Економ-варіант чи сіра убогість: що думають про головну новорічну красуню Луцька експерти

У Луцьку вже тиждень, як запалили святкові вогні новорічних ялинок на Театральному майдані. Здавалось би, така подія мала пожвавити передсвятковий настрій, натомість лучани взялися направо і наліво висловлювати своє «фе». Мовляв, не оригінально, не свіжо, не гарно.

Над «дизайном» новорічних красунь у Луцьку працювали працівники житлово-комунального господарства та підприємства «Луцьксвітло». Як розповів головний комунальник Юрій Крась, процес виглядав наступним чином: дістали «запаси», найкращі із прикрас відібрали для головних ялинок, решту «відправили» на дерева біля міськради, в парку, на Вересневому.

«Деякі прикраси докупили, але багато собі дозволити не можемо: одна іграшка коштує від 70 до 500 гривень, це – ціни «Епіцентру» та «Нової лінії». Те, що є – так і розвішуємо. Я б теж, можливо, хотів кращі гірлянди: є такі з бурульками, каскадом, але вони дорогі, на це піде не менше 30 тисяч гривень, нам – не по кишені», – зауважив чиновник.

Аби врівноважити критику пересічних лучан та роз’яснення про економію чиновників, видання «Волинь24» поцікавилося думкою експертів – маркетологів, дизайнерів та художників – про те, як вони оцінюють цьогорічні новорічні прикраси міста.

Микола Жичук, начальник маркетингового відділу «Модерн-Експо»

На Католицьке Різдво мав можливість порівняти головні ялинки трьох обласних центрів Західної України: Луцька, Львова та Івано-Франківська. В цій трійці Луцьк, на жаль, програє. А от Франківськ, який за багатьма показниками є одним з найбільш креативних міст України, цьогоріч – безумовний фаворит.

Ялинка в Луцьку 2017 – банально та без фантазії. При чому власне ялинки в Луцьку – це лише центр новорічної композиції. Насправді, можна було б більш креативно попрацювати і з дитячим майданчиком навколо. Сучасні технології по друку сьогодні дають величезний простір для творчості. Головне – було б бажання.

Хотілося б, щоб «новорічна красуня» в Луцьку не поступалася не лише українським аналогам, але й головним прикрасам міст та містечок Європи. Єдине радує те, що ялинка в Луцьку є «живою».

Ольга Грицюк, засновник та керівник мистецької студії «Оле-арт»

Не знаю, куди їздять на екскурсії та закордонні поїздки наші чиновники… Поїхали б і глянули, як наряджають ялинки в Польщі, в Прибалтиці. Таке враження, що у нас все зробили лівою ногою. Абсолютно не вражає.

Ялинка – це симетрична істота. Щоб її прикрашати, треба намалювати елементарний ескіз. На ділі ж люди, які розвішували іграшки, зовсім не підготувалися. Мали прикраси, з якої сторони було зручно – там і втулили. Але вони дивилися зблизька, а здалеку все має зовсім інший вигляд. Немає стилю і правильного композиційного рішення. Крім того, на будь-яку ялинку, навіть – живу, будується каркас, іграшки не вішаються просто на гілки.

В Луцьку є купа талановитих студентів, яким можна було дати завдання розробити дизайн і кращий вибрати для втілення.

Зоя Навроцька, заслужений працівник культури України, мистецтвознавець

У всьому світі прикрашання новорічної ялинки – це цілий ритуал. Мені надзвичайно подобається, що в Луцьку обрали три живі ялинки, але для них потрібен відповідний дизайн. Це як ніби самому пошити плаття або замовити його у дизайнера…

Помітно, що тут простих людей посадили на вишку і вони розвішували прикраси, намагалися зробити хвильки із гірлянд… Я якраз сьогодні проходила повз наші ялинки і думала: гроші витрачені, а ефекту немає.

Ялинка повинна мати стиль і щороку – інший. В Європі навіть маленькі містечка змагаються між собою за найкращі різдвяні прикраси. Не обов’язково купувати дуже дорогі іграшки чи виготовляти ручної роботи, але те, що є можна організувати зі смаком.

А оці щити, що оточують ялинку – височенні, хто їх такими зробив? А той брудний сніговик – я б його вже зараз спалила! Одне добре, і я від того просто щаслива – нарешті прибрали Діда Мороза і Снігуроньку, яких я пам’ятаю ще з дитинства. Це вже було злочином їх з року в рік знову виставляти: така сірість, убогість…

Тому моя думка: місто повинне виділяти гроші не лише на іграшки, а й на дизайн. І, звичайно, цим мають опікуватися не працівники житлово-комунального господарства, а все-таки – працівники культури.

Ілона Миселюк, керівник художньої студії «Барва»

Звісно, до закордонних ялинок нам ще далеко, але добре те, що є. Найлегше – критикувати, зробити щось достойне – важче. Люди старалися, зробили. Інша справа – як…

У нас не так багато людей, які мають професійний художній смак, такий смак треба виховувати з дитинства. Тому вважаю, що для загалу – ялинка підходить, людям подобається.






Дмитро Авраменко, доцент кафедри дизайну Луцького національного технічного університету

Новий рік – одне із найулюбленіших свят, і всі ми чекаємо його головний атрибут – святкову ялинку. Особисто мені цьогорічна ялинка не до вподоби, в першу чергу через те, що нічим не здивувала. Якою була п’ять років тому – такою є і зараз. Дістають ті ж самі іграшки, вішають на ті ж самі три ялинки. Вести дітей подивитися – ніякого інтересу.

Розумію, що – криза, але ж можна піти таким шляхом, як в сусідніх містах. Хоча б частково оновити гірлянди, додати кілька прикрас. В більших містах взагалі наймають професіоналів для такої справи, там щороку різні ялинки, виготовляють індивідуальні прикраси. Чим ми гірші?

До того ж, у Луцьку – надзвичайно страшне оформлення оточення ялинки. Абсолютно не розумію його призначення… Якщо не знали, як зробити фотозону – можливо, тоді нічого не треба було робити?

Я б радив наступного року провести відкритий конкурс на розробку дизайну для прикрашання ялинки. Також можна оголосити конкурс на іграшки ручної роботи серед студентів. У нас достатня кількість митців, творчих людей в Луцьку, які б легко і з задоволенням справилися з таким завданням. І навіть – безкоштовно.

Володимир Марчук, голова Волинської організації Національної спілки художників

У Луцьку є стільки творчих людей, дизайнерів, усі зараз бувають закордоном – можна ж оголосити конкурс на оформлення ялинки, вибрати достойний дизайн. Три дні тому я теж був у Жешуві, ялинку прибрали – не порівняти.

Цього року у нас – найгірша ялинка з усіх, які пам’ятаю. Вже такого навколо нагородили, що скоро і самої ялинки не буде видно. Височенний паркан, як ніби якийсь загон… Для чого той загон? Дітей туди заганяти?

Забагато мальованого, для чого ті всі репродукції? Усі гроші пішли на ту огорожу.


Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)

Передрук заборонений.