«Зрізати таких екологів!» - активіст Ігор Алексєєв

– Алло. Це редакція?

– Так, «Волинь24».

– Це Ігор Алексєєв. Прочитав у вас інтерв’ю з головним екологом міста. Моєму обуренню немає меж!

У трубці – характерний густий бас активіста, який кілька тижнів тому першим підняв бучу через зрізування дерев на Лесі Українки.

– А що вас саме обурило?

– А ви самі не читати? От це: «якщо дерева стоять на заваді реконструкції – їх однозначно треба зносити». Це говорить головний еколог міста! – Ігор Володимирович не стримується від кількох «непечатних» слів.

– Згоден, маєте право обурюватися. Ви хочете щось відповісти на це?..

Домовляємося про зустріч. За кілька годин Ігор Алєксєєв - в редакції, емоційно продовжує:

– Це людина, якій ми платимо свої гроші! Особисто я хочу, аби головний еколог міста лобіював саме інтереси екології. Дбав про чистоту повітря. Про зелені насадження. Про природу. Він же дає однозначний вердикт: дерева – різати!

А оця його риторика про паркет?.. Мовляв, якщо у нас в хаті паркет затерся – ми його міняємо… Вибачте, але який інтелект треба мати, аби проводити паралель між екосистемою міста і підлогою в хаті?

Те, що він каже – це абсурд, варварство, дибілізм і профанація. Я думаю, що висловлю думку багатьох лучан, коли скажу: якщо таким екологам заважають дерева, то зрізати треба не такі дерева, а таких екологів!

– Ви не перебільшуйте. Анатолій Гламазда от, у іншому місці інтерв’ю каже: «Липа для Луцька, якщо не найкраще, то одне з найкращих дерев, тому що вона пило- та газовинослива, витримує міське середовище. Зрозуміло, що чим більше дерево, тим більше воно газу вбирає».

– Це ж тільки підтверджує його непрофесіоналізм! От, дивіться! – гість розвертає ноутбук до себе, знаходить потрібне місце в інтерв’ю, цитує: «До того ж ті дерева вже неестетичні, їх корені підривають бруківку». Якби Анатолій Гламазда був хоча б напівпрофесійним екологом, то розумів би, що коріння липи не може «піднімати бруківку», якщо їй зробити нормальну прикореневу зону.

Взагалі, це ж липа! Одне з тих дерев, які ще за радянських часів рекомендували висаджувати у містах. Будь-який нормальний еколог вам скаже, що кращого дерева для міст нашої кліматичної зони – нема!

Найабсурдніше те, що на місці зрізаних лип збираються садити …теж липу. Закуплену за великі гроші за кордоном.

Ігор Алєксєєв дістає смартфон, показує фото, які йому «скинули з міськради». Мовляв, саме такі липи хочуть висадити на місці зрізаних.



Вони ще там говорять про хворі дерева. А хто ці дерева зробив хворими? Та ж ті, хто так їх «кронував». Еколог має знати: якщо гілку дерева обрізати не «під нуль», а лишити відросток, ще й не замазати нічим зріз – велика ймовірність того, що рослина заразиться, почне гнити. А тоді наші чиновники кивають: от, мовляв, дерево треба видаляти, бо хворе. Та хто ж його довів до такого стану? Ви самі! За кордоном, до речі, перед тим як різати дерева, пилку …стерилізують!

Взагалі, якщо ми йдемо в Європу, а не імітуємо цей рух, то повинні розуміти: за кордоном екологічні норми дуже жорсткі. В Норвегії за те, що ти приб’єш папірець з оголошенням стиплером до дерева, тебе оштрафують на кілька тисяч євро.

Зауважте, це я ще не чіпаю теми вартості робіт: утилізувати старе дерево і посадити нове. Доглядати за існуючими деревами - причому здоровими і молодими – набагато дешевше, аніж їх зрізати, викорчовувати, утилізовувати, купувати нові і доглядати за ними.

– Ви такі речі розповідаєте… Ви ж не еколог!

– Три роки тому я купив дачу. Там було 16 хворих дерев. Мені радили їх викорчувати і посадити нові. Але я вирішив рятувати. Став читати літературу, спілкуватися зі спеціалістами – екологами, біологами, ландшафтниками. Всі, крім одного дерева, врятував. Тому й маю право говорити.

– Що ж ви дачу з центром міста порівнюєте? Тут естетична функція набагато важливіша. Плюс дерева не повинні заважати лучанам, які живуть чи працюють поряд.

– А чим вони заважають? Я думаю, ніхто не хоче, аби центр міста був бетонним. Це має бути симбіоз природи і того, що творила людина.

От вам ідея. Липи після кронування активно випускають пагони. Чому б не найняти нормальних спеціалістів і не зайнятися кронуванням цих лип так, аби через кілька років крони зійшлися і утворили своєрідний аналог «алеї кохання» в центрі міста? Було б оригінально, красиво і затишно.

Колись така своєрідна алея-арка була на проспекті Волі. Було дуже гарно. А теперішні ландшафтні технології дозволяють з кронами дерев творити колосальні речі.

Але наші чиновники не мислять так. Їм головне – «зробити реконструкцію». Освоїти гроші.

– Ігоре Володимировичу, а вам не здається, що великою мірою проблема виникла через те, що громада невчасно відреагувала на наміри міської влади? Адже згадайте, галас піднявся уже після того, як дерева почали зрізати.

– А хто знав, що дерева почнуть різати? Я дізнався, коли просто на моїх очах, коли я йшов вулицею Пушкіна, впало дерево. Як в тайзі – бух додолу. Тоді я й став з’ясовувати, чи є на це дозвіл. Як виявилося – нема.

– Міський голова оприлюднив проект реконструкції ще у жовтні минулого року. Я бачив це у Фейсбуці. Ви його тоді коментували. Але написали тільки, що треба транспорт з Лесі Українки прибрати.

– Проект абсолютно схематичний. І з нього незрозуміло, що дерева будуть різати. Ну принаймні я цього не побачив. Ясне діло, якби я це зрозумів тоді – то став би відразу протестувати.

* * *

...Ігор Алексєєв попросив оприлюднити його думку. Що ми й робимо.
Насамкінець ми поспілкувалися про інертність лучан, які свої права готові відстоювати хіба на кухні.

І про «авторитетних» людей», останнім часом часто зустрічаються з активістом, намагаючись дізнатися: «нахрена це йому потрібно – захищати дерева?»

Алексєєв каже: «Прямо не говорять, але зрозуміло: шукають мій матеріальний інтерес. Але його нема. Я просто живу в Луцьку. До речі, ніколи не був за кордоном. І хочу, аби моє місто було гарним і зеленим. Тому я всім кажу: я розумію – бізнес. Але є ж речі, які за це вищі, мать вашу!»

Юрій РИЧУК