Війна з раком, або Як живуть пацієнтки волинського онкодиспансеру

«Головне – не падати духом і не ділити життя на «до» і «після». Полікувались і рухаємось далі. Бували депресії, відчай, але стримувало те, що рано на роботу потрібно і як я з заплаканими очима туди піду?»

Коли заходиш у палату до онкохворих, очікуєш побачити виснажених хворобою жінок, які нарікають на медицину, тяжку долю, дорогі ліки... А чуєш от ці слова, ще й від людей з посмішкою на обличчі!

Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку у світі його вперше знаходять у більше, ніж мільйона жінок, 600 тисяч помирає…

20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. У палатах мамологічного відділення Волинського обласного онкологічного диспансеру лежать жінки, у кожної з яких – своя історія, свій біль, свої «хронічки» ведення війни з хворобою…

РАННЯ СТАДІЯ – БІЛЬШЕ ШАНСІВ

73-річна Євгенія з Нововолинська каже, що все життя регулярно проходила медогляд, адже працювала на м’ясокомбінаті. Вийшовши на пенсію, не забувала й про самообстеження. Так і знайшла у себе збільшений лімфовузол. Зробила мамографію, лікар знайшов «плямку» на знімку, направив до онколога, а той – на Луцьк. Поклали на операцію.

«Не хотіла операції, бо нічого не маю, окрім пенсії. Але діти, слава Богу, заставили йти лікуватись. Зараз мене чекає променева терапія, але, виявилось, що я ще вчасно звернулась – рак був на першій стадії, тому вдалося зберегти груди», - зазначає пенсіонерка.

Її сусідка Оксана невимовно радіє з того, що рак вдалось впіймати ще на тій стадії, коли він фактично не встиг утворитись.

«Я кожні півроку обстежувалась і одного разу лікарі виявили в молочній залозі кальцинати, які дуже швидко поширювались. Фактично в мене виявили рак на нульовій стадії, висікли ту зону і зберегли груди. Якби регулярно не ходила на обстеження, все могло б бути значно гірше», - розповідає вона.

ГОЛОВНЕ – НЕ ПАДАТИ ДУХОМ

Жінки з палат, де лікують рак пізніших стадій, у своїх порадах одностайні – не можна падати духом і ділити життя на «до» та «після».

«Пухлину знайшла випадково. Пройшла обстеження, сказали, що рак вже на другій стадії. У вересні зробили дві операції – видалили груди, яєчники і маткові труби, бо пішов гормональний збій. Скоро у мене друга «хімія», а всього потрібно шість», - каже 41-річна Тетяна.

Пацієнтка онкодиспансеру каже, що через хворобу доведеться змінювати роботу – раніше працювала нянею, а тепер фізичні навантаження протипоказані.

«Головне – не падати духом і не ділити життя на «до» і «після». Полікувались і рухаємось далі. Звичайно, бували депресії, відчай, але стримувало те, що рано на роботу потрібно і як я з заплаканими очима туди піду? Я в 2000-ому році перехворіла туберкульозом, то це для мене більшою трагедією було, це був кінець життя. А тут я швидко прийняла цей факт», - додає жінка.

Чи не найдовшу ракову історію має 59-річна Людмила, яку сусідки по палаті називають «старостою». У 2007 році у жінки видалили доброякісну пухлину в молочній залозі, через рік – ще одну з іншого боку.

А минулого року пенсіонерка сама знайшла у себе пухлину, яка виявилась злоякісною. Одну залозу їй видалили, призначили «хімію» та променеву терапію.

Згодом історія повторилась і з другою залозою. До того ж у жінки знайшли менінгіому в голові. Наразі вона є учасником міжнародної дослідницької програми, тож багато дороговартісних препаратів їй вдається отримати безкоштовно.

«Був тиждень шоку, а потім кулаки стиснула і далі боротись. В мене вже стільки «хімії» було, що я вже й не згадаю, скільки», - каже жінка, вишиваючи синові сорочку.

КОЛИ ВАРТО БІГТИ ДО ЛІКАРЯ?

Завідувач мамологічного відділення Волинського обласного онкологічного диспансеру Юрій Малімон розповідає, що Україна не є лідером у світі по захворюваності на рак молочної залози, адже це «хвороба розвинених країн». Причиною є пізнє одруження, народження максимум однієї дитини, відмова від грудного вигодовування, зростання тривалості життя.

Втім, для України ця проблема теж, як ніколи актуальна – минулого року рак грудей вперше знайшли у майже 13,5 тисяч жінок. При цьому в 17% онкологію знаходять на пізніх стадіях.

Медик розповідає, що від 60 до 70% жінок самостійно знаходять у себе пухлини, а на профілактичні огляди припадає лише 30% виявлень раку.

«На жаль, жінок не вчать самостійній діагностиці, хоча це життєво необхідно», - наголошує лікар.

З його слів, кожній жінці потрібно раз на місяць провести самообстеження – перед дзеркалом подивитись, чи груди симетричні, чи немає стягнень або навпаки випуклостей, змін шкіри, виділень з сосків. Такий огляд варто провести у двох положеннях – з опущеними та піднятими руками. Далі молочні залози потрібно обстежити руками.

Знайшовши, хоч щось, що викликає підозру, варто звернутись до свого гінеколога або ж мамолога. Можна звернутись у поліклініку, будь-який приватний медцентр або ж напряму у онкодиспансер.

Слід відзначити, що біль – зовсім не обов’язкова ознака раку, але це теж привід звернутись до лікаря.

Юрій Малімон розповідає, що часом рак знаходять у жінок, які поки ні про що не підозрюють. Так, цього року на заводі «Kromberg & Shubert» працював пересувний мамограф. Після цього прооперували близько десяти жінок, які навіть не здогадувались, що з їхнім здоров’ям щось не так.

Серед факторів ризику – спадковість, раннє і пізнє статеве дозрівання, перші пологи після 35 років, вигодовування дитини менше дев’яти місяців, стреси, режим харчування, статеве життя, а вірніше його відсутність, зайва вага, зловживання наркотиками, алкоголем, тютюном, наявність доброякісних пухлин.

Часті профогляди у розвинених країнах дозволяють до 60% пухлин знаходити на першій стадії і зберегти молочні залози. До того ж лікування у цьому випадку дешевше і простіше, а прогноз – кращий.

ЦІНА ЖИТТЯ

Лікування раку, звичайно, починається з діагностики – огляд лікаря, УЗД, часом пункція, мамографія. Медик переконує, що обстеження в онкодиспансері безкоштовні, доведеться заплатити лише до 200 гривень за плівки для мамографії. А от далі на жінку чекають операція, хіміотерапія, іноді – променеве лікування.

Юрій Малімон каже, що в середньому у Луцьку ліки для операції та післяопераційного періоду коштують до трьох тисяч гривень, а от ціни на препарати для хіміотерапії суттєво відрізняються, залежно від кількості курсів, виробника препаратів (український препарат на один курс хімії може коштувати 1,5 тисячі гривень, а німецький – 4,5).

Загалом же препарати для одного курсу хіміотерапії можуть коштувати від 1,5 до 10, 15 і навіть 20 тисяч гривень разом з підтримуючими ліками. Вартість променевої терапії поки покриває держава.

РАК ГРУДЕЙ – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ЖІНОЧА ПРОБЛЕМА

Виявляється, раком молочної залози хворіють не лише жінки, а й чоловіки. Їх серед хворих – 1-2%. Лише цього року рак молочної залози на Волині виявили у чотирьох представників сильної статі.

Цікаво, що чоловіки найчастіше приходять до лікаря на ранніх стадіях хвороби і не тягнуть до останнього.

«Рак молочної залози – це та патологія, яку можна вилікувати і жити далі. Я днями оглядав кількох пацієнток, в яких рак був кілька років тому і вони абсолютно здорові, живуть повноцінним життям», - наголошує лікар та закликає жінок приходити на медогляди.

***

«Треба ходити до лікаря не тоді, коли вже щось турбує, а тоді, коли ще нічого немає. Себе треба любити», - кидають мені у слід пацієнтки мамологічного відділення, які вражають своєю мужністю та оптимізмом. І додають: «Радьте жінкам не запускати себе».

Віталія САХНІК