«Це ми зробимо протягом доби, але жерти що будемо?»: Лукашенко пояснив, чому в Білорусі не вводять карантин

Білорусь залишається останньою країною на європейському континенті, яка не запровадила карантин через пандемію коронавірусу.

«У нас тут базікають навколо: карантин, комендантська година й таке інше. Слухайте, це простіше за все, це ми зробимо протягом доби, але жерти що будемо?» — так пояснив Олександр Лукашенко риторику білоруської влади, йдеться в матеріалі Громадського.

На 13 квітня в Білорусі зареєстровано 2919 випадків зараження коронавірусом, 29 людей померло. Минулого тижня в країні за запрошенням влади перебувала місія ВООЗ, яка мала оцінити боротьбу держави з епідемією. На брифінгу керівник місії Патрік О’Коннор заявив, що Білорусь входить у нову фазу епідемії, тому країні необхідно посилити соціальне дистанціювання: відмовитись від масових заходів, перейти на віддалене навчання, обмежити пересування громадян, особливо з групи ризику, а також говорити про ситуацію з COVID-19 «простою і зрозумілою мовою».

«Коронавірусний психоз»

Після оголошення про перший випадок зараження коронавірусом Олександр Лукашенко заявив, що світ переживає «коронавірусний психоз». И додав: «Ми можемо більше постраждати від паніки, ніж від самого вірусу». Також Лукашенко доручив КДБ розслідувати всі випадки розповсюдження «брехливої інформації» про коронавірус. Послання Лукашенка було очевидним: немає приводів закривати країну та зупиняти підприємства.

Влада Білорусі вирішали зіграти в рулетку, обираючи між збереженням економіки в країні, яка і так давно вже перебуває в глибокій рецесії, і заходам проти поширення коронавірусу. Вона розуміла, що про допомогу від західних країн або міжнародних організацій в разі запровадження карантину не йдеться.

«Білорусь сама по собі бідна країна, їй немає на кого покластися, — пояснює Ригор Астапеня, засновник Центру нових ідей. — Влада розуміє, що вона не може собі дозволити повний локдаун».

Ще до того, як коронавірус уразив Європу, білоруська економіка перебувала в стані потрясіння від конфлікту з Росією щодо цін на нафту і катастрофічного падіння експорту до Китаю. Білоруський рубль упав більш ніж на 20%.

«З усіх боків тут те, що називається ідеальним штормом», — каже Артем Шрайбман, білоруський політичний оглядач.

Наприкінці березня президент Олександр Лукашенко особисто взяв участь у хокейному турнірі, який проходив за повністю заповнених трибунах. Люди зібрались подивитись на гру президента. Після гри він дав інтерв’ю журналістці, переконуючи її, що «тут немає жодних вірусів», а хокей — «найкращі антивірусні ліки».

Парад і футбол

Жодних офіційних обмежень на пересування або проведення зібрань у Білорусі наразі немає, хоча 70% білорусів підтримують заборону на громадські заходи. На 9 травня в центрі Мінска запланований масштабний парад до 75-річчя перемоги. А на стадіонах країни триває єдиний в Європі чемпіонат з футболу. Наприкінці березня матчі проходили за повних стадіонах.

«У нас в країні запроваджений надзвичайний стан? Ні. Сусіди закрили кордони — будь ласка. У нас же поки підстав для цього немає. Ви знаєте кількість заражених, скільки під підозрою, скільки одужали. Критичної ситуації немає. Ось і вирішили, що починаємо чемпіонат учасно», — заявив Володимир Базанов, голова білоруської федерації футболу.

Щоправда, зараз ситуація змінилась: фанати провідних білоруських футбольних клубів закликали зупинити чемпіонат і пішли на карантин. Матчі проходять за підтримки нечисленних уболівальників і... манекенів.

Обмеження без карантину

Тим не менш, люди виходять на вулицю менше, Мінськ помітно збезлюднів. Компанії, особливо з IT-сектору, перейшли на дистанційний режим роботи. Але через те, що уряд офіційно не оголошував карантин, багатьом досі доводиться їздити на роботу громадським транспортом.

