Поради, які врятують вам життя

Широкомасштабна війна, яку розв'язала проти України РФ, несе в собі не лише загрози воєнного характеру, а й може призвести до радіаційної або хімічної загроз.

Наразі ризики таких загроз в Україні є надзвичайно високими, тому населенню важливо бути обізнаними, що це за загрози та як від них врятуватися, пише ТСН.

У межах реалізації Програми цивільного захисту, яку виконує Фонд Східна Європа у партнерстві з Hala Systems Inc. коштом Європейського Союзу, зібрав поради, що робити у разі радіаційної та хімічної загроз.

Що таке радіаційна та хімічна загрози
Радіаційна та хімічна загрози – це загрози техногенного характеру, які можуть виникнути внаслідок ядерного удару або аварій (внаслідок обстрілів та ракетних ударів) на підприємствах, зокрема АЕС, транспорті. Вони супроводжуються викидом (виливом) до атмосфери і на прилеглу територію небезпечних речовин. У разі радіаційної – це радіонукліди. У разі хімічної загрози – такі речовини, як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо. Це становить серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Як дізнатися про ці загрози
В Україні повідомлення про хімічну загрозу і радіаційну небезпеку буде оголошено у застосунку "Повітряна тривога". Зазначається, що для кожного типу тривоги створені унікальні оповіщення. Також на телефон прийде повідомлення-сирена від ДСНС, які вже тестували серед українців. Відповідні повідомлення будуть оголошені по радію та телевізору.

Тому ніколи не ігноруйте сигнал повітряної тривоги. У вас буде як мінімум 10 хвилин, аби дістатися до укриття у разі згаданих вище загроз.

Особливі вимоги до укриттів
У разі техногенних загроз обов'язково потрібно знайти ізольоване укриття, оскільки є особливі вимоги до них залежно від того, чи це радіаційна, чи хімічна загрози.

У разі радіаційної загрози це має бути:
Ізольоване приміщення
Мінімальна кількість вікон
Найтовщі стіни

Хімічна та бактеріологічна загрози:
Ізольоване приміщення
Бути якомога вище (хлор) або навпаки нижче (аміак)
Також за можливості в обох випадках заткніть усі щілини вологими ганчірками, вимкніть кондиціонери і прилади опалення і чекайте в укритті на подальші інструкції від офіційних джерел.

Що робити вдома у разі загрози
У разі хімічної загрози, якщо ви не встигли пройти до укриття і опинилися вдома, то залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте його. Зменшіть можливість проникнення небезпечних хімічних речовин (НХР) (парів, аерозолів) у приміщення:

щільно зачиніть вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте;
вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах;
очікуйте повідомлень від органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку;
швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичні пакети (валізу) та підготуйтеся до евакуації.

У разі радіаційної загрози важливо знати, що стіни дерев'яного будинку ослаблюють іонізувальне випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів. Заглиблені сховища ще більше ослаблюють дозу випромінювання: з дерев'яним покриттям у 7 разів, з цегляним або бетонним у 40-100 разів. Тому важливо не панікувати і вжити заходи захисту від проникнення до квартири (будинку), радіоактивних речовин з повітря:

зачинити кватирки, загерметизувати рами, двері;
зробити запас питної та технічної води: набрати воду в закриті ємкості;
перекрити крани;
як повідомляє ДСНС, тільки після спеціального оповіщення провести екстрену йодну профілактику – водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі тричі на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або дитячої молочної суміші; дітям старше двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока (консервованого) або води. Наносити на поверхню рук настоянку йоду у вигляді сітки раз на день протягом 7 діб.

Що потрібно мати вдома – мінімальний набір речей:
запас питної води на 2-3 доби: наберіть воду у герметичні ємності (з розрахунку 1,5-2 л на добу на одну особу);
запас технічної води у закритих ємностях (10-12 л на добу на одну особу);
найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук);
ліки (у разі радіаційної загрози мати настоянку йоду);
запас консервованих продуктів на 2-3 доби (у разі радіаційної загрози герметично закрите молоко);
засоби зв'язку – радіоприймач, заряджені телефони.