«Дерев'яний головань»: у волинській глибинці є ще одна хата з химерами

Є у селі Свійчів унікальна хата. Аналог луцького будинку Голованя чи київського будинку з химерами.

Свійчів - крайнє село Володимир-Волинського району. Поза ним - поля, луги, Турія і легендарне повстанське урочище Вовчак. Але легенди живуть не тільки у місцевих лісах.

НА ВОРОТЯХ СВІЙЧЕВА - КИЙ, ЩЕК І ХОРИВ...

Скульптор і художник Олег Дубинчук зовсім не ображається, коли його називають "сільським Голованем"... Батьківську оселю він заселив чудернацьким звірством, казковими героями, історичними персонами.

Як це почалося, уже й сам не пам'ятає. Але за десятки літ чоловік перетворив обійстя у щось дивовижне. Тепер батьків нема. А хата кличе до себе, де б не був.

Є тут чудернацьке коріння, майстерно перетворене на зміїні голови. На стіні старої хати вишикувалася шеренга козацьких образів. З хати на дорогу дивляться портрети ...Лесі Українки, Шевченка, Гомера і Пушкіна. Лавка - й та, "оперезана" зміями. Попід клунею - триголові дракони. Під парканом - бачу Кия, Щека, Хорива та Либідь. Їм, каже скульптор, уже літ за 30. Обгоріли під час пожежі і стали ще "красивші".

"Мама вірила, що це мені передався її гуцульський ген, бо вона родом була з тоді ще Дрогобицької області. І часто любила це повторювати, коли з татом, бувало, сварилася," - розповідає Дубинчук про те, як дитяче захоплення малювання виросло у творчість.

ПРИКРАСИВ СКУЛЬПТУРАМИ ВОВЧАК

Олег Дубинчук є автором дерев'яних скульптур, які встановлені у повстанському урочищі Вовчак на Турійщині.

Колишнє село, де діяла старшинська школа УПА, Вовчак - одразу за Свійчевом. Але за радянських часів, каже Олег, батько в хаті говорив про це тільки пошепки. Син слухав - і малював у голові образи нескорених повстанців.

ЧИТАЙТЕ РЕПОРТАЖ "ЯКИЙ ДОБРИЙ ДЕНЬ? СЛАВА УКРАЇНА! ВИ Ж НА ВОВЧАКУ!"

"Я чув-знав, але вперше там побував уже в дорослому віці. Якщо ви помітили, то і на Вовчаку у мене є птахи. Це і воля, і вірність, і свобода", - розповідає Дубинчук.

ЗАТУЖИВ ЗА ДРУЖИНОЮ - СТАВ РІЗЬБИТИ ЖУРАВЛІВ...

Мало не на кожній скульптурі Дубинчука у Свійчеві - птахи.

"Це журавлі. Моя дружина поїхала в Італію на заробітки. А я щось так затужив, така ностальгія вдарила, що почав робити птахів. Розумієте? Був би птахом, полетів би... Говорю, як є", - відкриває душу майстер.

Йому комфортно жити поміж своїх героїв.

"Ой, чекайте, я вам ще князя Святослава не показав. Ходіть в хату, він там", - запрошує нас Олег у літню кухню.

Всередині вона радше схожа на майстерню. Бо, як і подвір'я, переповнена дерев'яними скульптурами і різними диковинками.

Місцеві, каже чоловік, вже звикли до чудернацького обійстя. А от чужинці бачать - майже завжди спиняються. Відчиняють хвіртку. якщо художник є, він у будь-яку хвилину радий гостям. А нема, то гостей зустрічають князі, бояри, козаки, змії з журавлями і поети.

Олена ЛІВІЦЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА