони пройшли?

– Наразі є троє працівників, які пройшли навчання у наших партнерів Rehau, Henkel і Danfoss. Керівник центру має технічну освіту, він консультуватиме людей щодо того, як правильно встановити індивідуальні теплові пункти, втілити в життя інші проекти, ще двоє дівчат мають лінгвістичну та будівельну освіти.

Тобто вони зможуть проконсультувати лучан щодо усіх питань, які стосуються ОСББ, енергоефективності. Зазначу, що це молоді люди, їм менше 25 років. Ми свідомо так підбирали працівників, аби навчити молоде покоління.

– А з яким графіком працюєте?

– Ми працюємо з дев’ятої до вісімнадцятої щодня, окрім вихідних. Але, коли є потреба, працівники можуть затриматись довше. Буває ж, що збори чи тренінги тривають довго.

ЛУЦЬКІ БУДИНКИ – ЦЕ ОРГАНІЗМИ, ЯКІ ПОСТАРІЛИ І ПОТРЕБУЮТЬ ЛІКУВАННЯ

– Що таке модернізація будинків, про яку всі говорять, та для чого вона потрібна?

– Кожен будинок – це для мене живий організм з своїми мережами-судинами. Як і кожен організм, будинок старіє, з часом йому потрібні «таблетки», а інколи й «операції». Настав той час, коли багато луцьких будинків вже потрібно оперувати, тобто повністю модернізувати.

Всього у місті – близько 1500 багатоповерхівок, у 65% з яких потрібно проводити повну модернізацію.

Основна забудова проводилась у 70-90-ті роки, коли газ був дешевим і ніхто не думав про енергозбереження, а тепер це вилізло нам боком. А термомодернізація – це впровадження тих заходів, які дозволяють менше витрачати тепла і при цьому економити.

– З чого варто почати модернізацію будинку?

– Перш ніж починати модернізацію, в будинку потрібно провести аудит за участю спеціалістів. А от після цього в першу чергу я радила б встановлювати індивідуальний тепловий пункт, адже у нас найдорожчим є теплоносій, для виробництва якого використовується газ, а встановлення ІТП дозволяє зменшувати його споживання і відповідно – суттєво економити.

Наприклад, лічильник проводить лише облік тепла газу, але не економить його. А в ІТП є автоматика погодного регулювання, яка фіксує температуру повітря на вулиці і регулює засувки, відповідно до отриманих показників. Загалом же повна модернізація включає аудит, встановлення ІТП, енергозберігаючих вікон та дверей в місцях загального користування, повне утеплення фасаду, даху, технічних поверхів.

– Напевно, індивідуальний тепловий пункт і коштує найбільше з усього того, що в будинку потрібно змінити, встановити?

– Зовсім ні, як це не дивно. ІТП без балансувальних клапанів коштує 250 тисяч, з клапанами – близько 400. Але ми радимо ставити балансувальні клапани на кожен стояк, аби врегулювати подачу тепла у всьому будинку. В цьому випадку у кожній квартирі буде однакова температура, незалежно від того, де вона розташована. Тоді сусіди не будуть сваритись через те, що в когось в квартирі тепліше, а платять вони однаково.

– А як Ви ставитесь до загальнобудинкових лічильників тепла?

– Для обліку тепла ці прилади підходять, але потрібно розуміти, що це не енергозберігаючий прилад. На жаль, у наших будинках не можна в кожній квартирі поставити прилад обліку тепла, тому що не всі готові витрачати на це кошти. Хіба що ставити прилади обліку на кожну батарею, але це дуже дорого.

А от що стосується загальнобудинкового приладу обліку газу – це нонсенс, тому що кожен з нас газ по-різному використовує. Хтось взагалі може не користуватись газовою плитою, а платити мусить.

Це питання наразі відкрите і ми працюємо над його вирішенням, адже в тарифі на газ закладені кошти на встановлення індивідуальних газових лічильників і ми всі їх сплачуємо. Питання, чому ці лічильники не зробили, напевно, риторичне.

– Як бути з тим, що мабуть у кожному будинку є сім’ї, які не можуть дозволити собі платити за енергозберігаючі заходи?

– В першу чергу потрібно розуміти, що енергоефективний захід – це не додаткове навантаження. Просто треба пояснити людині, що в будь-якому випадку це принесе економію. Але, якщо є сім’ї з скрутними ситуаціями, ми намагаємось залучити їх до роботи. Наприклад, вони можуть прибирати сходові клітки, територію, є купа роботи, яку можна виконувати замість будинкової плати. Просто по-людськи потрібно домовлятись.

ОСББ – це як сім’я. В сім’ї теж всі різні, але люди мусять жити разом і знаходити спільні рішення, ми ж не можемо винести свою квартиру на вулицю. За 15 років моєї роботи у Луцьку жодного разу ОСББ не подавало проти мешканців позови до суду. Але це я тільки про тих, які входять до Асоціації!


– Ви кажете, що модернізація не несе за собою додаткових витрат, а як же перші етапи, коли потрібно вкласти гроші, аби щось зробити?

– Дійсно нових витрат немає. Наприклад, ІТП ми встановлюємо за рахунок кредиту і відразу отримуємо величезну економію – люди починають значно менше тепла використовувати і відповідно за рахунок цієї економії вони можуть виплачувати той кредит. Тим більше, що в кредитній угоді ми передбачаємо, що виплати по тілу кредиту ми починаємо лише через три - шість місяців.

У Луцьку за обігрів одного квадратного метра зараз потрібно платити близько 30 гривень, а з ІТП цей платіж можна зменшити до 15 гривень. І в цьому вже переконалась низка членів ОСББ.

– Скільки часу може тривати повна модернізація будинку?

– Тут, на Перемоги, 12, кредит ми отримали у жовтні і думаю, що до 15 грудня усі роботи завершимо. Наразі вже встановлено індивідуальний тепловий пункт, вікна і двері поставлено. Думаю, що з покрівлею за місяць впораємось, а от швидкість утеплення фасаду залежить від погоди, адже нам потрібно дотриматись технології.

– А наскільки довговічним проектом є повна модернізація будинку, коли може знадобитись новий ремонт?

– Індивідуальний тепловий пункт – це на все життя. Його раз поставив, налаштував і далі він собі працює. Вікна, я теж думаю, що можуть прослужити років 50, хіба їх вандали зіпсують. Утеплення років 30 точно нормально простоїть.

ДЕРЖАВА ПОВЕРТАЄ ЧАСТИНУ КОШТІВ, ВИТРАЧЕНИХ НА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

– Які наразі є можливості повернути кошти, витрачені на енергоефективність. Я знаю, що є державна і міська програми підтримки ОСББ, чим вони відрізняються?

– Луцька програма, прийнята в 2012 році, унікальна – вона покликана покрити відсотки за залученими кредитами. Після Луцька її прийняли в 140 містах України. А державна програма відшкодовує від 40 до 70% тіла кредиту, залученого для придбання матеріалів.

Слід розуміти, що впроваджуючи енергоефективні заходи, економлять не лише люди, а й держава. Останній не доведеться оплачувати дотації до тарифу, який не покриває собівартості енергоносія, а також їй вдасться зекономити на пільгах і субсидіях.

Тому держава виділяє кошти на енергоефективність не з доброї волі. Ми три роки переконували Кабінет Міністрів, Мінрегіон і Державне агентство з питань енергоефективності та енергозбереження в тому, що це дійсно потрібно, і врешті нам вдалось.

– Можна одночасно стати учасником обох програм?

– Міська програма повністю погашає відсотки за залученими кредитами, а державна – від 40 до 70% тіла кредиту, взятого на придбання матеріалів. І ми працюємо над тим, аби ОСББ ставали учасниками обох програм одночасно. Також ці кредити можна брати по кілька разів – на освітлення, потім утеплення і т.д.

Поки з боку проспекту Перемоги будинок виглядає так

Але за кілька місяців він весь стане таким

– На які заходи можна взяти такі кредити, окрім повної модернізації будинку?

– На все, що стосується енергозбереження. Це заміна вікон, дверей в місцях загального користування, встановлення індивідуального теплового пункту, LED-освітлення, утеплення даху, фасаду тощо. До того ж в місті є інша програма, яка допомагає мешканцям з капітальними ремонтами. Тобто у Луцьку сприятлива атмосфера для проведення енергозберігаючих заходів.

– Скільки у Луцьку вже є ОСББ і скільки з них скористались цими можливостями?

– Приблизно 330 ОСББ. Чому приблизно? Бо їхня кількість постійно змінюється. По кредитних програмах проходить більше 20 ОСББ. Невдовзі в місті буде п’ять повністю модернізованих будинків, а загалом є півтори тисячі багатоповерхівок.

Тому роботи у нас ще багато, але ми віримо в успіх, бо енергозбереження та енергоефективність – це те, що нам зараз життєво необхідно.

Спілкувалась Віталія САХНІК

Фото автора