Що змінилось на фінансовому ринку після впровадження реєстру колекторів

З 14 жовтня 2021 року в Україні почав повноцінно діяти «антиколекторський» закон, який передбачає впровадження реєстру колекторів. Чи змінилось щось на фінансовому ринку за 4 місяці дії нового закону?

Припинення колекторського терору

З жовтня минулого року працювати з боржниками та стягувати борги мають право лише зареєстровані колекторські компанії. Необхідність прийняття закону, який захищає права позичальників, виникла у зв'язку з масовими скаргами на терор з боку колекторів. Щоб стягнути борги, ті не цурались вкрай агресивних методів: залякування, шантажу, нескінченних дзвінків.

Реєстр колекторських компаній було запроваджено, щоб мати на них інструмент впливу. Перші компанії було зареєстровано НБУ у вересні 2021 року, останній на теперішній час дозвіл було видано 18 лютого 2022 року. Наразі реєстр нараховує 67 колекторських компаній. На вимогу НБУ власники таких організацій повинні мати бездоганну репутацію та дотримуватись чітких правил взаємодії з позичальниками.

Проте припинення колекторського свавілля не означає, що борги перед банками та МФО можна не повертати. Якщо договір мікропозики було укладено без порушень з боку кредитора, позичальнику в будь-якому разі потрібно своєчасно повернути позику. Та ризик натрапити на шахраїв значно зменшиться, якщо працювати з перевіреними кредиторами. У пошуках фінансової організації, звертайте увагу на рейтинги: наприклад ознайомтесь з топ МФО на Мета.ua. Дізнайтесь, чи є в організації дозвіл НБУ, скільки вона працює на ринку, які відгуки споживачів.

Нові правила праці колекторських компаній

Закон вимагає від колекторів дотримання чіткого регламенту у стосунках з боржниками. Відтепер колекторам заборонено:

• дзвонити з прихованого номера;


• застосовувати погрози, шантаж;


• використовувати автоматичний дозвон більш ніж 30 хвилин на добу;


• псувати репутацію позичальника;


• турбувати родичів та знайомих, які не є поручителями.

Регламентується і проведення зустрічей з позичальниками, які мають бути обов'язково записані на відеокамеру чи диктофон. Порушення вимог НБУ карається штрафами до 102000 грн, а після декількох порушень компанію видалять з реєстру. Таким чином на ринку залишаться компанії, які зможуть пристосуватись до етичної роботи з клієнтами.