Категоричність глави Білорусь не дозволяє запровадити карантин по всій країні. Однак Еврорадио звернуло увагу, що багато місцевих органів влади вже затвердили обмеження для своїх регіонів. На сайтах рай- та міськвиконкомів один за одним з’являються однотипні документи зі списком заходів, що мають сповільнити розповсюдження COVID-19. Слово «карантин» у них, звісно, не згадується.

Наприклад, у Вітебську — одному з найбільш постраждалих від епідемії білоруських міст — 27 березня був затверджений «План додаткових заходів щодо профілактики розповсюдження гострих респіраторних захворювань, в тому числі викликаних COVID-19». Список із 21 пункта включає заборону на роботу харчових та інших закладів після 23:00, скасування виставок, презентацій у закритих приміщеннях, заборону на відвідування гуртожитків та закладів для літніх людей, дозвіл не водити дітей у дитячі садочки й таке інше.

Крім цього, влада подовжила шкільні канікули на два тижні.

Довіра до білоруських цифр

Водночас до Білорусі досі офіційно можна в’їхати. Однак деякі уряди сусідніх країн сумніваються, що можна довіряти інформації, яку розповсюджує Білорусь. Президент Литви Ґітанас Науседа звинувати уряд Білорусі в тому, що той «оцінює ситуацію з певною бравадою».

«Дуже вірогідно, що справжня статистика гірша, оскільки ми знаємо про певні вогнища на білоруській території і випадки смерті, які фіксуються», — сказав він. При цьому між країнами досі є авіасполучення.

Тим не менш, цифри за останні 10 днів помітно змінились. Якщо на 1 квітня міністерство охорони здоров’я Білорусі заявляло про 217 хворих і казало, що «нічого екстраординарного не відбувається», то зараз цифра зросла майже в 10 разів і викликає більше довіри.

Але в достовірності інформації, яка йде від влади, сумніваються як експерти, так і незалежні білоруські журналісти.

«Перевірити жодну інформацію, що її надає міністерство охорони здоров’я, практично неможливо, — каже Coda Story Борис Горецький з Білоруської асоціації журналістів. — Уряд мінімально видає інформацію з цієї ситуації».

За словами Горецького, позиція білоруського уряду змінюється щотижня. Міністерство то публікувало неповні дані, і журналістам доводилось власноруч проводити розрахунки, базуючись на національній статистиці, щоб отримати відсоток заражених. То інформація про випадки зараження почала оновлюватись регулярно.

Мовчання

Лікарі, які в курсі реального стану справ у країні, зберігають мовчання. Але принаймні одна з них, лікарка Наталя Ларіонова з Вітебської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, висловилась публічно.

«Допоможіть народу Білорусі врятуватись, — написала вона. — У нашому місті ситуація виходить з-під контролю».

Ларіонова додала, що велику кількість лікарів уже госпіталізували з пневмонією.

Першого квітня її викликали до обласної прокуратури, розпитували, звідки вона взяла цю інформацію. Під час бесіди Ларіонову запитали, які заходи, на її думку, треба вводити в країні. Вона відповіла: «Карантин».

За словами Наталі, після її поста медичне співтовариство Білорусі було їй дуже вдячно: «І лікарі, і медсестри мені ледь не на груди кидались, казали: молодець! У професійному середовищі мене повністю підтримують».

Ларіонова розповіла Coda Story, що її змусили пройти психіатричну експертизу. Також вона додала, що їй довелося видалити кілька постів.

Минулого тижня уряд оголосив, що виділив 110 мільйонів білоруських рублів (близько 40 мільйонів доларів) на підтримку економіки через епідемічну ситуацію. Однак деякі білоруси взяли ініціативу у власні руки та, не чекаючи на дії влади, почали вирішувати проблему нестачі медичного обладнання в лікарнях.

Активісти з майстерні «Хакерспейс», які в звичайний час конструюють роботів та займаються іншими технічними проєктами, розробили щиток, який захищатиме лікарів, і планують друкувати такі щитки на 3D-принтері. Наразі 25 лікарень у Мінську та сусідніх регіонах беруть участь у проєкті, в якому зараз 140 волонтерів.

«Ми ніби робимо бронежилети для лікарів, — розповів Coda Story Антон Трифонов, один з авторів ідеї. — Весь мій час іде на цей проєкт, я не очікував, що стільки людей доєднається. Лікарі приймали маски зі сльозами на очах».